Спосіб визначення клінічних стадій віл-інфекції

Реферат: Спосіб визначення клінічних стадій ВІЛ-інфекції шляхом використання анамнестичних відомостей пацієнта і видимих клінічних проявів. Крім цього, додатково визначають показники ендотеліальної дисфункції (тромбомодулін, Е-селектин, фактор Віллебранда) та типи кріоглобулінемії. UA 86704 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ КЛІНІЧНИХ СТАДІЙ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ UA 86704 U UA 86704 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель стосується медицини, зокрема інфекційних хвороб, і може бути використаний при оцінці стадійності ВІЛ-інфекції/СНІДу. Відома класифікація стадій ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків, яка розроблена експертами ВООЗ (2006 p.), і для характеристики прогресування хвороби передбачає опис кожної конкретної клінічної стадії у стандартних загальноприйнятих термінах [Клінічний протокол антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків: Метод, рекомендації / Антоняк С.М., Вовк А.Д. - Затверджено наказом МОЗ України № № 658 від 04.10.2006 р. "Про удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД". - Київ, 2006. - 112 с]. Так, І клінічна стадія - безсимптомна із нормальним рівнем повсякденної активності пацієнта; II супроводжується втратою ваги менше 10 % від початкової, а також мінімальними ураженнями зовнішніх покривів чи рецидивними інфекціями верхніх дихальних шляхів із нормальним рівнем повсякденної активності пацієнта; III - характеризується втратою ваги понад 10 % від початкової, тривалими діареєю і підвищенням температури тіла, тяжкими бактерійними інфекціями, пацієнт перебуває у ліжку менше 50 % денного часу; IV клінічна стадія проявляється синдромом виснаження, комплексом опортуністичних інфекцій, пацієнт перебуває у ліжку більше 50 % денного часу тощо. За прототип вибрано класифікацію, яка є зручною для клініциста, оскільки дає змогу, враховуючи тільки анамнестичні відомості пацієнта та видимі клінічні прояви, охарактеризувати прогресування ВІЛ-інфекції. Такий опис може використовуватися для класифікації клінічних форм, для епідеміологічної звітності та характеристики прогресії захворювання у процесі лікування або при клінічних дослідженнях [Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А.Андрейчина. - Тернопіль: ТДМУ, 2007.-500 с]. Недоліком відомої класифікації стадій ВІЛ-інфекції є недостатня інформативність за наявності клінічних проявів, притаманних для різних стадій, або за їх відсутності. Крім того, окремі використовувані показники ("втрата маси тіла у %», "рецидивні інфекції верхніх дихальних шляхів", "епізод оперізувального герпесу протягом останніх 5 років", "тяжкі бактерійні + інфекції") украй відносні та не точні. А вміст CD4 Т-лімфоцитів загальноприйнятий класичний параметр, який найбільш інформативно оцінює глибину патологічного процесу при ВІЛ-інфекції, - не можна використати на територіях з обмеженими ресурсами через відсутність дорогого лабораторного обладнання для встановлення рівня цього показника. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити відому класифікацію стадій ВІЛінфекції шляхом доповнення її додатковими лабораторними показниками для підвищення інформативності та об'єктивності. При розгляді технічної задачі було взято до уваги те, що при ВІЛ-інфекції/СНІДі закономірно зазнають суттєвих змін показники ендотеліальної дисфункції та з'являється феномен кріоглобулінемії. Так, в міру прогресування ВІЛ-інфекції достовірно і пропорційно зростає рівень тромбомодуліну, Е-селектину та фактора Віллебранда. Значення цих показників у нормі та при різних стадіях ВІЛ-інфекції наведені в таблиці. Також при І клінічній стадії ВІЛ-інфекції майже в половини пацієнтів виявляються кріоглобуліни, більша частина з яких є моно- і поліклоновими (2-й тип). З прогресуванням ВІЛінфекції феномен кріопреципітації стає більш характерним: при II клінічній стадії кріоглобуліни 2-го типу виявляються в абсолютній більшості (66,7 %) ВІЛ-інфікованих осіб, а кріоглобуліни 3го типу - майже в кожного третього (29,6 %). При III клінічній стадії кріоглобуліни 2-го і 3-го типу наявні приблизно однаково часто в усіх хворих (44,4 і 55,6 % відповідно). З розвитком синдрому виснаження на фоні ВІЛ-інфекції (IV клінічна стадія) кріоглобулінемічна кріопатія діагностується значно рідше. Виходячи з наведеного, поставлену задачу вирішують тим, що відому класифікацію стадій ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків, яка для оцінки прогресування ВІЛ-інфекції передбачає використання тільки анамнестичних відомостей пацієнта та видимих клінічних проявів, відповідно до корисної моделі, доповнюють додатковим врахуванням рівня тромбомодуліну і/або Е-селектину і/або фактора Віллебранда та кріоглобулінів (таблиця). 1 UA 86704 U Таблиця Показники ендотеліальної дисфункції у здорових осіб і хворих на ВІЛ-інфекцію (М±m) Здорові особи (контроль), І, n=35 n=40 Тромбомодулін, мкг/л 4,83±0,35 6,25±0,29 Межі коливань 4,00-5,20 5,21-10,50 Е-селектин, 55,68±2,33 83,25±3,46 мкг/л 46,30-70,50 70,51-105,50 Межі коливань Фактор Віллебранда, 144,50±5,30 184,45±5,10 % 120,00-150,00 150,01-196,50 Межі коливань Показник 5 10 15 20 25 30 35 40 Клінічні стадії ВІЛ-інфекції II, n=60 III, n=22 IV, n=10 12,27±0,38 10,51-14,00 16,33±0,36 14,01-18,50 19,48±0,40 >18,50 135,96±4,17 166,33±4,55 196,42±6,92 105,51-148,00 148,01-176,50 >176,50 205,60±3,33 217,10±5,50 242,50±6,50 196,51-210,00 210,01-228,50 >228,50 Спільними ознаками прототипу та способу, що заявляється, є використання для діагностики стадій ВІЛ-інфекції/СНІДу анамнестичних відомостей пацієнта та видимих клінічних проявів. Відмінність полягає у додатковому комплексному визначенні рівня тромбомодуліну і/або Еселектину і/або фактора Віллебранда та типу кріоглобулінемії. Приклади практичного використання. Приклад 1. Хворий Ш., 33 років, звернувся в обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом зі скаргами на значну загальну слабкість, в'ялість, втомлюваність, схуднення до 12 кг за 3 місяці, зниження працездатності, гіркоту в роті, поганий апетит, пронос протягом 3 місяців, зниження пам'яті, біль голови, апатію, похолодання і затерпання рук і ніг. З анамнезу відомо, що діагноз ВІЛ-інфекції підтверджений у 1997 р. У минулому активний ін'єкційний наркоман. При серологічному дослідженні крові в 2007 р. виявлено антитіла до HCV. При об'єктивному обстеженні: вгодованість знижена, очі запалі, синці під очима, акроціаноз, поширений оніхомікоз. Шкіра волога, температура тіла 36,6 °C. Збільшені підщелепні, шийні, задньопотиличні, надключичні, пахвинні, пахові лімфатичні вузли, чутливі при пальпації, щільні. Серцево-судинна система: пульс 86 за 1 хв., тони серця приглушені. Артеріальний тиск 100 і 70 мм рт. ст. При аускультації легень - дихання везикулярне, хрипів немає. Живіт м'який, не болючий при пальпації. Печінка при пальпації виступає на 2,5 см з-під краю реберної дуги чутлива. Селезінка не пальпується. Випорожнення рідкі, 6 разів на добу протягом 3 місяців. Клінічний діагноз - ВІЛ-інфекція, IV клінічна стадія. Хронічний гепатит С. 12 -1 9 -1 Загальний аналіз крові: ер. - 4,010 л , гем. - 95 г/л, КП - 0,9; лейк. -5,310 л , еоз. - 0 %, п. - 3 %, с - 71 %, л. - 16 %, м. - 10 %; ШОЕ - 6 мм/год. Біохімічний аналіз крові: білірубін - 43 мкмоль/л, АлАТ - 1,44 ммоль/(лгод.), АсАТ - 1,13 ммоль/(лгод.). Імунологічне дослідження: 9 -1 лімфоцити -0,22 10 л : 0 - лімфоцити 48,5 %, Τ загальні - 42,2 %, Τ неповні - 21,7 %, Τ "активні" - 13,8 %, хелпери - 20,9 %, супресори - 12,2 %, D-клітини - 0,7 %, В-клітини - 4,9 %. IgA0,58 г/л, IgM-3,3 г/л, IgG-4,1 г/л, ЦІК - 120 од., лізоцим - 2,8 мг/л. Кількість СО4-лімфоцитів, 3 встановлена проточним цитофлюориметром, становила 130 клітин в 1 мм крові. При дослідженні коагулограми: значне подовження протромбінового часу, часу рекальцифікації. При дослідженні маркерів ендотеліальної дисфункції: тромбомодулін - 19,1 нг/мл, Е-селектин - 195,6 нг/мл, ФВ -226,4 %. Виявлено кріоглобуліни третього типу. Як видно з наведеного прикладу, шляхом додаткового врахування показників ендотеліальної дисфункції та типу кріопатії вдалося точно ідентифікувати стадію ВІЛ-інфекції, + що було підтверджено вмістом CD4 T-лімфоцитів - загальноприйнятим класичним параметром, який найбільш інформативно оцінює глибину патологічного процесу при ВІЛ-інфекції. Зазначений додатковий лабораторний критерій дає змогу домогтися суттєвого уточнення оцінки глибини імунодефіциту без залучення інших відносно складних і дорогих імунологічних обстежень. Отже, удосконалений спосіб діагностики стадійності при ВІЛ-інфекції/СНІДі з додатковим комплексним врахуванням показників ендотеліальної дисфункції та типу кріоглобулінемії, забезпечує вищу, ніж за способом-прототипом, діагностичну точність і може знайти застосування в широкій медичній практиці. 2 UA 86704 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб визначення клінічних стадій ВІЛ-інфекції шляхом використання анамнестичних відомостей пацієнта і видимих клінічних проявів, який відрізняється тим, що додатково визначають показники ендотеліальної дисфункції (тромбомодулін, Е-селектин, фактор Віллебранда) та типи кріоглобулінемії. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3