Спосіб діагностики особливостей порушень нічного сну у хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу при змінах геліогеомагнітних впливів

Реферат: Спосіб діагностики особливостей порушень нічного сну у хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу при змінах геліогеомагнітних впливів шляхом аналізу поліграми нічного сну. Поліграфічну реєстрацію нічного сну проводять з обчисленням спектрально-когерентних показників електроенцефалограми глибоких стадій фази повільного сну при змінах геліогеомагнітних впливів. UA 92893 U (12) UA 92893 U UA 92893 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до неврології, і може застосовуватись для діагностики особливостей порушень нічного сну у хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу при змінах геліогеомагнітних впливів. Найближчим аналогом є спосіб діагностики порушень нічного сну та їх вираженості (Пат. № 2144310 Россия, МПК А61В 5/0476. Способ диагностики нарушений ночного сна и их выраженности / Ковров Г.В., Посохов С.И.; заявитель: Московская медицинская академия им. И.М. Сеченова, патентообладатели: Ковров Г.В., Посохов С.И. - № 97117692/14: заявл. 27.10.1997; опубл. 20.01.2000), суть якого зводиться до аналізу поліграми нічного сну з розрахуванням інтегрального діагностичного коефіцієнта. Недоліком найближчого аналога є те, що при його застосуванні не можливо оцінити індивідуальні відмінності порушень нічного сну при однакових значеннях запропонованого діагностичного коефіцієнта, а тим більше оцінити особливості порушень нічного сну при дії різних факторів, в тому числі, і при змінах геліогеомагнітних впливів. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики порушень нічного сну та їх вираженості у хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу при змінах геліогеомагнітних впливів шляхом використання спектрально-когерентного аналізу електроенцефалограми (ЕЕГ) нічного сну, а саме його найбільше синхронізованої стадії - стадії С4 фази повільного сну, що забезпечить виявлення особливостей нейродинамічних перебудов регуляції функціонального стану мозку у хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу, що особливо значимо при змінах геліогеомагнітних впливів, в період яких найчастіше спостерігаються декомпенсації у даної категорії хворих. Поставлена задача вирішується тим, що на підставі вивчення особливостей порушення нічного сну у хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу, запропоновано визначення нейродинамічних перебудов систем мозку в глибоких стадіях фази повільного сну при змінах геліогеомагнітних впливів. Методика заснована на використанні показників спектрально-когерентного аналізу ЕЕГ глибоких стадій фази повільного сну для більш точної оцінки особливостей зміни функціонування сомногенних систем мозку у хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу, в тому числі, і при різних геліогеомагнітних впливах. Застосування запропонованого способу забезпечить підвищення якості діагностики особливостей недостатності адаптивно-компенсаторних можливостей у хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу, що сприятиме більш адекватному оцінюванню індивідуальних особливостей формування та вираженості цих порушень при різних змінах геліогеомагнітних впливів для запобігання розвитку декомпенсації у даної категорії хворих. Спосіб здійснюється таким чином Комплексне обстеження хворого включає поліграфічну реєстрацію нічного сну, яка проводиться в динаміці (один раз на тиждень на протязі 3-5 тижнів). Поліграму складають 4 канали ЕЕГ: центральні та потиличні монополярні відведення з лівої та правої півкулі мозку; 2 канали ЕОГ з лівого та правого ока; 1 канал ЕМГ з м'язів шиї та 1 канал ЕКГ. Оцінка стадій і фаз сну здійснюється за Міжнародною класифікацією стадій і фаз сну. Проводиться спектральнокогерентний аналіз ЕЕГ: в першому циклі нічного сну виділяються вільні від артефактів 10 епох ЕЕГ (2,56 секунд кожна), які відповідають стадії С4 фази повільного сну. Для п'яти діапазонів ритмів ЕЕГ (дельта - 0-3 Гц, тета - 4-7 Гц, альфа - 8-13 Гц, бета1-14-19 Гц, бета2-20-40 Гц) обчислюються індекси ритмів, середня частота спектру ЕЕГ, середні значення коефіцієнтів міжпівкульової (МПКОГ) та внутрішньопівкульової когерентності (ВПКОГ). МПКОГ обчислюється для центральних та потиличних симетричних відведень ЕЕГ, а ВПКОГ між центральними та потиличними відведеннями ЕЕГ усередині лівої та правої півкулі мозку. Комплексна оцінка отриманих даних за кожний період спостереження проводиться з урахуванням інтегрального показника рівня збуреності геомагнітного поля - планетарного Кр-індекса. Особливості порушень нічного сну у хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу порівнюються з даними, отриманими у практично здорових. Результати: у здорових тривалість фази повільного сну займає до 75-80 % від загального часу сну, а її найбільш синхронізована стадія С4 складає 22 %. Максимальний індекс дельтаритму ЕЕГ у стадії С4 фази повільного сну досягає 97 % і 3 % складає індекс тета-ритму, відзначається висока міжпівкульова та внутрішньопівкульова когерентність ЕЕГ, а також низькі значення міжпівкульової та внутрішньопівкульової асиметрії когерентності ЕЕГ в діапазонах дельта- і тета-ритмів. При підвищенні або зниженні рівня збуреності геомагнітного поля за даними Кр-індексу значних змін в організації нічного сну не відбувається. 1 UA 92893 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу реєструвались індивідуальні особливості порушення організації нічного сну При змінах рівня збуреності геомагнітного поля у цих хворих спостерігалось більше скорочення тривалості фази повільного сну, його глибоких стадій, зниження індексу дельта- і тета-активності з підвищенням представленості альфа-, та бета-ритмів, зниження міжпівкульової та внутрішньопівкульової когерентності ЕЕГ в діапазонах дельта- і тета-ритмів, підвищення міжпівкульової та внутрішньопівкульової когерентності ЕЕГ в діапазонах альфа- і бета-ритмів, посилення міжпівкульової та внутрішньопівкульової асиметрії когерентності ЕЕГ в діапазонах дельта- і тета-ритмів в глибоких стадіях сну. Зареєстровані зміни можна розцінювати як прогресуюче зниження адаптивно-компенсаторних можливостей, що потребує негайного проведення патогенетично-обґрунтованих лікувальних заходів для попередження подальшого розвитку декомпенсації. Приклад. Хворий Ч. 59 років. Діагноз: Церебральний атеросклероз. Гіпертонічна хвороба II ст. Дисциркуляторна енцефалопатія II ст. з лікворо-венозною дисциркуляцією, вестибулоатактичним синдромом, когнітивними порушеннями (MMSE-26) Хворий скаржився на головні болі, запаморочення, "шум" у голові, погіршення пам'яті, уваги, загальну слабкість, підвищену дратівливість, порушення циклу сон-неспання (затруднення засинання, часті пробудження в ночі, скорочення тривалості сну, відсутність почуття відпочинку після пробудження, денну сонливість). Артеріальний тиск 160/100 мм рт. ст. Хворіє протягом останніх 15 років, коли відзначалося приступоподібне підвищення артеріального тиску, потім поступово приєднувалися інші симптоми. У неврологічному статусі виявлені: окорухлива недостатність, позитивні аксіальні знаки, анізорефлексія, координаторні порушення. При аналізі поліграми нічного сну, що реєструвалась в період так званої "помірної" геомагнітної ситуації (тригодинний Кр-індекс від 0 до З балів, добовий 12 балів), виявлено тривалість фази повільного сну 48,7 % від загального часу сну, а стадії С4-2,1 %. Максимальний індекс в стадії С4 дельта-ритму досягає 79,0 % в центральних відведеннях ЕЕГ, та 74,0 % в потиличних відведеннях ЕЕГ, решта - до 7 % - індекс тета-ритму та до 4 % індекс альфа-ритму. МПКОГ в стадії С4 дельта-ритму в центральних відведеннях ЕЕГ - 0,86, в потиличних - 0,73; тета-ритму в центральних відведеннях ЕЕГ - 0,67, в потиличних - 0,72; альфа- та бета-ритмів досягає 0,70. ВПКОГ в стадії С4 дельта-ритму в лівій півкулі мозку - 0,72, в правій півкулі мозку 0,65; тета-ритму в лівій та правій півкулях мозку - 0,75; альфа-, та бета-ритмів досягає 0,70 в обох півкулях мозку. При аналізі поліграми нічного сну, що реєструвалась в період "спокійної" геомагнітної ситуації (тригодинний Кр-індекс від 0 до 2 балів, добовий 4 бали), виявлено тривалість фази повільного сну 61,7 % від загального часу сну, а стадії С4-6,0 %. Максимальний індекс в стадії С4 дельта-ритму досягає 93,0 % в центральних відведеннях, та 84,0 % в потиличних відведеннях, решта - до 10 % - індекс тета-ритму та до 6 % індекс альфа-ритму. МПКОГ в стадії С4 дельта-ритму в центральних відведеннях ЕЕГ - 0,90, в потиличних - 0,54; тета-ритму в центральних відведеннях ЕЕГ - 0,80, в потиличних - 0,59; альфа- та бета-ритмів досягає 0,80. ВПКОГ в стадії С4 дельта-ритму в лівій півкулі мозку - 0,87, в правій півкулі мозку - 0,43; тетаритму в лівій півкулі мозку - 0,78, в правій півкулі мозку - 0,62; альфа-, та бета-ритмів досягає 0,75 в обох півкулях мозку. При аналізі поліграми нічного сну, що реєструвалась в період "активної" геомагнітної ситуації (тригодинний Кр-індекс від 3 до 5 балів, добовий 29 балів), виявлено тривалість фази повільного сну 38,2 % від загального часу сну, а стадії С4-3,8 %. Максимальний індекс в стадії С4 дельта-ритму досягає 80,0 % в центральних відведеннях, та 75,0 % в потиличних відведеннях, решта - до 14 % - індекс тета-ритму, до 6 % індекс альфа-ритму та до 5 % - індекс бета-ритму. МПКОГ в стадії С4 дельта-ритму в центральних відведеннях ЕЕГ - 0,82, в потиличних - 0,68; тета-ритму в центральних відведеннях ЕЕГ - 0,72, в потиличних - 0,64; альфа- та бета-ритмів досягає 0,70. ВПКОГ в стадії С4 дельта-ритму в лівій півкулі мозку - 0,78, в правій півкулі мозку - 0,85; тета-ритму в лівій півкулі мозку - 0,68, в правій півкулі мозку - 0,71; альфа-, та бета-ритмів досягає 0,90 в обох півкулях мозку. Висновок: Зміни геліогеомагнітних впливів, навіть у випадках коли геомагнітні ситуації не досягають рівня магнітної бурі, змінюють функціональний стан мозкових систем організації нічного сну, що може свідчити про достатньо виражене зниження адаптивно-компенсаторних можливостей у даного хворого. Таким чином, застосування указаного методу діагностики особливостей порушення регуляції функціонального стану мозку у хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу під час нічного сну, сприятиме більш адекватному плануванню 2 UA 92893 U профілактично-лікувальних заходів для попередження розвитку декомпенсації, обумовленої змінами геліогеомагнітних впливів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб діагностики особливостей порушень нічного сну у хворих на енцефалопатії гіпертонічного та атеросклеротичного ґенезу при змінах геліогеомагнітних впливів шляхом аналізу поліграми нічного сну, який відрізняється тим, що поліграфічну реєстрацію нічного сну проводять з обчисленням спектрально-когерентних показників електроенцефалограми глибоких стадій фази повільного сну при змінах геліогеомагнітних впливів. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3