Спосіб ідентифікації людини

Реферат: Спосіб ідентифікації людини включає виявлення особливостей частин зовнішніх поверхонь тіла з наступною статистичною обробкою виявлених даних у вигляді цифрових значень та збереженням їх у комп'ютерних базах даних як еталонних для порівняння з даними вхідних відео зображень. Як еталонні використовують дані щодо основних антропометричних характеристик людини, які отримують шляхом сканування її тіла з подальшою розбудовою тривимірної її моделі за допомогою спеціального програмного статку, а вхідні відеозображення отримують від камер спостережень. UA 79078 U (54) СПОСІБ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЛЮДИНИ UA 79078 U UA 79078 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузей криміналістики та інформаційних технологій, а саме стосується способів біометричної ідентифікації, та може бути використана при ідентифікації людини під час проведення оперативно-розшукових заходів, у ході криміналістичних експертиз, а також при розробленні комп'ютерних систем безпеки. Відомо, що біометрія є методикою розпізнавання та ідентифікації людей на основі їх індивідуальних фізичних (статичних) або поведінкових (динамічних) характеристик. Унікальність індивіда з набором притаманних тільки йому біометричних характеристик не викликає сумнівів, а можливість використання вказаних характеристик в сукупності дозволяє більш точно ідентифікувати людину. Відомий спосіб ідентифікації людини, який полягає у скануванні відбитків пальців з урахуванням динаміки впливу на приймальний пристрій сканера, порівнянні відсканованої інформації з даними інших осіб, попередньо розміщеними у базі даних, та прийнятті рішення про ідентифікацію людини за результатами порівняння [див. заявку Росії № 2005129771 з класу G06K 9/00, опубліковану 10.04.2007 року у Бюл. № 10]. Недолік відомого технологічного рішення полягає у тому, що ідентифікація передбачає наявність безпосереднього контакту реєструючого пристрою (сканера) з людиною, особа якої встановлюється. Через це відомий спосіб є неефективним на початкових етапах проведення масштабних розшукових заходів, зокрема, при необхідності максимально звузити коло осіб, підозрюваних у скоєнні певного злочину. Найбільш близьким за своєю суттю та ефектом, що досягається, і який приймається за прототип, є спосіб ідентифікації людини на відеозображеннях, згідно з яким ідентифікація особи ґрунтується на виявленні особливостей частин зовнішніх поверхонь тіла, наприклад, характерних ділянок на обличчі, з наступною статистичною обробкою виявлених даних у вигляді цифрових значень і збереженням їх у комп'ютерних базах даних як еталонних при порівнянні з даними вхідних відеозображень [див. патент США № 6301370 з класів G06K 9/00, G06T 1/00, G06T 7/00, G06T 7/20, H04N 13/00, опублікований 09.10.2001 року]. Відоме технологічне рішення передбачає безконтактний доступ до біометричних даних людини, особа якої встановлюється, завдяки чому забезпечується масштабність і оперативність процесу ідентифікації підозрюваних осіб. Однак основним недоліком відомого способу є низька достовірність ідентифікації через неповне використання біометричної, зокрема антропометричної, інформації, що характеризує індивіда, адже виявляються та зіставляються лише окремі характерні особливості поверхні обличчя, а не всього тіла. Також недоліком відомого технологічного рішення є можливість фальсифікації отриманих результатів - за допомогою пластичних операцій на обличчі і/або використання маскувальних пристосувань (перуки, накладні вуса, грим, окуляри, капелюхи тощо) можна до невпізнанності змінити зовнішність та, саме так, уникнути ідентифікації. Крім того, при розпізнаванні облич з великої відстані завжди виникає залежність між якістю відеозображення та результатом ідентифікації. В основу корисної моделі поставлена задача підвищити достовірність ідентифікації підозрюваних осіб за рахунок залучення для дослідження більш повної біометричної інформації шляхом використання у якості ідентифікуючих ознак антропометричних характеристик з різним ступенем ототожнення при порівнянні. Рішення поставленої задачі досягається тим, що у відомому способі ідентифікації людини, який включає виявлення особливостей частин зовнішніх поверхонь тіла з наступною статистичною обробкою виявлених даних у вигляді цифрових значень та збереженням їх у комп'ютерних базах даних як еталонних для порівняння з даними вхідних відеозображень, згідно пропозиції, як еталонні використовують дані щодо основних антропометричних характеристик, які отримують шляхом сканування тіла. При цьому порівняння даних вхідних відеозображень з еталонними можуть здійснюватися або до ступеня ідентичності (повне співпадіння всього комплексу антропометричних характеристик), або до ступеня подібності (співпадіння окремих антропометричних характеристик). Завдяки тому, що запропонований спосіб передбачає використання у якості ідентифікуючих особу ознак цілий комплекс антропометричних характеристик людини, забезпечується достовірність результатів ідентифікації. До уваги приймаються як статичні антропометричні ознаки (розміри окремих частин тіла та габаритні розміри тіла в цілому), так і динамічні (розміри, вимірювані при переміщенні тіла в просторі). При цьому різні ступені ототожнення при порівнянні антропометричних характеристик підозрюваної особи з відповідними характеристиками з попередньо сформованої біометричної бази даних дозволяє виконувати цілий спектр заходів на різних етапах пошукової роботи. Наприклад, порівняння до ступеня ідентичності (тобто коли повністю співпадає весь досліджуваний комплекс антропометричних 1 UA 79078 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 характеристик) дозволяє безпомилково ідентифікувати людину, підозрювану у скоєнні певного злочину. При цьому порівняння до ступеня подібності (тобто коли співпадають лише окремі антропометричні характеристики) дозволяє суттєво звузити коло осіб, підозрюваних у скоєнні вказаного злочину, а отже автоматично зменшити масштаби подальшої розшукової роботи. Слід також зазначити, що запропонований спосіб є уніфікованим, об'єктивним і простим у технічній реалізації та забезпечує надійні, захищені від фальсифікацій результати ідентифікації підозрюваних осіб. Отже, уся сукупність суттєвих ознак запропонованого рішення стосовно способу ідентифікації людини забезпечує досягнення технічного результату, сформульованого у постановці задачі. Подальша сутність запропонованого технічного рішення пояснюється спільно з найбільш ефективним прикладом реалізації заявленого способу. У осіб, затриманих за підозрою у скоєнні різноманітних злочинів, безпосередньо у відділку міліції, у спеціальній кабіні, обладнаній камерами, наприклад, інфрачервоними, розташованими по периметру, вимірюють основні антропометричні дані (параметри фігури), шляхом зйомки камерами людини з різних ракурсів. Отримані дані оброблюють за допомогою комп'ютера, отримуючи тривимірну модель людини, і заносять до попередньо створеної біометричної бази даних. Таким чином вказана база даних постійно поповнюється новою інформацією. Після скоєння певного злочину відеоматеріал, відзнятий камерами спостереження, оцифровують. За допомогою спеціальної комп'ютерної програми "захоплені" камерою спостереження біометричні дані порівнюють із даними відповідної бази даних і автоматично визначають, чи є у ній дані про осіб з ідентичними або подібними параметрами фігури. Ідентифікація осіб проходить успішно, якщо біометричні зразки вже наявні у базі даних. Заявлене технологічне рішення перевірене на практиці. Запропонований спосіб ідентифікації людини не містить у своєму складі жодних елементів технології, конструкції чи програмного статку, які неможливо було б відтворити на сучасному етапі розвитку науки і техніки, зокрема, у галузі криміналістики та інформаційних технологій, а отже є придатним для промислового застосування, має технічні та інші переваги перед відомими аналогами, що підтверджує можливість досягнення технічного результату об'єктом, що заявляється. У відомих джерелах патентної та іншої науково-технічної інформації не виявлено способів ідентифікації осіб із вказаною в пропозиції сукупністю суттєвих ознак, тому запропоноване технологічне рішення вважається таким, що може отримати правовий захист. Суттєва відмінність запропонованого способу ідентифікації людини полягає у тому, що як ідентифікуючі ознаки використовують антропометричні характеристики, отримані шляхом фотографування (сканування) тіла підозрюваних осіб, а також у тому, що порівняння вказаних антропометричних характеристик з відповідними їм характеристиками з попередньо сформованої біометричної бази даних виконують з різним ступенем ототожнення - від подібності до ідентичності. Вказані відмінності у сукупності забезпечують високу достовірність результатів ідентифікації. Жоден із відомих способів ідентифікації осіб не може одночасно володіти всіма перерахованими властивостями, оскільки не передбачає у своєму складі всієї сукупності заявлених у пропозиції суттєвих ознак. До технічних переваг запропонованого способу ідентифікації людини, у порівнянні з прототипом, можна віднести: підвищення достовірності ідентифікації підозрюваних осіб за рахунок дослідження більшого об'єму біометричної інформації; забезпечення надійного захисту від можливих фальсифікацій результатів ідентифікації за рахунок залучення для дослідження об'єктивних і стабільних ознак - антропометричних характеристик підозрюваної особи; зменшення залежності результатів ідентифікації від якості (роздільної здатності) вхідного відеозображення за рахунок збільшення площі збору даних для аналізу, а саме з усього тіла в цілому, а не тільки з обличчя. Соціальний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, у порівнянні з використанням прототипу, отримають за рахунок підвищення відсотку розкриття злочинів. Економічний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, у порівнянні з використанням прототипу, отримають за рахунок зменшення витрат на оперативно-розшукні заходи. Після опису запропонованого способу ідентифікації людини фахівцям у даній галузі знань повинно бути наочним, що все вищеописане є лише ілюстративним, а не обмежувальним, будучи представленим даним прикладом. Численні можливі варіанти реалізації вказаного способу можуть змінюватися залежно від конкретних обставин оперативно-розшукової роботи, 2 UA 79078 U 5 10 15 наявного обладнання і програмного статку та, зрозуміло, знаходяться в межах об'єму одного із звичайних і природних підходів в даній області знань і розглядаються такими, що знаходяться в межах об'єму запропонованого технічного рішення. Квінтесенцією запропонованого технічного рішення є те, що як ідентифікуючі ознаки використовують дані щодо основних антропометричних характеристик певної людини, отримані шляхом сканування (фотографування) її тіла, а також у тому, що порівняння вказаних антропометричних характеристик з відповідними їм характеристиками з попередньо сформованої біометричної бази даних виконують до ступеня подібності або ідентичності, і саме ці обставини у сукупності дозволяють надбати запропонованому технічному рішенню вищезгадані й інші переваги. Використання окремих технологічних прийомів із всієї сукупності заявлених, природно, обмежує спектр переваг, перерахованих вище, і не може вважатися новими технологічними рішеннями в даній області знань, оскільки інші технологічні схеми, подібні описаній, вже не вимагатимуть будь-якого творчого підходу від конструкторів та інженерів, і не можуть вважатися результатами їх творчої діяльності або новими об'єктами інтелектуальної власності, відповідними до захисту охоронними документами. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 1. Спосіб ідентифікації людини, який включає виявлення особливостей частин зовнішніх поверхонь тіла з наступною статистичною обробкою виявлених даних у вигляді цифрових значень та збереженням їх у комп'ютерних базах даних як еталонних для порівняння з даними вхідних відеозображень, який відрізняється тим, що як еталонні використовують дані щодо основних антропометричних характеристик людини, які отримують шляхом сканування її тіла з подальшою розбудовою тривимірної її моделі за допомогою спеціального програмного статку, а вхідні відеозображення отримують від камер спостережень. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що порівняння даних вхідних відеозображень з еталонними здійснюють до ступеня подібності (схожості) або ідентичності. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що сканування здійснюють за допомогою інфрачервоних камер, розташованих по периметру приміщення. 30 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3