Спосіб корекції когнітивних порушень у пацієнтів з гіпертонічною хворобою високого кардіального ризику

Реферат: UA 74418 U UA 74418 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може використовуватись для корекції когнітивних порушень у пацієнтів з гіпертонічною хворобою високого кардіального ризику. Артеріальна гіпертензія (АГ) - є одним з найважливіших факторів ризику атеросклерозу, головним чином ішемічної хвороби серця і ураження судин головного мозку, саме тому ці захворювання часто супроводжують один одного. Цереброваскулярні захворювання - одна з найбільш актуальних проблем сучасної кардіології та неврології, враховуючи високу поширеність цієї патології в популяції та стрімке постаріння населення [Парфенов В.А., Старчина Ю.А, 2009]. Ці стани супроводжуються розладами системної гемодинаміки і призводять до хронічної гіпоперфузії мозку. Тому актуальним залишається питання про те, що на фоні різноманітних змін серцево-судинної системи у пацієнтів з гіпертонічною хворобою прогресують пошкодження головного мозку, серед яких чинне місце займає порушення когнітивної діяльності (КП) та розвиток деменції різного ступеня [Захаров В.В., 2008]. Сучасна діагностика ускладнень перебігу АГ не повинна обмежуватися констатацією ознак хронічної ішемії мозку, визначенням її стадії і причини (атеросклеротичної, гіпертонічної чи змішаної), а також має включати дослідження когнітивної сфери. Актуальність ранньої терапевтичної корекції при виявленні когнітивних порушень церебросудинного ґенезу є очевидною, через великий соціальний та медичний інтерес в ефективному лікуванні цих розладів, що можна було б проводити в загальній практиці. На сьогодні основними завданнями при лікуванні когнітивних порушень, що виникають на тлі серцево-судинної патології - є ефективне та безпечне покращення інтелектуально-мнестичних функцій на фоні комплексної терапії основного захворювання. Тому важливу роль відіграють лікарські засоби, що мають церебропротекторний вплив тЗ покращують біохімічні процеси, що лежать в основі реалізації вищих пізнавальних функцій [Бурчинський С.Г., 2009]. Відсутня доказова база щодо ефективності ноотропів на тлі базисної терапії АГ, також вплив церебропротекторів безпосередньо на перебіг АГ та органи-мішені. Тому розробка та застосування високоефективних і водночас безпечних ноотропів у хворих на ГХ з високим кардіальним ризиком - є важливим завданням сучасної медицини. Іншим прототипом за Патентом 2197991 Росія, МПК А61К39/395 є "Средство для лечения дисциркуляторной энцефалопатии" / А.П. Ельчанов, В. К. Волков. - № 2002106189/14; Заявл. 01.03.2002; Опубл. 10.02.2003. Наведена схема має наступні недоліки: - біологічно активні речовини є чітко специфічними для певних клітин організму, але прогноз позитивного ефекту при використанні останніх досить обмежений; - призначення біологічно-активних речовин не має клінічно доведеної доказоваої бази, тому використання даних препаратів є цілком обмеженим; - перераховані препарати не мають вегетостабілізуючого ефекту. В основу корисної моделі "Спосіб корекції когнітивних порушень у пацієнтів з гіпертонічною хворобою високого кардіального ризику" поставлена задача виявити когнітивні порушення у пацієнтів з гіпертонічною хворобою високого кардіального ризику та своєчасна корекція цих відхилень на фоні комплексної гіпотензивної терапії. Поставлена задача досягається способом, який полягає у додатковому призначенні до антигіпертензивної терапії препарату "Олатропіл" з розрахунку 1 капсула 3 рази на добу за 1015 хвилин до їжі, протягом 3 місяців. Препарат "Олатропіл" виготовлений AT "Олайнфарм", (Латвія), належить до фармакотерапевтичної групи - психостимулюючі та ноотропні засоби. В 1 капсулі міститься 0,125 г гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) (аміналон, гамалон) і 0,25 г 2-оксо-1піролідинілацетамід (пірацетам). "Олатропіл" - комбінований нейрометаболічний лікарський засіб, який об'єднує ноотропний препарат змішаного типу з широким спектром ефектів ("нейропротектор") - ГАМК і ноотропний препарат з домінуючим мнестичним впливом пірацетам. При комплексній взаємодії обох компонентів посилюються ноотропні, судинорегулюючі і антигіпоксичні процеси, підвищується фізична працездатність, покращується переносимість стресових ситуацій різного ґенезу. Спосіб здійснюється наступним чином: до антигіпертензивної терапії артеріальної гіпертензії у пацієнтів середнього та зрілого віку додають "Олатропіл". Оптимальне призначення препарату 1 капсула 3 рази на добу, при необхідності дозу препарату можна збільшити до 6 капсул на добу. Курс лікування триває від 2 тижнів до 3 місяців, курс можна повторювати через 6-8 тижнів. Спосіб корекції когнітивних порушень у пацієнтів з гіпертонічною хворобою високого кардіального ризику, що передбачає призначення "Олатропілу", є високоефективним, оскільки дає можливість запобігти розвитку важких когнітивних змін та деменції. 1 UA 74418 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Такий спосіб лікування проводиться в кардіологічному відділенні Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова з 2009 року і його успішно використано у 79 хворих з гіпертонічною хворобою високого кардіального ризику. Приклад Хвора Н., 46 років, карта стаціонарного хворого №3374, перебувала на стаціонарному лікуванні у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М.І. Пирогова з 21.02.2011 по 06.03.2011. Діагноз: Гіпертонічна хвороба II ст., 2 ступінь. Гіпертензивне серце. Iшемічна хвороба серця. Стабільна стенокардія напруги, атеросклеротичний міокардіосклероз, склероз аорти, коронарних судин, II функціональний клас. Ожиріння І ст. Серцева недостатність І ст. Хронічне порушення мозкового кровообігу І ступеня, легкі когнітивні порушення. При госпіталізації скарги на головний біль, запаморочення, болі в ділянці серця, що тривають близько 15 хвилин, задишка при підвищенні AT, перепади AT від 140/90 мм рт. ст. до 90/60 мм рт. ст., шум у вухах, погіршення пам'яті, забудькуватість на буденні події, зниження працездатності. Анамнестично: хворіє близько року, амбулаторно лікувалась (кардіомагніл, берліприл, новопасит), попередньо госпіталізована в відділення однієї з ЦРЛ, але лікування без вагомого результату, причину хвороби чітко не вказує. Вперше діагноз гіпертонічна хвороба виставлений в 2010 році, короткими курсами по (2 тижні) отримувала гіпотензивну терапію берліприл по 1 табл., (еналаприлу малеат - 10 мг, гідрохлортиазид - 25 мг) 1 раз на добу та кардіомагніл по 1 табл., (ацетилсаліцилова кислота 75мг, магнію гідроксид - 15,2 мг) на ніч. Гіпотензивна терапія була в амбулаторних умовах у вигляді каптопресу (1 табл. 2рази/день) чи ніфедипіну (1-2 табл. 1 раз/добу), але перепади AT стали частішими до 4-3 разів/тиждень, майже щоденно. Анамнестично, будь-які захворювання чи травми центральної нервової системи документально не зафіксовані. Об'єктивно: загальний стан середнього ступеня важкості, свідомість ясна. Шкіра бліда, чиста, видимі слизові оболонки блідо-рожеві, чисті. При перкусії над ділянкою серця: ліва межа зміщена на 1 см, вліво по середньоключичній лінії, верхівковий поштовх - не змінений, але палькується на 1 см, лівіше від норми. При аускультації - І тон ослаблений на верхівці, ритмічний, акцент ІІ-го тону на аорті, додаткових шумів немає. ЧД - 20 рухів за хв., ЧСС - 85 уд./хв. AT 130/80 мм рт. ст. При аускультації легень: дихання везикулярне, хрипів немає. Живіт м'який, безболісний. Печінка та селезінка не збільшені. Пастозність нижньої третини обох гомілок. Діурез та випорожнення в нормі. Проведено ряд лабораторних та інструментальних обстежень. При біохімічному дослідженні встановлене порушення ліпідного обміну: загальний холестерин - 7,6 ммоль/л. За даними ЕКГ: зміщення сегменту ST на 0,1 від ізолінії, дифузне зниження зубця Т, ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Показники ДМАТ вказували на наявність артеріальної гіпертензії (середньодобові значення CAT-150 мм рт. ст., варіабельність ДАТ 16,6 мм рт. ст., швидкість ранкового підйому CAT-11 мм рт. ст. недостатнє нічне зниження систолічного AT - ДІ CAT 0,93 %, надмірне нічне зниження діастолічного AT - ДАТ 26,55 %) та ЕХОКГ-ознаки концентричного ремоделювання лівого шлуночка (виявлено збільшення індексів ЛП - 16, КДО 54, КСО - 17). За допомогою УЗД екстракраніальних та ексрацеребральних судин встановлено УЗЛ-ознаки вертебробазилярної недостатності зліва, ектазія яремної вени справа, венозна гіпертензія зліва. На основі нейрокогнітивного тестування встановлено легкі когнітивні порушення - 24 бали за MMSE, середній час роботи з таблицями Шульте - 78 секунд, ефективність роботи - 81,2 сек., впрацьованість - 0,99, психічна стійкість - 1,0. Індекс самооцінки здоров'я - 17 балів, сумарний бал за анкетою Вейна - 41. Хворій крім антигіпертензивної терапії (інгібітор АПФ, Р-адрноблокатор, антагоніст кальцію) додали олатропіл по 1 капсулі 3 рази на добу протягом 3 місяців. При повторному обстеженні через 3 місяці загальний стан хворої покращився, болі в серці зменшились, запаморочення та шум в голові майже не турбували, перепади AT зникли, підвищилась загальна працездатність, фоновий настрій, емоційне самопочуття. Робочий AT-120/70 мм рт. ст. Показники ДМАТ мали тенденцію до покращення: середньодобовий CAT 140 мм рт. ст., Вар CAT і ВАР ДАТ була 12 мм рт. ст., ШРП CAT 8 мм рт.ст., ДІ CAT-4 %, ДІ ДАТ - 15 %. ЕХО КГ ознаки мали теж позитивну динаміку: ІЛП 14,9, ІКСО 14,1). При УЗД екстакраніальних та ексрацеребральних судин встановлено незначну вертебробазилярну недостатність зліва, ектазію яремної вени справа. Основним було - покращення інтелектуально-мнестичних функцій - 27 балів за MMSE, середній час роботи з таблицями Шульте - 71 секунда, ефективність роботи - 76,6 сек., впрацьованість - 0,98, психічна стійкість - 1,0. Індекс самооцінки здоров'я - 15 балів, сумарний бал за анкетою Вейна - 27. 2 UA 74418 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб корекції когнітивних порушень у пацієнтів з гіпертонічною хворобою високого кардіального ризику, що передбачає призначення лікарських препаратів, який відрізняється тим, що хворим додатково до антигіпертензивної терапії призначають препарат "Олатропіл" з розрахунку 1 капсула 3 рази на добу, за 10-15 хвилин до їжі, протягом 3 місяців. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3