Спосіб неінвазивного вимірювання внутрішньочеревного тиску

Реферат: Спосіб непрямого і неінвазивного вимірювання внутрішньочеревного тиску включає тиск на передню стінку черевної порожнини, оцінку податливості передньої стінки черевної порожнини. Крім цього, тиск на передню стінку черевної порожнини здійснюється через шток пристрою, який з'єднаний через трійник із створювачем тиску і анероїд ним манометром. UA 94339 U (12) UA 94339 U UA 94339 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до медицини, а саме до хірургії і може використовуватися для непрямого і неінвазивного вимірювання тиску в черевній порожнині у хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини. Майже у кожного другого-третього хворого із травмою органів черевної порожнини, а також після операцій на череві виявляється внутрішньочеревна гіпертензія (ВЧГ), яка негативно впливає на функції всіх органів і систем людського організму. Рання діагностика ВЧГ дозволяє попередити розвиток абдомінального компартмент-синдрому (АКС) і несприятливого перебігу та наслідку захворювання [1]. Запропоновано [2] розглядати живіт як рідинний резервуар, який підкоряється закону Паскаля. Згідно цього закону тиск на поверхні рідини й у всіх його відділах є величина однакова, отож і вимірювання ВЧТ проводять як прямим способом у самій черевній порожнині (при лапаротомії, лапароскопії), так непрямими інвазійними способами через порожнисті органи (шлунок, пряму кишку, нижню порожнисту вену, сечовий міхур), податливі стінки яких служать при певних умовах пасивним передавачем ВЧТ [3]. До недоліків наведених непрямих способів відносяться: ненадійне і неточне вимірювання тиску при втраті еластичних властивостей стінок органів, при безпосередній їх травмі і стисненні гематомами, запальними процесами. Часті вимірювання тиску в порожнистих органах для моніторингу ВЧГ у хворих, які знаходяться в критичному стані, несуть загрозу бактеріальної контамінації і розвитку сепсису. Згідно закону Паскаля коливання ВЧТ безпосередньо впливає на податливість передньої стінки черевної порожнини, яка оцінюється в клінічних умовах методом пальпації. Найбільш близьким до запропонованого способу є спосіб за джерелом [4]. Пацієнт лежить на спині із зігнутими в колінних суглобах і незначно розведеними ногами (що відповідає максимальному розслабленню м'язів черевного пресу). Пальпацію здійснюють ковзаючими рухами пальців кисті, укладених на черево плазом, при цьому легко натискують пальцями руки на черевну стінку. Про напруженість і податливість черевної стінки судять за опором, який відчувають пальці руки при пальпації черева. Порівнюють тонус м'язів правої та лівої половини черевної стінки на однаковому рівні. За ступенем напруги м'язів розрізняють: незначну резистентність, значне напруження, доскоподібне напруження. Відомому способу притаманні наступні недоліки: 1) оцінка ступеню податливості передньої стінки черевної порожнини шляхом пальпації суб'єктивна і ґрунтується тільки на тактильних відчуттях дослідника; 2) відсутній об'єктивний кількісний критерій податливості черевної стінки і його неможливо використати в динаміці захворювання; 3) напругу і податливість черевної стінки важко визначити при значному розвитку жирової клітковини; 4) пальпація черевної стінки у хворих перитонітом болюча процедура. Мета корисної моделі винаходу створити спосіб неінвазивного вимірювання податливості передньої стінки черевної порожнини. Результат, який може бути досягнутий корисною моделлю винаходу, полягає в створені способу, який забезпечить неінвазивну, об'єктивну, просту і динамічну оцінку внутрішньочеревного тиску по кількісному зменшенню або збільшенню податливості передньої стінки черевної порожнини. Цей результат досягається за рахунок того, що на обмежену ділянку передньої стінки черевної порожнини діє сила (F), яка перевищує ВЧТ, і під дією якої виникає поглиблення (d) в черевній стінці на певну величину (Nmm). При стандартній величині (Nmm) поглиблення черевної стінки (d), сила (F) буде відповідати ВЧТ. Спосіб, що заявляється як корисна модель винаходу для вимірювання внутрішньочеревного тиску, містить (креслення) пристрій для тиску на черевну стінку (1), що розмішений в прозорому корпусі округлої форми діаметром 80 мм (2), верхня стінка пристрою сполучається через трійник (3) з анероїдним манометром (4), клапаном (5) і створювачем тиску (6), у центрі нижньої стінки пристрою розміщений шток (7) для тиску на черевну стінку висотою 10 мм, наконечник штоку сформований у вигляді людського пальця - напівсфери, діаметром 18 мм і площею -5 2 см . Спосіб, що заявляється як корисна модель, здійснюється наступним чином. Пацієнт лежить на спині, максимально розслабленим. Корпус пристрою притискають нижньою частиною до передньої стінки черевної порожнини на два поперечних пальця вище пупка, зліва. Резиновою грушею нагнітають повітря в пристрій для тиску на черевну порожнину, при цьому контролюють, щоб шток пристрою повністю заглибився в черевну стінку на 10 мм. При заглиблені штоку в черевну стінку стрілка манометра відхиляється на відповідний кут, що виражений на шкалі в мм рт ст. внутрішньочеревного тиску. Технічний результат - кількісний вимір внутрішньочеревного тиску, точність виміру, простота, можливість багаторазового виміру для постійного моніторингу. 1 UA 94339 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 За запропонованим способом проведене вимірювання внутрішньочеревного тиску у 8 пацієнтів віком від 28 до 65 років, оперованих лапароскопічним методом з приводу холециститу. До операції ВЧТ, що вимірювався запропонованим способом, становив у середньому 4,7±0,12 мм рт ст., після інтубації хворих і переведення їх на штучну вентиляцію легень - 5,3±0,17 мм рт ст. При нагнітанні СО2 в черевну порожнину під тиском від 5 до 18 мм рт ст. виявлена пряма кореляційна залежність між ВЧТ і напругою передньої стінки черевної порожнини, що визначалася запропонованим способом (р