Спосіб визначення термостійкості зразків сої

Реферат: Спосіб визначення термостійкості зразків сої включає прогрівання насіння та визначення схожості насіння за відсотком схожості, ступенем депресії довжини та ваги п'ятидобових проростків. Прогрівання насіння зразків сої проводять за температури 602 °C з експозицією 40 хвилин. UA 93263 U (12) UA 93263 U UA 93263 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема рослинництва, а саме - до селекції рослин. Існуючі способи визначення термостійкості (до підвищених температур) сільськогосподарських культур включають випробування рослин у суховійній камері [1], визначення змін у синтезі білка при нагріванні проростків сої [2], визначення електричного опору тканин листка овочевих культур [3], термотестування генотипів для прогнозування гетерозису та оцінки життєздатності посівного матеріалу [4]. Їх недоліком є значна складність, трудомісткість [1, 2, 4] та потреба у спеціальному обладнанні [3]. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є спосіб визначення термостійкості сільськогосподарських культур, що включає прогрівання насіння сої у воді при температурі 4446 °C і експозиції 20 хв. з наступним пророщуванням та визначенням термостійкості насіння за відсотком його проростання [5]. Основним недоліком даного способу є його низька розподільча здатність і неможливість застосування для термотестування зразків сої, вирощених в умовах з підвищеним температурним режимом в період вегетації. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищити розподільчу здатність способу термотестування зразків сої шляхом їх диференціації за термостійкістю насіння та виділення термостійких форм для селекції. Поставлена задача вирішується шляхом прогрівання насіння зразків сої у воді при температурі 60±2 °C з експозицією 40 хвилин з наступним обліком термостійкості прогрітих проб насіння за відсотком схожості п'ятидобових проростків та за ступенем депресії інтенсивності ростових процесів (довжини проростка і його ваги) в досліді. Спосіб здійснюють шляхом занурення досліджуваних зразків у марлевих мішечках достатнього розміру, щоб насіння розміщувалося вільно, у воду з температурою 60±2 °C з експозицією 40 хвилин у водному термостаті ТЖ-0-03 ємністю 25 літрів. Контрольні партії насіння залишаються у воді кімнатної температури з такою ж експозицією. Після прогрівання у гарячій воді мішечки з насінням досліджуваних зразків переносяться до ємкості з водою кімнатної температури для охолодження. Після цього насіння досліджуваних та контрольних зразків розкладається у рулони з фільтрувального паперу та поміщається на пророщування за стандартною методикою [6] до термостату за температури 25±2 °C на 5 діб. Облік термостійкості прогрітих проб насіння проводиться за відсотком схожості 5-добових проростків та за ступенем депресії довжини проростка і його ваги в досліді. Схожість насіння після прогрівання (Р) визначають у відсотках від контролю за формулою: Р=Д/К×100 %, де: Р - термостійкість, % К - схожість насіння в контролі, шт. Д - схожість насіння в досліді, шт. за цією формулою розраховуються також Р1 - ступінь депресії довжини проростка в досліді та Р2 - ступінь депресії ваги проростка в досліді. Спосіб був експериментально проведений у лабораторії селекції і генетики сої Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН впродовж 2011-2012 років. Матеріалом для досліджень була колекція з 83 сучасних зразків сої врожаю 2011 р. та 2012 р. В результаті термотестування вибірка досліджуваних сортозразків розподілилася на три групи стійкості (табл. 1), які формували за стандартним відхиленням [7]. З 83 сучасних зразків сої стійких в різні роки досліджень було 8,4 %, середньостійких - 45,8 %, з низькою термостійкістю -6,0 % та мігруючих з однієї групи в іншу - 39,8 %. Запропонований температурний режим призводить до істотного зниження схожості насіння, довжини проростка та його ваги (інтенсивність ростових процесів), є діагностичною ознакою термостійкості досліджуваних зразків сої і критерієм добору термостійких форм. 50 1 UA 93263 U Таблиця 1 Результати лабораторного термотестування зразків сої та їх розподіл за групами термостійкості Сорт Ступінь депресії Ступінь депресії довжини ваги довжини ваги Термостійкість Термостійкість Група проростка проростка Група проростка проростка (Р), % (Р), % в досліді в досліді в досліді в досліді (Р, ), % (Р2), % (Р1), % (Р2), % Насіння врожаю 2011 р. Насіння врожаю 2012 р. Стійкі Аннушка Labrador Верас Гибрид АСС 21 Середньостійкі F50R/W Ствига Emerson Романтика Нестійкі Антрацит Selvia Мерлін Karikachi 5 10 15 20 25 30 60 53 48 1 1 1 64 81 57 62 60 63 81 87 85 1 1 1 34 111 98 42 121 109 44 1 65 92 85 1 87 90 41 34 28 33 2 2 2 2 57 85 50 44 63 99 43 54 41 71 63 54 2 2 2 2 40 82 88 51 46 86 82 476 2 6 2 0 3 3 3 3 2 12 42 0 3 23 63 0 12 11 5 0 3 3 3 3 20 71 31 0 51 74 36 0 Таким чином можна зробити висновок, що за допомогою вказаних параметрів прогріву насіння можна визначити зразки сої з термостійкістю насіння від 0,0 до 100,0 %. Заявлена корисна модель забезпечує об'єктивну класифікацію зразків сої на основі порівняльної кількісної характеристики їх ростових процесів та забезпечує одержання термостійких форм сої шляхом добору, з подальшим використанням їх в селекції на жаростійкість. Джерела інформації: 1. Клюка В.И. Реакция подсолнечника на действие высоких температур при низкой относительной влажности воздуха в фазе бутонизации и цветения / В.И. Клюка, Т.Е. Гусева // Бюллетень научно-технической информации по масличным культурам. - ВНИИМК: 1974. - Вып. 3. - С. 19-22. 2. Айтхожин М.А. Регуляция синтеза стрессовых белков на ранних стадиях прорастания семян / М.А. Айтхожин, С.А. Бельгибаев, А.А. Токарев // Стрессовые белки растений. Новосибирск: Наука, 1989. - С. 20-23. 3. Ивакин А.П. Оценка жароустойчивости овощных культур по электрическому сопротивлению тканей листа / А.П. Ивакин // Методы оценки устойчивости растений к неблагоприятным условиям среды. - Л.: Колос, 1976. - С. 83-87. 4. Шахбазов В.Г. Прогнозирование эффекта гетерозиса семян сельскохозяйственных растений методом термотестирования / В.Г. Шахбазов // Гетерозис сельскохозяйственных растений, его физиолого-биохимическое и биофизические основы. - М: Колос, 1975. - С. 224229. 5. Полевой В.В. Практикум по росту и устойчивости растений: учебн. пособие / В.В. Полевой, Т.В. Чиркова, Л.А. Лутова и др.; под ред. В.В. Полевого, Т.В. Чирковой. - СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2001. - С. 129-130. 6. ДСТУ 4138-002. Насіння с/г культур. Методи визначення якості. Київ: Держстандарт України, 2003. - 173 с. 7. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) (учебное пособие) / Б.А. Доспехов. - М.: Агропромиздат, 1985. - С. 160-164. 2 UA 93263 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб визначення термостійкості зразків сої, що включає прогрівання насіння та визначення схожості насіння за відсотком схожості, ступенем депресії довжини та ваги п'ятидобових проростків, який відрізняється тим, що прогрівання насіння зразків сої проводять за температури 602 °C з експозицією 40 хвилин. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3