Стабілізатор гранулометричного складу гарячого агломерату

Реферат: Стабілізатор гранулометричного складу гарячого агломерату містить барабан з приводом обертання, бандажі, опорні і упорні ролики, завантажувальну лійку, розвантажувальну камеру, полки. UA 72711 U (54) СТАБІЛІЗАТОР ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО СКЛАДУ ГАРЯЧОГО АГЛОМЕРАТУ UA 72711 U UA 72711 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області підготовки металургійної сировини для доменного виробництва і призначена для одержання стабілізованого по крупності та міцності агломерату. Відомий спосіб стабілізації гранулометричного складу агломерату, що включає руйнування спека і його поділ на товарний агломерат і зворот, за яким весь спек зубами дробарки продавлюється через щілини нерухомих похилих або прямолінійних колосникових решіток з зазорами між змінними колосниками 200 мм. Попадання в готовий продукт не дроблених шматків виключається наявністю металевої стінки, розташованої в торці дробильного пристрою. Зниження крупності дробленого агломерату досягається зменшенням щілини між колосниками з 200 до 120 мм і товщини зуба з 100 до 80 мм і збільшенням при цьому кількості зірок на роторі з 14 до 19. [Експрес-інформація. Сер. 3, вип. 2, Черметінформація, 1976, с. 9.] Недолік відомого способу полягає в надмірному подрібненні агломерату, оскільки точки прикладання роздавлюючих зусиль не відповідає природним границям блоків, а руйнування відбувається по випадкових, не відповідних границях блоків площинах. У результаті цього шматки розміром 120-200 мм, що містять маломіцні ділянки, безперешкодно надходять в готовий продукт і є джерелом утворення в ньому дрібняка при його транспортуванні і перевантаженнях, в той час, як в окремих обсягах роздавлююче зусилля зосереджуються в центральних ділянках блока, міцність яких достатня, щоб протистояти їм. Відоме використання для стабілізації гранулометричного складу агломерату барабанного грохота [Л.Р. Мигуцький, А.Н. Лихорадов, Д.М., Малюта та ін. Досвід одержання стабілізованого сортованого агломерату і проведення дослідної доменної плавки на ньому, є наведені в роботі Бюлетень ЦНИИЧМ, № 18 (516), 1965, с. 4-6]. Барабанний грохот являє собою металевий циліндр із вікнами по діаметру з закріпленими в них решітчастими секціями з прутків круглого перерізу, установлених паралельно подовжньої осі з зазором 6 мм. При обертанні барабанного грохота шматки агломерату, перекочуючись з підйомом по внутрішній поверхні, руйнуються, а дрібняк класу (менше 6 мм) відсівається через решітчасті секції і направляється в агломераційну шихту для утилізації при спіканні. Агломерат, що залишається на решітці грохота, направляється в доменний цех. Вміст дрібняку 0-5 мм в такому агломераті знаходиться в межах 13,5-22,5 %. Істотним недоліком барабанного грохота такої конструкції є реалізований режим перекату для шматків агломерату, що не дозволяє забезпечити необхідну роботу руйнування і після просівання одержати стабілізований за гранулометричним складом агломерат з мінімальним вмістом дрібняка класу 0-5 мм. Найбільш близьким аналогом за технічною суттю і досягнення технічного результату до пропонованого є стабілізатор гранулометричного складу агломерату, що включає барабан із приводом для обертання, бандажі, опорні і упорні ролики, завантажувальну лійку, розвантажувальну камеру. На внутрішній поверхні барабана рівнобіжними відносно його подовжньої осі рядами встановлені полки, висота яких з боку завантаження складає 0,01-0,10, а з боку розвантажувальної камери - 0,15-0,2 діаметра барабана, при цьому кожна полка нахилена до внутрішньої поверхні барабана в напрямку його обертання під кутом 75-80 град. відносно дотичної, яка проведена через точку її контакту з барабаном, а на зовнішній поверхні барабана закріплені кільцеві ребра з встановленими між ними форсунками [Стабілізатор гранулометричного складу агломерату // Суліменко С.Є., Верещак В.І., Бочка В.В., Ігнатов М.В., Ковшов В.М., Петренко В.О. - Патент України на корисну модель № 26446, МПК кл. С22В 1/26 (2007.01). Бюл. № 15, 25.09.2007.]. Істотним недоліком відомого способу стабілізації гранулометричного складу є надмірне подрібнення шматків агломерату, оскільки встановлені полки на внутрішній поверхні барабана виконані суцільними, що призводить до зайвих підйомів частини вже обробленого агломерату. Це також призводить до збільшення кількості звороту та зменшення кількості товарного агломерату. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення стабілізатора гранулометричного складу агломерату з метою усунення надмірного подрібнення агломерату в барабані і збільшення кількості товарного агломерату. Поставлена задача вирішується тим, що у стабілізаторі гранулометричного складу агломерату полки являють собою закріплені на внутрішній поверхні барабана трапецеїдальні пластини, основа кожної з яких становить 0,0125-0,01 від довжини барабана, висота - 0,9-0,11 діаметра барабана, а кут нахилу бічної поверхні пластини до її основи становить 85-88°, при цьому пластини кріпляться з зазором між собою, рівним 0,00625-0,005 від довжини барабана (Фіг. 2 А). На Фіг. 1 представлено загальний вигляд стабілізатора гранулометричного складу гарячого агломерату, а на Фіг. 2 наведена схема полок, які набирають з трапецеїдальних пластин. 1 UA 72711 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Барабан 1 стабілізатора гранулометричного складу агломерату, скріплений бандажами 2, установлений на опорні ролики 3 і утримується від осьового зсуву упорними роликами 4. Обертається барабан 1 від привода 5 через шестірню відкритої передачі та зубчастий вінець, що закріплюється на зовнішній поверхні барабана. Барабан з боку завантаження має завантажувальну лійку 6, а розвантаження стабілізованого агломерату здійснюється через камеру 7. На внутрішній поверхні барабана 1 встановлені полки 8 паралельно подовжній його осі, які набрані з елементів у вигляді трапецеїдальних пластин 11, та прикріплені їх більшою основою 13 до внутрішньої поверхні 12 барабана 1. На зовнішній поверхні барабана 1 встановлені кільцеві ребра 9, між рівнобіжними рядами яких розташовані форсунки 10. Установка полок 8 під кутом 90 град до дотичної в точці їхнього контакту з барабаном 1 забезпечує збільшення часу сходу з полок 8 агломерату, що дозволяє організувати додаткове його охолодження в порожнині барабана 1 за рахунок установки вентиляторів у розвантажувальній камері 7 і продувки повітря через його порожнину у бік завантажувальної лійки 6. Стабілізатор гранулометричного складу агломерату працює таким чином. Після попереднього руйнування шматки агломерату крупністю 0-150 мм надходять через завантажувальну лійку 6 в обертовий від привода 5 барабан 1. У барабані 1 шматки агломерату полками 8 піднімаються на визначений кут, і, падаючи з них у верхній точці кута підйому, вдаряються об нижчерозміщені полки 8, що призводить до їх руйнування на більш дрібні шматки зі збільшенням об'єму маси. Об'єм зруйнованого агломерату в міру просування його у бік розвантажувальної камери 7 повністю заповнює простір між полками 8 і внутрішньою поверхнею барабана 1. Завдяки зазору між пластинами 11 полки 8 частина агломерату, розмір кусків якого менше цього зазору, піднімається на меншу висоту, що дозволяє організувати на більш ранній стадії сфероїдизацію шматків, а до шматків агломерату, більшим, ніж зазор між пластинами 11, дозволяє докласти необхідну роботу по реалізації напружених ділянок. У міру просування агломерату до розвантажувальної частини 7 барабана, тільки частина агломерату буде піддаватися руйнуванню при підйомі шматків площиною полки 11, а інша частина агломерату буде брати участь у сфероїдизації частинок в шарі, який пересипається при одночасному його охолодженні повітрям від вентилятора. Для більш ефективної стабілізації спека у міру його просування від завантажувальної лійки 6 на половині довжини барабана 1 зазор між трапецеїдальними пластинами 11 зменшується на 20-30 % (Фіг. 2Б), що дозволяє при зниженій міцності спека агломерату забезпечити необхідний рівень роботи руйнування з одночасною сфероїдизацією за рахунок залучення в цей процес більшого за масою агломерату. Зменшення зазору більше зазначених розмірів недоцільно через пepeздрібнення агломерату. При вивантаженні з розвантажувальної камери 7 стабілізований і частково охолоджений агломерат попадає на грохот, де завдяки отриманій формі шматків та відсутності гострих виступів, відбувається ефективне відділення від агломерату крупністю 5-30 мм дрібної фракції 0-5 мм із досягненням рівня останньої в готовому продукті не більше 2-3 %. Таким чином, технічне рішення стабілізатора гранулометричного складу агломерату дозволяє виділити міцну складову, що запобігає подальшому його руйнуванню і дозволяє мінімізувати після грохочення в ньому вміст дріб дрібняка на рівні 2-3 %. Зазначені ознаки при використанні трапецеїдальних пластин з зазором по довжині барабана, забезпечують більш ефективне руйнування і сфероїдизацію шматків, що відповідає ознакам новизни. Незначні витрати на реалізацію корисної моделі на виробництві відповідають ознакам промислової затребуваності. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 1. Стабілізатор гранулометричного складу гарячого агломерату, що включає барабан з приводом обертання, бандажі, опорні і упорні ролики, завантажувальну лійку і розвантажувальну камеру, полки на внутрішній поверхні барабана, який відрізняється тим, що полки являють собою закріплені на внутрішній поверхні барабана трапецеїдальні пластини, основа кожної з яких становить 0,0125-0,01 від довжини барабана, висота - 0,9-0,11 діаметра барабана, а кут нахилу бічної поверхні пластини до її основи становить 85-88°, при цьому пластини кріпляться з зазором між собою, рівним 0,00625-0,005 від довжини барабана. 2. Стабілізатор гранулометричного складу гарячого агломерату за п. 1, який відрізняється тим, що зазор між пластинами, починаючи з середини барабана і до розвантажувальної камери, зменшується на 20-30 %. 2 UA 72711 U Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3