Спосіб лікування венозної трофічної виразки

Реферат: UA 72213 U UA 72213 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і може бути застосована для лікування хворих з хронічною венозною недостатністю при трофічних виразках гомілок. В даний час для місцевого лікування венозних трофічних виразок використовується велика кількість біологічно активних стимулюючих речовин: колагеновий препарат коллост, алогенні ембріональні фібробласти, плазмовий аутофібропектин. Останніми роками поширений колагеновий препарат "Коллост™" як компонент місцевого лікування трофічних виразок різної етіології. Препарат містить нереконструйований нативний колаген 1 типу тваринного походження, позбавлений інших білків і антигенів без порушення структури колагенової матриці. Використовувана методика виготовлення дозволяє створювати не імуногенний, інертний матеріал. "Коллост™" забезпечує область корекції основними біологічними ресурсами, які потрібні для загоєння ран. Колагеновий імплантат зв'язується з раною, фібробласти мігрують до нього з навколишніх тканин, і проникають в імплантат. Створюється перехідний матрикс, який стимулює імунну систему організму і активацію гранулоцитів, макрофагів і фібробластів, покращує перенесення чинників зростання, що вивільняються з клітин, підсилює міграцію фібробластів і проліферацію епітеліальних клітин. Гістологічні дослідження підтверджують прискорення міграції всіх видів лімфоцитів в зону застосування препарату, прискорення ангіогенезу, а також активне дифузно-осередкове утворення колагену 1 типу, що свідчить про його активну продукцію фібробластами. При введенні "Коллост™" продукуються нові колагенові волокна, що заповнюють порожнину в області імплантації, а сам імплантат поступово розсмоктуючись, заміщається аутотканиною. Таким чином, новоутворена епітеліальна тканина створюється шляхом поступового розпаду грат колагену із заміщенням її знов утвореною, схожою з тими, що оточують, власною тканиною організму. Даний препарат сертифікований Росздравнадзором (Реєстраційне посвідчення № ФСР 2008/02112 від 23.04.2008 p.). Недоліками відомого способу є: відносна дорожнеча даного препарату і те, що "Коллост™" містить нереконструйований нативний колаген 1 типу тваринного походження (чужорідна для організму тканина). Існує сучасний метод замісної клітинної терапії - пересадка штучно культивованих в лабораторних умовах фібробластів людини на венозні трофічні виразки. Використання алогенних ембріональних фібробластів в комплексному лікуванні трофічних виразок венозної етіології прискорює процеси регенерації (Назаренко В.А., Суковатых Б.С., Андрюхина Е.Г. Новый подход к лечению больных с трофическими язвами нижних конечностей венозной этиологии. "Курский государственный медицинский университет Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию" Материалы научной конференции, посвященной 70-летию кафедры (госпитальной хирургии) хирургических болезней № 1, 2009 г., С. 63-64). Недоліком даного способу є: необхідність наявності спеціального дорогого устаткування для культивування фібробластів, і проведення додаткових досліджень для виключення перенесення інфекційних захворювань, наприклад ВІЛ або вірусного гепатиту. Найбільш близьким і вибраним як прототип є спосіб лікування венозної трофічної виразки, який включає закриття трофічної виразки аутодермотрансплантатом та венектомією. При цьому даний спосіб характеризується тим, що операції виконують одномоментно: венектомію до рівня трофічної виразки; виділяють дистальний кінець венозного стовбура, який проходить через зону трофічної виразки; склерозують трофічні виразки і виконують закриття трофічної виразки аутодермотрансплантатом [Патент України на винахід № 62173 А, A61B 17/00]. Однак, використання цього способу має обмежене застосування, що зумовлено великою кількістю післяопераційних ускладнень у вигляді відторгнення шкіряного клаптя і інфікування післяопераційних ран. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування венозної трофічної виразки, в якому за рахунок зміни схеми лікування, досягається зменшення процесів аутолізису тканин, поліпшенні якості і процесу приживлення аутотрансплантатів, збільшенні швидкості реваскуляризації областей і прискорення процесів регенерації трофічної виразки. Поставлена задача вирішується в способі лікування венозної трофічної виразки, який здійснюють шляхом вільної аутодермопластики розщепленим перфорованим клаптем шкіри, згідно з корисною моделлю, попередньо у пацієнта здійснюють забір крові з периферійної вени у кількості 40-60 мл, отримують збагачену тромбоцитарну плазму методом двоетапного центрифугування, проводять санацію та висічення трофічної виразки до адекватного кровопостачання, плівку з тромбоцитарно збагаченою плазмою накладають на трофічну виразку, і закривають стерильною пов'язкою, на другу добу роблять наступну перев'язку з вільною аутодермопластикою розщепленим перфорованим клаптем шкіри або марочним 1 UA 72213 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 способом по Тіршу, наступну перев'язку здійснюють на п'яту добу і повторно накладають плівку з тромбоцитарно збагаченою плазмою. Оскільки збагачену тромбоцитами плазму отримують з власної крові пацієнта, вона абсолютно безпечна з погляду перенесення інфекційних захворювань, а також виключається ризик виникнення алергічних реакцій. Спосіб виготовлення збагаченої тромбоцитарної плазми практично простий і не вимагає додаткових матеріальних витрат. Збагачена тромбоцитарна плазма включає відділення і концентрацію тромбоцитів, які є носіями специфічних протеїнів, що беруть участь в регенерації пошкоджених тканин. Ці протеїни називають чинниками зростання. У збагаченій тромбоцитарній плазмі містяться тромбоцитарний чинник зростання (PDGF), що трансформує чинник зростання (TGF), чинник зростання епітелію (EGF), фактор зростання ендотелію судин (VEGF) і адгезивні молекули (фібрин, фібронектин, вітронектин). Комбінація даних чинників дозволяє скоротити терміни зростання і дозрівання тканини (Адда Ф. Тромбоциты с высоким содержанием фибрина Клиническая стоматология. - 2003. № 1. - С. 67-69). Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Виготовлення збагаченої тромбоцитарної плазми (ЗТП) проводять в стерильних умовах з дотриманням усіх правил асептики, безпосередньо перед застосуванням. Для виготовлення ЗТП використовують антивібраційну лабораторну центрифугу ЕВА-20, що вміщує 8 пробірок одночасно, кількість обертів за хвилину регулюється від 500 (24g) до 6000 (3421 g) з кроком 100 об./хв., а також стерильні пластикові пробірки ємністю 10 мл, що містять 1,5 мл антикоагулянту (BD vacutainer Systems) та, відповідно, дозволяють набрати по 8,5 мл крові в кожну. Забір крові здійснюють з периферійної вени у кількості 40-60 мл за допомогою стандартних наборів для забору крові: одноразових стерильних катетерів та вакуумних пробірок (BD vacutainer Systems). Збагачену тромбоцитарну плазму отримують методом двох етапного центрифугування. Перший етап: пробірки поміщають в центрифугу і при необхідності встановлюють противагу, час центрифугування складає 15 хвилин, при режимі 1000 об/хв., швидкість центрифугування залежить від радіусу центрифуги і відносної відцентрової сили, яка не повинна перевищувати 40 (щоб не викликати руйнування мембран еритроцитів) і розраховується за формулою Voб./xв. = (F/r)1000, де F - відносна відцентрова сила, r - радіус камери центрифуги. Після зупинки центрифуги в пробірках отримують трифракційний шар, верхня частина якого є плазмою крові, середня - тонкий лейкоцитарно-тромбоцитарний шар на межі з еритроцитами, і нижня - еритроцитарний шар. Два верхніх шари зі всіх пробірок збирають шприцом в окремі вакуумні пробірки (BD vacutainer Systems). Після першого етапу виходить суміш багатої і бідної тромбоцитами плазми з украй низькою концентрацією тромбоцитів. Другий етап: пробірки з сумішшю багатої та бідної тромбоцитарної плазми знову центрифугують на центрифузі в режимі 1700 об/хв., протягом 10 хвилин. Суміш, що утворилася, розділилася на 2 шари: верхній шар має солом'яно-жовте забарвлення з бідною тромбоцитарною плазмою віддалявся, а нижній шар із збагаченою тромбоцитарною плазмою, що має блідо-рожеве забарвлення, збирають в окремий стерильний посуд. Під час другого етапу відбувається остаточне розділення плазми, лейкоцитів і тромбоцитів з незначною кількістю еритроцитів на ЗТП і бідну тромбоцитами плазму (наявність невеликої кількості еритроцитів в ЗТП неминуче, тому що молоді і найбільш активні тромбоцити знаходяться разом з найлегшою фракцією еритроцитів. Останні і додають ЗТП червоне забарвлення. Тромбоцити самі по собі мають солом'яно-жовте забарвлення. Вміст тромбоцитів в плазмі визначають за допомогою автоматичного гематологічного аналізатора MYTHIC 18, зробленого в Польщі. До зібраної збагаченої тромбоцитарної плазмі додають 10 % розчин хлористого кальцію з розрахунку 4 краплі на 1 мл плазми крові. Протягом 5 хвилин злегка збовтують суміш, яка починає полімеризуватися і перетворюється на желеподібну масу. Утворена желеподібна маса, після пресування якої стерильною марлевою серветкою утворюється тонка білкова плівка на дні посуду, що використовували. Плівку накладають на трофічну виразку, що раніше санували, і закривають стерильною пов'язкою. Наступну перев'язку роблять на другу добу з вільною аутодермопластикою розщепленим перфорованим клаптем шкіри або марочним способом по Тіршу. Потім перев'язку здійснюють на п'яту добу і повторно накладають плівку з тромбоцитарно збагаченою плазмою. Приклад конкретного застосування способу Хвора П., 81 р., 2011 р. Була прийнята в хірургічне відділення з діагнозом: Посттромбофлебітичний синдром правої нижньої кінцівки, набряково-виразкова форма. 2 UA 72213 U 5 10 15 Хронічна венозна недостатність правої нижньої кінцівки третього ступеня. Хронічна трофічна виразка нижньої третини правої гомілки в фазі гранулювання. В хірургічному відділенні спочатку проведено санацію та висічення трофічної виразки до адекватного кровопостачання. На 6 добу з моменту прийняття в стаціонар на трофічну виразку накладали плівку з тромбоцитарно збагаченою плазмою. Наступну перев'язку робили через 2 доби з вільною аутодермопластикою розщепленим перфорованим клаптем шкіри. Потім перев'язку провели на 5-у добу з повторним накладенням плівки з тромбоцитарно збагаченою плазмою. Подальші перев'язки робили до повного загоєння трофічної виразки з використанням мазей на водній основі (левомеколь, мірамістин) і компресійного трикотажу третього класу. Хвора виписана із стаціонару на 21 добу з повним загоєнням трофічної виразки. Запропонованим способом проліковано 9 хворих. Загоєння виразки вдалося досягнути в усіх випадках. Післяопераційних ускладнень не спостерігалося. Поряд з цим, у контрольній групі з 9 чоловік, якій не проводилось використання плівки зі збагаченою тромбоцитарною плазмою на трофічну виразку, у 6 хворих наступив лізис аутодермотрансплантанта, краєвий некроз та інфікування періульцеральних післяопераційних ран. На контрольному огляді через 8 місяців у хворих пролікованих по запропонованій методиці рецидива венозних виразок не було. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 Спосіб лікування венозної трофічної виразки, який здійснюють шляхом вільної аутодермопластики розщепленим перфорованим клаптем шкіри, який відрізняється тим, що попередньо у пацієнта здійснюють забір крові з периферійної вени у кількості 40-60 мл, отримують збагачену тромбоцитарну плазму методом двоетапного центрифугування, проводять санацію та висічення трофічної виразки до адекватного кровопостачання, плівку з тромбоцитарно збагаченою плазмою накладають на трофічну виразку, і закривають стерильною пов'язкою, на другу добу роблять наступну перев'язку з вільною аутодермопластикою розщепленим перфорованим клаптем шкіри або марочним способом по Тіршу, наступну перев'язку здійснюють на п'яту добу і повторно накладають плівку з тромбоцитарно збагаченою плазмою. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3