Спосіб діагностики рефлекторної діяльності сегментарних структур спинного мозку у хворих із шийною мієлопатією

Реферат: UA 94914 U UA 94914 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до неврології та нейрохірургії, функціональної діагностики, і може бути використана для підвищення точності діагностики порушень функціонального стану шийного відділу спинного мозку, як диференційнодіагностичний критерій щодо залучення у патологічний процес спінальних структур (мієлопатії), диференціації шийної радикулопатії від мієлопатії; дозволяє здійснювати моніторинг у динаміці лікування; а також об'єктивно оцінювати ефективність різних видів консервативного і хірургічного лікування. Найбільш близьким до запропонованого методу є відомий спосіб діагностики функціонального стану спінальних структур за змінами моносинаптичного спінального Нрефлексу (Hoffman(a)), який дозволяє оцінити стан корінцево-сегментарного апарату спинного мозку: аферентної та еферентної ланок рефлексу в досліджуваній сегментарній зоні (S1-S2), стан супрасегментарного гальмівного контролю діяльності сегментарних мотонейронів спинного мозку [1]. Н-рефлекс є еквівалентом ахілового рефлексу і в нормі у дорослих реєструється у литковому та камбалоподібному м'язах гомілки при стимуляції великогомілкового нерва в підколінній ямці. При поступовому збільшенні інтенсивності стимуляції нерва спочатку реєструють Н-відповідь цих м'язів - рефлекторну, довголатентну, при подальшому зростанні інтенсивності струму з'являється М-відповідь, яка є прямою м'язовою відповіддю на стимуляцію нерва. По мірі зростання М-відповіді амплітуда Н-рефлексу знижується до повного зникнення. При реєстрації Н-рефлексу імпульс ортодромно проводиться по чутливих волокнах нерва, потім через задні роги спинного мозку збуджує мотонейрони у передніх рогах сегменту S1 спинного мозку, які надсилають імпульси до м'язів гомілки по рухових волокнах. Аналіз параметрів включає наступні характеристики: поріг виникнення Н-відповіді, її латентний період, динаміка змін амплітуди Н- та М-відповідей при зростанні сили стимуляції (крива рекрутування), відсоткове співвідношення максимальних амплітуд Н-та М-відповідей (Hmax/Mmax* 100 %). Метод реєстрації Н-рефлексу дозволяє непрямо діагностувати пірамідну недостатність, уточнити локалізацію ураження на рівні сегментарних утворень S1-S2, в тому числі задніх спинномозкових корінців, проте, є недостатньо інформативним щодо об'єктивної оцінки аферентно-еферентної дисфункції, порушення механізмів внутрішньосегментарного гальмування на рівні шийних сегментів. Задачею запропонованої корисної моделі є розробка більш ефективного способу діагностики порушення функції структур шийного відділу спинного мозку, тобто мієлопатії, який дозволяє виявити функціональні порушення рефлекторної діяльності сегментарних структур шийного потовщення, диференційно-діагностичні критерії щодо залучення спінальних структур, корінців спинного мозку та сегментарного апарату цього рівня; забезпечити електрофізіологічний контроль за функціональним станом спінальних структур в динаміці лікування, а також контроль його ефективності. Поставлена задача вирішується тим, що обстеження проводиться на комп'ютерному електроміографі до та після курсу лікування, аналізується поріг виникнення, початкова латенція, тривалість періоду мовчання (ПМ), амплітуда рефлекторних відповідей, за наявності значущих порівняно з нормою змін, діагностують функціональні порушення структур шийного потовщення спинного мозку, а саме: слабкість гальмівних процесів супраспінального контролю рефлекторної збудливості спінальних мотонейронів шийного потовщення і як наслідок дисфункцію в роботі нейромоторного апарату верхньої кінцівки, виникнення локального больового синдрому. Спосіб виконується наступним чином. Пацієнт сидить у зручній для нього позі. Розміщують стимулюючі, реєструючі та заземлюючий електроди, підключають їх до комп'ютерного електроміографа. На тлі довільного скорочення короткого відвідного м'яза І пальця із силою на рівні 50 % максимальної за допомогою кільцевих стимулюючих електродів з катода здійснюють шкірну стимуляцію II та V пальцевих нервів на рівні проксимальної фаланги пальця. Використовують поодинокі прямокутні імпульси тривалістю 0,2 мс, інтенсивність струму не більше 3 мА над порогом чутливості, стимули подають у довільному режимі. Реєстрацію проводять за допомогою адгезивних електродів: на тлі довільного скорочення м'яза, активний електрод (катод) вміщують над проекцією рухової точки м'яза, референтний електрод (анод) - на проксимальній фаланзі І пальця; заземлюючий електрод розміщують на передпліччі. Чутливість підсилювача - 0,5 мВ/поділку, розгортка - 20 мс/поділку. Смуга перепускання частот: 30 Гц-10000 Гц. Епоха аналізу - 200 мс. Реєструють період мовчання відповіді м'язів тенару. Критерієм початку та закінчення кожного ПМ на треках вважають візуально повне припинення 50 %-ї ЕМГ активності. Усереднюють 5 треків ЕМГ по 200 мс за латентністю і тривалістю ПМ. НФ діагностику проводили в динаміці лікування. 1 UA 94914 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Приклад запису ПМ м'язів тенару у здорової людини (норма) і хворого із шийною спондилогенною мієлопатією (СШМ) подано на кресленні. Як видно на кресленні, у пацієнта із СШМ зареєстровано збільшення початкової латенції ПМ до 96,7 мс (при нормі 65,2±7,1 мс), укорочення тривалості ПМ до 7-12 мс (при нормі 61,1±10,4 мс) (р