Спосіб вимірювання внутрішньочеревного тиску у хворих у післяопераційному періоді

Реферат: Спосіб вимірювання внутрішньочеревного тиску у хворих у післяопераційному періоді за допомогою манометра низького тиску. Після виконання основного етапу оперативної допомоги через прокол шкіри по бічній поверхні живота між очеревиною і апоневрозом встановлюють гумовий балон, герметично сполучений із трубою механічного нагнітача повітря і з манометром низького тиску. Потім проводять нагнітання 5 мм куб. повітря в гумовий балон для створення робочого об'єму в гумовому балоні, коливання якого передаватимуться на манометр низького тиску, причому даний показник вважають нульовою точкою відліку. UA 74436 U (12) UA 74436 U UA 74436 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до абдомінальної хірургії, і може бути використана для вимірювання і моніторингу внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) у хворих, що перенесли операції на органах черевної порожнини. Як прототип вибраний спосіб вимірювання внутрішньочеревного тиску (Абакумов М.М. Значение синдрома высокого внутрибрюшного давления в хирургической практике (обзор литературы) /М.М.Абакумов, А.Н. Смоляр // Хирургия, 2003. - № 12. - С. 66-72), що включає використання звичайного сечового катетера Фолея, через який в порожнину сечового міхура вводять 50-100 мл стерильного фізіологічного розчину, після чого приєднують до катетера Фолея прозорий капіляр або лінійку і вимірюють внутрішньоміхуровий тиск, приймаючи за нуль лобкове зчленування, також до катетера Фолея можна приєднати манометр низького тиску, показники якого й відповідатимуть рівню тиску в черевній порожнині. Ознаками, що збігаються з істотними ознаками заявленого способу, є використання манометра низького тиску. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату, є те, що при кожному вимірюванні доводиться збирати систему наново, що передбачає високий ризик розвитку висхідної інфекції сечовивідних шляхів, а також вимірювання тиску в сечовому міхурі неможливо застосовувати у пацієнтів із переломом кісток тазу, з паравезикальними гематомами і травмою сечового міхура. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу-прототипу шляхом вимірювання тиску черевної порожнини без катетеризації сечовивідних шляхів, що дозволить досягти технічного результату - поліпшити моніторинг ВЧТ у післяопераційному періоді. Технічнім результатом корисної моделі є підвищення точності й інформативності вимірювання, можливість моніторингування ВЧТ протягом тривалого періоду, запобігання інфікуванню сечовивідних шляхів, можливість широкого застосування у хворих із різними патологіями. Поставлена задача вирішується тим, що в способі вимірювання внутрішньочеревного тиску у хворих у післяопераційному періоді за допомогою манометра низького тиску, згідно з корисною моделлю, після виконання основного етапу оперативної допомоги через прокол шкіри по бічній поверхні живота між очеревиною й апоневрозом встановлюють гумовий балон, герметично сполучений із трубою механічного нагнітача повітря і з манометром низького тиску, потім проводять нагнітання 5 мм куб. повітря в гумовий балон для створення робочого об'єму в гумовому балоні, коливання якого передаватимуться на манометр низького тиску, причому даний показник вважають нульовою точкою відліку. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому: застосування системи для вимірювання ВЧТ, що складається з гумового балона, герметично з'єднаного з трубою механічного нагнітача повітря і з манометром низького тиску, проведення нагнітання повітря в балон для створення робочого об'єму в ньому, коливання якого передаватимуться на манометр низького тиску, дозволяє визначати ВЧТ протягом тривалого часу для уникнення можливості інфікування сечовивідних шляхів, що дозволяє здійснювати необхідний і якісний моніторинг протягом післяопераційного періоду. На кресленні показана схема післяопераційного вимірювання і моніторингу внутрішньочеревного тиску, де 1 - шкіра, 2 - очеревина, 3 - апоневроз, 4 - гумовий балон, 5 трубка, 6 - механічний нагнітач повітря, 7 - манометр низького тиску, 8 - клапан, 9 - лапаротомна рана. Після виконання основного етапу оперативної допомоги на органах черевної порожнини через прокол шкіри 1 по бічній поверхні живота між очеревиною 2 і апоневрозом 3 встановлюють гумовий балон 4, герметично з'єднаний із системою, що складається з трубки 5, механічного нагнітача повітря 6 із клапаном 8, манометра низького тиску 7. Потім проводять нагнітання 5 мм куб. повітря в гумовий балон 4 за допомогою механічного нагнітача повітря 6 при закритому клапані 7 для створення робочого об'єму в гумовому балоні 4, коливання якого передаватимуться на манометр низького тиску 7, даний показник є нульовою точкою відліку, оскільки при відкритій черевній порожнині показник внутрішньочеревного тиску дорівнює нулю. Після цього зашивають лапаратомну рану 9. Різниця між наявним і початковим показниками манометра низького тиску 7 є величиною внутрішньочеревного тиску. Система може бути використана протягом всього післяопераційного періоду, для контролю тиску в черевній порожнині у будь-який момент. Щоб видалити представлену систему для вимірювання внутрішньочеревного тиску, достатньо випустити повітря через клапан 8 і витягнути систему з рани. Розроблений спосіб вимірювання і моніторингу внутрішньочеревного тиску в післяопераційному періоді технічно простий у виконанні, не має протипоказань, зручний для 1 UA 74436 U 5 10 15 20 25 контролю внутрішньочеревного тиску протягом всього післяопераційного періоду, може бути проведений у будь-якому стаціонарі. Дана система моніторингу внутрішньочеревного тиску була використана в післяопераційному періоді в 11 пацієнтів, що оперувалися з приводу поширеного перитоніту. Контроль інтраабдомінальної гіпертензії дозволив своєчасно вносити корективи до лікувальнодіагностичного процесу, сприяв більш ранній діагностиці продовженого перитоніту і післяопераційних ускладнень із боку черевної порожнини. Клінічні приклади використання запропонованого способу. Хворий В., 57 років, оперований із приводу сегментарного некрозу тонкої кишки унаслідок мезентеріального тромбозу. Проведена резекція 1 метра ураженої ділянки тонкої кишки в 50 см від ілеоцекального переходу, установлена система моніторингу внутрішньочеревного тиску. На 2-у добу відмічено підвищення ВЧТ до 16 мм рт. ст., що змусило запідозрити ускладнення в черевній порожнині. Надалі відмічене наростання ВЧТ на 1-2 мм рт. ст. кожну годину, поява перитоніальних симптомів, погіршення показників гомеостазу та гемодинаміки. Хворому проведена релапаротомія, під час якої виявлена неспроможність швів анастомозу внаслідок продовженого некрозу, проведена резекція анастомозу з накладенням нового. Післяопераційний період проходив без ускладнень. Хворий Ш., 28 років, оперований із приводу гострого гангренозного апендициту, поширеного перитоніту. Проведена апендектомія, встановлена система для моніторингу ВЧТ. На 3-у добу перебігу післяопераційного періоду відмічено підвищення ВЧТ до 20 мм рт. ст. із тенденцією до наростання. Дана обставина була предиктором ранньої спайкової непрохідності. Проведена релапаротомія, усунення причини непрохідності, інтубація тонкого кишечнику. Надалі післяопераційний період проходив без ускладнень. Запропонований спосіб дозволяє визначати внутрішньочеревний тиск протягом тривалого часу для уникнення можливості інфікування сечовивідних шляхів, дає можливість здійснювати необхідний і якісний моніторинг протягом післяопераційного періоду. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб вимірювання внутрішньочеревного тиску у хворих у післяопераційному періоді за допомогою манометра низького тиску, який відрізняється тим, що після виконання основного етапу оперативної допомоги через прокол шкіри по бічній поверхні живота між очеревиною і апоневрозом встановлюють гумовий балон, герметично сполучений із трубою механічного нагнітача повітря і з манометром низького тиску, потім проводять нагнітання 5 мм куб. повітря в гумовий балон для створення робочого об'єму в гумовому балоні, коливання якого передаватимуться на манометр низького тиску, причому даний показник вважають нульовою точкою відліку. 2 UA 74436 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3