Спосіб видобування корисних копалин

Спосіб видобування корисних копалин, що включає розкриття покладів, підготовку, очисне виймання основної рудної корисної копалини, виколювання супутньої копалини підошвоступінчастим вибоєм, який відрізняється тим, що після кожного циклу виймання основної корисної копалини у напрямку покладу супутньої корисної копалини проводять додаткові нарізні виробки, а у взаємно перпендикулярних напрямах – очисні виробки, з яких далі формують очисні камери ромбовидної форми. (19) (21) a200801787 (22) 11.02.2008 (24) 25.08.2010 (46) 25.08.2010, Бюл.№ 16, 2010 р. (72) ХОМЕНКО ОЛЕГ ЄВГЕНОВИЧ, НЕТЕЧА МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ (56) Колоколов О.В., Хоменко О.Є., Нетеча М.В. Технологія видобування джеспіліту на шахтах Криворізького залізорудного басейну // Дніпропертровськ: Науковий вісник Національного гірничого університету. Науково-технічний журнал. - 2006. №7. - C. 3-7 UA 7309 U, 15.06.2005 3 влено план відкаточного горизонту технологічного блока. На Фіг.4 представлено план бурового горизонту технологічного блока. Де підготовчі виробки: 1 - відкаточний штрек, 2 - відкаточний орт, 3 - вентиляційно-ходовий підняттєвий, 4 - вентиляційний підняттєвий; нарізні виробки: 5 - рудоспуск, 6 - вентиляційно-ходовий орт горизонту скреперування, 7 - штрек скреперування, 8 - вентиляційний орт горизонту скреперування, 9 - дучка, 10 - поверховий рудоспуск, 11 - буровий підповерховий штрек, 12 - вентиляційно-ходовий орт бурового підповерху, 13 - вентиляційно-ходовий орт бурового підповерху, 14 - вентиляційний орт, 15 - вентиляційний штрек, нарізні виробки по супутній корисній копалині: 16 - господарчий підняттєвий, 17 - вентиляційний збірний підповерховий штрек, очисні виробки по супутній корисній копалині: 18 - відрізний підповерховий орт, 19 - відрізний підповерховий штрек, 20 - очисна камера. Спосіб реалізується наступним чином. Розкриття покладу основної рудної копалини починають з проведення вертикальних стовбурів та поверхових квершлагів. Далі здійснюють підготовку поверхів за допомогою проведення польових відкаточних штреків 1 та вертикальних і похилих вентиляційних виробок 3, 4. Нарізні роботи основної рудної корисної копалини включають проведення виробок на підповерхах відкатки 5, доставки 6-10, підсікання, буріння 11-15. Очисне виймання цієї копалини включає підсікання запасів очисних камер, виймання запасів камер, міжкамерних та міжповерхових ціликів. Транспортування копалини у межах відповідних горизонтів здійснюється стандартним рейковим транспортом за допомогою контактних електровозів. Копалину видають на земну поверхню по вертикальних рудопідйомних стовбурах за допомогою канатного підйому. Технологія видобування основної рудної корисної копалини за допомогою камерних систем розробки без підтримання виробленого простору впливає на супутні копалини підвищенням гірського тиску у масиві порід, що знаходиться нижче рівня очисних робіт, а вище цього рівня - обваленням порід у масиві висячого боку та тимчасовим розвантаженням від тиску лежачого боку. Невиконання умови паралельного відпрацювання супутніх корисних копалин веде до втрати можливості отримання великоблокового матеріалу за умов переходу ресурсозберігаючого процесу розвантаження масиву від гірського тиску на 1-2 поверхи у процесі його пружного деформування. Ресурсозбереження під час видобування супутніх копалин додатково здійснюється за рахунок використання вже існуючих на шахті виробок, стандартного обладнання й персоналу. Мінімальні витрати на організацію робіт з отримання блоків прямокутної форми забезпечує розташування тріщин в масиві у трьох взаємно перпендикулярних напрямках. Після кожного циклу виймання руд у напрямку покладів супутніх рудних (джеспілітів, кварцитів, роговиків) або нерудних (гранітів, мармурів, лабрадоритів) копалин проводять додаткові нарізні 16, 17 та очисні 18, 19 виробки, з яких надалі формують відповідні очисні камери (Фіг.2, 4). Очисні виробки проводять у взаємно перпендикулярних 91709 4 напрямках з метою формування очисних камер по типу ромбовидної форми. Похилу чи вертикальну господарчу виробку 16 проводять у межах кожного технологічного блоку з метою подальшого канатного транспортування на відкаточний горизонт монолітних блоків копалини. В кожній очисній камері (Фіг.2) здійснюють виколювання монолітів супутньої копалини підошвоступінчастим вибоєм, за допомогою стандартного обладнання, та видають їх на земну поверхню по вентиляційних виробках. Подальше транспортування здійснюють безперервно завдяки використанню можливості транспортування у протилежному від напрямку транспортування основної рудної копалини, а саме по вентиляційних штреках, квершлагах та стовбурах на земну поверхню. Транспортування монолітних блоків у межах очисних одиниць здійснюється за допомогою електричних скреперних установок з використанням спеціальних захоплювачів та ковзанів. На відкаточні горизонти з підповерхів монолітні блоки за допомогою установок опускаються по вертикальних господарчих виробках. Доставка по горизонтальних відкаточних виробках виконується рейковим транспортом за допомогою контактних електровозів і спеціально обладнаних платформ. Підіймання монолітних блоків на земну поверхню здійснюється у клітях по вентиляційних стовбурах разом з платформами, завдяки чому на шахті не перевантажуються основні ланцюги транспортування основної рудної корисної копалини. За допомогою запропонованої технології одержуємо монолітні блоки копалини розмірами 1,5 1,0 1,0м, згідно з вимогами каменеобробної промисловості України. Дільнична собівартість відділеного буропідривним способом моноліту таких розмірів складає близько $50 США. При цьому загальношахтна собівартість одного моноліту дорівнює $65 США. Відділення монолітів з масиву можливо також і хімічним, гідравлічним, вогневим, кріогенним та буроклиновим способами. Із застосуванням буропідривного способу найбільш дешевим є використання оконтурюючих свердловин з підриванням колонкових зарядів, завдяки чому у площині розташування свердловин утворюється тріщина. Процес контурного підривання характеризується зниженою енергоємністю й гладкістю відслонень відділених блоків. Виколотий таким чином блок копалини має задані розміри, форму й внутрішню монолітну структуру. Супутні корисні копалини володіють низкою технологічних недоліків, що сприяє віднесенню їх до розряду пустих порід або збіднілих рудних копалин. Це низький вміст основного корисного компонента, висока міцність, щільність, абразивність і високий вміст кремнію. Недоліки супутніх копалин переходять до переваг при їх використанні як декоративного матеріалу у будівництві. Вельми високі міцність і щільність дозволяє нарізати тонкими пластинами та виготовляти вироби складної форми. Вміст кремнію сприяє високій якості полірування поверхонь, а специфічне руйнування - ресурсозбереженню під час виколювання монолітів з масиву. Рудні та нерудні супутні корисні копалини характеризуються високими художньо 5 декоративними властивостями, що дозволяє використовувати їх облицювальний, декоративний та ювелірний матеріал. Висока блочність структури у поєднанні з декоративністю відкриває широкі можливості з виготовлення якісних облицювальних плит для оздоблення зовнішніх і внутрішніх інтер'єрів споруд. Це залізничні та автомобільні вокзали, станції метрополітенів та швидкісних трамваїв, підземних переходів, фойє і вестибюлів громадських приміщень, споруд культурно-спортивного 91709 6 призначення, а також стадіонів, лікарень, офісів, власних будинків та інше. Більшість супутніх копалин є сировиною для ювелірної промисловості й використовується у вигляді вставок у кулони, персні, браслети, сережки, намисто, брошки, а також при виготовленні художньо-декоративних виробів, основними з яких є кулі, вази, письмові набори, свічники, часи, шкатулки, попільнички, гравюри та багато іншого. 7 91709 8 9 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 91709 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601