Спосіб прогнозування розвитку бронхіальної астми у хворих з ожирінням

Реферат: Спосіб прогнозування розвитку захворювання включає прогнозування розвитку бронхіальної астми у хворих з ожирінням шляхом аналізу поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту. При виявленні носійства генотипу D/D прогнозують розвиток бронхіальної астми. UA 76786 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ХВОРИХ З ОЖИРІННЯМ UA 76786 U UA 76786 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до внутрішніх хвороб, і може бути використаною для визначення ризику розвитку бронхіальної астми (БА) у хворих з надмірною масою тіла і ожирінням. Відомо, що виникнення багатьох хронічних неінфекційних захворювань внутрішніх органів є генетично обумовленим. Такий висновок було зроблено на підставі багатоцентрових розробок, метою яких було визначення впливу спадковості на формування патології та її перебіг. Тобто можна припустити, що при збігах різних обставин, до яких відносять окремі гени людини, можна прогнозувати виникнення хронічних захворювань внутрішніх органів, а при поєднанні їх з іншою патологією - прогнозування хвороб. В останні роки активно проводиться вивчення етіології та патогенезу мультифакторної патології БА. В основі формування мультифакторних (комплексних, полігенних) захворювань лежать складні взаємодії генетичних й середовищних факторів. Ідентифікація генів, детермінуючих полігенні захворювання, є однією з складних та важливих завдань сучасної генетики. Одним із підходів до визначення спадкової схильності є метод аналізу асоціацій поліморфних маркерів генів-кандидатів з прогнозуванням ризику захворювання та розвитку ускладнень [Роль полиморфизма гена ангиотензин-превращающего фермента в реализации влияния суточного профиля артериального давления на формирование гипертрофии левого желудочка у больных с артериальной гипертензией / Г.В. Дзяк, Н.Г. Горовенко, Т.В. Колесник и др. // Укр. кардіол. журн. - 2007. - № 6. - С. 31-39; Полиморфизм гена ангиотензинпревращающего фермента при сердечнососудистой патологии / В.И. Целуйко, Н.А. Кравченко, А.Б. Львова, А.В.Ляшенко // Цитол. и генетика. - 2002. - № 5. - С. 30-33]. Даний спосіб прогнозування розвитку захворювання є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлена задача прогнозування розвитку БА, що перебігає на тлі ожиріння, для проведення своєчасної корекції та попередження розвитку ускладнень захворювань. Поставлена задача вирішують тим, що у відомому способі прогнозування розвитку захворювання шляхом аналізу асоціацій поліморфних маркерів генів-кандидатів, згідно з корисною моделлю, прогнозування розвитку бронхіальної астми у хворих з ожирінням здійснюють шляхом аналізу поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту і при виявленні носійства генотипу D/D прогнозують розвиток бронхіальної астми. Технічний ефект корисної моделі обумовлений можливістю значно покращити прогнозування перебігу БА у хворих з надмірною вагою і ожирінням та зменшити вірогідність розвитку органних дисфункцій. Спосіб виконують наступним чином: прогнозування розвитку бронхіальної астми у хворих з ожирінням здійснюють шляхом аналізу поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту і при виявленні носійства генотипу D/D прогнозують розвиток бронхіальної астми. Ефективність способу доказана експериментально. Вивчали поліморфізм (I/D) гена ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), який є основним фактором, який визначає концентрацію даного ферменту в плазмі. В 16 інтроні даного гена, який розташований на 17q23p хромосомі, або присутній (I-insertio), або відсутній (D-deletio) фрагмент ДНК, який складається із 263-287 пар Alu послідовностей (Rigat В. et al., 1990, 1991). Рівень АПФ в сироватці крові у здорових осіб гомозиготних за D алелі був в два рази вище, ніж у гомозиготних за І алелі, й мав середнє значення у гетерозигот. D алелі гена АПФ є фактором ризику виникнення судинних катастроф (інфаркту міокарда, спазму коронарних судин, гіпертрофії лівого шлуночка, крововиливів тощо). У хворих гомозиготних за D алелі відзначають підвищений тонус гладеньких м'язів судин. ДНК виділили з лейкоцитів суцільної крові за допомогою реагенту "ДНК-експрес-кров". В роботі використовували діагностичну тест-систему "SNP-экспрес" АСЕ Alu Ins/Del I>D (Росія). Аналіз поліморфних ДНК-локусів проводили методом полімеразної ланцюгової реакції синтезу ДІЖ з подальшою електрофоретичною детекцією. Реакцію проводили при наступних умовах: первинна денатурація при 93 °C протягом 1 хв., після якої було 35 циклів, які складалися із денатурації при 93 °C протягом 10 сек., відпалу праймерів при 64 °C протягом 10 сек., елонгації при 72 °C протягом 20 сек. ПЛР проводили на ампліфікаторі Gene Amp® PCR System 2400 (Applied Biosystems). Аналіз ампліфікованих фрагментів виконували шляхом електрофорезу в 3 %-вому агарозному гелі, забарвленому в бромистому етидії. Візуалізацію результатів проводили в ультрафіолетовому трансілюмінаторі "TFX-20.M" ("Vilber Lourmat", Франція). Для визначення зв'язку між поліморфізмами АСЕ та наявністю діагнозу БА використовували методи: 1 UA 76786 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сполучення, кореляції, частотного аналізу та інші методи оцінки параметричних й непараметричних показників статистики в SPPS (Statistical Package for the Social Sciences). Оцінку ризику, частот генотипів, алелей й довірчих інтервалів проводили з використанням Microsoft Exel. Різницю в частотах алелей й генотипів між групами оцінювали за допомогою 2 критерію  та розрахунку відношення ризику (ОР) з довірчими інтервалами (СІ). Відносний ризик захворювання за конкретної алелі або генотипу розраховували як співвідношення шансів (odds ratio - OR) за формулою: OR= (a  d) / (b  с), де а - частота алелі (генотипу) за вибіркою хворих, b - частота алелі (генотипу) при контрольному виборі; с - сума частот решти алелей (генотипів) у вибірках хворих; d - сума частот решти алелей (генотипів) при контрольному виборі. В разі, якщо один з показників дорівнював 0, приймали правку на неперервність - 0,5. При OR=1 - асоціації нема, OR>1 - позитивна асоціація захворювання з алелю та генотипом й OR