Планетарна передача

Реферат: UA 91277 U UA 91277 U 5 10 15 20 25 30 35 Планетарна передача належить до передач обертального руху і застосовується для одержання більшої потужності на веденому валу в порівнянні з потужністю на ведучому валу. Відома планетарна передача, яка складається із корпуса, розміщених в ньому валів, на одному з яких закріплене водило з установленою на ньому віссю із закріпленими на ній сателітами, що зачіпляються із сонячними колесами, мал.11.14, ст. 470, [1]. Ця передача має більшу несучу здатність в порівнянні з іншими передачами, але її коефіцієнт корисної дії менший від одиниці. В основу корисної моделі поставлено задачу у відомій планетарній передачі, яка складається із корпуса, розміщених в ньому валів, на першому з яких закріплене водило з установленою на ньому віссю із закріпленими на ній сателітами, що зачіплюються із сонячними колесами, перше з яких закріплене на другому валу шляхом сполучення другого сонячного колеса за допомогою ланок і обертових кінематичних пар із корпусом домогтися збільшення плеча колової сили, що рухає водило, або зменшення плеча колової сили, гальмуючої водило. На кресленні зображено кінематичну схему планетарної передачі. Поставлена задача вирішується тим, що планетарна передача складається із корпуса 1, розміщених в ньому ведучого вала 2 і веденого вала 3, закріпленого на ведучому валу 2 водила 4 з установленою на ньому віссю 5 із закріпленими на ній сателітами 6 і 7, які зачіплюються відповідно із першим сонячним колесом 8 і другим сонячним колесом 9. Корпус 1 за допомогою ланок 10 і обертових кінематичних пар 11, розміщених на корпусі 1, та обертових кінематичних пар 12, розміщених на другому сонячному колесі 9, сполучений з другим сонячним колесом 9. На другому сонячному колесі 9 установлено стакан 13, контактуючий із з'єднаним з ведучим валом 2 роликом 14, забезпечуючим зачеплення другого сонячного колеса 9 із сателітом 7. Ролик 14 може бути з'єднаний із веденим валом 3, або із корпусом 1. Планетарна передача працює таким чином. Рушійний момент T2 , прикладений до ведучого вола 2, обертає цей вал з кутовою швидкістю 2 разом з водилом 4, Це спричиняє обертання осі 5, сателітів 6 і 7 та переміщення другого сонячного колеса 9. Відстані між обертовими кінематичними парами вибрані так, щоб ці пари знаходились у вершинах кутів паралелограма. Тому відрізок, сполучаючий дві обертові кінематичні пари 12 на другому сонячному колесі 9, переміщається паралельно відрізку, сполучаючому дві обертові кінематичні пари 11 на корпусі 1. Внаслідок чого переміщення другого сонячного колеса 9 відбувається так, що його кутова швидкість 9 0 . Оскільки друге сонячне колесо 9 не обертається, то сателіт 7, здійснюючи планетарний рух разом з віссю 5 і сателітом 6, обертає сонячне колесо 8 разом з веденим валом 3 з кутовою швидкістю 3 , створюючи на них обертальний момент T3 . Величина передаточного відношення U32 кутових швидкостей визначається по формулі: 3 r r  1 6 9 , 2 r7r8 де r6 i r8 - радіуси сателітів 6 і 7; r8 - радіус першого сонячного колеса 8; r9 - радіус другого сонячного колеса 9. Під дією обертальних моментів T2 і T3 в точці зачеплення між 6 і 8 діє колова сила F6 , а в точці зачеплення між 7 і 9 діє колова сила F7 . Ці сили через центри сателітів 6 і 7 і вісь 5 передаються на водило 4. Величини цих сил будуть T T r F6  3 ; F7  3 6 . r8 r7r8 При U32  0 колова сила F6 рухає водило, а колова сила F7 гальмує його рух. Для зменшення плеча гальмуючої сили F7 , центр другого сонячного колеса 9 переміщається на величину a , так щоб точка зачеплення між 9 і 7 знаходилась на відстані r9 a від осі ведучого вала 2. Величина T2 визначається із рівності. U32  40 45 ar6 ). r7r8 Потужність P2 , прикладена до ведучого вала 2 буде: T2  F6 (r6  r8 )  F7 (r7  r9  )  T3 (U32  50 1 UA 91277 U ar6 ). r7r8 Потужність P3 на наведеному валу 3 буде: P3  T3 3  T3 2U32 . Отже при U32  0 наближення центра другого сонячного колеса 9 до осі ведучого вала 2 на величину  зменшує P2 , потужність P3 , при цьому залишається постійною, тому що α на величину U32 не впливає. Коефіцієнт корисної дії  запропонованої планетарної передачі з урахуванням 20 % втрат енергії на тертя і деформацію деталей визначається по формулі: 0,8P3 0,8r7r8U32 .   P2 r7r8U32  ar6 При r6  106; r7  85; r8  89; r9  90 і a  20 одержимо   9,36 . Якщо U32  0 , то колова сила F6 гальмує рух водила 4, a F7 рухає його. Тому 9 потрібно переміщати на величину b так, щоб точка зачеплення між 7 і 9 знаходилась на відстані r9  b від осі ведучого вала 2. У відомих з рівня техніки планетарних передачах величини переміщань другого сонячного колеса a  0 і b  0 , тому P2  T3U322 і P3  T3U322 , що дозволяє одержувати  не більше 0,8. Таким чином сполучення другого сонячного колеса за допомогою ланок і обертових кінематичних пар із корпусом, відрізняє заявлену планетарну передачу від найближчого аналога, дає можливість забезпечити промислову придатність передачі, дозволяє зменшувати величину P2 при постійній P3 . Сонячні колеса і сателіти можуть виготовлятись зубчастими або без зубів. Тому в точках зачеплення колові сили будуть передаватись за допомогою зубів або за допомогою тертя. Така планетарна передача може застосовуватись, як екологічно чистий двигун. Джерела інформації: Я.Т. Кіницький, Теорія механізмів і машин. - Київ:Наукова думка, 2002. P2  T2 2  T3 2 (U32  5 10 15 20 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Планетарна передача, що складається із корпуса, розміщених в ньому валів, на одному з яких закріплене водило з установленою на ньому віссю із закріпленими на ній сателітами, що зачіплюються із сонячними колесами, одне з яких з'єднане із другим валом, яка відрізняється тим, що корпус за допомогою ланок і обертових кінематичних пар сполучений з другим сонячним колесом з установленим на ньому стаканом, контактуючим з роликом, з'єднаним з одним із валів або із корпусом. 2 UA 91277 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3