Спосіб визначення ендогенної інтоксикації при кишкових інфекціях у дітей раннього віку

Спосіб визначення ендогенної інтоксикації у дітей раннього віку, хворих на кишкову інфекцію, що включає визначення розмірів печінки, який відрізняється тим, що за допомогою ультрахви Корисна модель відноситься до медицини, а саме до інфекційних захворювань, і може бути використана для визначення наявності ендогенної інтоксикації при гострих гастроентероколітах інфекційного походження у дітей раннього віку Визначення наявності ендогенної інтоксикації на ранніх етапах захворювання дозволить своєчасно встановлювати ступень тяжкості кишкових інфекцій у дітей раннього віку Як відомо, синдром ендогенної інтоксикації при будь-яких захворюваннях пов'язаний з накопиченням в сироватці крові хворого облігатних та факультативних токсинів, які включають до себе денатуровані білки, пул середньо молекулярних токсигених пептидів, креатинін та мочевину - продукти дезактивації та розпаду білків організму Всі ці біологічно активні продукти сприяють розвитку інтоксикаційного синдрому, ступень виразності якого в першу чергу визначає виходи хвороби Найголовнішим органом, який виконує детоксикаційну функцію в організмі людини, є печінка Тому мінімальні зміни внутрішнього гомеостазу віддзеркалюються на структурнофункціональному стані печінкової паренхіми та її гемодинаміці, є найбільш точнішими і чутливими на ранніх етапах захворювання Ось чому, визначення мінімальних змін у розмірах часток печінки, льового сканера визначають розміри правої, лівої та хвостатої часток печінки, досліджують ехогенність печінкової паренхіми та проводять візуалізацію стінок ворітної вени із визначенням и діаметра, при цьому наявність збільшення співвідношення хвостатої частки печінки до товщини правої частки печінки більше, ніж 1 3, середньо- та крупно зерниста ехогенність паренхіми печінки, візуалізація стінок ворітної вени до гілок 111-го порядку, збільшення діаметра ворітної вени більше за 15 % свідчить про наявність синдрому ендогенної інтоксикації порушень печінкової паренхіми, дослідження кровообігу судин печінки корелює із синдромом ендогенної інтоксикації Визначення наявності ендогенноі інтоксикації є одним з суттєвіших етапів для призначення своєчасних і достатніх за об'ємом терапевтичних заходів як з перших часів захворювання, так і на подальшому етапі лікування Так, наприклад, відомо спосіб визначення єндогенної інтоксикації за рахуванням сироваткоеритроцитарного індексу, при збільшені якого судять про наявність інтоксикації [Коноплянцький В С , Стародуб А Т , Ольхомяк О О , Лойко Є Є , Малярчук О В Спосіб визначення ендогенної інтоксакацм організму Патент 95020681 від 15 02 1995 Офщ Біл №2,1998] існує метод діагностики ендогенної інтоксика ції за визначенням співвідношення активності ферменту супероксиддісмутази до рівня перекісного окислення ЛІПІДІВ, при цьому при коефіцієнті понад 2,2 говорять про наявність інтоксикації [Фецич Т Т , Михайлович Ю Й , Тімочко М Ф Метод діагностики ендогенної інтоксикації Патент 96020434 від 05 02 1996 Офщ Бюл №6,1997] Також відомо визначення наявності синдрому інтоксикації за рівнями лейкоцитарного індексу інтоксикації, індексу зрушення лейкоцитів крові, ^ « * 00 7458 гематологічного показника інтоксикації, які прямо пропорційні ступеню інтоксикаційного синдрому [Волянська Л.А. Параклінічні критерії оцінки синдрому ендогенної інтоксикації при гострій дизентерії. ПАГ. - 1997. - №3. - С.38-39]. Відомо використання у комплексі клініколабораторних досліджень розмірів печінки при визначенні наявності ендогенної інтоксикації у дітей [Н.М. Межирова, В.В. Данилова, А.Е. Острик, О.А. Шевченко. Клинико-патологические аспекты синдрома эндогенной интоксикации у новорожденных с хирургической патологией. Врачебная практика. - 2000 - №2. - С.66-69]. При цьому, легкій ступені ендогенної інтоксикації відповідає збільшення печінки до 3,5см; середньо тяжкій - до 44,5см, тяжкій - збільшення розмірів печінки понад 4,5см. Такий спосіб визначення ендогенної інтоксикації є найбільш близьким до того, що заявляється по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано в якості прототипу. Основним недоліком відомого способу діагностики ендогенної інтоксикації є ґрунтування лише на показниках анатомічного збільшення розмірів печінки, на що може впливати різні інші фактори (спадкоємні хвороби, попередні хвороби). Треба враховувати, що для дітей раннього віку збільшення розмірів печінки (гепатомегалія) фізіологічна, тобто є варіантом норми. Крім того, визначення розмірів печінки методом пальпації живота у деяких дітей раннього віку може бути складним завдяки збудженню, знервованості дитини, напрузі м'язів передньої червневої стінки. В основу корисної моделі покладено задачу спрощення способу визначення ендогенної інтоксикації на ранніх етапах захворювання, підвищення точності цього дослідження та зменшення травматичності. Задача, яку покладено в основу корисної моделі вирішується тим, що у відомому способі визначення ступеня ендогенної інтоксикації, який включає пальпаторне визначення розмірів печінки, згідно з корисною моделлю, використовують показники ультразвукового визначення правої, лівої та хвостатої часток печінки, досліджують ехогенність печінкової паренхіми та проводять візуалізацію стінок ворітної вени із визначенням її діаметру. При цьому наявність збільшення співвідношення хвостатої частки печінки до товщини правої частки печінки більш за 1:3, середньо та крупно зерниста ехогенність паренхіми печінки, візуалізація стінок ворітної вени до гілок III порядку та збільшення діаметру ворітної вени більш ніж на 15% свідчить про наявність синдрому ендогенної інтоксикації. Спосіб виконують таким чином. Ультразвукове дослідження печінки виконують натще у положенні дитини на спині. Застосовують конвексний датчик 5,0МГц. Дослідження печінки проводять за загально прийнятою методикою [Митьков В.В. Доплерография в диагностике заболеваний печени, желчного пузыря, поджелудочной железы и их сосудов. - М.: Видар_М., 2000.]. Додатково досліджують товщину хвостатої частки (1 сегменту) та всієї печінки в поздовжньому скануванні по правій парастернальній лінії над нижньою павенною веною. Спрощення способу досягають за рахунок швидкості отримання високоточних результатів із уникненням впливу на розміри печінки будь-яких попередніх хвороб, простоті практичного виконання незважаючи на стан загального стану хворого. Зменшення травматичності досягають безболісністю методу для пацієнта, можливістю багаторазового повторення, безпечністю для пацієнта. За допомогою вмонтованого в апарат програмного забезпечення усі розрахунки проводяться в автоматичному режимі. Таким чином проведення ультразвукового обстеження паренхіми печінки у дітей раннього вису дозволить на ранніх етапах встановлювати наявність синдрому ендогенної інтоксикації, завдяки чому можна як найбільш швидше вирішувати терапевтичну тактику ведення хворих. Тяжка ендогенна інтоксикація у дітей раннього віку, в тому числі і при кишковій інфекції, супроводжується збільшенням співвідношення хвостатої частки печінки до товщини правої частки печінки більш за 1:3, середньо та крупно зернистою ехогенністю паренхіми печінки, візуалізацією стінок ворітної вени до гілок III порядку, збільшенням діаметру ворітної вени більш ніж на 15%. Спосіб ілюструють наступні приклади: Дмитро Л., З років, І/Х №4031, поступив до стаціонару на другу добу хвороби зі скаргами на підвищення температури тіла до 39,5°С, повторну блювоту до 10 раз, слабкість, млявість, відмову від їжі, зниження діурезу, часті випорожнення до 5-6 раз на добу з домішками слизу та крові. Пальпаторно печінка збільшена на 1см. У перші часи надходження до стаціонару було проведено ультразвукове дослідження печінки. Виявлено збільшення обох часток печінки до 1 см; збільшення співвідношення хвостатої частки до її правої частки у відношенні 1,5:3,0; значна периваскулярна інфільтрація судин воріт печінки та її гілок 1-3 порядку; ворітна вена розширена до 5мм (більше за норму на 1,5см - 40%); ехоструктура середньозерниста, підвищеної ехогенності. Сукупність ознак дозволило встановити наявність синдрому ендогенної інтоксикації, що стало підставою для госпіталізації хворого у відділення реанімації, забезпечення венозного доступу, проведення інфузійної та антибактеріальної терапії. Перебіг хвороби - сприятливий. Сергій М., 9 місяців, І/Х №4067. Поступив до стаціонару на другу добу хвороби із скаргами на підвищення: температури до 38,8°С, блювання, млявість, зниження апетиту, спрагу, часті водянисті випорожнення до 10 раз. Пальпаторно печінка збільшена на 1см. При ультразвуковому дослідженні виявлено збільшення правої частки печінки по краніо-каудальному розмірі на 0,5см. Ліва частка не збільшена. Паренхіма печінки гомогенна, дрібно- та середньозерниста. Ехогенність стінок ворітної вени підвищена до другого порядку. Судини печінки в нормі. Сукупність ознак свідчила про відсутність синдрому ендогенної інтоксикації. Пацієнта було госпіталізовано у кишкове відділення, призначено оральну регідратацію, антибіотики, симптоматичну терапію. Перебіг хвороби - сприятливий. 7458 Комп'ютерна верстка В Мацело Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601