Спосіб корекції порушень мінерального обміну та кісткового ремоделювання при хронічній хворобі нирок

Реферат: Спосіб корекції порушень мінерального обміну та кісткового ремоделювання при хронічній хворобі нирок, що включає застосування альфакальцидолу і стронцію ранелат по 2,0 г всередину 1 раз на добу впродовж 12-ти місячного курсу та карбонат кальцію по 0,5 г всередину тричі на добу карбонат кальцію призначають при явищах гіперфосфатемії. UA 75400 U (54) СПОСІБ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ ТА КІСТКОВОГО РЕМОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ХВОРОБІ НИРОК UA 75400 U UA 75400 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме нефрології, і може бути використана при лікуванні хворих із хронічною патологією нирок, зокрема для корекції порушень мінерального обміну та процесу кісткового ремоделювання. Відомий спосіб корекції порушень мінерального обміну та кісткового ремоделювання при хронічній хворобі нирок, що включає призначення альфакальцидолу [1]. Відомий спосіб полягає у здійсненні направленого впливу альфакальцидолу на провідні механізми відновлення мінерального обміну в кістковій тканині для зниження больового синдрому, нормалізацію показників кальцієфосфорного обміну та збільшення мінеральної щільності кісткової тканини. Недоліком відомого способу є недостатній рівень клінічної ефективності, що випливає з недостатньої інтенсивності приросту кісткової маси при збереженні високої ймовірності розвитку гіперфосфатемії та гіперкальціємії. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом додаткового застосування медикаментозних засобів, спрямованих на оптимізацію процесу кісткового ремоделювання та підтримання відповідного вмісту кальцію і фосфору, досягають підвищення ефективності лікування. При вирішенні технічної задачі була взята до уваги властивість карбонату кальцію знижувати рівень фосфору та підвищувати рівень іонізованого кальцію у крові, а також враховано подвійний механізм впливу стронцію ранелату на ремоделювання кісткової тканини. Спосіб полягає у стимуляції остеогенезу та пригніченні кісткової резорбції, що засвідчує доцільність застосування вказаного медикаментозного засобу у запропонованому способі. Виходячи з наведеного, поставлену задачу вирішують тим, що у відомому способі корекції порушень мінерального обміну та кісткового ремоделювання при хронічній хворобі нирок, що включає призначення альфакальцидолу, відповідно до корисної моделі додатково призначають стронцію ранелат по 2,0 г всередину 1 раз на добу впродовж 12-ти місячного курсу та карбонат кальцію по 0,5 г всередину тричі на добу, причому карбонат кальцію призначають при явищах гіперфосфатемії. Конкретно спосіб здійснюють наступним чином. Пацієнтам з II, III та IV стадією хронічної хвороби нирок, у яких денситометрично виявлено істотне зниження мінеральної щільності кісткової тканини, призначають альфакальцидол по 0,25 мкг всередину 1 раз на добу через день та стронцію ранелат по 2,0 г всередину 1 раз на добу на ніч упродовж 12 місяців, а при наявності гіперфосфатемії додатково призначають карбонат кальцію по 0,5 г всередину тричі на добу під час основних прийомів їжі до досягнення цільового рівня фосфору у крові. Ефективність лікування оцінюють за критерієм зниження інтенсивності больового синдрому, позитивною динамікою показників кальцієфосфорного обміну і мінеральної щільності кісткової тканини. Приклад 1. Хворий X., 51 рік. Діагноз: Полікістоз нирок. Хронічна хвороба нирок, IV (четверта) стадія. Хронічний необструктивний пієлонефрит, фаза нестійкої ремісії. Вторинна артеріальна гіпертензія II стадія, 2 ступінь. СН І ст. Хворий скаржився на виражені больові відчуття у грудному та поперековому відділах хребта, нижніх кінцівках. При біохімічному дослідженні крові: загальний кальцій становив 2,42 ммоль/л, іонізований кальцій - 1,02 ммоль/л, фосфор - 1,3 ммоль/л. Рівень паратгормону становив 640,5 пг/мл. Під час проведення двофотонної рентгенівської денситометрії виявлено наступні показники мінеральної щільності кісткової 2 2 тканини: BMD L1-4 1,017 г/см ; Ζ L1-4,-2,0 у.о.; BMD TOTAL FEMURE 0,986 г/см ; Ζ TOTAL FEMURE-0,7 у.о. На основі отриманих результатів діагностовано вторинний гіперпаратиреоз, зниження мінеральної щільності кісткової тканини. З метою корекції виявлених порушень призначали альфакальцидол по 0,25 мкг усередину 1 раз на добу через день та стронцію ранелат по 2,0 г всередину 1 раз на добу на ніч упродовж 12 місяців. Після завершення курсу лікування у хворого суттєво зменшилися больові відчуття у хребті та нижніх кінцівках. У результаті біохімічного дослідження крові: загальний вміст кальцію становив 2,45 ммоль/л, іонізований кальцій - 1,16 ммоль/л, фосфор - 1,42 ммоль/л. Під час лікування у хворого було виявлено гіперфосфатемію, корекцію якої здійсненювали призначенням карбонату кальцію по 0,5 г усередину тричі на добу впродовж 2 тижнів. Рівень паратгормону знизився до 105,2 пг/мл, що відповідав цільовому рівню. Денситометрично через 2 12 місяців: BMD L1-4 1,089 г/см2; Ζ L1-4-1,2 у.о.; BMD TOTAL FEMURE 1,029 г/см ; Ζ TOTAL FEMURE-0,3 у.о. У результаті проведеного лікування досягнуто підвищення рівня іонізованого кальцію у крові, зниження рівня паратгормону та приріст кісткової маси, який на рівні поперекового відділу хребта становив 7,2 % та на рівні проксимального відділу стегна - 4,5 %. Отримані дані свідчать про ефективність запропонованого способу для корекції мінеральних та кісткових порушень у хворого на хронічну хворобу нирок. 1 UA 75400 U 5 10 15 20 25 30 Приклад 2. Хвора С, 49 років. Діагноз: Хронічна хвороба нирок, IV (четверта) стадія. Хронічний необструктивний пієлонефрит, фаза нестійкої ремісії. Вторинна анемія середнього ступеня тяжкості. Хвора скаржилася на виражені больові відчуття у нижніх кінцівках, помірні - в грудному та поперековому відділах хребта та м'язах. При біохімічному дослідженні крові: загальний кальцій становив 2,00 ммоль/л, іонізований кальцій - 0,76 ммоль/л, фосфор - 1,8 ммоль/л. Рівень паратгормону становив 735,6 пг/мл. Під час проведення двофотонної рентгенівської денситометрії виявлено наступні показники мінеральної щільності кісткової тканини: BMD L1-4 2 2 0,734 г/см ; Ζ L1-4,-3,1 у.о.; BMD TOTAL FEMURE 0,600 г/см ; Ζ TOTAL FEMURE-2,6 y.o. На основі отриманих результатів діагностовано вторинний гіперпаратиреоз, зниження мінеральної щільності кісткової тканини. З метою корекції гіперфосфатемії призначали карбонат кальцію по 0,5 г всередину тричі на добу. При повторному біохімічному обстеженні крові через 2 тижні рівень фосфору становив 1,44 ммоль/л, що відповідав цільовому. Після досягнення цільового рівня фосфору хворій призначали альфакальцидол по 0,25 мкг всередину 1 раз на добу через день та стронцію ранелат по 2,0 г всередину 1 раз на добу на ніч упродовж 12 місяців. При повторних явищах гіперфосфатемії на фоні лікування альфакальцидол тимчасово відмінили і призначали карбонат кальцію по 0,5 г всередину тричі на добу 2 тижневим курсом, що забезпечило корекцію гіперфосфатемії. Результати обстеження хворої С. після завершення курсу лікування свідчили про ефективність запропонованого способу лікування. Так, хвора відмітила суттєве зменшення больових відчуттів у нижніх кінцівках, хребті та м'язах. У результаті біохімічного дослідження крові: загальний кальцій становив 2,34 ммоль/л, іонізований кальцій - 1,15 ммоль/л, фосфор 1,46 ммоль/л. Рівень паратгормону знизився до 156,3 пг/мл. Денситометрично через 12 місяців: 2 BMD L1-4 0,792 г/см2; Ζ L1-4-2,1 у.о.; BMD TOTAL FEMURE 0,629 г/см ; Ζ TOTAL FEMURE-1,9 у.о. Отримані дані свідчать, що в результаті проведеного лікування досягнуто підвищення рівня іонізованого кальцію, зниження рівня паратгормону та приріст кісткової маси, який на рівні поперекового відділу хребта становив 7,8 % та на рівні проксимального відділу стегна - 4,6 %. Приклад 3. За допомогою запропонованого способу здійснено лікування 12 хворих з ренальною остеодистрофією впродовж 12 місяців. Про ефективність лікування робили висновок за позитивною динамікою клінічної картини, нормалізацією показників кальцієфосфорного обміну, мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта та проксимального відділу стегна. Результати лікування цієї групи хворих порівнювали із аналогічними у пацієнтів (n=14), яким проведено лікування за відомим способом (табл. 1, 2). 35 Таблиця 1 Характер клінікоінормативних показників у хворих з лікуванням за запропонованим і відомим способами (Х±m) Дослідна група, n=12 Показник Біль у хребті, бали Біль у суглобах, бали Біль в м'язах, бали Кальцій крові загальний, ммоль/л Фосфор крові, ммоль/л Іонізований кальцій, ммоль/л Паратгормон, пг /мл До лікування 5,61±0,26 5,42±0,23 4,08±0,19 Контрольна група, n=14 Після Після лікування До лікування лікування 2,04±0,15* 5,54±0,24 2,95±0,18* 2,16±0,17* 5,92±0,21 3,17±0,19* 2,17±0,15* 4,12±0,18 2,98±0,14* Ρ 0,05 342,1±69,9 150,4±39,7* 336,7±69,9 161,5±43,6* >0,05 Примітки: 1. * - достовірна відмінність показників до та після лікування