Спосіб прогнозування швидкості рентгенологічного прогресування раннього ревматоїдного артриту

Реферат: UA 93022 U UA 93022 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме ревматології, і може бути використана для оптимізації лікування раннього ревматоїдного артриту шляхом визначення очікуваної швидкості його рентгенологічного прогресування. Ревматоїдний артрит є системним захворюванням сполучної тканини, що характеризується хронічним імунозапальним ураженням переважно дрібних суглобів кистей та стоп [4]. Чисельні роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників продемонстрували, що перші роки (і навіть місяці) з моменту дебюту ревматоїдного артриту є вирішальними з погляду прогресування патологічного процесу та прогнозування його віддалених наслідків [1, 6]. Максимально раннє призначення адекватної базисної терапії суттєво покращує прогноз хвороби [5, 7]. Індивідуалізований підхід до вибору певного базисного препарату чи їх комбінації враховує варіант перебігу ревматоїдного артриту. Так, у 10-14 % пацієнтів перебіг захворювання характеризується відносно легким ураженням суглобів із подальшим швидким зворотним розвитком, що легко піддається лікуванню нестероїдними протизапальними препаратами і характеризується тривалою відсутністю специфічних рентгенологічних змін [3]. У іншої категорії хворих, навпаки, незворотні деструктивні зміни суглобів візуалізуються вже через 6-12 місяців від дебюту ревматоїдного артриту. Все це вимагає пошуку прогностичних факторів прогресування ревматоїдного артриту з метою визначення групи ризику швидкого розвитку суглобової деструкції і формування індивідуального підходу до базисної терапії цієї категорії хворих. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраним як прототип, є прогнозування перебігу раннього ревматоїдного артриту шляхом визначення переліку прогностично значущих факторів прогресування [2]. Згідно з прототипом, до прогностичних факторів рентгенологічного прогресування раннього ревматоїдного артриту належать наявність ерозій на рентгенограмі в ранній стадії (до 2 років), жіноча стать, титр ревматоїдного фактора (РФ)>1:40 в дебюті, артрит 3 великих суглобів і більше, пізній початок базисної терапії (через >12 міс. після появи перших ознак артриту). Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у визначенні не лише переліку маркерів несприятливого прогнозу раннього ревматоїдного артриту, але й кількісної оцінки їх значущості та розробці формули для розрахунку очікуваної величини загального рентгенологічного рахунку у конкретного хворого через 2 роки стандартної базисної терапії. Технічним результатом є покращення прогнозування швидкості рентгенологічного прогресування раннього ревматоїдного артриту і, відповідно, оптимізація диференційованого підходу до лікування хворих з раннім ревматоїдним артритом. Про інші способи передбачення швидкості суглобової деструкції у хворих з раннім ревматоїдним артритом в літературі не повідомляється. Для вирішення поставленої задачі нами було обстежено 144 хворих з раннім ревматоїдним артритом (з тривалістю хвороби до 2 років), які як базисне лікування отримували один з чотирьох можливих варіантів базисної терапії: метотрексат (МТ) в дозі 15-20 мг/тиж., лефлуномід (ЛФ) у навантажувальній дозі 100 мг/добу 3 дні поспіль і в подальшому у підтримуючій дозі 10-20 мг/добу, сульфасалазин (СС) в дозі 2 г/добу чи комбіновану базисну терапію (КБТ) (серед яких найбільшу частку складала базисна терапія МТ у поєднанні з делагілом або плаквенілом (Дел/Пл) чи з СС, рідше призначались ЛФ з МТ, ЛФ з СС, ЛФ з Дел/Пл та СС з Дел/Пл). Всі хворі були всебічно (клінічно, лабораторно, рентгенологічно) обстежені, включаючи визначення рахунку болючих і набряклих суглобів, рівнів швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), С-реактивного білка (СРБ) в крові, наявності та титру РФ та антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду (анти-ЦЦП), розрахунок індексу активності хвороби (DAS28), аналіз рентгенограм кистей і стоп з обчисленням рентгенологічного рахунку (рахунку ерозій, звуження суглобових щілин, загального рахунку) за модифікованою шкалою Шарпа - ван дер Хейде [8] (табл.). 50 1 UA 93022 U Таблиця Вихідна клініко-демографічна, лабораторна та рентгенологічна характеристика хворих на ранній РА, які протягом 2 років отримували один з варіантів БТ Показники Жінки, % Чоловіки, % Вік, роки (М±m) Тривалість РА, міс. (М±m) Серопозитивні за РФ, % Серопозитивні за анти-ЦЦП, % DAS28 (М±m) Наявність системних проявів, % Рахунок ерозій, бали Рахунок звужень щілин, бали Загальний рентгенологічний рахунок, бали Рівень СРБ, мг/л (М±m) ГК перорально, % Середня початкова доза ГК, мг/добу (М±m) Групи хворих залежно від призначеної БТ МТ (n=54) ЛФ (n=46) СС (n=22) КБТ (n=22) 81,5 86,9 72,7 72,7 18,5 13,1 27,3 27,3 50,2±1,16 47,0±2,0 50,3±2,92 52,0±1,86 8,60±1,06 11,5±1,06 10,1±1,65 12,1±1,47 57,4 58,7 63,6 63,6 70,4 71,7 72,7 68,2 6,36±0,14 6,19±0,16 6,02±0,86 6,31±0,20 42,6 45,6 50,0 45,4 0,72±0,27 0,56±0,23 1,0±0,58 1,52±0,45 18,1±1,53 15,1±1,61 18,9±2,17 22,1±2,19 18,8±1,59 15,7±1,67 19,9±2,35 23,6±2,27 211,3±30,4 87,1 149,7±16,2 84,7 204,9±39,7 86,4 206,7±38,5 86,4 15,7±1,12 15,7±0,85 15,1±2,80 15,5±2,0 Примітка. ГК - глюкокортикоїди. 5 10 15 20 25 30 Через 2 роки лікування знову було проведено рентгенографію кистей і стоп і здійснено кількісний аналіз рентгенологічних змін за тією ж методикою, що і на початку лікування. З метою визначення факторів, які справляють незалежний вплив на рентгенологічне прогресування ревматоїдного артриту (зміни /різниця через 2 роки порівняно з початковими/ рентгенологічного рахунку ураження суглобів за модифікованою шкалою Шарпа - ван дер Хейде), проведено множинний лінійний регресійний аналіз вихідних значень показників, які могли б потенційно впливати на ренгенологічне прогресування хвороби, а саме - стать, вік пацієнтів, наявність системних проявів, тривалість, активність, серологічний варіант хвороби, наявність та титр РФ і анти-ЦЦП, підвищений рівень СРБ та ШОЕ, дані рентгенографії кистей і стоп (рентгенологічні рахунки за модифікованою шкалою Шарпа-ван дер Хейде). Згідно з отриманими нами даними, до факторів, що впливають на рентгенологічне прогресування хвороби, належать наявність анти-ЦЦП (значущість фактора (В) = 12,8, р