Спосіб лікування вестибулярних дисфункцій при хронічній вертебрально-базилярній недостатності

Реферат: Спосіб лікування вестибулярних дисфункцій при хронічній вертебрально-базилярній недостатності шляхом застосування вітаміно- та антиоксидантної терапії. Застосовують вертикалізовану вестибулоадаптаційну терапію на тлі виконання вправ із фіксацією погляду на трьох наданих мішенях на рівні очей, а також вправ з обертанням голови, а саме призначають Танакан у дозі 40 мг - 1 таблетка або 1 мл розчину для перорального застосування в сполученні з пероральним прийманням Вазобралу 1 таблетки або перорально 2 мл двічі на добу в період приймання їжі протягом місяця, а також ін'єкції Диклофенаку натрію у дозі 3 мл один раз на добу внутрішньом'язово п'ять-шість днів. Потім призначають його по 1 таблетці у дозі 50 мг двічі на добу протягом тижня, крім того з першого дня лікування призначають електрофорез 1,5% розчину Нейромідину на бічні проекції шийного симпатичного стовбуру, щоденно 8-10 процедур з аноду і після останньої процедури починають прийом Нейромідину 1 таб. (20 мг) двічі на добу курсом 12-14 днів. UA 89234 U (12) UA 89234 U UA 89234 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме неврології, і може бути використана для лікування вестибулярних дисфункцій. Відомий спосіб лікування запаморочення у хворих на дисциркуляторні енцефалопатії з застосуванням гістаміноподібного препарату - бетагістин [1]. Недоліками способу є відсутність безпосереднього впливу на всі ланки розвитку вертигінозного синдрому, зокрема гістамінових рецепторів, довготривалість застосування (до трьох місяців) з дотриманням режиму та підвищенням дозування, відсутність доказової бази для застосування при різних типах запаморочень, у т.ч. судинного походження, а також велика кількість протипоказань - нудота, головний біль, шлунково-кишкові розлади. Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є спосіб лікування неврологічних синдромів шийного остеохондрозу з застосуванням лікарських засобів шляхом електрофорезу папаверину в сполученні з нікотинової кислоти [2]. Недоліком цього способу є мала ефективність з порушенням адаптаційних можливостей та затримка вироблення статопозних складових реабілітації; комбінована спазмолітічна дія на тлі ішемічного пошкодження мозку, що може викликати ортостатичні ускладнення і підсилити запаморочення; можливий розвиток синдрому обкрадання при застосуванні папаверину, особливо при наявності ретроградного току крові, "хребцево-підключичне обкрадання", колаптоїдні стани при застосуванні нікотинової кислоти; сумісне застосування вказаних підходів до лікування може викликати більш значущі ускладнення, у т.ч. транзиторну ішемічну атаку. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу лікування вестибулярних дисфункцій при хронічній вертебрально-базилярій недостатності за рахунок вертикалізованої вестибулоадаптаційної терапії, вправ, що покращують можливості реабілітації статолокомоторних розладів, лікарських засобів, які направлені на різні ланки патогенезу вестибулярних дисфункцій, підсилених електрофармакологічним впливом на відповідні структури нервової системи, що дозволить у короткий термін купірувати прояви вестибулярних дисфункцій, судинних дисгемій та їх вегетативного супроводу. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, застосовують вертикалізовану вестибулоадаптаційну терапію на тлі виконання вправ із фіксацією погляду на трьох наданих мішенях на рівні очей, а також вправ з обертанням голови, а саме призначають Танакан у дозі 40 мг - 1 таблетка або 1 мл розчину для перорального застосування в сполученні з пероральним прийманням Вазобралу 1 таблетки або перорально 2 мл двічі на добу в період приймання їжі протягом місяця, а також ін'єкції Диклофенаку натрію у дозі 3 мл один раз на добу внутрішньом'язово п'ять-шість днів, потім призначають його по 1 таблетці у дозі 50 мг двічі на добу протягом тижня, крім того з першого дня лікування призначають електрофорез 1,5 % розчину Нейромідину на бічні проекції шийного симпатичного стовбуру, щоденно 8-10 процедур з аноду і після останньої процедури починають прийом Нейромідину 1 таб. (20 мг) двічі на добу курсом 12-14 днів. Спосіб виконується наступним чином. Заявлений спосіб апробовано у 68 пацієнтів хворих на вестибулярні дисфункції при хронічній вертебрально-базилярній недостатності, в яких реєструвався вертигенозний синдром, порушення локомоторної моторики. Після перших днів, а також протягом всього лікування відмічено суб'єктивне та клінічне покращення провідних симптомів (Р