Спосіб анатомічної резекції паренхіматозного органа

Реферат: Спосіб анатомічної резекції паренхіматозного органа включає розріз органа скальпелем на глибину 3-5 мм по лінії поділу його частин і/або сегментів, виконання пошарової дигітоклазії паренхіми, визначення розтягнутих між краями рани органа судинно-протокових утворень, перетискання їх хірургічним затискачем. Переріз судинно-протокових утворень органа здійснюють за допомогою апарата для аргоноплазменної коагуляції АРС 2 в режимі різання при вихідній потужності 100-200 Вт, діаметрі струменя 1-2 мм, температурі 40-70 °C з подальшою коагуляцією поверхні рани органа після резекції в режимі коагуляції при вихідній потужності 50100 Вт, діаметрі струменя 1-3 мм, температурі 40-70 °C. UA 86324 U (12) UA 86324 U UA 86324 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме хірургії, і може бути використана для лікування осередкових утворень печінки або інших паренхіматозних органів. Відомий спосіб лазерної резекції паренхіматозного органа [1], що включає накладення та фіксацію затискача, яким стискаються паренхіма і одночасно великі судини і протоки, на кордоні між частиною паренхіматозного органа, що залишається, та частиною, що видаляється. Потім скальпелем розсікають капсулу паренхіматозного органа, зокрема печінки, оголюють судини і протоки, які прошивають апаратом УО-60. Частину печінки, яка видаляється, відсікають скальпелем по краях дужок. Для повної зупинки кровотечі та жовчовитікання паренхіму печінки зварюють променем лазера (СО2 - або АІГ-лазера). Основні недоліки цього способу: грубі маніпуляції з накладенням затискача на такому паренхіматозному органі, як підшлункова залоза, можуть призвести до післяопераційного панкреатиту; подібна послідовність переходів у даному способі робить його досить складним; після зварювання зрізу печінки променем лазера спостерігається велика площа її некрозу, а відторгнення некротичного струпа може призвести до повторної кровотечі і жовчовитікання. Відомий спосіб анатомічної резекції печінки з використанням СО2-лазера [2], який включає розріз органа скальпелем на глибину 3-5 мм по лінії поділу його частин і/або сегментів, виконання пошарової дигітоклазії паренхіми печінки, визначення розтягнутих між краями рани органа судинно-протокових утворень, підведення під них нижньої бранші хірургічного затискача, перетискання їх, перетин судинно-протокових утворень через проріз у верхній бранші затискача випромінюванням СО2-лазера при вихідній потужності 40 Вт, діаметрі променя 1,8-2,0 мм, 2 щільності потужності 1200-1500 Вт/см , анатомічну резекцію печінки, зупинку кровотечі з країв рани печінки випромінюванням розфокусованого променя СО2-лазера з потужністю 2 випромінювання 40 Вт, щільності потужності 300-400 Вт/см з відстані 6-8 см від точки фокуса. Істотні недоліки даного способу, що взято як прототип: лазерне випромінювання запропонованих потужностей може травмувати прилеглі до зони резекції тканини органа на значній глибині, що призводить до уповільнення репаративних процесів; після зняття лазерного затискача з великих судинно-протокових утворень органа може спостерігатися кровотеча і жовчовитікання. В основу корисної моделі удосконаленого способу анатомічної резекції паренхіматозного органа, поставлена задача створення такого способу, в якому забезпечується профілактика кровотечі та жовчовитікання в післяопераційному періоді за рахунок безкровного хірургічного втручання. Поставлена задача вирішується тим, що в способі анатомічної резекції паренхіматозного органа, що включає розріз органа скальпелем на глибину 3-5 мм по лінії поділу його частин і/або сегментів, виконання пошарової дигітоклазії паренхіми, визначення розтягнутих між краями рани органа судинно-протокових утворень, перетискання їх хірургічним затискачем, який відрізняється тим, що переріз судинно-протокових утворень органа здійснюють за допомогою апарата для аргоноплазменної коагуляції АРС 2 в режимі різання при вихідній потужності 100200 Вт, діаметрі струменя 1-2 мм, температурі 40-70 °C з подальшою коагуляцією поверхні рани органа після резекції в режимі коагуляції при вихідній потужності 50-100 Вт, діаметрі струменя 13 мм, температурі 40-70 °C. Спосіб пояснюється кресленнями. На Фіг 1 представлена дигітоклазія і виділення судиннопротокових утворень печінки, перетискання їх хірургічним затискачем. На Фіг. 2 показана аргоноплазмова коагуляція поверхні рани органа після резекції. Спосіб здійснюють наступним чином. Проводять лапаротомію або лапароскопічний доступ до паренхіматозних органів, наприклад до печінки. Виконують розріз органа скальпелем на глибину 3-5 мм по лінії поділу його частин і/або сегментів, потім - пошарову дигітоклазію паренхіми органа, визначають судинно-протокові утворення, що розтягнуті між краями органа, перетискають їх хірургічним затискачем. Перетинають судинно-протокові утворення органа за допомогою апарата для аргоноплазмової коагуляції АРС 2 (ERBE, Німеччина) в режимі різання при вихідній потужності 100-200 Вт, діаметрі струменя 1-2 мм, температурі 40-70 °C з подальшою коагуляцією поверхні рани органа після резекції в режимі коагуляції при вихідній потужності 50-100 Вт, діаметрі струменя 1-3 мм, температурі 40-70 °C. Відзначено, що в режимі різання при вихідній потужності нижче 100 Вт і більше 200 Вт, діаметрі струменя менше 1 мм і більше 2 мм, температурі менше 40 °C і більше 70 °C розрізання тканин не відбувається і кінцівник "прилипає" до тканин. У режимі коагуляції при вихідній потужності нижче 50 Вт і більше 100 Вт, діаметрі струменя менше 1 мм і більше 3 мм, температурі менше 40 °C і більше 70 °C коагуляції не відбувається, тканини тільки нагріваються. Застосовуючи пошарову дигітоклазію за пропонованою лінією розподілу частин і/або сегментів на всю глибину органа, послідовно повторюють накладення 1 UA 86324 U 5 10 15 20 25 30 затискача на судинно-протокові утворення з подальшим розтином відповідних структур аргоноплазмовим струменем з вищевказаними параметрами і здійснюють анатомічну резекцію органу в необхідному обсязі. Приклад використання методу. Хвора К., 48 років, госпіталізована в клініку 24.01.2013 р. зі скаргами на ниючий тупий біль, тяжкість, дискомфорт в епігастральній ділянці. Хворіла протягом 4 років. При комп'ютерній томографії в 2 і 3 сегментах печінки виявлено осередкове утворення неоднорідної структури до 7,0 × 6,2 см, з характерним для кавернозної гемангіоми накопиченням контрастної речовини. Загальний стан хворої задовільний. Шкіра і склери звичайного забарвлення. Діяльність серця ритмічна. AT-120/80 мм.рт.ст. Живіт не роздутий, симетричний, при пальпації м'який, помірно болючий в епігастрії. Тут же пальпувалося безболісне, щільно-еластичне утворення до 10 см, що виходило з підребер'я. 26.01.2013 р. зроблена операція за розробленою методикою - мінілапаротомія, латеральна резекція лівої частки печінки, дренування черевної порожнини. Дистанційна гемангіома мала розмір 7,0 × 5,0 см. У післяопераційному періоді хвора отримувала антибактеріальну, дезінтоксикаційну, гепатотропну, загальнозміцнювальну терапію. Ускладнень не було. Дренаж був видалений на 7 добу після операції. Виписана 5.02.2013 р. у задовільному стані на амбулаторне лікування. Таким чином, заявлений спосіб анатомічної резекції паренхіматозного органа забезпечує: безконтактний вплив, без прилипання кінцівників інструментів до тканини; поліпшену дозованість і, як наслідок, безпека в застосуванні; ефективну, рівномірну поверхневу коагуляцію для рівномірної зупинки кровотечі та жовчовитікання; мінімальну карбонізацію і димоутворення, мінімальне виділення запаху. Апробація способу в умовах клініки підтвердила його високу ефективність і надійність. Джерела інформації: 1. Литвин Г.Д. Принцип применения лазеров, лазерных аппаратов и инструментов в хирургии паренхиматозных органов / Г.Д. Литвин // Актуальные вопросы лазерной хирургии. М., 1982. - С. 91-95. 2. Патент № 2328343 РФ, МПК А61В 18/20. опубл. 10.07.08. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб анатомічної резекції паренхіматозного органа, що включає розріз органа скальпелем на глибину 3-5 мм по лінії поділу його частин і/або сегментів, виконання пошарової дигітоклазії паренхіми, визначення розтягнутих між краями рани органа судинно-протокових утворень, перетискання їх хірургічним затискачем, який відрізняється тим, що переріз судиннопротокових утворень органа здійснюють за допомогою апарата для аргоноплазменної коагуляції АРС 2 в режимі різання при вихідній потужності 100-200 Вт, діаметрі струменя 1-2 мм, температурі 40-70 °C з подальшою коагуляцією поверхні рани органа після резекції в режимі коагуляції при вихідній потужності 50-100 Вт, діаметрі струменя 1-3 мм, температурі 40-70 °C. 2 UA 86324 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3