Одноразовий кишковий інтубатор з дренажем та іригатором

1. Пристрій для евакуації вмісту кишечнику, який містить: джерело надлишкового і негативного тиску флюїду, інвагінатор у вигляді трубки, що вивертається тиском флюїду, дренаж, який міститься в інвагінаторі, який відрізняється тим, що включає рукав (19), який міститься у дренажі (17). 2. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що рукав (19) має проколи. 3. Пристрій за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що містить додатковий рукав (18) з проколами, який розміщений в інвагінаторі (15) поза дренажем (17). 4. Пристрій за будь-яким з пп. 1 - 3, який відрізняє ться тим, що містить механізм подачі 2 (19) 1 3 80828 Винахід відноситься до медицини, а саме до абдомінальної хірургії і призначений для гарантованої евакуації вмісту кишечника, особливо товстої кишки. Гострою проблемою абдомінальної хірургії є лікування і профілактика післяопераційних ускладнень, які пов'язані з порушенням герметичності товстокишкових анастомозів. Наприклад, після операції видалення пухлини товстої кишки, наявність кишкового вмісту і внутрікишковий тиск можуть стати причиною розгерметизації кишкових швів і наступного перитоніту, смертність від якого досягає 75-90%. Сьогодні для розвантаження товстої кишки хірурги накладають колостому, що приносить хворому серйозні незручності і вимагає додаткової операції для ЇЇ закриття. Розвантаження товстої кишки під час і після операції можливо виконати за допомогою дренажу у вигляді трубки, яка має бічні отвори. Однак, така трубка швидко забивається вмістом товстої кишки. її промивання можливе тільки на короткій ділянці, яка є найближчою до анального каналу. Проблема кишкових дренажів органічно пов'язана з проблемою їхнього введення як в товсту, а також у тонку кишку. Введення трубчасто го дренажу здійснюють пальпаторним методом під час операції. Однак, намацування і проштовхування в кишку дренажної трубки, також як і нанизування кишок на трубку є тривалою і травматичною процедурою, яка може призвести до парезу кишечнику. Для полегшення інтубації хірурги віддають перевагу пружним дренажам. Крім того, не пружні дренажі схильні до перегинів, що закривають їхній просвіт. Однак у післяопераційному періоді тривалий тиск пружного трубчасто го дренажу на травмовану кишкову стінку може привести до її перфорації. Відомий не пружний «Кишковий дренаж», який виключає перегини і допускає фільтрування кишкового вмісту. Він виконаний у вигляді металевої спіралі, яка міститься у в'язаній оболонці [див. авторське посвідчення СРСР №927254 від 14.01.82]. Однак і він забивається кишковим вмістом. Крім того, введення такого дренажу в товсту кишку папьпаторним методом є практично неможливим. Для введення "Кишкового дренажу" він був об'єднаний з «Кишковим інтубатором» [див. авторські посвідчення СРСР: №839553 від 20 лютого 1981p., №1055519 від 22 липня 1983p., №1084028 від 08 грудня 1983p., №1377123 від 01 листопаду 1987p., №1049067 від 22 червня 1983 p.], що містить тонкостінну трубку, що вивертається під тиском флюїду - так називаний інвагінатор (запроваджувач). Транспортування невивернутої частини інвагінатора, який містить дренаж, до місця вивертання здійснюється за принципом «тягни-штовхай», тобто синергією двох сил: аванангардної та ар'єргардної. Тягу здійснює сам інвагінатор у процесі його вивертання, а інтракцію (вшовхання) - пружна трубка, яка находиться поруч з невивернутої частиною інвагінатора. Внутрішній кінець такого паралельного інтрактора має захоплювач 4 невивернутої частини інвагінатора, а зовнішній кінець виведений через ущільнення в стінці камери за її межі. При подачі тиску у інвагінатор і одночасному введенні інтрактора, інвагінатор вивертається, вивантажуючи розташований у ньому дренаж на слизову кишечнику. Експлуатація вищеописаного «Кишкового інтубатора з дренажем» вимагає погоджених дій хірурга, що оперує, і асистента, що працює з апаратом. Асистент по команді хірурга з'єднує інтрактор з інвагінатором і рукою переміщує інтрактор всередину. У цей час хірург, що оперує, направляє інвагінатор, що вивертається, у вигини товстої кишки. Досягнення захоплювачем інтрактора місця вивертання інвагінатора пальпаторно фіксує хір ург, що оперує. Потім асистент по команді хірурга звільняє інтрактор від інвагінатора і повертається за його новою порцією. Вищеописаний «Кишковий інтубатор із дренажем» взятий за найближчий аналог винаходу. До його недоліків відноситься закупорка дренажу кишковим вмістом і незручність його введення: - хірург пальпує інвагінатор, що вивертається, але, дотримуючись вимог стерильності, не може здійснювати його подачу; асистент, маніпулюючи штрактором, здійснює подачу інвагінатора, але, позбавлений можливості пальпувати інвагінатор, неминуче допускає помилки. Спільна технічна задача, яку вирішує заявлений винахід, - створення пристрою для надійної евакуації кишкового вмісту. Технічним результатом рішення цієї задачі є внутрікишкова припливно-витяжна система; яка дозволяє: - оперуючому хір ургу інтубіровати кишечник без допомоги асистента, - відновлювати прохідність каналу і стінки дренажу. Створення внутрікишкової припливно-витяжної системи залежить від надійної інтубації кишечнику, тобто успішного введення в нього елементів цієї системи. У зв'язку з цим оперуючий хірург винен самостійно інтубіровати кишечник. Про технічний взаємозв'язок інтубаціонної та припливно-витяжної систем свідкує використання в них одних і тих же технічних ознак винаходу. У одному з варіантів винаходу, внутрікишкова припливно-витяжна система включає сплощенний рукав. При підключенні рукава до надлишкового тиску, він роздувається і перетворюється в трубку. Пружність такої трубки залежить від тиску газу і/або рідини, укладеного в ній. Для відновлення прохідності стінки і каналу дренажу, розрідження кишкового вмісту, рукав, що розташований у дренажі, має множинні проколи або отвори мінімального розміру. Додатковий рукав із проколами можна розташовува ти в інвагінаторі. У випадку використання рукава в якості напружника дренажу й одночасно його реканапізатора стінка рукава може бути герметичною. Для підвищення пружності дренажу під час інтубації і наступної його реканалізації й іригації герметичний рукав можна укласти в рукав із проколами. 5 80828 6 У іншому варіанті винахіду система включає фіг. 2 - розріз каретки механізму подачі при трубку, послідовно (кінець у кінець) приєднана до подачі в неї негативного тиску, фіг. 2А, фіг, 2В інвагінатору з дренажем яка в час інтубації збільшені фрагменти фіг. 2; виконує функцію інтрактора інвагінатора з фіг. 3 - розріз каретки механізму подачі поза дренажем. Визначну пружність інтрактору може патрубком при подачі в неї надлишкового тиску; забезпечити товщина її стінки і матеріал трубки, фіг. 3А, фіг. 3В - збільшені фрагменти фіг. 3. наприклад силікон. Пружність інтрактора може Засоби, які забезпечують надійну евакуацію зменшуватися в дистальну сторону (як у лозини). кишкового вмісту, ілюструють фігури, приведені на Призначення дренажу для припливнокресленні 2/2, на якій зображений стан дренажновитяжної системи очевидно. Він може бути іригаційної системи апарата в основні моменти її виконаний у вигляді спіральної пружини, роботи: фіг. 4 - система в режимі «евакуація»; фіг. розміщеної в оболонці з комірками. Пружність, що 4А - перетин А-А на фіг. 4; необхідна для інтракції інвагінатора з дренажем у фіг. 5 - система в режимі «реканалізація процесі інтубації, можна забезпечити підбором іригація дренажу», «іригація кишечнику»; відповідної пружини, а також розташуванням у ній фіг. 5 А - перетин А-А на фіг. 5; фіг. 6 пневматичного або гідравлічного напружувача у система в режимі «іригація кишечнику», вигляді рукава. «реканалізація дренажу» Для забезпечення хірурга, що оперує, при використанні рукава з герметичною можливосте) керувати інтубацією кишечника, стінкою в якості напружувача вказані елементи необхідно доповнити: інвагінатора з дренажем; фіг. 6А - перетин А-А - механізмом подачі, який є джерелом сили, на фіг. 6. що забезпечує введення інвагіинатора з дренажем Пристрій для інтубації кишечнику і евакуації і їх інтрактора, його вмісту включає: - інвагинатором, що повторює форму 1 - котушк у; розміщеного в ньому дренажу. 2 - патрубок; У механізмі подачі інвагінатора з дренажем і З- ущільнення трубки 12; інтрактора використовуються виконавча одиниця 4а порожнина циліндра, обмежена «циліндр-поршень» і пневматичний захоплювач з ущільненнями 3 і 9; манжетою. Циліндр виготовлений в патрубку 4Ь - порожнина циліндра, сполучена з котушки і сполучений з джерелом негативного або вивернутою частиною 16 інвагінатора; надлишкового тиску. У циліндрі розміщена 5 штуцер для подачі каретка, що складається з порожнього поршня і негативного/надлишкового тиску в порожнину 4а; трубки, які з'єднані між собою манжетою і її 6 - дистальний кінець патрубка 2; дистанцером. Трубка каретки має зовнішнє 7 - штуцер подачі тиску в порожнину 4Ь і ущільнення, яке закріплене в патрубку котушки. вивернуту частину 16 інвагінатора; При подачі надлишкового тиску в порожнину між 8 - поршень каретки; поршнем і зовнішнім ущільненням у патрубку, 9 - ущільнення поршня 8; манжета здавлює інвагінатор із дренажем або 10 - манжету каретки; інтрактор і вони разом з кареткою рухаються в 11- порожнина манжети 10; дистальному напрямку. При подачі в цю же 12 - трубку каретки; порожнину негативного тиску, манжета звільняє 13 - дистанцер каретки між поршнем 8 і інвагінатор із дренажем або інтрактор і каретка трубкою 12; зміщується у вихідне положення. 14 - отвори в дистанцері 13, що з'єднують його Пи цьому: порожнину з порожниною циліндра 4а; - виконавчий механізм - це підлеглий 15 - невивернута частина інвагінатора, що механізм, що безпосередньо здійснює механічне містить дренаж 17 і рукав 19; переміщення об'єкта керування, 16 - вивернуту частину інвагінатора; • одиниця в технічному значенні - це "агрегат, 17 - дренаж; блок, секція, вузол, елемент". Ознака "виконавча 18 - рукав, розташований поза дренажем 17; одиниця циліндр-поршень" - це вузол, що 19 - рукав, розташований у дренажі 17; складається із циліндра з поршнем, який під дією 20 - пружна трубка-інтрактор, що з'єднує негативного або над ниткового тиску флюїду порожнину дренажу 17 з зовнішнім середовищем; здійснює механічне переміщення инвагинатора із 21 - порожнина пружної трубки 20; дренажом. 22 - штуцер, що з'єдн ує порожнину 21 пружної Гнучкий анально-сигмоідний тубус трубки 20 з порожниною дренажу 17; складається з двох коротких втулок, з'єднаних 23 - лінія, що вказує проксимальне положення гнучкою трубкою; обтуратор якого складається з каретки; рукоятки й оливи, які з'єднані пружиною. 24 - лінія, що вказує дистальне положення Перелік фігур креслення: каретки; Засоби, що забезпечують інтубацію 25 - анальний колектор; кишечнику, ілюструє креслення 1/2, де: фіг. 1 26 - штуцер «евакуація», що сполучений з котушка з патрубком, кареткою, анальним порожниною дренажу 17; колектором зі штуцерами в зборі на розрізі; 27 - штуцер рукава 19; фіг. 1 А, фіг. 1В - збільшені фрагменти фіг. 1; 28 - сліпа кишка; 29 - струмка промивної рідини; 7 80828 8 30 - стрілки, що вказують напрямок струму Другий варіант винаходу включає інтрактор 20. газу або рідини. Інтубації кишечника і в цьому випадку Стерилізацію одноразових частин апарата здійснюється натисненням і звільненням педалі, здійснює підприємство-виготовлювач. тобто зміною негативного і надлишкового тиску в Роботу пристрою демонструє приклад порожнині 4а. Інтрактор 20 обезпечує більшу трансанальної інтубації. Видаливши пухлину глибину інтубації чим при першому варіанті. товстої кишки, і наклавши анастомоз, хірург При першому варіанті винаходу реканалізація і приймає рішення про інтубацію кишечника, і промивання стінки дренажу 17, а потім іригація персонал укладає хворого в положення як для кишки здійснюються через рукав 19 (фіг. 4, 4 А), промежинного каменесечіння, витягує апарат, шляхом приєднання тиску рідини до штуцера 27 зображений на фіг. 1, зі стерильного вакумного (фіг. 1, ЇВ). Спочатку рідина збільшує обсяг рукава упакування і з'єднує його з джерелами 19 до внутрішнього діаметра пружини дренажу 17 надлишкового і негативного тиску. Штуцер 5 (фіг. 5 , 5А) і через комірки оболонки видавлює з'єднаний з перемикачем кишковий вміст. Після досягнення в рукаві 19 "негативний/надлишковий'' тиск, що розташований потрібного тиску, рідина спрямовується в проколи на педалі в ногах у хір урга, що оперує. Штуцер 7 його стінки і починає мити оболонку дренажу. з'єднаний з компресором, що створює робочий Одночасно рідина надходить у порожнину кишки і тиск у порожнині 4Ь, яка сполучена з вивернутою розріджує її вміст. У випадку використання двох частиною 16 інвагінатора. Штуцер 26 приєднується рукавів 19 і 18 (фіг. 5, 5 А), іригація кишечнику до ємності аспіратора, а штуцер 27 - до ємності з прискорюється. промивною рідиною. Можливості евакуації кишкового вмісту при Потім асистент вводить у пряму кишку хворого використанні другого варіанту винаходу ширша. гнучкий анально - сигмоідний тубус (на кресленнях Описана вище реканалізація - іригація дренажу й не показаний), витягує з нього обтуратор і за іригація кишечнику повинні чергуватися з допомогою анального колектора 25 герметично евакуацією його вмісту. Газ, що надходить у кишку з'єднує дистальний кінець 6 патрубка 2 з анальною 28 через зовнішній кінець пружної трубки 20 по її втулкою тубуса. Підготовку до інтубації завершує каналу 21 (фіг. 1,1 А), а також неглибокий кріплення апарата на штативі, установка педалей негативний тиск, створюваний через штуцер 26 у в ногах у хір урга, що оперує, і включення каналі дренажу 17, реалізують спорожнювання компресорів. товстої кишки по припливно-витяжному принципу, Нижче слідує опис інтубації з використанням що виключає присмоктування дренажу 17 до першого варіанту винаходу - без інтрактора 20. слизової, а також знижує ймовірність його швидкої Негативний тиск, який створюється у порожнині 4а закупорки. Для прискорення евакуації можна (див. фіг. 1, 2, 2А, 2В на кресленні 1/2), віджимає використовува ти також порожнину 21 пружної манжету 10 до внутрішнього діаметра дистанцера трубки 20, зовнішній кінець якої, як і штуцер 26, 13. При натисканні на педаль негативний тиск у потрібно підключити до негативного тиску. порожнині 4а міняється на надлишковий (фіг. З, ЗА, ЗВ) і порожнина 11 зникає, а манжета 10 герметично охоплює і здавлює невивернуту частину 15 інвагінатора з ув'язненим у ньому дренажем 17. Таким чином, порожнина 4Ь і вивернута частина 16 інвагінатора відокремлюються від атмосфери. Завдяки стиснутій манжеті 10 і компресорові, який постійно з'єднаний зі штуцером 7, у порожнині 4Ь і продовжуючої її вивернутій частини 16 інвагінатора створюється тиск, що вивертає інвагінатор. У той же час тиск у порожнині 4а досягає рівня, що забезпечує переміщення каретки до лінії 24. Завдяки виверганню, з інвагінатора на слизову ви вантажується дренаж 17 і рукав 18. При відстані між лініями 23 і 24 рівному 100 мм, кишечник інтубується приблизно на таку ж відстань. Хірург не тільки натискає на педаль, але і руками через стінку кишки направляє вивертання інвагінатора в її природні вигини. При відпущеній педалі, негативний тиск у порожнині 4а знову віджимає манжету 10 до периферії, звільняє невивернуту частин у 15 інвагінатора і повертає каретку до лінії 23 (фіг. 2, 2А, 2В). Один цикл інтубації включає одне натискання на педаль і в такий спосіб зміну негативного тиску на надлишкове в порожнині 4а. Визначеним числом таких циклів інтубується товста кишка. 9 80828 10