Спосіб підвищення насіннєвої продуктивності ріпаку озимого в умовах південного степу україни

Реферат: Спосіб підвищення насіннєвої продуктивності ріпаку озимого в умовах Південного Степу України включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, догляд за посівами та збирання врожаю. Насіннєвий матеріал перед сівбою обробляється регулятором росту Неофіт 60 мл/т + МГ - 0,2 л/т з нормою витрати робочого розчину 20 л/т насіння. UA 82700 U (12) UA 82700 U UA 82700 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, до технології вирощування сільськогосподарських культур. Відомим способом підвищення врожайності насіння ріпаку озимого є передпосівна обробка насіннєвого матеріалу різними біологічно активними речовинами, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. На сьогодні у цьому напрямку рекомендують застосовувати Біолан, Вегестим РК та інші препарати ("Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні". Київ Юнвест Медіа, 2012 р., 831 с.) і випробовують різні сполуки як синтетичного, так і природного походження ("Вплив препарату Ріверм на продуктивність ріпаку озимого в умовах південного Степу України". P.M. Василенко, І.М. Степанова, Д.П. Войташенко, В.В. Шаталова Зрошуване землеробство: Збірник наукових праць. - Херсон: Айлант.-2012. - Вип. 58. - 194 с.). Недоліком цього способу є використання препаратів штучного походження, що не узгоджується з вимогами охорони навколишнього середовища. Найбільш доцільним в цьому напрямку є використання сполук природного походження. Задачею корисної моделі є одержання стабільно високих врожаїв насіння ріпаку озимого за рахунок підвищення адаптивних властивостей рослин культури до кліматичних умов Півдня України. Поставлена задача вирішується тим, що насіннєвий матеріал перед сівбою обробляється регулятором росту Неофіт 60 мл/т + МГ - 0,2 - л/т з нормою витрати робочого розчину 20 л/т насіння. Спосіб розроблений та експериментально випробуваний відділом первинного та елітного насінництва Інституту зрошуваного землеробства НААН в 2009-2011 pp. Польові досліди і лабораторні дослідження виконувались відповідно з методикою польових досліджень та методичних рекомендацій по їх проведенню в умовах зрошення. Ґрунт дослідного поля - темнокаштановий. Попередником була озима пшениця. На час закладки досліду в орному шарі ґрунту в середньому містилось NO3 - 0,91-2,06, Р2О5 - 2,2-5,42, К2О - 28,5-46,5 мг/100 г ґрунту. Неофіт - новий вітчизняний високоефективний, екологічно безпечний регулятор росту рослин з рістактивуючими властивостями та імуномоделюючою здатністю, зареєстрований Міністерством охорон и навколишнього природного середовища України (Посвідчення серія А № 01202, видане НВЦ "Екотехнолоджі" м. Київ 31.07.2006 p.). В досліді вивчали сорт ріпаку озимого Галицький. Насіння перед сівбою протруювали Семафором з розрахунку 2,5 л/т і згідно схеми досліду обробляли препаратом "Неофіт" та його композицію з мікроелементами, вітамінами і амінокислотами. Обробку насіння препаратами (на контролі чистою водою), провели у день посіву з витратою робочої рідини 20 л/т. Агротехніка вирощування культури загальноприйнята для зони Південного Степу. На час припинення вегетації рослин культури восени підраховували кількість листя, товщину кореневої шийки, вагу рослин у двох несуміжних повтореннях на кожному варіанті. На початку цвітіння визначали біометричні показники - висоту рослин та кількість листя на них. Вологість ґрунту визначали у метровому шарі через кожні 10 см термостатно-ваговим методом на початку весняної вегетації та перед збиранням. Під час збирання культури, для визначення структури урожаю з кожного варіанту досліду, у двох несуміжних повтореннях 2 відбирали рослини з площі 1 м . Після очищення і досушування насіння визначали посівні якості насіння за ДСТУ 4138 (2002 рік). Погодні умови вегетаційних сезонів 2007-2010 років, у цілому, були відносно сприятливими для вирощування ріпаку озимого на насіння. На час сівби у 2008 році, враховуючи, що запаси продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-10 см становили лише 2 мм, а у 0-20 см - 10 мм, у першій 3 декаді вересня провели передпосівний полив нормою 400 м /га. Перед входженням в зиму (1 декада грудня) стан рослин по роках вегетації був задовільний - кількість листя на рослинах складала 5,6-6,2 штук на рослину при нормі 6-9 штук. Як показали вимірювання, товщина кореневої шийки була дещо більшою при застосуванні рістстимулюючих речовин. Спостерігали деяку тенденцію до збільшення кількості листя на рослинах культури, (табл. 1). Саме цим можна пояснити встановлене нами підвищення кількості стручків і ваги насіння на рослинах цих варіантів досліду. Головним показником біохімічного складу речовин, який безпосередньо впливає на перезимівлю ріпаку озимого є наявність основного вуглеводу - цукру. Застосування препаратів майже в усіх варіантах досліду сприяло підвищенню вмісту цукру у рослинах ріпаку озимого. Найвищий вміст цукру спостерігався на варіантах 8 (Неофіт - 60 мл/т + Тіамін - 25 г/т), 9 (Неофіт - 60 мл/т + ВВ - 0,2 л/т) 10 (Неофіт - 60 мл/т + МГ - 0,2 л/т). Збільшений вміст цукру в клітині підвищує осмотичний тиск, понижує температуру замерзання і, виступаючи як кріопротектор, посилює морозостійкість рослин. Чим можна пояснити зниження загибелі рослин, вирощених з насіння, обробленого перед посівом 1 UA 82700 U 5 10 Неофітом (вар. 2) та, особливо, Неофітом, збагаченим вітаміном В1 (вар. 8), гуміновими кислотами (вар. 9) та амінокислотами природного походження (вар. 10). Підводячи підсумки перезимівлі культури, слід відмітити, що в цілому, погодні умови за всі роки були задовільними для вирощування рослин ріпаку озимого. Разом з цим, проведені в березні 2009 підрахунки густоти стояння рослин по варіантах досліду виявили загибель рослин на контролі на рівні 27 %, а на варіантах з допосівною обробкою насіння препаратами в межах - 20-25 %. Можна зробити припущення, що відмічене явище є наслідком перманентного процесу відновлення вегетації рослин культури на весні, яке у даному випадку спостерігалося чотири рази. Ці та інші причини призвели до загального виснаження рослин, що і викликало їх часткову загибель. Таблиця 1 Біометричні та біохімічні показники рослин ріпаку озимого в залежності від застосування рістстимулюючих речовин перед входом в зиму 2007-2009 pp. Варіанти досліду 1. Контроль без рістстимулюючих речовин 2. Неофіт - 60 мл/га 3. Нива (Неофіт - 60 мл/т + KM - 0,2 кг/т + AM - 1 мл/т) 4. Неофіт З - 60 мл/т 5. Неофіт П - 60 мл/т 6. Неофіт ПБ - 120 мл/т 7. Неофіт ПБ НТЗ - 120 мл/т 8. Неофіт - 60 мл/т + Тіамін - 25 г/т 9. Неофіт - 60 мл/т + ВВ - 0,2 л/т 10. Неофіт - 60 мл/т + МГ - 0,2 л/т 15 Кількість листя на одній рослині, шт 5,6 5,6 Діаметр кореневої шийки, мм 5,1 5,8 Вміст цукру у кореневій системі, % у сухій речовині 25,9 26,6 6,2 5,6 27,7 5,6 5,6 5,7 5,7 5,7 5,6 5,9 5,9 5,8 5,9 5,8 5,3 5,6 5,9 28,7 28,3 27,6 27,4 29,6 29,5 31,3 У 2009 році перед збиранням випав дощ з градом, що значно знизило загальний рівень урожаю насіння. Обмолот снопів, відібраних до стихії на визначення структури урожаю показав, що внаслідок градобою було втрачено понад 40 % урожаю насіння. Дозрівання насіння відбувалося в кінці третьої декади червня. Збирали урожай на початку липня. Середня, за 3 роки, урожайність кондиційного насіння на контролі без застосування рістстимулюючих речовин становила 20,4 ц/га (табл. 2). 20 Таблиця 2 Урожайність насіння ріпаку озимого залежно від впливу рістстимулюючих речовин (2008-2010 pp.) Варіанти досліду 1. Контроль без рістстимулюючих речовин 2. Неофіт - 60 мл/га 3. Нива (Неофіт - 60 мл/т + KM - 0,2 кг/т + AM – 1 мл/т) 4. Неофіт З - 60 мл/т 5. Неофіт П - 60 мл/т 6. Неофіт ПБ - 120 мл/т 7. Неофіт ПБ НТЗ - 120 мл/т 8. Неофіт - 60 мл/т + Тіамін - 25г/т 9. Неофіт - 60 мл/т + ВВ - 0,2 л/т 10. Неофіт - 60 мл/т + МГ - 0,2 л/т НІР05 Урожайність, ц/га 2009 р. 2010 р 2008 р. середнє Приріст урожайності, ц/га 23,1 16,6 21,4 20,4 x 26,3 20,1 22,3 22,9 2,5 26,8 18,1 23,1 22,7 2,3 28,1 25,9 28,3 28,7 28,7 29,2 29,2 1,5 18,3 18,7 18,3 18,6 18,6 19,6 20,4 1,9 22,5 22,7 22,5 23,2 23,5 24,2 24,0 1,7 22,9 22,4 23,0 23,5 23,6 24,3 24,5 1,3 2,5 2,0 2,6 3,1 3,2 3,9 4,1 2 UA 82700 U 5 Приріст урожаю отримано на всіх варіантах з препаратами. Найбільший приріст 4,1 ц/га отримано при застосуванні Неофіту в дозі 60 мл/т + МГ - 0,2 л/т (варіант 10). Таким чином, обробка насіння перед сівбою композицією Неофіт 60 мл/т + МГ - 0,2 л/т позитивно вплинула на розвиток рослин ріпаку озимого, внаслідок чого у них збільшувалась товщина кореневої шийки до 5,9 мм, підвищувався вміст цукру у сухій речовині до 31,3 %. На контролі без обробки показники були відповідно 5,1 мм та 25,9 %. Це сприяло підвищенню адаптивних властивостей культури - загибель рослин в процесі зимівлі зменшилась на 5 %. На цьому варіанті отримано найбільший приріст урожаю, в середньому, за 3 роки - 4,1 ц/га. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб підвищення насіннєвої продуктивності ріпаку озимого в умовах Південного Степу України, що включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що насіннєвий матеріал перед сівбою обробляється регулятором росту Неофіт 60 мл/т + МГ - 0,2 л/т з нормою витрати робочого розчину 20 л/т насіння. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3