Спосіб визначення післятравматичних контрактур жувальних м’язів

Реферат: Спосіб визначення контрактур жувальних м'язів (ЖМ) включає УСГ-дослідження в проекції ЖМ з обох боків та обчислення отриманих результатів. УСГ-дослідження проводять у трьох точках в проекції ЖМ з обох сторін, за відповідною розрахунковою формулою визначають величину потовщення ЖМ і, якщо вона складає менше 25 %, діагностують післятравматичні контрактури ЖМ. UA 91779 U (12) UA 91779 U UA 91779 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургічної стоматології, променевої діагностики, та може бути використана в процесі визначення контрактур жувальних м'язів (ЖМ), що виникають внаслідок травматичних ушкоджень нижньої щелепи (НЩ). За останні роки динамічно збільшується кількість переломів НЩ в ділянці кута (35,1 %) та суглобового паростка (22,9 %) [1]. Саме при цій локалізації переломів НЩ найчастіше виникають післятравматичні контрактури ЖМ: кількість їх виникнення при переломах суглобового паростка сягає 20 %, при ангулярних переломах, відповідно, 45 % [2]. Проблема об'єктивної діагностики післятравматичних контрактур ЖМ пов'язана з тим, що до останнього часу вони розглядались як симптоматичні прояви різних патологічних станів (ускладнення після переломів, нейроміозитів), а не як самостійна нозологічна одиниця. Загальноприйнятими способами визначення післятравматичних контрактур ЖМ є клінічне обстеження хворих, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, у випадках оссифікуючого міозиту ЖМ - рентгенографія кісток лицевого скелету [3]. Недоліком цих методів є недостатня інформативність, променеве навантаження на пацієнта та персонал, обмеженість в багаторазовому використанні, відсутність можливості проведення функціональних проб з метою визначення скоротливості ЖМ. Як альтернативний варіант вищенаведеним способам, було запропоновано метод ультрасонографії (УСГ) при обстеженні травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки [4]. Як найближчий аналог, на сьогодні відомий спосіб визначення запальних контрактур ЖМ, що виконується шляхом УСГ обстеження в проекції ЖМ з обох сторін та обчислення отриманих результатів за допомогою розрахункової формули [5]. Недоліком цього способу є використання лише одної позиції, а саме виміри ЖМ в стані спокою та при його скороченні виконують в проекції тільки одного поперекового зрізу (використовується одна вихідна точка для виміру). Це може спотворювати істинну скоротливість ЖМ та збільшувати похибку дослідження, оскільки звужується діапазон дослідження цієї анатомічної ділянки. Окрім цього відомий спосіб визначає контрактури ЖМ лише запального ґенезу, що обмежує його використання у практичній медицині. Характер ушкодження м'язової тканини при механічній травмі проявляється більш вираженими патоморфологічними змінами, такими, як мікророзриви, гематома, рубець м'язових волокон. У зв'язку з цим, в різних ділянках ЖМ ступінь ушкодження в м'язовій тканині може мати різні величини, на відміну від запальних контрактур ЖМ, де характер ушкодження більш однорідний та, в основному, носить рефлекторний характер. В основу корисної моделі поставлено задачу поліпшення способу визначення контрактур ЖМ з урахуванням післятравматичного їх походження та досягнення підвищеної точності обстеження за допомогою удосконаленої розрахункової формули. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення контрактур ЖМ, що включає УСГ-дослідження в проекції ЖМ з обох сторін та обчислення отриманих результатів, згідно з корисною моделлю, УСГ-дослідження контрактур ЖМ проводять у проекції трьох точок: в нижній, середній та верхній третині власне жувального м'яза, за відповідною розрахунковою формулою визначають величину потовщення ЖМ і, якщо вона складає менше 25 %, діагностують післятравматичні контрактури ЖМ. Спосіб визначення післятравматичних контрактур ЖМ здійснюють таким чином. Обстеження хворого проводять методом ультрасонографії ультразвуковим аналізатором Logiq E. (General Electric Company, США) за допомогою лінійного трансдюсера з частотою 7,5-10 Мгц, який встановлюють у проекції ЖМ таким чином, щоб сектор сканування розташовувався паралельно ходу м'язових волокон. В процесі дослідження аналізують структуру ЖМ, наявність патологічних включень. На першому етапі в проекції трьох точок в нижній, верхній та середній третині власне жувального м'яза встановлюють трансдюсерний датчик, визначають початкову товщину ЖМ. На другому етапі проводять вимірювання товщини м'яза (в проекції тих же трьох точок) при максимальному його скороченні (пропонують хворому максимально зімкнути зуби), причому усі показники визначають з двох сторін. Встановлюють величину потовщення м'яза (у відсотках) у BA x100% кожній з точок за формулою: B де A - початкова товщина м'яза, B - товщина м'яза при максимальному скороченні. Після проведених розрахунків усі отримані результати підсумовують і ділять на середнє арифметичне за формулою для лівого м'яза (S): 55 S1  S2  S3 , 3 після чого отримують величину потовщення лівого м'яза (у відсотках). Потім за формулою для правого м'яза (D): 1 UA 91779 U D1  D2  D3 , 3 5 10 15 20 визначають величину потовщення правого м'яза (у відсотках). У здорових осіб величина потовщення ЖМ складає більше 25 %, післятравматична контрактура діагностується при показниках менш, ніж 25 % [3]. Для підтвердження ефективності запропонованого способу були проведені дослідження на базі відділення щелепно-лицевої хірургії (ЩЛХ) комунальної міської лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. Було обстежено 19 випадків односторонніх переломів нижньої щелепи (НЩ) в ділянці кута, 17 випадків односторонніх переломів НЩ в ділянці суглобового паростка, 7 випадків двосторонніх переломів НЩ в ділянці кута та суглобового паростка, 2 випадки двосторонніх переломів в ділянці кута НЩ. Кожному хворому проводили обстеження ЖМ з обох сторін за двома способами: за допомогою визначення контрактури ЖМ способом-прототипом та шляхом використання заявленого способу визначення післятравматичних контрактур з обрахуванням результатів за модифікованою розрахунковою формулою. Заявлений спосіб дозволив поліпшити інформативність діагностики післятравматичних контрактур. Порівняльну різницю між способом-прототипом та заявленим способом наведено на конкретному клінічному прикладі однієї хворої. Хвора X., 34 p., госпіталізована у відділення ЩЛХ з приводу травматичного лівостороннього перелому суглобового паростка НЩ із заміщенням фрагментів, на початку післяопераційного періоду відмітила утруднене та болісне відкривання рота до 0,5 см. Проведено УСГ ЖМ за вказаним вище способом-прототипом. Визначено початкову товщину ЖМ в стані спокою в проекції однієї точки - в проекції середньої третини жувального м'яза: зліва - 12,5 мм; справа - 11,4 мм; при максимальному скороченні BA x100% B визначено: зліва 25 м'яза: зліва - 14,0 мм; справа - 14,5 мм. За формулою: потовщення ЖМ складає 10,7 %; справа - потовщення ЖМ складає 21,37 %. У цієї ж хворої проведено УСГ-дослідження ЖМ за заявленим способом. Визначено початкову товщину ЖМ в стані спокою в проекції трьох точок: зліва - 9,6 мм, 12,5 мм, 8,3 мм; справа - 11,4 мм, 11,1 мм, 10,8 мм; при максимальному скороченні м'язів: зліва - 10,0 мм, 14,0 BA x100% мм, 9,2 мм; справа - 14,5 мм, 14,0мм, 13,5 мм. За формулою: B визначено: зліва – потовщення ЖМ в кожній з трьох точок складає 4 %, 10,7 %, 9,7 %; справа потовщення ЖМ в 30 35 40 S1  S2  S3 , 3 де кожній з трьох точок складає 21,37 %, 20,71 %, 20 %. Далі за формулою: S1 S2, S3 - потовщення лівого ЖМ в трьох точках, 3 – середнє арифметичне, визначали , потовщення (у відсотках) в лівому ЖМ. У цьому клінічному випадку воно становить 6,48 %, що свідчить про лівосторонню контрактуру. Потім за формулою: D1  D2  D3 , 3 , де D1 D2,D3 - потовщення правого ЖМ в трьох точках, 3 - середнє арифметичне, визначали потовщення в правому ЖМ (у відсотках). Воно становить 20,69 %, що свідчить про правосторонню контрактуру. Виявлена різниця в оцінці результатів визначення післятравматичних контрактур обумовлена, насамперед, кількістю точок, обраних у кожному із способ? в. Результати, отримані при застосуванні двох способів мають різницю між собою: зліва - 4,22; справа - 0,68, причому в заявленому способі ступінь післятравматичної контрактури важчий, в порівнянні із способомпрототипом, що свідчить про його більш достовірні результати. Результати заявленого способу УСГ-дослідження можуть бути використані в клінічній практиці для більш інформативнішої діагностики післятравматичних контрактур ЖМ. 45 50 Джерела інформації: 1. Ультрасонографія як один з провідних методів обстеження з переломами виличної кістки та дуги / Я Е. Варес, А.Р. Кучер, А.В. Філіпський, Т.А. Філіпська // Ліки України Плюс - 2012. - № 1-2. - С. 56-57. 2. Vares Y. Application of Intraoperative Ultrasonography in Open Reduction of Mandibular Angle Fractures / Y. Vares, A. Filipsky, A. Kucher, T. Filipska // Dent. Med.Probl. - 2013.-Vol. 50, № 1. - P. 15-19. 2 UA 91779 U 5 3. Маланчук В.А. Изучение пространственной ориентации и площади поперечного сечения жевательных мышц по данным компьютерной томографии / В.А.Маланчук, В.А.Копчак // Вісник стоматології. - 2011. - № 3. - С. 46-51. 4. Friedrich R.E. The value of ultrasonography in the diagnosis of zygomatic arch fractures/ R.E. Friedrich, R.J. Volkenstein // Disch Z Mund Kiefer Gesichtchir.-1991. - Vol. 15, № 6. - P. 472-479. 7 5. Патент РФ № 2188579 C2, МПК А61В 8/08; опубл. 10.09.2002. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб визначення контрактур жувальних м'язів (ЖМ), що включає УСГ-дослідження в проекції ЖМ з обох боків та обчислення отриманих результатів, який відрізняється тим, що УСГдослідження проводять у трьох точках в проекції ЖМ з обох сторін, за відповідною розрахунковою формулою визначають величину потовщення ЖМ і, якщо вона складає менше 25 %, діагностують післятравматичні контрактури ЖМ. 15 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3