Спосіб лікування кишкових кольок, зумовлених лактазною недостатністю, у дітей раннього віку

Реферат: UA 78714 U UA 78714 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для лікування кишкових кольок, зумовлених лактазною недостатністю, у дітей. Лактазна недостатність - захворювання, що провокує виникнення синдрому мальабсорбції та обумовлене порушенням розщеплення лактози в тонкій кишці [1]. Лактазна недостатність є однією з найбільш розповсюджених причин синдрому мальабсорбції у дітей [2, 3]. Збільшений рівень вуглеводів у калі у 2-3 та більше разів порівняно з нормою та погана переносимість молока і молочних продуктів у членів родини можуть вказувати на діагноз лактазної недостатності. При легких формах лактазної недостатності характер стільця довгий час не змінюється, прибавка маси тіла дитини є помірною, єдиним проявом хвороби є кишкова колька. Вік дитини, в якому проявляється лактазна недостатність, відповідає віку дітей з кишковими кольками. У клінічній практиці на лактазну недостатність у дітей раннього віку вказують метеоризм, кишкові кольки переважно відразу після годування дитини, порушення частоти та характеру випорожнень (рідкі, пінисті, іноді з домішками слизу), відсутність самостійних випорожнень [4], зниження рН калу менше 5,5. У клінічній практиці для купірування та попередження кишкових кольок використовують різноманітні терапевтичні підходи: не медикаментозні та поєднання останніх з медикаментозними засобами. Сьогоденна розповсюдженість виникнення кишкових кольок, зумовлених лактазою недостатністю, а також недостатня ефективність традиційних способів лікування обумовлюють актуальність розробки та впровадження в клінічну практику нових, патогенетично обґрунтованих способів лікування хворих на кишкові кольки зумовлених лактазою недостатністю. Саме тому, методом вибору стають лікувально-реабілітаційні заходи, що торкаються питань терапії основного захворювання (при вторинній лактазній недостатності), корекції харчування, застосування ферменту лактази, проводять симптоматичну терапію. Відомий спосіб для купірування та попередження кишкових кольок полягає в нормалізації раціону харчування матері та використання медикаментозної терапії - препаратів симетикону, прокінетиків та спазмолітинів [5]. Необхідно значно зменшити продукти з високим складом лактози - цільне молоко. Обмежити вживання продуктів харчування, які викликають збільшення газоутворення у кишечнику (капуста, гострі та копчені продукти, цибуля, горох, квасоля, боби, кукурудза, виноград, газовані напої, чорний хліб, солені та квашені овочі, жирна їжа, різноманітні приправи). Дозволяється вживання кисломолочних продуктів. При штучному вигодовуванні рекомендуються суміші, що містять коротколанцюжкові тригліцериди, при виразних кольках використовують суміші з частково гідролізованим білком. Необхідно внести корективи у режим харчування дитини, скоротити або збільшити інтервали між годуванням, зменшити об'єм разового годування при перегодуванні або введенні прикорму, при нестачі материнського молока. Годувати дитину необхідно сидячи, тримаючи її у напіввертикальному положенні (під кутом 45-60°), животиком униз. Після годування необхідно тримати дитину вертикально протягом 10-15 хвилин для відходження повітря, що заковтується під час їди. У проміжках між годуванням та під час нападу кольок дитину викладають на живіт, роблять пасивні згинання ніжок у колінних суглобах з притисканням їх до передньої черевної стінки. Для корекції гострого нападу кольок використовують медикаментозну терапію - препарати симетикону. Пасаж газів та калу за допомогою газовідвідної трубки або клізми, можливе введення свічки з гліцерином. При відсутності позитивного ефекту призначають прокінетики та спазмолітики. Групу прокінетиків складають препарати виключно синтетичного походження. Препарати спазмолітичної дії використовують синтетичного та рослинного походження. У дітей з незрілістю регуляції перистальтики кишечнику використовують фізіотерапію, а саме магнієтерапію. Недоліком цього способу є те, що нормалізація раціону харчування матері, використання медикаментозної терапії - препаратів симетикону, прокінетиків та спазмолітиків не впливають на рівень ферменту лактази в організмі дитини та не мають терапевтичного ефекту. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний за прототип, є спосіб дієтотерапії (7), при первинній лактазній недостатності в основі лікування лежить зменшення лактози у їжі або повне її виключення. У дітейна грудному вигодовуванні, а також при штучному вигодовуванні використовують низьколактозні суміші. При штучному вигодовуванні використовують ступінчастий підхід до зниження вмісту лактози у дієті [6]. Передусім комбінація звичайної адаптованої суміші з низьколактозною знижує рівень лактози у дієті до 2/3 загальної кількості вуглеводів. Як альтернатива можуть бути використані кисломолочні суміші. Окрім оцінки динаміки клінічної картини захворювання необхідно проводити моніторинг вмісту вуглеводів у калі - для вирішення питання про необхідність подальшого зниження кількості лактози у харчуванні. При значному дефіциті 1 UA 78714 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 лактази та зниженні кількості лактози до 1/3 кількості вуглеводів необхідно переводити дитину на вигодовування безлактозними сумішами. Однак цей спосіб має свої недоліки: даний спосіб виключає грудне вигодовування. А повне виключення лактози з раціону харчування дитини не можливе, тому що вона є джерелом галактози, необхідна для дозрівання головного мозку та органів зору в перші місяці життя. Повне виключення лактози також призводить до порушення біоценозу кишечнику (лактоза є живильним субстратом для молочнокислих бактерій). В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача удосконалення патогенетичного лікування кишкових кольок, зумовлених лактазною недостатністю, у дітей раннього віку шляхом корекції перетравлення та всмоктування лактози за рахунок використання ферменту лактази. Технічний результат, що досягається, полягає у швидкій регресії клінічних проявів кишкових кольок, збереження високого рівня споживання лактози та уникнення застосування низько- або безлактозних сумішей. Наявність лактази дає можливість збереження грудного вигодовування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування кишкових кольок, зумовлених лактазною недостатністю, у дітей раннього віку, згідно з корисною моделлю з першого дня лікування призначають фермент лактази Мамалак із розрахунку 1000 Од лактази (1/3 капсули) на 100 мл молока, при кожному годуванні додають до 10-15 мл зцідженого грудного молока, залишають на 5-10 хвилин для ферментації і дають дитині на початку годування, після чого дитина отримувала грудне годування. Курс лікування 7-10 діб. Відмінною особливістю корисної моделі, що заявляється с те, що при кожному годуванні фермент додають до 10-15 мл зцідженого грудного молока, залишають на 5-10 хвилин для ферментації і дають дитині на початку годування, після чого дитина отримує грудне годування. Це дозволяє зменшити об'єм медикаментозної терапії, зберегти високий рівень споживання лактози та уникнути застосування низько- або безлактозних сумішей, що є важливим для дітей перших місяців життя. За доступними літературними даними, такий спосіб лікування кишкових кольок на фоні лактазної недостатності не відомий. Запропонований спосіб лікування кишкових кольок при лактазній недостатності у дітей молодшого віку здійснюється наступним чином. Фермент лактазу "Aspergillius oryzae", Із розрахунку 1000 Од лактази (1/3 капсули) на 100 мл молока при кожному годуванні додавали до 10-15 мл зцідженого грудного молока, залишали на 5-10 хвилин для ферментації і давали дитині на початку годування, після чого дитина отримувала грудне годування. Курс лікування 710 діб. Ферментний препарат "Мамалак" (виробництва National Enzyme Company, США) - єдиний зареєстрований в Україні препарат лактази. Форма випуску: капсули, які містять фермент лактазу (Aspergillius oryzae) кількістю 30,0 мг (3000 Од). Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, рисові висівки. Призначали із розрахунку 1000 Од лактази (1/3 капсули) на 100 мл молока. При кожному годуванні фермент додавали до 10-15 мл зцідженого грудного молока, залишали на 5-10 хвилин для ферментації і давали дитині на початку годування, після чого дитина отримувала грудне годування. Приклад конкретного здійснення Хворий К., історія хвороби № 1255, 3-х місяців життя на грудному годуванні, був госпіталізований в клініку 04.03.12 у 12.00 год. зі скаргами на кишкові кольки відразу після годування, зригування та рідкі випорожнення з домішками слизу. Дитина хворіє протягом 1-го місяця. При об'єктивному обстеженні стан немовляти задовільний. Шкіра та видимі слизові блідувато-рожевого кольору. Аускультативно дихання везикулярне, хрипів немає. Перкуторно ясний легеневий тон. Тони серця ритмічні, звучні. Живіт піддутий, урчить. Випорожнення рідкі, з домішками слизу, запах кислий. При копрологічному дослідженні калу виявлено рН