Спосіб використання діоксидів галогенів для оздоровлення організму

Реферат: Спосіб використання діоксидів галогенів для оздоровлення організму полягає у отриманні водного розчину діоксиду галогену із використання органічних кислот (лимонної). Як відновник використовують найчастіше перекис водню, а лужним металом є натрій або калій, або їх суміш. Галогенат лужного металу і перекис водню подають у реактор у вигляді попередньо змішаного водного розчину, який містить від 1 до 6,5 моль/л хлорату лужного металу і від 1 до 5 моль/л перекису водню, отримують водний розчин, що містить діоксид галогену в концентрації від 4 до 12 г/л, найчастіше від 4 до 8 г/л, використовують водний розчин меншої концентрації, розбавлений до 1/50 або 1-5 мл на водний об'єм від 0,2 л до 200 л, для прийняття ванни. UA 89143 U (12) UA 89143 U UA 89143 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до способів оздоровлення людського організму, здорового способу життя, оздоровлення і покращення якості життя за допомогою незначних і нескладних процедур з використанням речовин природного походження. З давніх-давен відома оздоровча сила підземних термальних вод, історичні джерела стверджують, що вода із гарячих джерел не тільки покращує загальний стан людини, а ще й має лікувальний ефект. Хімічний аналіз води з термального джерела показує, що крім мінералів у воді присутні діоксид хлору, брому, йоду, навіть діоксид фтору. І оскільки мінеральні води з підвищеним вмістом мінеральних солей кальцію магнію, кремнію безумовно корисні для людини, то логічно було б припустити лікувальний ефект термальних джерел за рахунок присутності у них діоксидів галогенів. Автори О.М. Нікіпелова, І.С Лемко, Н.В. Драгомирецька, М.О. Гайсак у статті "Бальнеогідротерапія та використання мінеральних вод" зокрема приводять таку класифікацію. Води підрозділяються на: 3 а) бромні - з вмістом брому не менше 25,0 мг/дм ; 3 3 б) йодо-бромні - брому не менше 25,0 мг/дм , йоду не менше 5,0 мг/дм ; 3 в) йодні - йоду не менше 5,0 мг/дм . Звичайно, ці підземні води залягають на великих глибинах, що визначається умовами їхнього утворення. Мінеральні йодні, бромні та йодо-бромні води супроводжують газові, нафтові і газоконденсатні поклади, тому найчастіше виводяться на поверхню пошуково-розвідувальними та експлуатаційними свердловинами. Але й за межами родовищ вуглеводнів на територіях Дніпровсько-Донецької, Причорноморської, Львівсько-Волинської западин, Прикарпатського і Закарпатського прогинів, Криму і складчастої області Карпат на глибинах сотень і тисяч метрів свердловини можуть зустріти води підвищеної мінералізації, збагачені на йод та бром до рівня, що забезпечує бальнеологічні кондиції. Хімічний фактор є провідним у низці факторів, які лежать в основі фізіологічної та лікувальної дії мінеральних вод. Він визначає специфіку бальнеотерапії при зовнішньому використанні мінеральних вод у лікувальних цілях. В кожній мінеральній воді один з хімічних інгредієнтів, що входить до її складу, як правило, є визначальним у фізіологічному та терапевтичному ефекті, який впливає на організм. Природні мінеральні води одного й того ж фізико-хімічного складу відрізняються великим діапазоном концентрацій хімічних речовин, що залежать, у першу чергу, від умов утворення вод та територіального розташування джерел або свердловин. При зовнішньому використанні мінеральні води вступають у безпосередній контакт зі шкірою, яка має складну будову та виконує багаточисельні функції (захисну, теплорегулюючу, рецепторну, секреторну, резорбційну, дихальну та обмінну). Шкіра являє собою велике рецепторне поле, нервові рецептори якого (термо-, механо-, хеморецептори та ін.) сприймають подразнення, що спричинені мінеральною водою, та передають у вигляді імпульсів інформацію у відповідні нервові центри, обумовлюючи виникнення нейрорефлекторних реакцій у відповідь. Під дією ванн у шкірі виникають структурні зміни, характер яких залежить від фізикохімічного складу мінеральної води. На сьогодні чітко встановлено, що під час прийому ванни крізь шкіряний покрив у внутрішнє середовище організму проникають гази (вуглекислий, діоксидхлору, азот, радон, сірководень, кисень та ін.) та іони деяких біологічно активних мікроелементів (йод, бром, хлор та ін.), які містяться у мінеральній воді. Свідчень про поширення йодо-бромних вод у Північнопричорноморському і Приазовському регіонах є достатньо. Зокрема, в районі м. Бердянська Запорізької області у верхньокрейдових 3 3 пісках виявлено води з вмістом брому 38-138 мг/дм і йоду - 4-11 мг/дм при хлоридному 3 натрієвому складі та мінералізації 11-60г/дм . В с. Коблево (Миколаївська область) води такого 3 ж складу виявлені в міоценових відкладах. Мінералізація вод становить 24,4 г/дм , вміст брому 3 48,8-56,6 мг/дм . В Приазов'ї бромні води мають широке розповсюдження і зустрічаються в районах с. Мелекіно, с. Седове (Донецька область). В Одеській області бромні води знайдено 3 на глибині 550 м в пісках верхнього палеогену. Мінералізація води 23 г/дм , вміст брому при 3 цьому дорівнює 52 мг/дм . Окрім цього біля Одеси свердловиною № 1-ОТ в архей3 протерозойських гранітах виявлено хлоридні натрієві води з мінералізацією 90-105 г/дм і 3 концентрацією брому 170 мг/дм та температурою води на виливі 3545 °C. Дуже багатий на мінеральні води цього типу Крим, де відомі унікальні джерела. До них з повним правом слід віднести свердловину № 905 біля м. Феодосія, яка на глибині 71 м у вапняках нижнього палеогену відкрила водоносний горизонт хлоридних натрієвих вод з 3 3 мінералізацією 7,8 г/дм і з надзвичайно великим вмістом йоду - 239 мг/дм , а брому - лише 57 3 мг/дм . У цьому ж ряді стоїть джерело Сарти-Су, яке витікає з чокрацьких вапняків біля смт 1 UA 89143 U 3 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Леніно. Вода цього джерела маломінералізована (3,2 г/дм ), а вміст брому в ній складає 79 3 мг/дм . Найбільш відомим курортом, де застосовуються йодо-бромні мінеральні води, є м. Бердянськ (Запорізька область). Також відома система водопостачання, (патент України № 39120, опубл. 10.02.2009, бюл. № 3), де очисні споруди додатково обладнані пристроями обробки води діоксидом хлору, озонуванням та ультрафіолетовим опромінюванням. Незаперечна ефективність такого методу очистки води також підтверджує нешкідливість діоксиду хлору в малих кількостях для людини. Найближчим за технічною суттю до корисної моделі є спосіб одержання діоксиду хлору, пристрій для його одержання та водний розчин діоксиду хлору (патент України на винахід № 83287, опубл. 25.06.2008, бюл. № 12), в якому передбачена безперервна подача в реактор кислоти, відновника і хлорату лужного металу, взаємодія хлорату лужного металу з кислотою і відновником з утворенням потоку продукту, що містить діоксид хлору і сіль лужного металу і виведення вказаного продукту з реактора в поглинальну колону, де він контактує з потоком води з утворенням водного розчину, що містить діоксид хлору. Як спосіб промислового отримання діоксиду хлору така методика добре себе зарекомендувала, однак у нашому застосуванні для оздоровлення використання сірчаної кислоти небажане, також є неприпустимим використання метанолу як відновника. Технічна задача - розробка способу отримання та зберігання незначної кількості діоксиду хлору, а також діоксидів інших галогенів у водному розчині для зовнішнього застосування, з метою оздоровлення та омолодження організму. Поставлена технічна задача вирішується способом отримання діоксиду хлору із використання органічних кислот (лимонної), відновником служить найчастіше перекис водню, а лужним металом є натрій або калій, або їх суміш. Хлорат лужного металу і перекис водню подають у реактор у вигляді попередньо змішаного водного розчину, який містить від 1 до 6,5 моль/л хлорату лужного металу і від 1 до 5 моль/л перекису водню. Оскільки, як відновник використовується перекис водню, потік готового продукту містить також кисень. Діоксид хлору і кисень можуть бути присутні у воді як розчиненими, так і у вигляді пухирців. Результатом такої реакції є водний розчин, що містить діоксид хлору в концентрації від 4 до 12 г/л, найчастіше від 4 до 8 г/л. Отриманий таким чином концентрований водний розчин має світлий лимонно-жовтий колір. Можливо зберігати та транспортувати в герметично-закритій ємності об'ємом до 100 мл в темному приміщенні при температурі від +12 до -15 °C. Перед розгерметизацією тари необхідно охолодити рідину до рекомендованої температури. Строк ефективного застосування до 12 місяців. Не допускається безпосереднє використання концентрату на шкіру. При потраплянні концентрату на відкриті частини тіла необхідно відразу промити водою, щоб зменшити концентрацію. Концентрат може освітлювати колір тканини. З метою отримання оздоровчого ефекту та використання для людини або тварини автори рекомендують використовувати водний розчин меншої концентрації до 1/50 або 1-5 мл на водний об'єм від 0,2 л до 200 л. Експериментально було встановлено, що використання отриманого таким способом водного розчину газу діоксиду хлору в кількостях 2-50 мл на ванну води комфортної температури (3638 °C) дає подвійний профілактичний та оздоровчий ефект в 95 % випадків. Зовнішній ефект: відновлення покривної системи, загоєння ран, поліпшення кровообігу у тканинах, розгладження зморшок, усунення запалювальних процесів, боротьба з захворюваннями шкіри: фурункули, герпес, грибкові захворювання і інфекції (Candida), лупа, дерматит, екзема, язви, пітниця, кропивниця, укуси комах, свербіж, лишай, віспа, грибок нігтя, псоріаз, короста, оперізувальний лишай, стафілокок, сонячні опіки, сифіліс, папіломи, бородавки. Внутрішній ефект: противірусний, протипаразитарний та протигрибковий ефект; виведення отруйних речовин, що потрапили в організм ззовні або що утворилися в ньому, очищення плазми крові, нормалізація роботи серцево-судинної системи, помітне зменшення набряків і запалень, нормалізація системи дихання; нормалізація роботи органів шлунково-кишкового тракту та інших. Отримавши стійкі незмінні результати з використанням діоксиду хлору, автори провели такі ж випробування із водними розчинами оксидів інших галогенів. Благотворний вплив на людський організм незначної концентрації газу у вигляді водного розчину підтверджено. При цьому діоксид брому краще впливає на організм холеричного темпераменту, а діоксид йоду - на сангвініків. Але що незаперечно, всі діоксиди галогенів впливають благотворно. 2 UA 89143 U 5 10 Покращується психічний стан: зникає депресія, з'являється бажання до життя і творчості, поліпшується сон, з'являється бадьорість та зростає витривалість до фізичних навантажень, організм ніби омолоджується. В результаті дії активного компоненту організм очищається від токсинів, бактерій, вірусів і патогенів, які знаходяться на шкірі та під шкірою, не пошкоджуючи корисну для людини мікрофлору. Продукти розпаду виводяться із організму через шкіру в воду, а також через деякий час разом із сечею та калом, завдяки чому підвищується імунітет - природна захисна функція організму. Оскільки способів отримання діоксидів галогенів багато і вони не є об'єктом корисної моделі, автори претендують тільки на спосіб використання водного розчину діоксиду галогену, який використовується для приймання ванни. Промислова придатність. Авторами розроблена пластикова тара об'ємом 100 мл для зберігання водного розчину діоксину галогену, також проведено ряд досліджень по використанню розчину, розроблена технічна документація для промислового впровадження. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб використання діоксидів галогенів для оздоровлення організму, що полягає у отриманні водного розчину діоксиду галогену із використання органічних кислот (лимонної), як відновник використовують найчастіше перекис водню, а лужним металом є натрій або калій, або їх суміш, який відрізняється тим, що галогенат лужного металу і перекис водню подають у реактор у вигляді попередньо змішаного водного розчину, який містить від 1 до 6,5 моль/л хлорату лужного металу і від 1 до 5 моль/л перекису водню, отримують водний розчин, що містить діоксид галогену в концентрації від 4 до 12 г/л, найчастіше від 4 до 8 г/л, використовують водний розчин меншої концентрації, розбавлений до 1/50 або 1-5 мл на водний об'єм від 0,2 л до 200 л, для прийняття ванни. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3