Спосіб ліквідації внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень

Реферат: Спосіб ліквідації внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень включає комплексну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу терапію, місцеві дренування та санацію залишкової внутрішньоторакальної порожнини, а також заповнення залишкової порожнини власною жировою тканиною. Санацію залишкової порожнини виконують шляхом її зрошування озонованим фізіологічним розчином, виконують попереднє насичення аутозон накопичення жирової тканини озонованим фізіологічним розчином та їх наступну ліпосакцію. Отриману суспензію центрифугують, виділяють її середню фракцію, перемішують з окисненим рослинним маслом "Озонід" та пункційно уводять в залишкову порожнину. UA 92039 U (54) СПОСІБ ЛІКВІДАЦІЇ ВНУТРІШНЬОТОРАКАЛЬНИХ ЗАЛИШКОВИХ ПОРОЖНИННИХ УТВОРЕНЬ UA 92039 U UA 92039 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до мініінвазивної хірургії і може бути використана для заповнення залишкових порожнин, наприклад, в торакальній хірургії. При виконанні торакальних оперативних втручань наявність залишкових післяопераційних порожнин є фактором імовірності подальшого виникнення інфекційно-запального процесу в плевральному ексудаті з розвитком гострої або хронічної емпієми плеври. Гнійний процес в залишковій плевральній порожнини, як правило, ускладнюється появою вторинних бронхогенних нориць. В сучасній вітчизняній та іноземній літературі оптимальним способом ліквідації бронхогенних нориць та порожнини емпієми вважається оментопластика, тобто використання клаптя великого сальника на судинній ніжці. Широко відомі більш як 40 варіантів кістково-пластичних втручань при залишкових порожнинах на фоні хронічної емпіємі плеври (з них основними групами втручань є екстраплевральна, інтраплевральна та сходова торакопластики.) В їх основі лежить видалення або пересічення ребер над залишковою порожниною для м'язовими клаптями. Але загальним недоліком всіх цих видів оперативних втручань є висока летальність (до 50 %), надзвичайна травматичність та неминуча інвалідизація пацієнтів через різку деформацію кісткового каркасу. Знижується функція плечовою поясу, зростають необоротні функціональні розлади дихання та кровообігу, а в переміщених м'язових тканинах часті порушення кровопостачання із зниженням їх репаративних властивостей. Відомий спосіб ліквідації внутрішньоторакальних порожнинних утворень (закривання бронхогенної нориці та заповнення порожнини емпієми), описаний в статті Miller J.I., Mansour K.A. et al. (Ann. Thorac. Surg. - 1984. - V.38. - № 3 - Р. 227-231). Він включає комплексну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу терапію, місцеві дренування та санацію залишкової післяопераційної внутрішньоторакальної порожнини, а також заповнення залишкової порожнини та закривання бронхіальної нориці власною жировою тканиною у вигляді клаптя великого сальника на судинній ніжці. Останній проводять у передньому ребернодіафрагмальному куті. Заповнення решти порожнини емпієми здійснюють послідовним переміщенням клаптів із широкого м'язу спини, великого грудного, переднього зубчастого та прямого м'язів живота. На фоні дренування та масивної антибактеріальної терапії спосіб дозволив впродовж 10 діб виключити післяопераційні ускладнення та досягти одужування всіх оперованих. Але спосіб являє собою велику, складну операцію, з деформацією грудної клітки, яка калічить пацієнта і робить його довічним інвалідом. При цьому слід зауважити, що використання оментопластики можливе лише для лікування нориць нижньо- та середньочасткових бронхів. При ушкодженні верхньочасткових бронхів надмірне розтягування великого сальника порушує його кровопостачання, призводячи до трофічної неспроможності. Відомий спосіб ліквідації внутрішньоторакальних порожнинних утворень за допомогою її пломбування біологічною речовиною (Чепчерук Г.С. и соавт., 1984 -· відомо з книги Бисенкова Л.Н. "Торакальная хирургия. Руководство для врачей". - СПб. - изд-во "Гиппократ". - 2004. - С. 1236). Як біологічну речовину застосували фібрин з додаванням антибіотиків. Це дає задовільний ефект при видаленні джерела повторного інфікування плеври (бронхіальні нориці, сторонні тіла та остеомієліт ребер). Але слід зауважити, що цей спосіб може бути використаний лише для заповнення невеликих порожнин, оскільки важко одержати достатню кількість зазначеної білкової речовини. Крім цього, вона не має протизапальної дії, що саме і потребує включення до фібринної пломби антибіотиків в великих концентраціях для утворення їх депо. В наступних процедурах їх потрібно змінювати в залежності від характеру змін флори в порожнині емпієми. При цьому можливий розвиток антибактеріальної резистентності мікроорганізмів. Найбільш близьким аналогом до запропонованої корисної моделі є спосіб ліквідації внутрішньоторакальних порожнинних утворень, що його описано в патенті № 31660 U (див. UA, Спосіб лікування бронхіальної нориці після пневмонектомії, заявл. 15.10.1998, опубл. 15.12.2000. № 7). Він включає комплексну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу терапію, місцеві дренування та санацію залишкової післяопераційної внутрішньоторакальної порожнини, а також заповнення залишкової порожнини власною жировою тканиною. Санацію залишкової порожнини виконують промиванням розчинами антисептиків та антибіотиків крізь дренажі. Часткове заповнення залишкової післяопераційної внутрішньоторакальної порожнини жировою тканиною виконують переміщенням сальника на судинній ніжці із черевної порожнини в грудну крізь серединний аорто-кавальний проміжок. При операційному втручанні після стернотомії виконують верхньосерединну лапаротомію. Також виконують додаткову герметизацію ушитої кукси головного бронха шматком того самого сальника. 1 UA 92039 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб дозволяє єдиним доступом виконати забирання клаптя власної жирової тканини (великого сальника), перемістити його в грудну порожнину крізь загрудинний тунель трансмедіастенально та заповнити тканиною сальника міжкуксовий проміжок. Але мобілізація та переміщення шматка великого сальника за рахунок натягу тканин забезпечує закриття лише кукси нижніх та середніх бронхів. Невеликий за об'ємом клапоть сальника, який можливо перемістити в грудну клітку, не може заповнити всю порожнину і недостатній для забезпечення в ній адгезію та ангіогенез. Також описаний спосіб досить травматичний, оскільки стернотомія проводиться у сполученні з верхньосерединною лапаротомією. В основу корисної моделі поставлена задача, що полягає у створенні способу мініінвазивної, атравматичної ліквідації залишкових порожнин власними тканинами. Поставлена задача вирішується тим, що в способі ліквідації внутрішньоторакальних порожнинних утворень, який включає комплексну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу терапію, місцеві дренування та санацію залишкової внутрішньоторакальної порожнини, а також заповнення залишкової порожнини власною жировою тканиною, згідно з корисною моделлю, санацію залишкової порожнини виконують шляхом її зрошування озонованим фізіологічним розчином, виконують попереднє насичення аутозон накопичення жирової тканини озонованим фізіологічним розчином та їх наступну ліпосакцію, отриману суспензію центрифугують, виділяють її середню фракцію, перемішують з окисненим рослинним маслом "Озонід" та пункційно уводять в залишкову порожнину. Доцільно озонований фізіологічний розчин для зрошування залишкової порожнини брати в об'ємі 200-400 мл з концентрацією розчиненого озону в ньому 27±3 мг/л. Також доцільно введення жирового центрифугату виконують курсом з 3-5 разів, через день, по 150-200 мл на одну процедуру, перед кожною з процедур здійснюють перемішування жирового центрифугату з окисненим рослинним маслом "Озонід" у об'ємі 20 мл з концентрацією у ньому озонідів 17±2 мг/л. Виконання санації залишкової порожнини шляхом її зрошування озонованим фізіологічним розчином в об'ємі 400-600 мл з концентрацією розчиненого озону в ньому 2000-3000 мкг (при приготуванні озонованого фізіологічного розчину концентрація озону на виході озонатора 27±3 мг/л) дозволяє досягти гарантованої антимікробної санації залишкової плевральної порожнини, підготувавши її до наступної аутотрансплантації жирових клітин. Попереднє насичення аутозон накопичення жирової тканини, які призначаються для наступних повторних ліпосакцій (насамперед, бічні поверхні передньої черевної стінки, стегон та сідниць) озонованим фізіологічним розчином дозволяє найменш травматично вилучити жирові клітини при шприцевій ліпосакції за рахунок підвищеної гідрофільності цих тканин. Це також покращує стан трофіки та обмінних процесів в клітинних мембранах зазначених адипоцитів. Використання середньої фракції озонованої клітинної суспензії адипоцитів дозволяє отримати найбільш структурно та функціонально збережені клітини, які найкраще приживлюються. Рослинне масло "Озонід" є біологічно активною сумішшю ненасичених карбонових кислот (природного походження) в маслі в певній концентрації. Вони приводять до протизапальної, протиалергічної, імуномоделюючої, дезінтоксикаційної та протигіпоксичної фармакологічної дій. За рахунок посилення індукції інтерферону масло "Озонід" має бактерицидні, противірусні та фунгіцидні властивості, а також сприяє утворенню грануляційної тканини. Після додавання до суспензії адипоцитів окисненого рослинного масла "Озонід" покращується стан їх клітинних мембран, внутрішньоклітинні обмінні процеси, стимулюються мезенхімальні стовбурові клітини, які входять у склад жирової суспензії, посилюється їх імуномоделююча функція. Також посилюється клітинна диференціація та регенераторні властивості соматичних стовбурових клітин. Пункційне введення стимульованої суспензії адипоцитів та мезенхімальних клітин в сановану післяопераційну плевральну порожнину дозволяє виконувати це мініінвазивно, атравматично та неодноразово, створюючи повноцінну біологічну пломбу. Докладний опис способу ілюструється прикладом його виконання в клініці. Клінічний приклад Хворий К., 42 роки, госпіталізований у відділення торакальної хірургії ДУ "ІЗНX ім. В.Т. Зайцева НАМНУ" з діагнозом "Гангренозний абсцес середньої частки правої легені. Стан після операції: правобічна верхня білобектомія. Хронічна емпієма плеври справа". Хворому в екстреному порядку виконана операція дренування залишкової порожнини двома дренажами в II та VII міжребер'ї. Впродовж 7 діб, враховуючи інфікування плевральної порожнини, проводили її фракційне промивання двічі на день 200 мл озонованого фізіологічного розчину з 2 UA 92039 U 5 10 15 концентрацією розчиненого озону в ньому 27±3 мг/л. Починаючи з 6 доби, виконували "мокру ліпосакцію", тобто попереднє насичення донорської аутозони великими об'ємами озонованого фізіологічного розчину та наступне шприцеве вилучення суспензії жирових та мезенхімальних клітин (крім, канюлю діаметром 3-4 мм). Далі виконували центрифугування з виділенням середньої фракції суспензії. Пломбування залишкової порожнини здійснювали після видалення дренажів пункційно за допомогою тієї самої канюлі зі шприцом з середньою фракцією з комплексом жирових клітин і доданим маслом "Озонід". Ця процедура повторювалася тричі, через день, що дозволило повністю запломбувати залишкову порожнину. При контрольному рентгенологічному дослідженні встановлена повна облітерація залишкової порожнини за рахунок її заповнення жировою аутотканиною. Хворий виписаний і хірургічного стаціонару в задовільному стані на 22 добу. Через 3 місяця самопочуття хворого задовільне, активний, працездатний. За даним способом проліковано ще 5 хворих з залишковими порожнинами, які виникли після резекцій легень та перенесених гнійно-деструктивних запальних захворювань легень та плеври. У всіх хворих досягнуте ефективне біологічне пломбування залишкових плевральних порожнин, яке дозволило уникнути їх інвалідності. Таким чином, виконання способу за запропонованою корисною моделлю дозволяє досягти ліквідації залишкових порожнин і заміщення їх власними тканинами, а також уникнути тяжких травмуючих та інвалідизуючих операцій. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 1. Спосіб ліквідації внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень, який включає комплексну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу терапію, місцеві дренування та санацію залишкової внутрішньоторакальної порожнини, а також заповнення залишкової порожнини власною жировою тканиною, який відрізняється тим, що санацію залишкової порожнини виконують шляхом її зрошування озонованим фізіологічним розчином, виконують попереднє насичення аутозон накопичення жирової тканини озонованим фізіологічним розчином та їх наступну ліпосакцію, отриману суспензію центрифугують, виділяють її середню фракцію, перемішують з окисненим рослинним маслом "Озонід" та пункційно уводять в залишкову порожнину. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що озонований фізіологічний розчин для зрошування залишкової порожнини беруть в об'ємі 200-400 мл з концентрацією розчиненого озону в ньому 27±3 мг/л. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що введення жирового центрифугату виконують курсом з 3-5 разів, через день, по 150-200 мл на одну процедуру, перед кожною з процедур здійснюють перемішування жирового центрифугату з окисненим рослинним маслом "Озонід" у об'ємі 20 мл з концентрацією у ньому озонідів 17±2 мг/л. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3