Спосіб прогнозування перебігу гострого періоду ішемічних нелакунарних інсультів в осіб з абдомінальним ожирінням

Реферат: Спосіб прогнозування перебігу гострого періоду ішемічних нелакунарних інсультів в осіб з абдомінальним ожирінням включає клінічне обстеження, визначення індексу маси тіла, індексу "талія/стегно", проведення магнітної резонансної томографії головного мозку. При наявності 3 об'єму церебрального ішемічного пошкодження більше 20 см та при значеннях нейтрофілії 9 периферичної крові більше 8,0×10 /л, прогнозують уповільнений та недостатній регрес неврологічної симптоматики протягом гострого періоду інсульту. UA 76035 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ПЕРІОДУ ІШЕМІЧНИХ НЕЛАКУНАРНИХ ІНСУЛЬТІВ В ОСІБ З АБДОМІНАЛЬНИМ ОЖИРІННЯМ UA 76035 U UA 76035 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонований спосіб належить до галузі медицини, а саме до неврології. Він призначений і може бути використаний для прогнозування перебігу гострого періоду ішемічних нелакунарних інсультів в осіб з абдомінальним ожирінням. Згідно прогнозів Всесвітньої організації інсульту, в найближчі десятиріччя очікується поширення цереброваскулярної патології та збільшення її медико-соціальних наслідків через швидке постаріння населення (Hachinski V., 2002). Згідно статистики Міністерства охорони здоров'я України, за останні 10 років розповсюдженість судинних захворювань головного мозку виросла в 2 рази, і щорічно в Україні відбувається від 100 до 120 тисяч нових інсультів (Міщенко Т.С., 2008). В останні десятиріччя ожиріння стає одним з найпоширеніших патологічних станів, справляючи не аби який вплив на людське здоров'я в усьому світі. За даними Державного Комітету статистики України біля 14,6 % населення нашої держави страждає на ожиріння. В останні роки було показано, що ожиріння та асоційовані з ним стани можуть значно обтяжувати перебіг ішемічних інсультів, погіршувати процеси відновлення та приводити до поглиблення неврологічного дефіциту. Зокрема, пов'язані з абдомінальним ожирінням зміни включають в себе порушення ендогенної фібринолітичної активності, гіперглікемію, ендотеліальну дисфункцію, прозапальний стан, порушення обміну адипокінів. Кожна з цих патофізіологічних ланок може посилювати ішемічне ушкодження речовини мозку та утруднювати артеріальну реканалізацію (Arenillas J. et al., 2008). Тому, з метою раннього призначення адекватних фармакотерапевтичних та реабілітаційних заходів, є важливим прогнозування перебігу ішемічних інсультів в осіб з абдомінальним ожирінням. Запропоновано досить багато методів прогнозування перебігу гострого періоду ішемічних інсультів: повторне визначення рівня анти-ДНК в сироватці крові (Герасимова М.М. и др., 2002), аналіз даних кардіоінтервалограм (Валунов О.А. и др., 2002), визначення ступеня гідратації осередку ішемії за даними магнітно-резонансного томографічного (МРТ) дослідження головного мозку (Макомела Н.М., 2003), проведення повторних магнітно-резонансних ангіографій головного мозку (Назаренко В.Г. та інш., 2004), проведення імунофенотипування лімфоцитів периферичної крові (Герасимова М.М. и др., 2004), визначення концентрації нітрит-аніонів у сироватці крові (Безсмертна Г.В., 2005), одночасне визначення рівня сечової кислоти в сироватці крові та в лікворі (Орешникова С.В. и др., 2008), визначення концентрації цитокінів сироватки крові (Черенько Т.М., 2008), визначення вмісту високоспецифічного гліального фібрилярного кислого білку та антитіл до нього в периферійній крові (Вакарчук Г.В. та інш., 2011), повторне визначення вмісту нітритів в сечі та визначення в сироватці крові вмісту Lаргініну, продуктів перекисного окислення ліпідів та молекул середньої маси (Кульматицький А.В. та інш., 2011). Найбільш близьким аналогом (прототипом) до запропонованого нами методу є метод, який включає клінічне обстеження пацієнта, проведення доплерографії та МРТ, дослідження показників коагуляції, визначення індексу маси тіла та типу ожиріння за показником індексу "талія/стегно", дослідження ліпідного спектру крові, визначення концентрації інсуліну в крові та індексу інсулінорезистентності (Патент 42538, UA, МПК (2009) А61В 5/00 Спосіб прогнозування перебігу гострого ішемічного інсульту за наявності метаболічного синдрому / Вірстюк О.А., Герасимчук Р.Д.; заявники та власники Вірстюк О.А., Герасимчук Р.Д. - № u200901092; заявл. 11.02.2009; опубл. 10.07.2009). Основні недоліки цього способу: необхідність одночасного визначення багатьох лабораторних параметрів (показників ліпідного обміну, тромбоцитарної ланки гемостазу, перекисного окислення ліпідів-антиоксидантного захисту, інсуліну крові), що є практично неможливим в рутинній клінічній практиці; крім того, цей спосіб використовує тільки опосередковані маркери церебрального ішемічного ушкодження, що знижує точність результатів прогнозування перебігу патологічного процесу. В основу корисної моделі поставлено задачу усунути недоліки вищезазначеного способу прогнозування перебігу ішемічних інсультів. Задача виконується шляхом створення способу прогнозування перебігу гострого періоду ішемічних нелакунарних інсультів в осіб з абдомінальним ожирінням, що включає клінічне обстеження, визначення індексу маси тіла, індексу "талія/стегно", проведення магнітної резонансної томографії головного мозку, який відрізняється тим, що при наявності об'єму церебрального ішемічного пошкодження більше 20 3 9 см та при значеннях нейтрофіли периферичної крові більше 8,0×10 /л, прогнозують уповільнений та недостатній регрес неврологічної симптоматики протягом гострого періоду інсульту. В основу корисної моделі покладені сучасні дані про те, що об'єм церебрального ушкодження за даними нейровізуалізаційного дослідження, є однією з визначальних 1 UA 76035 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 детермінант важкості клінічного перебігу гострого періоду ішемічних інсультів (Saunders D.E. et al., 1995; Saver J.L. et al., 1999). Крім того, ішемічне церебральне ушкодження викликає локальні та системні запальні реакції, які характеризуються активацією клітин нервової системи, продукцією прозапальних цитокінів, інфільтрацією різноманітних клітин запалення в інфарктній зоні, що веде до збільшення вогнища мозкового інфаркту та негативно впливає на клінічний перебіг захворювання (Price C.J. et al., 2004; Buck B.H. et al., 2008). Експериментальні дослідження демонструють певний часовий профіль залучення лейкоцитів різного типу в ішемізований мозок: нейтрофіли з'являються в ділянці інфаркту вже через 30 хвилин від початку реперфузії і поступово збільшуються в кількості протягом перших трьох діб (Kriz J., 2006; Yilmaz G. et al., 2008). Інфільтровані та активовані нейтрофіли через різноманітні механізми можуть приводити до подальшого (постішемічного) ушкодження речовини мозку (Price C.J. et al., 2004; Amantea D. et al., 2009). З іншого боку, ожиріння асоціюється з хронічним системним запаленням (Fernández-Sánchez A., 2011), яке внаслідок як інфекційної, так і неінфекційної етіології, може приводити до постішемічного ураження мозкової тканини та бути одним з визначальних чинників поглиблення ішемічного ушкодження мозку та формування неврологічного дефіциту (МсСоll B.W. et al., 2009). Запропонований метод виконується наступним чином. Маса тіла пацієнтів вимірюється механічними вагами одразу при госпіталізації. За допомогою сантиметрової стрічки вимірюється окружність талії (посередині відстані між краєм реберної дуги і гребенем стегнової кістки) та окружність стегон (на рівні великих відростків стегнових кісток). На основі антропометричних даних вираховуються наступні показники: індекс маси тіла - співвідношення ваги тіла в кілограмах до квадрату зросту пацієнта в метрах. Характер розподілу підшкірної жирової клітковини визначається індексом "талія/стегно". Ожиріння фіксується при індексі маси тіла >30 2 кг/м , абдомінальний тип ожиріння діагностується при умові, якщо індекс "талія/стегно" >0,9 у чоловіків та >0,85 у жінок (WHO, 1998). Нелакунарний тип інсульту визначається за даними МРТ головного мозку - діаметр ішемічного вогнища більше 1,5 см (Adams J., 1993). Об'єм інфаркту мозку вираховується на Т-2 3 МРТ зображеннях за формулою еліпсоїда: У=4/3×½А×½В×½С (см ), де А - найбільший діаметр вогнища інфаркту в аксіальній площині; В - діаметр перпендикулярний А; С - вертикальний діаметр ішемічного вогнища (Broderick J.P., 1993). Дослідження кількості нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові проводиться під час госпіталізації. У пацієнтів з абдомінальним ожирінням, при наявності об'єму церебрального ішемічного 3 ушкодження більше 20 см та при значеннях нейтрофілії периферичної крові (паличкоядерних 9 та сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів) більше 8,0×10 /л, прогнозують уповільнений та недостатній регрес неврологічної симптоматики протягом гострого періоду інсультів згідно шкали Американського Національного інституту здоров'я (NIHSS) в порівнянні з пацієнтами, що мають нормальну вагу. Застосування запропонованого способу прогнозування перебігу ішемічних нелакунарних інсультах в осіб з абдомінальним типом ожиріння апробовано у неврологічному відділенні 1-ї МКЛ м. Полтави. Нами обстежено 89 пацієнтів обох статей віком від 53 до 71 року (середній вік 64±1,6 років), що були госпіталізовані протягом першої доби від початку захворювання і у яких, 3 за даними МРТ головного мозку, об'єм церебрального інфаркту перевищував 20 см . 42 пацієнти мали нормальну масу тіла, а 47 пацієнтів - абдомінальне ожиріння І-ІІ ст. (індекс маси 2 тіла >30 кг/м ). Кожна група пацієнтів, в залежності від значень нейтрофілії, складалася з трьох підгруп (не менше, ніж по 12 пацієнтів в кожній): в 1-й підгрупі кількість нейтрофілів була 9 9 9 8,0×10 /л. Усі пацієнти не мали цукрового діабету, інфекційних, запальних або онкологічних захворювань, та не приймали протизапальних препаратів протягом п'яти діб до розвитку інсульту. 50 2 UA 76035 U Таблиця 1 Динаміка клінічних показників в гострому періоді не лакунарних ішемічних 3 інсультів при об'ємах інфарктів мозку >20 см в залежності від рівня нейтрофілії (М±m) Кількість балів за шкалою NIHSS Доба після інсульту 3-я 5-а 10-а Кількість нейтрофілів периферичної крові, 8,0 8,0 8,0 9 ×10 /л Пацієнти з нормальною масою 11,5±1,1 10,9±1,1 10,7±1,0 8,2±0,9 7,8±0,9 7,9±1,0 6,1±0,8 6,2±0,9 5,6±0,8 тіла Пацієнти з абдомінальним 12,1±1,0 12,3±0,9 13,8±0,9* 10,1±0,9 10,3±1,0 11,2±0,9* 8,3±0,9 7,9±0,8 8,8±1,0* ожирінням І-ІІ ст. * - відмінності, достовірні при порівнянні у пацієнтів з нормальною масою тіла (р