Спосіб лікування пневмонії у дітей раннього віку, ускладненої гнійно-легеневим синдромом

Спосіб лікування пневмонії у дітей раннього віку, ускладненої гнійно-легеневим синдромом, що здійснюють шляхом застосування дезобструктивної терапії через небулайзер, який відрізняється тим, що використовують інгаляційний глюкокортикостероїд короткої дії "Фліксотид" в небулах по 100 мкг три рази на добу та інгаляційний муколітик "Лазолван" в небулах по 0,5 мл два рази на добу перші три доби від моменту прийняття на лікування. (19) (21) u201100848 (22) 26.01.2011 (24) 11.04.2011 (46) 11.04.2011, Бюл.№ 7, 2011 р. (72) СЕМКОВИЧ ЯРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ, ЦИМБАЛІСТА ОЛЬГА ЛЕОНТІЇВНА, СЕМКОВИЧ МИХАЙЛО ЯРОСЛАВОВИЧ (73) СЕМКОВИЧ ЯРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ, ЦИМБАЛІСТА ОЛЬГА ЛЕОНТІЇВНА, СЕМКОВИЧ МИХАЙЛО ЯРОСЛАВОВИЧ 3 58552 товується інгаляційний глюкокортикостероїд (ІГК) короткої дії (Фліксотид) в небулах по 100 мкг три рази на добу та інгаляційний муколітик (Лазолван) в небулах по 0,5 мл два рази на добу протягом перших трьох діб від моменту прийняття на лікування. Даний спосіб проводять наступним чином. На кафедрі дитячих хвороб факультету післядипломної освіти Івано-Франківського національного університету (база - обласна дитяча клінічна лікарня м. Івано-Франківська) обстежено 88 дітей віком від трьох місяців до трьох років, хворих на пневмонію, ускладнену гнійно-легеневим синдромом, які від моменту поступлення в процесі лікування отримували окрім базової терапії інгаляційну терапію ІГК короткої дії (Фліксотид) в небулах по 100 мкг три рази на добу та інгаляційним муколітиком (Лазолван) в небулах по 0,5 мл два рази на добу протягом перших трьох діб від моменту прийняття на лікування. Діагноз пневмонії встановлювали згідно критеріїв, що подані у "Протоколі лікування дітей з пневмоніями", затвердженому наказом МОЗ України № 18 від 13.01.2005 року. Наявність у дітей з пневмонією гнійно-легеневого синдрому (гнійного ендобронхіту) визначали при наявності таких симптомів: кашель, мокротиння, задишка, асиметрія фізикальних даних (ділянки крепітації, локальні, дрібні, звучні, вологі на фоні розсіяних сухих і свистячих хрипів). Всім дітям було проведено комплексне загально-клінічне обстеження, що поєднувало: збір скарг, ретельне вивчення анамнезу з залученням необхідних інструментальних та лабораторних методів, зокрема діагностичної бронхоскопії, коли визначали гнійний характер ендобронхіту та його поширеність. Ефективність застосування небулайзерної терапії контролювалась визначенням показників кислотно-лужної рівноваги (парціального тиску кисню (рО2) та вуглекислого газу (рСО2) в капілярній крові), що проводились аналізатором "ЕЦ-60" (м. Уфа, представництво "Кверта-Мед", м. Харків). Насичення гемоглобіну О2 артеріальної крові 4 (SaO2) і частоту серцевих скорочень (ЧСС) визначали за допомогою пульсоксиметра "ЮТАСОКСІ 201", що призначений для транскутанного неінвазивного моніторингу ступеня оксигенації (насичення гемоглобіну киснем, чи кисневої сатурації). Аналіз показників динаміки лікування показав покращення останніх у всіх дітей. Так, у пацієнтів дослідної групи на фоні проведення інгаляційної терапії через небулайзер було встановлено достовірне зниження ЧСС (р