Спосіб оцінки мінеральної щільності кісткової тканини щелепи

Реферат: Спосіб оцінки мінеральної щільності кісткової тканини пародонта включає здійснення ортопантомографії, використання графічного редактора, розрахунку рентгенологічної щільності кісткової тканини. При проведенні ортопантомографії використовують металевий еталон рентгенівської яскравості для подальшого аналізу знімка в комп'ютерній програмі, визначають індекс рентгенівської яскравості (ІРЯ). При цьому окремо обчислюють значення ІРЯ для періапікальних областей ІРЯ(п) і для міжальвеолярних перегородок ІРЯ(м), і при виявленні зменшення показників ІРЯ(м) і ІРЯ(п) при вивченні повторної ортопантомограми в порівнянні з показниками ІРЯ вихідної ортопантомограми констатують зниження мінеральної щільності кісткової тканини пародонта, а при наявності збільшення показників ІРЯ(м) і ІРЯ(п) визначають нормалізацію стану кісткової тканини пародонта в ході ортодонтичного лікування. UA 75457 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ЩЕЛЕПИ UA 75457 U UA 75457 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до стоматології, і може бути використана в клінічній практиці для оцінки мінеральної щільності кісткової тканини пародонта та визначення тактики лікування захворювань пародонта і зубощелепних аномалій. За прототип вибрано спосіб визначення мінеральної щільності кісткової тканини щелеп (Патент РФ № 2134064 С1. МПК А61В 6/00. Способ денситометрического определения рентгенологической плотности костной ткани челюстей по изображениям, полученным с ортопантомограмм сканированием / Тверская государственная медицинская академия, Романовская Н.Н., Романовский А.В. - опубл. 10.08.99), який полягає в тому, що ортопантомограму сканують і виводять на дисплей комп'ютера за допомогою графічного редактора, розраховують по ній критерій рентгенологічної щільності губчастої та кортикальної кісткових тканин пацієнта в експериментально вибраних точках тіл шийних хребців у ділянках, що не мають нашарувань їх відростків і спинномозкового каналу, і щільність ділянки щелепних кісток, яка цікавить, а після цього щільності порівнюють і аналізують. Спосіб дозволяє визначити щільність кісток тканини з використанням комп'ютерної техніки. Ознаками, які збігаються з основними ознаками прототипу, є: проведення ортопантомографії, використання графічного редактора, розрахунок рентгенологічної щільності кісткової тканини. Технічним результатом є: підвищення інформативності та точності оцінки мінеральної щільності кісткової тканини альвеолярного відростка при лікуванні захворювань пародонта та зубощелепних аномалій. Ознаками, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату, є: можливість погіршення якості зображення та появи артефактів при використанні методу сканування ортопантомограм, неможливість контролю змін загальної яскравості знімка при порівнянні різних знімків, неможливість отримати відомості про стан мінеральної щільності кісткової тканини пародонта в цілому, а не тільки на довільній ділянці щелепної кістки. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу-прототипу шляхом проведення цифрових ортопантомограм із застосуванням методики корекції яскравості знімка з використанням стандартного металевого еталона та розробки оцінного індексу, що дозволяє отримати необхідну інформацію про мінеральну щільність кісткової тканини пародонта і можливості його застосування для порівняння різних рентгенівських знімків для здійснення моніторингу зміни властивостей кісткової тканини у пацієнта при проведенні ортодонтичного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі оцінки мінеральної щільності кісткової тканини пародонта, що включає здійснення ортопантомографії, використання графічного редактора, розрахунку рентгенологічної щільності кісткової тканини, згідно корисної моделі, при проведенні ортопантомографії використовують металевий еталон рентгенівської яскравості для подальшого аналізу знімка в комп'ютерній програмі, визначають індекс рентгенівської яскравості (ІРЯ), причому окремо обчислюють значення ІРЯ для періапікальних областей ІРЯ(п) і для міжальвеолярних перегородок ІРЯ(м), і при виявленні зменшення показників ІРЯ(м) і ІРЯ(п) при вивченні повторної ортопантомограми в порівнянні з показниками ІРЯ вихідної ортопантомограми констатують зниження мінеральної щільності кісткової тканини пародонта, а при наявності збільшення показників ІРЯ(м) і ІРЯ(п) визначають нормалізацію стану кісткової тканини пародонта в ході ортодонтичного лікування. Між сукупністю основних ознак способу, що заявляється, і технічним результатом, що очікується, визначається наступний причинно-наслідковий зв'язок: проведення цифрових ортопантомограм із використанням при рентгенографії металевого еталона рентгенівської яскравості дозволяє уникнути перекручування отримуваних даних, дозволяє підвищити якість і деталізацію зображення, використання індексу рентгенівської яскравості дозволяє отримати дані про мінеральну щільність міжальвеолярних перегородок і періапікальних областей протягом усього альвеолярного відростка, а також істотно полегшує порівняння знімків у різних пацієнтів і у пацієнта в динаміці лікування. Запропонований спосіб полягає в наступному. При проведенні ортопантомографії пацієнт тримає еталонний металевий зразок у формі сфери діаметром 0,5 см на відстані 500 мм від джерела опромінення. Після проведення ортопантомографії проводять обробку рентгенівського знімка в комп'ютерній програмі, при цьому за 100 % значення яскравості беруть значення яскравості металевого еталона, за нульову яскравість беруть абсолютно чорну ділянку, таким чином яскравість будь-якої області ортопантомограми може бути виражена у відсотках від 0 до 100. Для визначення індексу рентгенівської яскравості за допомогою комп'ютерної програми на цифровій ортопантомограмі відзначають зони для вимірювання яскравості - у формі окружності 1 UA 75457 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 діаметром 0,5 см біля кожної верхівки кореня зуба й у формі окружності діаметром 0,3 см на кожній міжальвеолярній перегородці на середині лінії, що з'єднує середини довжин коренів двох сусідніх зубів. Індекс рентгенівської яскравості (ІРЯ) обчислюють за формулою: ІРЯ = Σ/N, де Σ - сума значень яр кістки у відсотках для кожної зазначеної на знімку окружності, а N кількість зазначених окружностей. Окремо обчислюють значення ІРЯ для періапікальних областей (періапікальний індекс ІРЯ(п)) і для міжальвеолярних перегородок (ІРЯ(м)). Пацієнту, що знаходиться на ортодонтичному лікуванні, на початку ретенційного періоду проводять ортопантомографію. Потім пацієнту проводять повторну ортопантомографію та порівнюють отриманий знімок із вихідним знімком за допомогою зазначеної вище методики. Обчислюють ІРЯ(п) і ІРЯ(м) в області фронтального та бічних сегментів верхньої або нижньої щелепи для оцінки мінеральної щільності кісткової тканини пародонта. При вивченні повторної ортопантомограми при виявленні зменшення показників ІРЯ(м) і ІРЯ(п) в порівнянні з показниками ІРЯ(м) і ІРЯ(п) вихідної ортопантомограми констатують зниження мінеральної щільності кісткової тканини пародонта. При вивченні повторної ортопантомограми при наявності збільшення показників ІРЯ(м) і ІРЯ(п) у порівнянні з показниками ІРЯ(м) і ІРЯ(п) вихідної ортопантомограми визначають нормалізацію стану кісткової тканини пародонта в ході ортодонтичного лікування. Усі ознаки, що характеризують запропонований спосіб і внесені у формулу корисної моделі, є суттєвими, оскільки при їх сукупності досягається технічний ефект, очікуваний від використання даного технічного рішення. З використанням запропонованого способу було обстежено 16 пацієнтів, що знаходяться на ортодонтичному лікуванні скупченості нижніх фронтальних зубів (у ретенційному періоді лікування). Усім пацієнтам проводили ортопантомографію за допомогою цифрового ортопантомографа Planmeca Promax, Фінляндія при розмірі знімка 15 × 30 см і відстані від джерела опромінення 500 мм, частотному діапазоні 80-150 КГц. Спосіб підтверджується наступними прикладами його використання. Приклад 1 Пацієнт Є., 17 років, знаходиться на ортодонтичному лікуванні скупченості фронтальних зубів нижньої щелепи в ретенційному періоді. Анамнез: активна стадія ортодонтичного лікування тривала 16 місяців, брекет-систему знято тиждень тому. Об'єктивно: стан прикусу - ортогнатичний, скарг не пред'являє, стан слизової оболонки порожнини рота та ясен без видимих особливостей. На початку ретенційного періоду проводили ортопантомографію, знімок у наявності. Було проведено повторну ортопантомографію та порівняння отриманого знімка з вихідним знімком за допомогою запропонованого способу. На вихідній ортопантомограмі: на нижній щелепі відзначається неправильне положення зубів фронтального сегмента нижньої щелепи, стан періодонта коренів і кісткової тканини пародонта без видимих особливостей. На повторній ортопантомограмі: на нижній щелепі відзначається відповідне ортогнатичному прикусу положення коренів зубів, стан періодонта коренів і кісткової тканини пародонта без видимих особливостей. Запропонованим способом було проведено обчислення ІРЯ(п) і ІРЯ(м) в області фронтального (33-43 зуби) і бічних (34-37; 44-47 зуби) сегментів нижньої щелепи для вивчення мінеральної щільності кісткової тканини пародонта. При вивченні повторної ортопантомограми було виявлено зниження показника ІРЯ(м) і ІРЯ(п) на нижній щелепі в порівнянні з результатами ІРЯ вихідної ортопантомограми. Зменшення ІРЯ(п) фронтального сегмента нижньої щелепи склало 5,77 %. Зменшення ІРЯ(м) фронтального сегмента нижньої щелепи склало 5,89 %. Зменшення ІРЯ(п) бічних сегментів нижньої щелепи склало 2,34 %. Зменшення ІРЯ(м) бічних сегментів нижньої щелепи склало 4,01 %. Було виявлено зниження мінеральної щільності кісткової тканини пародонта фронтального сегмента нижньої щелепи після активної стадії ортодонтичного лікування. Пацієнту було призначено на додаток до використання апарата-ретейнера системну остеотропну терапію та місцеву фізіотерапію з метою підвищення мінеральної щільності кісткової тканини й оптимізації кісткового ремоделювання. 2 UA 75457 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Приклад 2 Пацієнтка Ю., 15 років, знаходиться на ортодонтичному лікуванні скупченості фронтальних зубів верхньої щелепи в ретенційному періоді. Анамнез: активна стадія ортодонтичного лікування тривала 14 місяців, брекет-систему знято 15 місяців тому, на зубах верхньої щелепи встановлено незнімний ретенційний дротяний апарат. На початку ретенційного періоду проводили ортопантомографію, знімок в наявності. Скаржиться на періодичну легку кровоточивість при чищенні зубів. Об'єктивно: стан прикусу ортогнатичний, скарг не пред'являє, стан слизової оболонки порожнини рота без видимих особливостей, ясенні сосочки на верхній щелепі помірно гіперемовані, набряклі. Було проведено повторну ортопантомографію та порівняння отриманого знімка з вихідним знімком за допомогою запропонованого способу. На обох ортопантомограмах на верхній щелепі відзначається правильне положення коренів зубів відповідно до ортогнатичного прикусу, стан коренів зубів і періодонта без видимих особливостей. Було проведено обчислення ІРЯ(п) і ІРЯ(м) в області фронтального (33-43 зуби) і бічних (3437; 44-47 зуби) сегментів верхньої щелепи для вивчення мінеральної щільності кісткової тканини пародонта. При вивченні повторної ортопантомограми було виявлено збільшення показника ІРЯ(м) і ІРЯ(п) на верхній щелепі в порівнянні з результатами ІРЯ вихідної ортопантомограми. Збільшення ІРЯ(п) фронтального сегмента нижньої щелепи склало 6,49 %. Збільшення ІРЯ(м) фронтального сегмента нижньої щелепи склало 5,18 %. Збільшення ІРЯ(п) бічних сегментів нижньої щелепи склало 3,66 %. Збільшення ІРЯ(м) бічних сегментів нижньої щелепи склало 4,51 %. Виходячи з отриманих результатів було виявлено нормалізацію стану кісткової тканини пародонта верхньої щелепи в ході ретенційного періоду ортодонтичного лікування. Пацієнту було призначено комплекс індивідуальної гігієни порожнини рота та повторне відвідування через три місяці для подальшого вирішення питання про зняття ретенційного апарата і завершення ретенційного періоду. Використання запропонованого способу оцінки мінеральної щільності кісткової тканини пародонта дозволяє вивчати стан кісткової тканини у періапікальних і міжальвеолярних областях альвеолярного відростка щелеп, отримувати кількісні дані щодо мінеральної щільності в необхідних ділянках рентгенівського знімка, проводити діагностичний моніторинг шляхом порівняння рентгенівських знімків у процесі ортодонтичного та пародонтологічного лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб оцінки мінеральної щільності кісткової тканини пародонта, що включає здійснення ортопантомографії, використання графічного редактора, розрахунку рентгенологічної щільності кісткової тканини, який відрізняється тим, що при проведенні ортопантомографії використовують металевий еталон рентгенівської яскравості для подальшого аналізу знімка в комп'ютерній програмі, визначають індекс рентгенівської яскравості (ІРЯ), причому окремо обчислюють значення ІРЯ для періапікальних областей ІРЯ(п) і для міжальвеолярних перегородок ІРЯ(м), і при виявленні зменшення показників ІРЯ(м) і ІРЯ(п) при вивченні повторної ортопантомограми в порівнянні з показниками ІРЯ вихідної ортопантомограми констатують зниження мінеральної щільності кісткової тканини пародонта, а при наявності збільшення показників ІРЯ(м) і ІРЯ(п) визначають нормалізацію стану кісткової тканини пародонта в ході ортодонтичного лікування. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3