Спосіб хірургічного лікування хворих на гострий гнійний лактаційний мастит із застосуванням радіочастотного скальпеля

Реферат: UA 83260 U UA 83260 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до лікування хворих з хірургічною патологією, тобто до хірургії. В даний час на Україні та за кордоном хворі з неспецифічними запальними захворюваннями молочної залози становлять від 5 до 26 % від загального числа пацієнтів з гострою хірургічною інфекцією м'яких тканин [Харченко В.П., Рожкова Н.И. Маммология. Серия: Национальное Руководство. Издательство: ГЭОТАР-Медиа, 2009 г.,328 стр.]. Найчастішим запальним захворюванням молочної залози є мастит. У 80-90 % випадків мастит є лактаційним, тобто виникають в післяпологовому періоді у годуючих жінок. Гострий гнійний лактаційний мастит зустрічається у 3,5-7 % породіль. Важкий перебіг гострого гнійного лактаційного маститу обумовлено поганою здатністю лактуючої молочної залози до відмежування запалення, швидким поширенням деструктивного процесу, вираженою інтоксикацією. Основним методом лікування гнійних форм лактаційного маститу є хірургічний, який включає широкий доступ до вогнища гнійної деструкції молочної залози, ревізію зони запалення і її хірургічну обробку. Традиційний доступ високотравматичний, утворює погано дреновані кармани і замкнуті порожнини, викликає діастаз країв рани, пролабування назовні підшкірної клітковини і гіпертрофованої залозистої тканини, що призводить до внутрішньошпитального інфікування рани, підвищеної втрати ранової рідини з розвитком мацерації шкіри навколо рани. Після загоєння ран утворюються грубі, гіпертрофічні, деформуючі молочну залозу післяопераційні рубці. Рубцеві зміни в 5,5-9,3 % випадків можуть призводити до утворення молочних свищів і порушення прохідності проток молочної залози. Це, в свою чергу, може супроводжуватися виникненням кіст, дуктектазій. Гнійно-запальні захворювання молочної залози відіграють істотну роль в етіології мастопатій, гіперпластичних та передпухлинних процесів в молочній залозі (Бейшебаев Т.К. Малоинвазивные методы лечения солитарного гнойного лактационного мастита: дис. … канд. мед. наук / Т.К. Бейшебаев. - Бишкек, 2009.-93 стр.], [Мурашко А.В., Драгун И.Е., Коноводова Е.Н. Послеродовой мастит // Лечащий врач: медицинский научно-практический журнал.-2007. - № 4. - С. 59-62). Таким чином традиційний метод (прототип) хірургічного лікування гнійного маститу несе в собі ряд недоліків і привертає до виникнення ускладнень. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу лікування хворих на гострий гнійний лактаційний мастит шляхом застосування при хірургічному втручанні радіочастотного скальпеля. Спосіб-прототип, тобто традиційний метод лікування хворих на гострий гнійний лактаційний мастит, складається із застосування оперативного втручання з широким розтином тканин та (або) видаленням запально-змінених тканин у межах здорових, санації та дренування порожнини гнійника. Заявлений спосіб передбачає застосування при оперативному втручанні радіочастотного скальпеля ("Электропульс С-350 РЧ"). Після обробки операційного поля в умовах загальної анестезії розріз шкіри, підшкірної клітковини проводився радіочастотним скальпелем апарату "Електропульс С-350 РЧ" в режимі "різання". Після спорожнення гнійної порожнини, поділу сполучнотканинних перемичок гнійна порожнина оброблялася апаратом у режимі монополярної іскровий безконтактної коагуляції. При цьому досягався гемостаз і антисептичний ефект. Кровотеча з крупних судин зупинялася за допомогою контактної монополярної коагуляції. Дослідження ґрунтується на аналізі результатів обстеження та лікування 82 пацієнток на гострий гнійний лактаційний мастит віком від 18 до 42 років. Середній вік пацієнтів основної групи склав 28±4,7 років. Групу порівняння склали 40 пацієнтів середнім віком 29±4,3 роки, лікування яких здійснювали за допомогою способу-прототипу. Клінічна ефективність запропонованого методу доведена на 42 хворих (основна група), оперативне лікування яким проводилися із застосуванням радіочастотного скальпеля апарата "Електропульс С-350 РЧ". Хворі контрольної групи (40 пацієнток) були прооперовані за методом способу-прототипу. Застосування радіочастотного скальпеля скоротило тривалість операції з 15±3 хв. в групі порівняння до 9±2 хв. в основній групі. Результати бактеріологічного дослідження ран у хворих основної групи та групи порівняння відображені у таблиці 1. 1 UA 83260 U Таблиця 1 Результати бактеріологічного дослідження ран Термін обстеження Під час операції Відразу після операції 5 10 15 20 25 30 Основна група, n=42 М±m, КОЕ/мл 5 9,2±0,16×10 4 7,3±0,8×10 Група порівняння, n=40 М±m, КОЕ/мл 5 9,1±0,11×10 5 5,2±0,8×10 Р >0,05 0,05