Спосіб витримування вільних ембріонів та підрощування личинок струмкової форелі в індустріальних умовах

Реферат: Спосіб витримування вільних ембріонів та підрощування личинок струмкової форелі в індустріальних умовах, при якому на початку вилуплення вільних ембріонів водообмін знижують на 1/3 до закінчення вилуплення (1-2 доби), потім знову збільшують до 1,0 л/хв. на 1 тис. вільних ембріонів, а за зменшення жовткового мішка на 2/3 розпочинають годівлю риб спеціалізованими стартовими кормами та наупліями артемії кратністю 6 разів упродовж світлового дня. За підняття личинок у товщу води частоту годівлі збільшують до 12 разів упродовж світлового дня. Зі зростанням величини личинок поступово збільшують фракцію корму та вводять в раціон живі корми, які повинні складати 10 % від загальної кількості необхідної добової норми корму. За появи у личинок стійкої реакції на споживання штучного корму, поступово упродовж 10-15 днів знижують частку живого корму та залишають тільки штучний спеціалізований корм. UA 92568 U (12) UA 92568 U UA 92568 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі промислового рибництва, зокрема до способу відтворення рідкісних та зникаючих видів риб з метою поповнення природного ареалу та збільшення видового різноманіття на ринку аквакультури за рахунок введення нових об'єктів лососівництва (Salmonidae), і може бути використана в рибницьких господарствах для підвищення ефективності вирощування молоді цінного виду лососевих риб - струмкової форелі (Salmo trutta morfafario Linnaeus, 1758). На сучасному етапі розвитку рибного господарства в Україні видове різноманіття риби та рибних продуктів є необхідною складовою споживчого ринку. В основному дана проблема вирішується за рахунок морського рибальства та імпорту. Особливо це стосується об'єктів лососівництва, виробництво яких займає провідне місце в світовій аквакультурі. Український ринок наповнений імпортованими: сьомгою, фореллю, далекосхідними лососями та гольцем. Струмкова форель належить до родини лососевих роду благородних лососів та є цінним представником прісноводних лососевих риб іхтіофауни України. В першій половині 20 століття струмкова форель широко культивувалась в карпатських господарствах, які належали лісництвам. Однак була витіснена райдужною фореллю у зв'язку з низкою чинників, основним з яких була значно вища продуктивність та короткий термін товарного вирощування [1, 2]. Сучасний стан струмкової форелі в Україні має тенденцію постійного зниження, у зв'язку з чим, заслуговує уваги з огляду необхідності збереження біорізноманіття аборигенної іхтіофауни [3]. Стратегія охорони струмкової форелі повинна упереджувати її пригнічення, а часто знищення. Цей принцип передбачає необхідність посилення мір охорони та розроблення заходів щодо збереження даного виду. Основним дієвим та ефективним заходом є штучне відтворення. Подібні роботи проводять в Польщі, Словаччині, Чехії та Румунії. Завдячуючи цьому кількість струмкової форелі в ріках означених країн є достатньою для ліцензійного лову. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб витримування вільних ембріонів та підрощування личинок райдужної форелі [4-5]. Але біологічні характеристики струмкової форелі суттєво відрізняються за такі райдужної форелі, а саме: вимогами до температурного режиму (в природних умовах нерест у струмкової форелі відбувається в осінньо-зимовий період та інкубація ікри триває 4-6 місяців з листопада до березня), інтенсивності водообміну (ікра в нативному ареалі інкубується в нерестових буграх, розміщених в місцях річки чи потоку з стрімкою течією) та споживанню кормів. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб витримування вільних ембріонів та підрощування личинок струмкової форелі в індустріальних умовах, який би забезпечив мінімізацію втрат під час раннього онтогенезу та одержанні життєстійких мальків усунення та сприяв підвищенню ефективності рибогосподарського освоєння цінних видів риб та збереження біорізноманіття в природних водоймах. В Україні наукові дослідження за даною проблемою не проводили останні 50 років, а вирощування в умовах індустріальної аквакультури проводились вперше. Ранній онтогенез лососевих риб є тривалим та поділяється на низку етапів, кожен з яких вимагає особливого догляду та уваги. Після викльову вільні ембріони є безпомічними, дуже чутливими та вразливими до факторів навколишнього середовища. Якщо інші види риб після викльову вільно тримаються у товщі води, - вільний ембріон лососевих риб після викльову знаходиться у стадії спокою (нерухомо лежить на дні) - тривалість якої у струмкової форелі може продовжуватись до 40 діб в залежності від температури води та завершення ендогенного живлення. У виробничих умовах використовуються різноманітні рибницькі місткості, зокрема лотки, басейни різної конструкції для витримування вільних ембріонів та підрощування личинок, інкубаційні апарати горизонтального типу "Шустера", лоткові каліфорнійського типу. У 2007 році в результаті проведених досліджень вперше в Україні були вирощені мальки, яких отримали від природних плідників струмкової форелі. У 2011-2012 pp. від вирощених в штучних умовах плідників було отримане потомство, яке можна вважати доместикованим. Визначені окремі параметри технології заводського відтворення, які включають в себе наступні етапи: а) витримування вільних ембріонів, б) переведення личинок на змішане живлення, в) підрощування личинок. Запропонований спосіб перевірено у виробничих умовах господарства "Ішхан" Чернівецької області. Спосіб здійснюється наступним чином. 1 UA 92568 U 5 10 15 1) На початку вилуплення вільних ембріонів водообмін знижують на 173 до закінчення вилуплення (1-2 доби), потім знову збільшують до 1,0 л/хв. на 1тис. вільних ембріонів. 2) За зменшення жовткового мішка на 2/3 розпочинають годівлю риб спеціалізованими стартовими кормами та наупліями артемії кратністю 6 разів упродовж світлового дня. 3) За підняття личинок у товщу води частоту годівлі збільшують до 12 разів упродовж світлового дня. Зі зростанням величини личинок поступово збільшують фракцію корму та вводять в раціон живі корми, які повинні складати 10 % від загальної кількості необхідної добової норми корму. 4) За появи у личинок стійкої реакції на корм, поступово упродовж 10-15 днів знижують частку живого корму, залишають тільки штучний спеціалізований корм. Це дозволяє рибам поступово звикати до штучних кормів без підвищених втрат молоді. Упродовж витримування вільних ембріонів та підрощування личинок струмкової форелі слід дотримуватись загальних правил проведення рибницьких маніпуляцій - не тривожити вільні ембріони, дотримувати необхідний освітлювальний режим. За появи загиблих вільних ембріонів їх акуратно вибирають грушею. Упродовж підрощування личинок слідкувати за чистотою у ємкостях - щоденно ретельно чистити дно від залишків корму та життєдіяльності личинок [6,7]. Приклад. Заявлений спосіб випробували в 2007-2012 pp. в умовах рибного господарства "Ішхан" Чернівецької області. Результати досліджень показані в таблиці. 20 Таблиця Результати витримування вільних ембріонів та підрощування личинок дунайського лосося упродовж 1 місяця Підняття личинок у Варіанти Кількість Тривалість Тривалість товщу Водообмін, t виробничої вільних викльову, стадії води, л/хв… води перевірки ембріонів діб спокою, діб доба після викльову 1. варіант Прототип, Годівля 1500 0,5 8-10 3 20 21 тільки штучним кормом 2. варіант Заявлений 1500 0,7-1,0 8-10 1,5 20 21 споcіб 25 30 35 Стійкий кормовий % рефлекс, Виживання доба після викльову 30-35 30 30 60,5 Оскільки потомство струмкової форелі було отримано від плідників виловлених з природних умов, для нього характерний низький рівень виживання молоді, особливо на ранніх етапах онтогенезу. Результати випробувань в двох варіантах наочно довели, що заявлений спосіб дозволяє збільшити виживання личинок майже вдвічі. Зменшення водообміну в апаратах під час вилуплення викликає незначні зміни в середовищі - це сприяє активному викльову вільних ембріонів, скорочує тривалість вилуплення вдвічі, що як наслідок зменшує термін стадії спокою. Це в свою чергу сприяє активному переходу на змішане та зовнішнє живлення. Найбільш вразливий етап - перехід личинок на змішане та зовнішнє живлення. Комбінована годівля личинок з використанням частки живих кормів дозволила ефективно привчити молодь до штучних кормів, які за своїм складом є найбільш придатні до фізіологічних вимог риби. Крім того годівля штучними кормами істотно знижує собівартість вирощування молоді та поліпшує умови праці. Отже, застосування заявленого способу витримування вільних ембріонів та підрощування личинок струмкової форелі в індустріальних умовах рибних господарств України дає змогу усунути недоліки прототипу щодо низького рівня виживання риб та сприятиме підвищенню 2 UA 92568 U 5 10 15 20 25 30 35 ефективності рибогосподарського освоєння цінних видів риб та збереження біорізноманіття в природних водоймах. Джерела інформації: 1. Мрук А.І. Сучасний стан та перспективи відтворення цінних лососевих видів риб в Закарпатті / А.І. Мрук, В. І. Устич, І. І. Маслянка // Проблемы воспроизводства аборигенных видов рыб: Научный сборник. - К.: Світ рибалки, 2005. - С. 196-200. 2. Didenko A. Challenges to restoration of salmonids in streams of the Ukrainian part of the Carpathians / A. Didenko, A. Mruk, S. Kruzhylina // Restoration of Fish Populations: International Workshop, 1-4 septem. 2009. - Dusseldorf, Germany, 2009. - P. 25. 3. Didenko A. Conservation andrestoration of nativ salmonids in Ukrainian Carpathians: perspectives and challenges / A. Didenko, A. Mruk // Advances in the Population Ecology of Stream Salmonids: International Symposium, 17-23 may 2010. - Luarca, Asturias, Spain, 2010. - P. 25 4. Инструкция по разведению райдужной форели / [Канидьев Α.Η., Новоженин Η.П., Гамыгин Ε.Α., Τитарев Ε.Φ.]. - ВНИИПРХ, 1985. - 60 с. 5. Галасун П.Т. Технологическая инструкция по производству радужной форели в различных типах хозяйств Украины / Галасун П.Т., Булатович М. Α., Борбат М. О. - Львов, 1987. - 17 с. 6. Мрук А. І. Відтворення та поповнення природного ареалу струмковою фореллю на прикладі р. Іршава / А.І. Мрук, В.І. Устич, І.Ю. Бузевич // Рибогосподарська наука України. - 2011. - № 3. - С. 40-46. 7. Динаміка росту струмкової форелі в індустріальних умовах господарства "Ішхан" до статево зрілості / А.І.Мрук, Л.Л.Тертерян, О.І.Худий [та ін.] // Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології: V міжнародної іхтіологічної конф.: м. Чернівці, 2012. - С. 172-175. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб витримування вільних ембріонів та підрощування личинок струмкової форелі в індустріальних умовах, який відрізняється тим, що на початку вилуплення вільних ембріонів водообмін знижують на 1/3 до закінчення вилуплення (1-2 доби), потім знову збільшують до 1,0 л/хв. на 1 тис. вільних ембріонів, а за зменшення жовткового мішка на 2/3 розпочинають годівлю риб спеціалізованими стартовими кормами та наупліями артемії кратністю 6 разів упродовж світлового дня; після чого за підняття личинок у товщу води частоту годівлі збільшують до 12 разів упродовж світлового дня і зі зростанням величини личинок поступово збільшують фракцію корму та вводять в раціон живі корми, які повинні складати 10 % від загальної кількості необхідної добової норми корму; причому за появи у личинок стійкої реакції на споживання штучного корму, поступово упродовж 10-15 днів знижують частку живого корму та залишають тільки штучний спеціалізований корм. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3