Спосіб підвищення продуктивності молодняку свиней на вирощуванні

Реферат: Спосіб підвищення продуктивності молодняку свиней на вирощуванні включає застосування в годівлі ферментних препаратів. Як основний діючий компонент використовується пектат-транселіміназа з мацеруючими властивостями та супутній додатковий компонент - фермент ксиланаза у складі мацерази "Н", що забезпечує підвищення продуктивності на 19,1-21,4 % та зменшує витрати кормів на 1 кг приросту на 16,1-17,6 % протягом 90 діб вирощування. UA 84849 U (12) UA 84849 U UA 84849 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема до годівлі тварин. Задачею корисної моделі є використання мацерази "Н" в сухому вигляді, як ферментного препарату, основна дія якого спрямована на розрихлення клітинних оболонок кормів завдяки вмісту пектолітичних ферментів, переважаючим з яких є пектат-транселіміназа. Кінцевою операцією технологічної схеми одержання мацерази "Н" є його напилювання на висівки культуральної рідини. Мацераза "Н" підвищує продуктивність молодняку свиней на вирощуванні за рахунок руйнування стінок рослинних клітин корму, завдяки чому підвищується доступність до поживних речовин та покращення їх всмоктування в шлунково-кишковому тракті, що призводить до підвищення продуктивності свиней на вирощуванні з меншими затратами корму. Відомо ряд способів підвищення продуктивності молодняку свиней на вирощуванні, що включають згодовування кормових добавок мікробіологічного походження, які містять різної природи травні ферменти екзогенного походження (вільзим, ендофід, пуриветин, МЕК-СХ-1, МЕК-СХ-2, МЕК-СХ-3, Ровабіо Ексель АП, Натургрейн Бленд, Оллзайм Вегпро, Кемзайм HF, Олзайм БГ, Авізім 1200, Авізім 1500 та ін.), вони діють на нерозчинні структурні елементи клітковини, а саме целюлозу, геміцелюлозу та -глюкани зернових культур. Екзогенні ферменти, що додаються в корм, дозволяють повніше використати наявні в ньому поживні та біологічно активні речовини, розщеплюючи целюлозу та некрохмальні полісахариди - -глюкани і пентозани. Але оскільки полісахариди клітинних стінок рослинного корму є комплексом різних сполук, то малоймовірно, що додані в корми окремі ферментні препарати здатні перевести всі некрохмальні елементи в легкозасвоювану моногастричними тваринами форму, наприклад глюкозу. Для їх розщеплення необхідний набір ферментів у вигляді мультиферментного комплексу. Ферменти екзогенного походження перетворюють полісахариди із нерозчинної форми в розчинну, сприяючи цим їх розщепленню. При застосуванні комплексу екзогенних ферментів підвищується не тільки засвоєння енергії, але й загальна поживна цінність кормів, тому що ферменти руйнують стінки рослинних клітин, звільняючи додаткову кількість протеїну, жирів та крохмалю [1, 2, 3]. Недоліком цих способів є те, що вони в своєму складі не містять такої складової, як екзогенний фермент пектат-транселіміназу (пектинліазу), який має мацеруючі властивості. Прототипом запропонованої нами корисної моделі є мультиензимна добавка для ферментної обробки зернових кормів (патент Державного закладу Татарського науководослідного інституту сільського господарства Російської федерації RU 2117703 С1, 20.08.1998. RU 96102707 А, 27.05.1998. RU 2073715 С1, 20.02.1997.). Мультиензимна добавка застосовується в кормовиробництві для обробки зернової частини раціонів. До її складу входять такі ферментні препарати, мас. %: ферментний препарат МЕК-СХ-2 - 30-40, ферментний препарат протосубтилін ГЗх - 0-5, ферментний препарат целовіридин ГЗх - 0-10, солод ячмінний - 55-65, солод житній - 0-65. Ферментацію подрібненого зерна, висівок або зерносуміші проводять при рідинному коефіцієнті 1:2 і температурі +60 °C протягом 3 год. Норма введення мультиензимної добавки - 0,1 % від повітряно-сухої речовини зернофуражу. Що дозволяє довести вміст жита в зерносуміші до 50 % і підвищити суму цукрів в готовому кормі до 300 г/кг і більше при одночасному збереженні низької в'язкості корму. Згодовування оброблених зерносумішей сприяє підвищенню продуктивності тварин при загальному зниженні витрат кормів. Дана корисна модель належить до сфери застосування ферментних препаратів в кормоприготуванні, зокрема для обробки зернової частини раціонів. Однак дана добавка не може синергічно комплексно впливати на основні структурні елементи клітковини протопектин та целюлозу, оскільки в її складі відсутній фермент целюлоза і пектинліаза. А також за рахунок іммобілізації на природному субстраті не витримує термічну обробку 80 °C. Реалізацію заявленого способу здійснюють наступним чином.. Готові ферментні препарати мультиензимну добавку для ферментної обробки зернових кормів та мацеразу "Н" в кількості 0,2, 0,4 та 0,6 г на 100 кг живої маси на добу включали в раціон молодняку свиней на відгодівлі і згодовували протягом 90 діб до досягнення живої маси 56-59 кг. Ефективність заявленого способу і його переваги в порівняні з прототипом підтверджено науково-господарським дослідом, наведеним нижче. Приклад. Науково-господарський дослід проводили в науково-дослідному господарстві ДП ДГ "Артеміда". Для дослідження відбирали молодняк свиней живою масою 24,5 кг. Дослідження проводилися на чотирьох групах свиней великої білої породи по 15 голів у кожній, відібраних за принципом аналогів з урахуванням живої маси, віку, походження. 1 UA 84849 U 5 10 Перша група була контрольною і тваринам згодовували до основного раціону мультиензимну добавку для ферментної обробки зернових кормів. Тварини другої, третьої та четвертої груп отримували в раціоні мацеразу в кількості 0,2, 0,4 та 0,6 г на 100 кг живої маси. Годівля тварин здійснювалася згідно з існуючими нормами двічі на добу. Утримувався молодняк свиней на вирощуванні групами по 15 голів. Протягом досліду, який тривав 90 діб, вивчали ваговий ріст свиней та витрати корму на 1 кг приросту. Одержані результати приведенні в таблиці. Дослідження показали, що збагачення комбікорму для молодняку свиней на вирощуванні ферментними препаратами мультиензимною добавкою для ферментної обробки зернових кормів та мацерази "Н" не мало негативного впливу на показники їх продуктивності за період вирощування. Таблиця Продуктивність молодняку свиней на вирощуванні Група 1 (контроль) 2 (мацераза "Н") 0,2 г на 100 кг живої маси 3 (мацераза "Н") 0,4 г на 100 кг живої маси 4 (мацераза "Н") 0,6 г на 100 кг живої маси 15 20 25 30 Витрачено Жива маса на Жива маса на Приріст за Середньодобовий корму на 1 кг початок кінець періоду, весь період, приріст, г приросту, періоду, кг кг кг корм. од. 24,2±0,56 53,27±0,70 29,1±0,61 323±8 5,66 ххх 34,7±0,55 385±12 хх 35,3±0,92 392±6 ххх ххх 35,1±1,0 390±9 ххх 24,9±0,43 59,6±0,9 23,5±0,43 58,8±1,55 24,5±0,5 59,6±1,29 ххх 4,75 390±9 ххх 4,69 Але позитивна роль використання мацерази "Н" в годівлі молодняку свиней на відгодівлі проявляється у позитивній дії основного діючого компонента - пектат-транс-елімінази з мацеруючими властивостями та супутнього додаткового компонента - ферменту ксиланази у складі мацерази "Н", що забезпечує підвищення продуктивності на 19,1-21,4 % та зменшення витрат кормів на 1 кг приросту на 16,1-17,6 % протягом 90 діб вирощування. Джерела інформації: 1. Боярский Л.Г. Ферментные препараты в кормлении животных / Л.Г. Боярский, В.П. Коршун, Р.У. Бикташев, В.К. Недзвецкий. - М.: Россельхозиздат, 1985. - С. 110. 2. Боярский Л. Эффективность использования ферментных препаратов в рационах при откорме свиней / Л. Боярский, Н. Юмашев // Свиноводство. - 2006. - № 3. - С. 10-11. 3. Кирилів Я.І. Використання ферментних препаратів вітчизняного виробництва для свиней [методичні рекомендації] / Я.І. Кирилів, А.В. Гуцол, В.В. Болоховський //. - Вінниця-Львів, 2010 19 с. 4. Шакиров Ш.К. Мультиэнзимная добавка для ферментативной обработки зерновых кормов / Ш.К. Шакиров, Р.У. Бикташев, Ф.С. Гибадуллина, Р.Р. Бикбов // Патент Государственного учреждения Татарского научно-исследовательского института сельского хозяйства Российской федерации RU 2117703 С1, 20.08.1998. RU 96102707 А, 27.05.1998. RU 2073715 С1, 20.02.1997. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб підвищення продуктивності молодняку свиней на вирощуванні, що включає застосування в годівлі ферментних препаратів, який відрізняється тим, що як основний діючий компонент використовується пектат-транс-еліміназа з мацеруючими властивостями та супутній додатковий компонент - фермент ксиланаза у складі мацерази "Н", що забезпечує підвищення продуктивності на 19,1-21,4 % та зменшує витрати кормів на 1 кг приросту на 16,1-17,6 % протягом 90 діб вирощування. 2 UA 84849 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3