Спосіб діагностики ентеровірусної інфекції у хворих на гостре порушення мозкового кровообігу

Реферат: UA 93020 U UA 93020 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до неврології, та може бути використана для діагностики виникнення інсульту на тлі ентеровірусної інфекції (ЕІ). При наявності обтяженого анамнезу у пацієнтів, що хворіють на прогресуючу судинну недостатність на тлі ентеровірусної інфекції можливе проведення діагностики з метою запобігання виникненню інсульту. Спосіб дозволяє уникнути розвитку інсульту та неврологічних розладів. Це підвищує ефективність профілактики захворювання. Відомо, що з ентеровірусів патогенних для людини, найбільш цікаві віруси поліомієліт), ECHO, Коксакі. Існує 3 типи полівірусів, 31 тип вірусів ECHO. Віруси Коксакі були відкриті у 1948 році при вивченні епідемії поліомієліту. Вони були розділені на групи А та В. Віруси Коксакі неоднорідні в антигенному відношенні. Відомі 23 типи вірусів Коксакі А та 6 типів вірусів Коксакі В. Віруси ECHO, Коксакі розповсюджені скрізь. Вони передаються переважно оральнофекальним, хоча не виключений респіраторний шлях передачі. В людини Коксак, ECHO інфекція може перебігати у вигляді захворювань легкої та середньої ступені тяжкості: лихоманка, гострі респіраторні захворювання, висипка, лімфаденіт, гастроентерит. До більш тяжких проявів ентеровірусної інфекції відносяться гепатит, пневмонія, менінгіт і ураження серця. Не менш цікавими є відомості про ураження судин Коксакі - інфекцією в експерименті та в клініці. Є опис патологічних змін в стінках коронарних судин та аорти при експериментальному ураженні мишей вірусом Коксакі. Ці зміни можуть бути обумовлені порушенням проникності судинної стінки, які провокуються змінами стану тучних клітин. Не виключено, що комплекс описаних морфофункціональних змін веде до метаболічних порушень, а саме - ішемії. Можна зробити висновок, що Коксакі В4, антигени яких в великій кількості знайдені за допомогою РІФ в клітинах міокарда, аорти, нирок, підшлункової залози, може викликати розвиток атеросклерозу в людини, вірогідно, ці віруси можуть бути одним з факторів атерогенезу. Продемонстровано, що Коксакі - інфекція є одним з факторів посилюючих гіперхолістеринемію. Для об'єктивності помітимо, що деякі вчені заперечують етіологічну роль в атеросклеротичному процесі невеликих РІЖ- вірусів, як вірус Коксакі. Таким чином, літературні джерела свідчать, що вірус Коксакі В можливо приймає участь в патогенезі цереброваскулярних захворювань (2) Вперше гіпотеза про роль вірусів в патогенезі судинного захворювання була підтверджена виявленням антитіл до вірусів Коксакі В Барчем та іншими (3,4,5) Тим не менше, існує думка, що значення ентеровірусів в патології людини дещо перебільшено, а виявлені в організмі людини різні захворювання мають іншу етіологію. Разом з тим ентеровіруси інколи викликають лише супутні безсимптомні інфекції (1). Так, залишається відкритим питання про роль ентеровірусів у виникненні гострого порушення мозкового кровообігу. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраним як прототип, є спосіб діагностики ентеровірусної інфекції (1). Даний спосіб включає вірусологічні дослідження - виділення та ідентифікація ентеровірусів; серологічні дослідження - реакція нейтралізації з пригніченням цитопатичної дії, бляшкоутворення, реакція зв'язування комплементу, реакція непрямої гемаглютинації з еритроцитарними діагностикумами. Однак цей спосіб не надає можливості точно діагностувати ентеровірусну інфекцію у хворих з порушеннями мозкового кровообігу, має низьку інформативність. Задачею корисної моделі, що заявляється, є розробка досконалішого, об'єктивнішого та більш достовірного способу діагностики ентеровірусної інфекції у хворих на гостре порушення мозкового кровообігу. Технічний результат, що досягається від вирішення задачі, полягає у підвищенні ефективності діагностики виникнення інсультів на тлі ентеровірусної інфекції. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає проведення дослідження крові на наявність ентеровірусів, згідно з корисною моделлю, додатково проводять полімеразну ланцюгову реакцію та виділення РНК з клінічного матеріалу на 1 та 14 добу перебування в стаціонарі. Молекулярно-генетичне дослідження (полімеразну ланцюгову реакцію) проводили на базі кафедри мікробіології, вірусології і імунології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Для проведення зворотної транскрипції полімеразно-ланцюгової реакції використовували комерційні тест-системи «АмпліСенс» (набір реагентів розроблений та випускається ФГУН «ЦНИИ эпидемиологии Роспотребнадзора» (м. Москва)). Виділення РНК ентеровірусів з клінічного матеріалу проводили методом афінної сорбції на частинках силікагелю по Boom et al., використовуючи набір реагентів «РИБО-сорб» («АмплиСенс», РФ). Реакцію зворотної транскрипції проводили одразу після виділення РНК з використанням ферменту ревертази з набору «Реверта L-100» («АмплиСенс», РФ). 1 UA 93020 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Ампліфікацію вірусної кДНК проводили на багатоканальному ампліфікаторі «Parkin Elmer» (США), використовуючи реактиви тест-системи «АмплиСенс Enterovirus-207». Детекцію продуктів ампліфікації здійснювали методом горизонтального електрофорезу в 1,5 % агарозному гелі з бромідом етидію. Облік результатів проводили візуально, проглядаючи гель в УФ-трансілюмінаторі (довжина хвилі 254 нм), використовуючи червоний світлофільтр. Статистичну обробку проводили за допомогою пакетів статистичних програм «Statistica 6,0 for Windows», EXCEL. Спосіб, що заявляється, у порівнянні з прототипом має суттєві переваги: а) високочутливий; б) ефективний; в) є експрес-методом при діагностиці. В дослідженні прийняли участь 58 хворих з різними формами ГПМК та 58 хворих на дисциркуляторну атеросклеротичну та гіпертонічну енцефалопатію - контрольна група, що знаходились на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Олександрівської лікарні м. Києва в 2009-2013 роках. Вік обстежених хворих від 31 до 86 років та в середньому складає 62,8±11,5 років. Кількість обстежених жінок та чоловіків приблизно однакова та складає 30 жінок (51,7 %) та 28 чоловіків (48,3 %). Середній вік обстежених жінок - 63,7 ± 12,8 років, а чоловіків 61,9 ± 11,3 років. Віково-статевий склад основної та контрольної груп порівняний за показниками. При необхідності методом вільного підбору контрольної та основної груп врівноважували пацієнтів за віково-статевим складом, основним діагнозом. В результаті 43 з 58 відібраних проб дали позитивний результат, що склало 74,1%. У 15 хворих (25,9%) результати дослідження були негативними. Аналіз отриманих даних показав, що наявність ентеровірусів в крові обстежених хворих методом ОТ-ПЛР знайдено в 30 жінок, середній вік яких складав 62 ± 13,8 років, та в 13 чоловіків, середній вік яких складає 55,8 ± 2,9 років. Згідно з методичними рекомендаціями з епіднагляду та профілактики ентеровірусної (неполіо) інфекції (м. Москва, 2008), підґрунтям для лабораторного підтвердження ентеровірусної інфекції служить виявлення ентеровірусів або їх РНК у стерильних типах клінічного матеріалу з застосуванням прямих методів їх виявлення, або виявлення сероконверсії, або чотирикратного наростання титру антитіл при дослідженні парних сироваток, які взяті з інтервалом в 14 днів. Виявлення в крові обстежених хворих РНК ентеровірусів свідчить про наявність в них ентеровірусної інфекції. Більш того, з анамнезу відомо, що в 12 з 43 хворих з позитивним результатом при проведенні ПЛР напередодні госпіталізації з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу були ознаки ГРВІ, однак, пацієнти не звертались до поліклініки та стаціонару. Приклад 1. Виписка з амбулаторної карти № 3221372 хворого В., 63 років. З 20 років, після переохолодження став помічати погіршення стану. Неодноразово консультувався з поводу свого стану в різних спеціалістів, в тому числі в Москві. Однак, на січень 2006 року оцінював свій стан як не зовсім задовільний із-за загальної слабкості. З анамнезу життя особливу увагу привертає наявність інсульту в анамнезі у матері. Пацієнт консультований 05.01.06 р. на кафедрі неврології. При огляді звертали на себе увагу центральний парез мімічних м'язів та парез лівих кінцівок з розладами чутливості на лівій половині тіла. Йому було призначено: цераксон 1000мкг в/в 1 раз на добу 10 днів; актовегін 10мл в/в 1 раз на добу 10днів. Разом з тим: 20 мкг аторвастатину 1 раз на добу ввечері, 150 мкг кардіомагнілу. Зразу після виникнення інсульту: протягом 2 днів по 1 таблетці (325мг) аспірину 2 рази на день, а потім 1/2 таблетки (150 мкг) кожен день ввечері протягом 1 місяця та гевіран 800мг 5 разів на добу протягом 14 діб. Через 2 тижня після лікування зменшився неврологічний дефіцит. Через 3 тижня хворий був виписаний додому. Через півроку після повторного курсу лікування неврологічний дефіцит зменшився ще більше. Ще через півроку після повторного курсу лікування неврологічний дефіцит зменшився ще більше, покращився загальний стан. В цілому без інсульту, лікування продовжується. Приклад демонструє достатньо ефективне використання перерахованих методів обстеження з метою профілактики інсульту у пацієнта з ентеровірусною інфекцією. Приклад 2. Виписка з історії № 3225961, хворої У., 64 роки. Доставлена швидкою допомогою в неврологічне відділення Олександрівської лікарні 11.02.06 р. з діагнозом: повторний інсульт. З молодості з'явилась велика кількість пігментних плям на шкірі. В 60 років - двічі транзиторні ішемічні атаки (ТІА) а, в 62 роки гостре порушення мозкового кровообігу з лівобічним геміпарезом. Лікувалась: цераксон 1000мкг в/в 1 раз на добу 10 днів; актовегін 10мл в/в 1 раз на добу 10днів. Разом з тим: 20 мкг аторвастатину 1 раз на добу ввечері, 150 мкг кардіомагнілу. Через 2 тижня після лікування зменшився неврологічний дефіцит. Через 3 тижня хвора була виписана додому. Особливості анамнезу життя. Батько помер в 50 років від інфаркту міокарда, мати в 79 років від інсульту. Шкідливі звички відсутні. Артеріальний тиск - 100/70 мм рт. ст. В лабораторних аналізах - без особливостей. За нашими ознаками 5 ознак. Приклад демонструє 2 UA 93020 U 5 10 15 20 25 30 35 багатолітнє використання терапії разом з судинними, нейролептиками, протихолестериновими та статиновими препаратами запобігає виникненню повторного інсульту та ЧРГ. Приклад № 3. Виписка з історії хвороби № 3121310 хворої К., 70 років. Знаходилась в лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва з 12.08.09 р. Скаржилась на загальну слабкість, закрепи, біль в серці ниючого характеру годинами, сухість шкіри. Хворіє протягом 10 років, коли з'явились вищеперераховані скарги. Спостерігається амбулаторно на кафедрі неврології з 2006 р. Лікувалась в поліклініці і двічі в стаціонарах м. Києва з діагнозом ТІА. Приймала цераксон 500мкг в/в 1 раз на добу 10 днів; актове гін 5мл в/в 1 раз на добу 10 днів та таблетовані форми: 10-20 мкг - аторвастатин 1 раз на добу ввечері, 75 мкг кардіомагніл, 150мкг аспірин з суттєвим покращенням. За останніх два роки самопочуття покращилось, Р=46 за хв. артеріальний тиск 90/60 мм рт. ст. Інші дані без особливостей. В перші дні лікування та на 21 день перевірено кров на наявність ентеровірусної інфекції. Пацієнтці. проведено обстеження за перерахованими вище методами. Приклад демонструє ефективність проведення діагностики за допомогою призначених нами методів діагностики. Використана така діагностика, яка є найбільш доцільною для своєчасного виявлення ентеровірусної інфекції. Якщо виявлена ентеровірусна інфекція в хворих на дисциркуляторну атеросклеротичну та гіпертонічну енцефалопатію що найменше діагностується можливий інсульт, або ентеровірусна інфекція розглядається, як провокуючий фактор. На цьому фоні і розвивається імунологічна недостатність, що веде до посилення судинної патології. Застосування запропонованого способу діагностики може бути використано з профілактичною метою для запобігання виникнення інсульту. Література: 1. А.В. Борисов, А.Р. Семак, Я.М. Мотузова, Т.В. Лурье // Уровень С-реактивного белка у пациентов с инсультом, Белорусский государственный медицинский университет, 02.2006. 2. Гіріна О.М. Імунопатогенетичні та ендокринні зміни при різних формах ішемічної хвороби серця в умовах вірусної інфекції і їх терапевтична корекція/ О.М. Пріна: Автореферат. // К., 1996. - С 44. 3. Кротенко О.В. Зміни ліпідного метаболізму у хворих на нестабільну стенокардію на фоні Коксакі В вірусної інфекції та їх терапевтична корекція. / О.В. Кротенко // Автореферат. - К., 2001. - С. 20. 4. Тотолян А.А. Сердечнососудистые поражения при инфекционных заболеваниях / А.А.Тотолян, Л.А. Бурова, В.А. Нагорнев [та ін.] // Вестник Российской Академии медицинских наук. - 2003. - №12. - С. 56-61. 5. Широбоков В.П. Роль Коксакі В вірусної інфекції в етіопатогенезі нестабільної стенокардії / В.П. Широбоков, Κ.Μ. Амосова, О.В. Кротенко // Укр. кардіол. журн. - 1999. -№ 2. -С. 20-25. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб діагностики ентеровірусної інфекції у хворих на гостре порушення мозкового кровообігу, що включає проведення дослідження крові на наявність ентеровірусів, який відрізняється тим, що додатково проводять полімеразну ланцюгову реакцію та виділення РНК з клінічного матеріалу на 1 та 14 добу перебування в стаціонарі. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3