Спосіб вирощування тритикале озимого у посушливих умовах південного степу

Реферат: Спосіб вирощування тритикале озимого у посушливих умовах південного Степу України включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівбу, догляд за рослинами, збирання врожаю. Тритикале озиме у сівозміні розміщують виключно по чорному пару, під осінню культивацію вносять N30P60, висівають культуру у строк з 15 жовтня, за необхідності навесні проводять підживлення N30 та інтегрований захист посівів від шкодочинних об'єктів. UA 92896 U (54) СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО У ПОСУШЛИВИХ УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ UA 92896 U UA 92896 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до технології вирощування озимих зернових культур. Для південних і південно-східних районів Миколаївської області оптимальним строком сівби озимих культур вважається проміжок часу з 30 вересня по 10 жовтня [1]. Проте слід зазначити, що зміна клімату, що спостерігається останніми роками, зумовила відхилення гідротермічних умов від оптимуму, значно вплинула на зміну температурного режиму у бік підвищення, термін технологічного дозрівання, довжину міжфазних періодів, а, отже, і на продуктивність посівів озимих [2]. Зокрема відмічається подовження тривалості осіннього періоду вегетації та порівняно теплі зими, тому виникла необхідність переглянути та уточнити діапазон оптимального строку сівби озимих культур для конкретних ґрунтово-кліматичних умов. До того ж, останніми роками в Україні намітилася тенденція до скорочення витрат на вирощування озимих культур та, внаслідок цього, зниження рівня рентабельності виробництва зерна. Адже товаровиробники через численні податки і диспаритет цін на промислову і сільськогосподарську продукцію не в змозі вирощувати тритикале озиме за інтенсивною технологією, а оптимізація попередників та строків сівби - це найдешевший та найдоступніший захід для підвищення урожайності цієї культури. Відомий спосіб вирощування тритикале озимого у богарних умовах південного Степу України передбачає основний і передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив N86P0K18,5, сівбу, догляд за рослинами, збирання врожаю [3]. Недоліком цього способу є те, що дана технологія вирощування не завжди може забезпечити стабільну врожайність зерна у різні за вологозабезпеченістю роки, адже не враховує коригування такого важливого у богарних умовах південного Степу України фактору як розміщення по доброму попереднику та уточнення оптимальних строків сівби культури. Задачею корисної моделі є раціональне розміщення тритикале озимого у сівозміні та оптимізація строків його сівби для підвищення урожайності зерна у різні за вологозабезпеченістю роки. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, тритикале озиме у сівозміні розміщують виключно по чорному пару, під осінню культивацію вносять N30Р60, висівають культуру у строк з 15 жовтня, за необхідності навесні проводять підживлення N30 та інтегрований захист посівів від шкодочинних об'єктів. Спосіб розроблений та експериментально випробуваний у польових дослідах Миколаївської державної сільськогосподарської дослідної станції 133 НААНУ у 2011-2013 pp. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем південний, що характеризується високим вмістом калію, середнім - фосфору та недостатньо забезпечений азотом. Двофакторний дослід закладений у 2011 p., його схема включає посів тритикале (сорт Папсуївське) по трьох попередниках (чорному пару, соняшникові і озимій пшениці) у 6 строків (5, 15, 25 вересня; 5, 15, 25 жовтня). Повторність у досліді 2 2 триразова, площа посівної ділянки 60 м , облікової - 55 м . Технологія вирощування попередників, система обробітку ґрунту та догляду за паром загальноприйнята для півдня Степу. Агротехніка у досліді була загальноприйнятою для південного Степу і включала в себе основне (N30Р60) та ранньовесняне підживлення (N30) по мерзлоталому ґрунті, хімічний захист посівів від хлібного туруна в осінній період та від шкідливої черепашки у фазу молочної стиглості зерна; внесення суміші гербіциду і фунгіциду в кінці фази кущіння, збирання з одночасним обліком урожайності комбайном "Sampo-130". При постановці досліджень керувались методикою, прийнятою в державному сортовипробуванні сільськогосподарських культур [4, 5]. Економічна оцінка результатів дослідів проводилася у відповідності до загальноприйнятих методик, розроблених в ННЦ "Інститут аграрної економіки УААН" та інших науково-дослідних установах. Погодні умови вегетаційних періодів 2010-2011, 2011-2012 та 2012-2013 pp. восени характеризувались недостатніми запасами вологи, але сприятливою у межах багаторічних даних температурою повітря, а взимку були задовільними для перезимівлі рослин, окрім другої декади лютого 2012 p., коли середня декадна температура повітря виявилась на 5,6 °C нижче норми та становила -9,4 °C морозу, що викликало часткове вимерзання рослин та зрідженість посівів. Це викликало часткове вимерзання рослин та зрідженість посівів. Навесні кращі умови вологозабезпечення спостерігалися у 2011 p., коли загальна сума опадів березня-квітня склала 45,7 мм, порівняно з недостатньою кількістю їх у березні-квітні 2012-2013 р. - відповідно лише 8,5 та 24 мм, кількість травневих опадів у 2011-2012 pp. була близькою до норми, а у 2013 р. - їх не було взагалі. Несприятливі, гостропосушливі умови, що склалися через спекотну погоду у 2012 p., негативно позначились на формуванні структури колоса і врожайності озимих зернових культур. Процеси формування і наливу зерна озимих культур у 2011 та 2012 pp. відбувались за підвищеної температури повітря на фоні випадіння недостатньої кількості атмосферних опадів, 1 UA 92896 U 5 10 тоді як у цей період у 2013 р. опадів було достатньо, але вони вже не мали впливу на продуктивність рослин. За вегетаційний період 2010-2011 pp. випало у середньому 281 мм опадів, 2011-2012 pp. - 186 мм, 2012-2013 pp. - 235 мм. Отже, 2012 рік був гостропосушливим, а 2011 та 2013 pp. - середньопосушливими. Найбільш сприятливим за гідротермічними умовами був 2011 рік, найменш сприятливим - 2012 рік, коли спостерігалася тривала відсутність ефективних опадів та мали місце гостра атмосферна та ґрунтова посухи. Погодні умови років впливали на врожайність зерна тритикале озимого: найбільшою вона була у 2011 р. - у середньому по досліду 1,84 т/га, що на 0,2-0,7 т/га більше за рівень урожайності у 2013 та 2012 pp. відповідно. Важливою умовою одержання високих врожаїв озимих культур є сівба їх в кращі агротехнічні строки. Цей фактор впливає не тільки на формування врожайності тритикале озимого, але й на ефективність виробництва зерна (табл.). Таблиця Економічна ефективність вирощування тритикале озимого залежно від попередників та строків сівби (середнє за 2011-2013 pp.) Вартість Урожайність, Витрати на 1 Собівартість 1 основної Чистий дохід, Строк сівби т/га га, грн. т, грн. продукції з 1 га, грн. на 1 га грн. Попередник - чорний пар 05.09 1,99 2949 1482 4179 1230 15.09 1,92 2949 1536 4032 1083 25.09 2,06 2986 1449 4326 1340 05.10 2,14 2949 1378 4494 1545 15.10 2,15 2986 1389 4515 1529 25.10 1,86 2986 1605 3906 920 Попередник - пшениця озима 05.09 1,40 3056 2183 2940 -116 15.09 1,25 3019 2415 2625 -394 25.09 1,32 3019 2287 2772 -247 05.10 1,39 3019 2172 2919 -100 15.10 1,50 3056 2037 3150 94 25.10 1,22 3056 2505 2562 -494 Попередник - соняшник 05.09 1,22 2986 2447 2562 -424 15.09 1,15 2949 2564 2415 -534 25.09 1,24 2949 2378 2604 -345 05.10 1,32 2949 2234 2772 -177 15.10 1,45 2986 2059 3045 59 25.10 1,09 2986 2739 2289 -697 15 20 25 Результати досліджень свідчать, що у середньому за три вегетаційні роки найбільш продуктивними були посіви за сівби 15 жовтня. Найвища врожайність при цьому залежно від попередника коливалася від 1,45 до 2,15 т/га, тоді як за сівби 25 вересня (контроль) ці показники становили відповідно 1,24 та 1,92 т/га. Попередники також мали свій вплив на урожайність зерна тритикале озимого. Зокрема, найвищий урожай культури (2,02 т/га) було отримано за розміщення її по чорному пару, посів по стерні забезпечив урожайність 1,35 т/га, посів по соняшнику - 1,25 т/га (середнє по строкам сівби). Отже, озиме тритикале є чутливою культурою як до строків сівби, так і до розміщення по менш сприятливих, ніж чорний пар, попередниках. Результати наших розрахунків свідчать, що дотримання оптимальних строків сівби тритикале озимого є одним із найдоступніших і ефективних засобів у господарській діяльності агроформувань. Якщо врахувати, що цей агрозахід здійснюється з однаковими витратами праці та коштів, то вартість одержаного приросту врожаю за сівби в оптимальні строки вже достатньо характеризує його ефективність. Зниження рівня продуктивності веде до зростання собівартості зерна, а це, в кінцевому результаті, знижує рівень прибутковості продукції. Так найвищий економічний ефект 2 UA 92896 U 5 10 15 20 25 виробництва зерна тритикале озимого було досягнуто при вирощуванні її у строк сівби 15.10. (при цьому чистий прибуток по чорному пару становив 1529 грн./га). По стерні та по соняшнику вирощування тритикале озимого за всіх строків сівби, окрім 15.10., було економічно недоцільним, адже ці попередники у несприятливих умовах 2011-2013 pp. не забезпечили накопичення достатніх запасів вологи та поживних речовин у ґрунті, що сприяло формуванню найнижчої врожайності зерна тритикале. Таким чином, оптимізація таких елементів технології вирощування озимих зернових культур як строк сівби та підбір попередника представляє суттєвий інтерес для господарств південного Степу України. Розміщення тритикале озимого по чорному пару та сівба його у кращий агротехнічний строк (15.10.) є не лише найдешевшим, але й найбільш прибутковим заходом, що забезпечує отримання найдешевшої зернової продукції та найвищого чистого прибутку з одиниці площі. Джерела інформації: 1. Рекомендації з підготовки та проведення сівби озимих культур в Миколаївській області під урожай 2013 року: кол. рекомендація // В.І. Травянко, О.В. Піскун, Г.Ф. Похилько, та ін… – Миколаїв, 2012. - 20 с. 2. Посунко В.М. Наслідки глобального потепління клімату для землеробства / В.М. Посунко // Дім, сад, огород. - 2006. - № 6. - С. 22-23. 3. Патент № 30480 Спосіб вирощування озимого тритикале на темно-каштановому ґрунті без зрошення / І.О. Конащук, В.В. Гамаюнова // заявник і власник Інститут землеробства південного регіону УААН (UA); заявлено 19.11.2007; опубліковано 25.02.2008. Бюл. 4/2008. 4. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. - К., 2000. - 100 с. 5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб вирощування тритикале озимого у посушливих умовах Південного Степу України, що включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівбу, догляд за рослинами, збирання врожаю, який відрізняється тим, що тритикале озиме у сівозміні розміщують виключно по чорному пару, під осінню культивацію вносять N30P60, висівають культуру у строк з 15 жовтня, за необхідності навесні проводять підживлення N30 та інтегрований захист посівів від шкодочинних об'єктів. 35 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3