Спосіб лікування резистентної артеріальної гіпертензії

Реферат: Спосіб лікування резистентної артеріальної гіпертензії (АГ) включає призначення трьох антигіпертензивних препаратів у максимальних дозуваннях, одним із яких обов'язково є діуретин, та блокатора мінералокортикоїдних рецепторів спіронолактону. При цьому як блокатор мінералокортикоїдних рецепторів використовують еплеренон, а термін його прийому складає не менш 12 місяців. UA 90867 U (12) UA 90867 U UA 90867 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути використана для лікування пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією (АГ). Резистентна АГ займає вагоме місце в структурі серцево-судинних захворювань. Її поширеність, за різними даними, складає від 10 до 30 % усіх випадків АГ. Вона асоціюється з підвищеним ризиком ураження органів-мішеней, у тому числі виникненням фібриляції передсердь, інфарктів, інсультів, ниркової дисфункції. Саме тому особливо актуальним є пошук ефективних засобів її лікування. Існує спосіб лікування резистентної АГ, запропонований Мордовіним В.Ф. та ін., який передбачає проведення радіочастотної абляції симпатичної іннервації ниркових артерій [2]. Цей спосіб має недоліки: 1) інвазивний характер процедури; 2) великі економічні затрати; 3) ряд протипоказань до виконання (маленький діаметр або стеноз ниркової артерії, порушення функції нирок, будь-яка вторинна форма АГ та ін.); 4) не достатня ефективність: досягнення цільового рівня AT лише у 39 % хворих [1]; 5) відносно короткий антигіпертензивний ефект: 1-3 роки; 6) небезпека виникнення гіпотонії у зв'язку з відсутністю контролю та регуляції зниження AT; 7) ризик побічних ефектів (інтенсивний вісцеральний біль) і ускладнень операції (гематома, травма судини, стеноз ниркової артерії) 8) не вивчені віддалені наслідки процедури [3]. Інший спосіб (Vaclavik J. et. al. [4]), узятий як найближчий аналог, передбачає додавання до стандартної терапії (три антигіпертензивних препарати у максимальних дозуваннях, одним із яких обов'язково є діуретик) неселективного блокатора мінералокортікоїдних рецепторів спіронолактону у дозі 25 мг на добу протягом 8 тижнів. Однак цей спосіб має недоліки: ризик розвитку побічних ефектів спіронолактону (гінекомастія, гіперкаліємія, порушення функції нирок, зниження лібідо), коротка тривалість терапії, що не дозволяє в повній мірі реалізувати органопротекторні ефекти препарату, побічні ефекти стандартних антигіпертензивних препаратів, що використовуються у близьких до максимальних дозах (гіперурікємія, електролітні порушення, кашель). В основу корисної моделі було поставлено задачу вдосконалити спосіб лікування резистентної АГ, запропонований Vaclavik J. et.al. шляхом застосування таких медичних засобів, їх дозувань та терміну прийому, які б дозволили зменшити ризик побічних ефектів антагоністів альдостерону, обумовлених неселективністю (гінекомастія, гіперкаліємія, порушення функції нирок, зниження лібідо) та антигіпертензивних препаратів стандартних груп (гіперурікємія, електролітні порушення, кашель), а також забезпечили в повній мірі органопротекторні ефекти блокаторів мінералокортикоїдних рецепторів. Поставлена задача вирішується таким чином. У відомому способі лікування резистентної АГ [4], який включає призначення трьох антигіпертензивних препаратів у максимальних дозуваннях, одним із яких обов'язково є діуретин, та блокатора мінералокортикоїдних рецепторів спіронолактону, згідно з корисною моделлю, як блокатор мінералокортикоїдних рецепторів використовують еплеренон у дозі 50-100 мг на добу, а термін його прийому складає не менш 12 місяців. Спосіб здійснюють таким чином. Пацієнту, цільові цифри AT якого не досягаються навіть при прийомі трьох антигіпертензивних препаратів у максимальних дозуваннях, одним із яких обов'язково є діуретик, призначають еплеренон у дозі 50 мг один раз на добу разом з їжею. Через 4 тижні при відсутності досягнення цільових цифр AT та відсутності побічних ефектів препарату дозу еплеренону збільшують удвічі. Протягом 12 місяців прийому зазначеної схеми лікування цільові цифри AT досягаються у 60 % пацієнтів (р