Спосіб лікування контрактур при нервово-м’язовій патології

Запропоноване рішення відноситься до медицини, зокрема до фізіотерапії, ортопедії та травматології і може бути використано у спеціалізованих відділеннях ортопедії та травматології, профілактичних санаторіях при лікування контрактури суглобів при патології нервово - м'язової системи. Відомим, близьким до запропонованого, а тому прийнятим нами за прототип є спосіб лікування контрактур шляхом вібраційного впливу на них через вібруючу платформу, яка коливається з амплітудою 1-4мм і частотою 10-40Гц [див. Кулікович Ю.М., Фрізюк О.А. Офіційний бюлетень "Промислова власність" 2004, №2. - С.3.53]. Спосіб використовується для покращення проникнення ацетилхоліну в постсинаптичний простір, внаслідок чого відновлюється регуляція тонусу м'язів. Основним недоліком відомого способу являється невизначеність оптимальних точок впливу вібрації та її параметрів в залежності від локалізації контрактур м'язів та її ступеня. Крім того цей спосіб недостатньо ефективний при його використанні у випадках комбінації м'язових сухожильних, сумково-зв'язкових компонентів контрактур суглобів. Основною задачею пропонуємої корисної моделі є підвищення ефективності вібротерапії. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що у відомому способі лікування контрактур при нервовом'язовій патології шляхом вібраційного впливу на них через вібруючу платформу, яка коливається з амплітудою 1-4мм і частотою 10-40Гц, згідно з запропонованим рішенням, після визначення локалізації і стану контрактур впливання вібрацією на нервову систему, м'язи і сумко-зв'язковий апарат суглобів здійснюють з параметрами вібрації, одержаними шляхом усереднення трьох наступних їх значень, в залежності від еластичності та характеру і ступеню контрактури. Спосіб виконується наступним чином. На першому етапі клінічного обстеження хворого визначається локалізація та поширеність контрактури. Визначається ступінь еластичності м'язів (помірний та високий), характер контрактури (рефлекторна - її усунення можливе при самостійному розслабленні м'язів; міогенна - обумовлена ретракцією, тобто вкорочення м'яза; комбінована - ретракція м'язів, сухожиль, сумково-зв'язкового апарата). Чотири ступеня контрактури визначаються за можливістю активних та пасивних рухі в в суглобах. I ступень - пасивно контрактура усувається повністю під час розслаблення м'язів в горизонтальному положенні хворого і спостерігається у вертикальному його положенні. II ступень - в горизонтальному положенні хворого при повному розслаблені м'язів, під час пасивної корекції контрактури, зберігається обмеження рухів на 10-15 градусів, в вертикальному положенні обмеження рухів на 2030 градусів III ступень - обмеження рухів на 25-30 градусів в горизонтальному положенні хворого і 35-45 градусів у вертикальному його положенні. IV ступень - обмеження рухів більше 45 градусів при пасивній корекції, в горизонтальному положенні хворого і вертикальному положенні можливі активні рухи у обсязі 5-10 градусів. Вібраційний вплив на пацієнта здійснюють в статичному положенні при різних положеннях його тіла і окремих органів та/або в процесі виконання відповідних вправ. При наявності контрактур суглобів нижніх кінцівок вібраційний вплив здійснюється переважно на поперековий відділ хребта та його м'язи, на м'язи миски та нижніх кінцівок. Приймаючи до уваги положення, що контрактури суглобів є наслідком дисбалансу м'язів, тобто одна група м'язів в стані більш високої еластичності або ретракції, вібраційний вплив поєднується з набором вправ та положень тіла хворого, що дає можливість одну груп у м’язів розслабляти, а іншу тонізувати, підвищувати циркуляцію спинномозкової рідини. Основні положення тіла і вправи, які пропонується використовувати в процесі лікування контрактур з вібраційним впливом на них наведені на Фіг.1-41. При лікування контрактур нижніх кінцівок переважно використовують положення тіла і вправи, наведені на Фіг.1-21, тулуба - на Фіг.22-30, а верхні х кінцівок - на Фіг.31-41. Вправи, зазначені на Фіг.1-21 передбачають вібраційний вплив на пацієнта в вертикальному і дещо зігнутому його положенні при зігнути х колінах розташованих відносно вертикалі під кутом 45-60 градусів на одній та/або двух ступнях чи носках контактуючих з вібраційною платформою, коли ступні розташовані рядом, чи коли вони імітують процес ходіння та в лежачому положенні переважно лежачи на спині при різному положенні ніг. Положення тіла і вправи, наведені на Фіг.22-30 виконуються переважно при сидінні на вібраційній платформі при різних положеннях ніг, рук і статури, а також при спиранні на платформу ладонями чи ліктями рук. Впливання вібрацією на верхні кінцівки (Фіг.31-41) проводять переважно контактуючи з вібраційною платформою ладонями рук при різних положеннях статури. Особливості і черговість проведення вправ регламентуються спеціальною інструкцією. Розрахунок параметрів вібрації проводиться на підставі середньої арифметичної із суми трьох параметрів. Наприклад: при міогенній контрактурі II ступеня з високою еластичністю параметри відбійного впливу складають Амплітуда 3+3+3=9/3=3мм. Частота 40+30+20=90/3=30Гц. Тривалість 65+65+60=187/3=63.33 » 63сек. Кількість сеансів 7+8+7=22/3=7.33 » 7 Перерва між сеансами 5+6+5=16/3=5.33 » 5хв. Приклад 1: історія хвороби №147 хворого П.А.В., 10 років, який лікувався в МДКЛ №1 м. Києва з 1.03.2004р. по 26.03.2004р. з причині церебрального паралічу, спастичної нижньої диплегії, привідних м'язових контрактур кульшових суглобів IV ступеня, згинальних комбінованих контрактур колінних суглобів IV ступеня, високого ступеня еластичності. В лежачому положенні активне відведення стегон можливе до кута 90 градусів по відношення до lin. bispinalis (норма 130-140 градусів), розгинання колінних суглобів до кута 150 градусів (норма 180 градусів). Ходити та стояти без підтримки не може. Хворому призначено параметри: 1. положення: лежачи на спині на платформі і стоячи на полу на зігнути х нижніх кінцівках (вправа 4). 2. амплітуда 3+4+4=11/3=3.66 » 4мм. 3. частота 40+40+40=120/3=40Гц. 4. тривалість 65+70+70=205/3=68.33 » 68сек. 5. кількість сеансів 7+10+10=27/3=9 6. перерва між сеансами 5+7+7=19/3=6.33 » 6хв. Через 21 день після початку лікування: відведення стегон до кута 120 градусів по відношенню до лінії lin. bispinalis (+30 градусів) в лежачому положенні. Розгинання колінних суглобів до кута 175 градусів. Ходить самостійно з підтримкою, стоїть без підтримки. Приклад 2: історія хвороби №53 хворої Д.В.Л., 3 роки, знаходилась на лікуванні в МДКЛ №1 м. Києва з 8.01.2004р. по 5.02.2004р, з причини нижнього паралічу обумовленого аномалією розвитку хребта і спинного мозку, згинально - привідних міогенних контрактур кульшових суглобів IIІ ступеня згинальних міогенних контрактур колінних суглобів, помірного ступеня еластичності. Хвора не ходить, як самостійно, так і з підтримкою. Визначені параметри: 1. положення лежачи на спині. 2. амплітуда 1+4+4=9/3=3мм. 3. частота 20+40+30=90/3=30Гц. 4. тривалість 60+70+65=195/3=65сек. 5. кількість сеансів 6+10+8=24/3=8 6. перерва між сеансами 4+7+6=17/3=5.66 » 6хв. Через місяць від початку лікування: згинально-привідні контрактури кульшових суглобів зменшились розгинання суглобів до 170 градусів, відведення до 120 градусів по відношенню до lin. bispinalis, колінні суглоби пасивно розгинаються до кута 170 градусів. Хворій виготовлено ортези з фіксацією колінних і гомілково-ступневих суглобів, ходить з підтримкою. Апробація даного метода хірургічного лікування проведена на базі Міської дитячої клінічної лікарні №1 м. Києва та Українського медичного центру реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи у 76 хворих в віці від 5 до 14 років з патологією нервово-м'язової системи. Результати вивчені в строках до 3 років після операції. Рецидивів не було.