Спосіб лікування судинних уражень сітківки і зорового нерва у хворих з церебральною патологією

Реферат: Спосіб лікування судинних уражень сітківки і зорового нерва у хворих з церебральною патологією здійснюють шляхом введення препарату Кортексин. При цьому введення здійснюють інгаляційним способом, і до препарату Кортексин додають фізіологічний розчин. Для інгаляції використовують компресорний небулазерний апарат MEDEL PRO (Італія), періодичність курсів - один раз або двічі на рік. UA 86898 U (12) UA 86898 U UA 86898 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до офтальмології, і може бути застосована для лікування судинних уражень сітківки та зорового нерва у хворих з церебральною патологією. Хронічна ішемія головного мозку, або дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕП), займає провідне місце в структурі цереброваскулярних захворювань за показниками захворюваності і смертності серед населення, особливо у постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС. Нервова система є найважливішим з шляхів, з якими пов'язаний орган зору. Орган зору, будучи як би частиною центральної нервової системи дуже тонко і чутливо реагує на ураження нервової тканини. Ураження ока можуть з'являтися раніше інших ознак загального захворювання, що дозволяє офтальмологу звернути увагу хворого на необхідність детального обстеження організму, причому сама картина процесу в оці може наштовхнути на діагноз загального захворювання. Особливо часто зміни в очах розвиваються у зв'язку із захворюваннями нервової системи. Положення ока в безпосередньому сусідстві з центральною нервовою системою і зв'язок його з нею, який здійснюється нервовими провідниками, кровоносними і лімфатичними судинами, обумовлює те, що ряд захворювань головного мозку спричиняє за собою появу певних симптомів з боку органу зору. Зміни в судинах сітківки і мозку нерідко розвиваються одночасно. Існує велика кількість форм хвороби, але центральною ланкою в більшості з них є непрохідність судин або недостатній по інтенсивності потік крові по судинам. Залежно від ступеня цієї недостатності кровообігу і виникають різні форми судинних захворювань органу зору. Анатомо-фізіологічні особливості кровопостачання сітківки обумовлені кінцевим характером і малим калібром її судин, недостатньою кількістю анастомозів. Існує думка, що наявність судинної патології сітківки і зорового нерва є обґрунтованою для проведення комплексної терапії, що включає не тільки патогенетично орієнтоване лікування, але і інтенсивну загальну терапію, аналогічну, що проводиться при судинному ураженні головного мозку. Відомим є спосіб лікування судинних уражень сітківки і зорового нерва у хворих з церебральною патологією шляхом введення медичних препаратів різними способами. Так, при аналізі концентрації препаратів в тканинах ока після перорального, внутрішньом'язового і внутрішньовенного введення ефективнішим виявилося внутрішньовенне введення. Порівняння концентрації препаратів в тканинах ока при внутрішньовенному і субкон'юнктивальному способі введення виявило, що концентрація вище при субкон'юнктивальному введенні. У 1989 році був запропонований новий метод введення лікарських препаратів в теноновий простір ока субтенонова імплантація колагенової інфузійної системи (Каменских Т.Г., Башкатов А.Н., Тучин В.В. и др. Клинико-экспериментальное обоснование применение препарата "Кортексин" в лечении частичной атрофии зрительного нерва // Клиническая офтальмология. - 2006. - Т. 7, № 4.). Однак введення препаратів шляхом ін'єкцій парабульбарно або субтеноново, викликає негативне відношення пацієнтів, що призводить до негативних результатів лікування. Найбільш близьким та вибраним як найближчий аналог є спосіб лікування судинних уражень сітківки і зорового нерва у хворих з церебральною патологією шляхом використання цитомединів (Ретіналамін, Кортексин) (Клинико-экспериментальное обоснование применения препарата "Кортексин" в лечении частичной атрофии зрительного нерва /Тучин В.В., Каменских Т.Г., Башкатов А.Н., Генина Э.А. // Клиническая офтальмология. - 2006. - № 4. - С. 147-150), які в клінічній практиці показали високу ефективність даного класу речовин в різних областях медицини, зокрема в офтальмології. Кортексин володіє тропністю відносно нервової тканини, регулює процеси метаболізму нейромедіаторів і перекисне окислення в корі головного мозку, зоровому нерві і нейронах сітківки. Однак введення препаратів шляхом ін'єкцій парабульбарно або субтеноново викликає негативне відношення пацієнтів, що призводить до негативних результатів лікування. Можливе виникнення алергічних, депресивних реакцій, та реакцій, пов'язаних з уколами. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування судинних уражень сітківки і зорового нерва у хворих з церебральною патологією, в якому за рахунок зміни характеру введення препарату, досягається швидка лікарська дія, зменшення вираженості суб'єктивних симптомів: емоційної лабільності, тривоги і депресивних реакцій, стомлюваності, головного болю, запаморочень. Поставлена задача вирішується в способі лікування судинних уражень сітківки і зорового нерва у хворих з церебральною патологією, який здійснюють шляхом введення препарату 1 UA 86898 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Кортексин, де, згідно з корисною моделлю, введення здійснюють інгаляційним способом, при цьому до 2 мл препарату Кортексин додають 2-3 мл фізіологічного розчину, інгаляцію здійснюють впродовж 5-10 хвилин, в кількості 10 процедур, при цьому використовують компресорний небулазерний апарат MEDEL PRO (Італія), періодичність курсів - один раз або двічі на рік. Серед препаратів, що надають нейрометаболічу, антиоксидантну та антигіпоксичну дію, слід виділити препарат пептидної структури - Кортексин, що має універсальну нейрометаболічну дію (Хавинсон В.Х, Трофимова СВ. Пептидные биорегуляторы в офтальмологии. - СПб.: ИКФ "Фолиант", 2000. - 48 с.). Десятиліття праці дозволили в експерименті і в клініці довести його могутню органотропну і регулюючу дію на найважливіші функції мозку. Ноотропні, нейропротекторні і протисудомні властивості кортексину дозволили широко використовувати препарат як в неврології, нейрохірургії, психіатрії, так і в офтальмології. Кортексин володіє цілим рядом потенційно корисних властивостей, необхідних при корекції хронічної ішемії мозку. Інгаляційні процедури належать до доступних, ненавантажуючих методів дії, виключаючи травматизацію шкірних покривів, дратівливу дію на слизисту оболонку стравоходу, шлунку. Разом з тим, забезпечується фізіологічне, природне надходження лікарської речовини і активна місцева і загальна резорбтивна дія на патологічний процес, на різні системи організму людини. Після застосування інгаляційних форм дія розвивається швидко, початок ефекту - через 5 хв., максимум - через 30-90 хв. (75 % максимального ефекту досягається протягом 5 хв.), тривалість - 4-6 годин, досягається накопичувальний ефект препарату в тканинах. Перевага застосування Кортексину полягає ще і в тому, що у випадках, коли не можна проводити часту інфузійну терапію (хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, ураження нирок), досягається потрібний швидкий ефект і досягається позитивний результат. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Наводимо результати клінічних спостережень за 186 пацієнтами. Всі обстежувані знаходилися на плановому оздоровленні і лікуванні в неврологічному відділенні обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення м. Харкова. Пацієнти були поділені на дві групи. Групі пацієнтів проведений курс традиційної судинної терапії і введення "Кортексину" у вигляді ін'єкцій щодня в/м № 10. Другій групі пацієнтів запропоновано введення "Кортексину" інгаляційним способом, додаючи до 2 мл розчину препарату Кортексин 2-3 мл фізіологічного розчину, впродовж 5-10 хв. Процедуру проводять щодня в кількості 10 процедур, використовуючи компресорний небулазерний апарат MEDEL PRO (Італія). Періодичність курсів - один або двічі на рік. Це залежить від стану судин. Серед наших пацієнтів у віці 42-78 років, було 165 чоловіків і 21 жінка з цереброваскулярними захворюваннями, з них були відібрані 27 хворих з судинною патологією сітківки і зорового нерва. При постановці діагнозу енцефалопатії діагностичні критерії ДЕП у наших хворих відповідали критеріям, розробленим А. Нягу і К. Логановським. В процесі спостереження були використані традиційні клініко-неврологічні методики, набір психологічних тестів, нейрофізіологічні (РЕГ, ЕЕГ, УЗДГ екстра і інтракраніальних судин) і нейровізуалізаційні (МРТ головного мозку). При об'єктивізації ступеня тяжкості неврологічного дефіциту використовують шкалу пошкодження функціональних систем FSS, шкалу інвалідності EDSS, шкалу екстрапірамідних симптомів ESRS. Проведені клінічні дослідження хворих включали комплекс офтальмологічного обстеження: дослідження зорових функцій, оцінку об'єктивного стану органу зору, дослідження мікроциркуляції і гемодинаміки ока. При оцінці соматичного статусу обстежуваних встановлено наявність у них поліорганної патології. Так, на одного обстежуваного доводилося 4-5 соматичних захворювань, які часто вимагали невідкладного лікування. Як правило, мала місце патологія тих внутрішніх органів і систем, які першими "зустріли" радіаційний пил. До їх числа можна віднести хвороби кардіоваскулярної (65,5-80,0 %), гастроінтестинальної (65,0-75,0 %) систем, патологію опорнорухового апарату (30,0-50,0 %) і щитовидної залози (40,0-55,0 %). В цілому на тлі терапії Кортексином в переважній більшості випадків відмічено поліпшення як суб'єктивних симптомів, так і об'єктивних даних. На тлі лікування Кортексином спостерігалася позитивна динаміка неврологічного статусу, з регресом симптомів переважно вестибулярних мозочків і вегетативних. При цьому у 76 % хворих наголошувалося зменшення вираженості суб'єктивних симптомів: емоційної лабільності, тривоги і депресивних реакцій, стомлюваності, головного болю, запаморочення. 2 UA 86898 U 5 10 Після проведеного курсу нейропротекторного лікування у хворих з церебральною патологією з судинною патологією сітківки і ураженням зорового нерва відмічено підвищення зорових функцій за рахунок підвищення гостроти зору і розширення меж поля зору, також поліпшення електрофізіологічних, гемодинамічних показників ока, а також вдалося затримати прогрес даних захворювань, особливо на початкових стадіях. У жодного з включених в дослідження пацієнтів ускладнень не відмічено. Таким чином, використання кортексину у вигляді інгаляцій в комплексній терапії хворих з цереброваскулярними захворюваннями і судинною патологією сітківки і зорового нерва забезпечує позитивний лікувальний результат і покращує якість життя пацієнтів, при цьому наголошується зменшення вираженості суб'єктивних симптомів: емоційної лабільності, тривоги і депресивних реакцій, стомлюваності, головного болю, запаморочень. Комбіноване лікування церебральної патології і судинної патології сітківки і зорового нерва, що включає традиційну судинну терапію і введення нейропротекторного препарату Кортексин шляхом інгаляцій, є патогенетично обґрунтованим і об'єктивно покращує зорову функцію. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб лікування судинних уражень сітківки і зорового нерва у хворих з церебральною патологією виконують шляхом введення препарату Кортексин, який відрізняється тим, що введення здійснюють інгаляційним способом, при цьому до 2 мл препарату Кортексин додають 2-3 мл фізіологічного розчину, інгаляцію здійснюють впродовж 5-10 хвилин, в кількості 10 процедур, для цього використовують компресорний небулазерний апарат MEDEL PRO (Італія), періодичність курсів - один раз або двічі на рік. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3