Спосіб прогнозування розвитку внутрішньопечінкового холестазу у хворих на хронічний некаменевий холецистит з ожирінням

Спосіб прогнозування розвитку внутрішньопечінкового холестазу у хворих на хронічний некаменевий холецистит з ожирінням шляхом включення 3 міхура і жовчовивідних шляхів для прогнозування характеру уражень печінки за поєднаної патології та своєчасного призначення адекватної терапії. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення якості діагностики і прогнозування функціональних порушень з боку печінки у хворих на ХНХ з ожирінням за наявністю метаболічного синдрому і характером порушень моторноевакуаторної функції жовчного міхура і жовчовивідних шляхів з метою своєчасного призначення адекватної терапії. Було обстежено 60 пацієнтів на хронічний некаменевий холецистит (ХНХ); 18 чоловіків і 42 жінки віком 35-59 років. Діагноз ХНХ базувався на підставі аналізу клінічних ознак захворювання, даних лабораторних та інструментальних обстежень. Стан жовчного міхура та печінки оцінювався за результатами ультразвукового дослідження (УЗД). В залежності від маси тіла всі хворі були розділені на 2 групи: І група (порівняльна) включала 15 хворих на ХНХ зі збереженою масою тіла, II група (основна) - 45 хворих на ХНХ з ожирінням; групи були рандомізовані за віком і статтю. У групу контролю входили 20 здорових. Для оцінки ожиріння проводили визначення антропометричних характеристик з оцінкою індексу маси тіла (ІМТ), яку розраховували за формулою Кетле (ІМТ МТ/Р2, де МТ - маса тіла, кг; Р - ріст, м). Для = 43406 4 з'ясування типу ожиріння розраховували співвідношення окружність талії до об'єму стегон. У І групу включали хворих на ХНХ з ожирінням (ІМТ≥30,0 кг/м2) за абдомінальним типом. Для оцінки ліпідного спектру крові визначали вміст загального холестерину (ЗХС) і тригліцеридів (ТГ) з використанням стандартних тест-систем фірми "Ольвекс Диагностикум" (Росія) ферментативним методом на автоаналізаторі. Проводили визначення активності ферментів крові: лужної фосфатази (ЛФ) з використанням набору реактивів ТОВ НВП "Філісіт-Діагностика", Ac AT, Ал AT, холінестерази, гамма-глутамілтранспептидази (ГТТП) з використанням наборів реактивів фірми "PLIVA-Lachema", аргінази за методом Сніпачо в модифікації В.А. Храмова і Г.Г. Листопад. Статистичне опрацювання отриманих результатів дослідження проводили на персональному комп'ютері з використанням програми "Statistica 6.1 for Windows". Проводили, парний факторний кореляційний аналіз з обрахунком коефіцієнта кореляції Пірсона - r. За результатами проведених обстежень зміни функціонального стану печінки виявлені у 6 (40,0 %) хворих І групи у 34 (75,6 %) хворих II групи. Більш виявлені клінічні прояви захворювання відзначалися у хворих II групи порівняно з хворими І групи (табл. 1). Таблиця 1 Оцінка клінічних проявів змін з боку печінки в залежності від наявності хронічного некаменевого холециститу і метаболічного синдрому І група, n=15 Клінічні прояви Астено-вегетативний синдром Біль чи важкість у правому підребер'ї Гіркота в роті Нудота Субіктеричність шкіри Свербіж шкіри Гепатомегалія У хворих II групи також були більш вираженими зміни показників функціонального стану печінки, які вірогідно відрізнялися від таких у хворих І групи (табл. 2), як щодо розвитку цитолітичного синдрому за збільшенням активності АлАТ і АсАТ (р