Спосіб контролю ефективності очищення спліт-системи

Реферат: Спосіб контролю ефективності очищення спліт-системи включає здійснення візуального огляду залишкового забруднення на внутрішніх поверхнях системи кондиціонування повітря, проведення аналізу змивів з цих поверхонь на наявність патогенної мікрофлори. Знімають забруднювальний агент із внутрішніх поверхонь спліт-системи та визначають показник їх 2 забруднення у мг/м , виконують розрахунок показника ефективності очищення за формулою: Е  З1  З2  100 / З1 , де Е - показник ефективності очищення в процентах, З 1 - показник забруднення поверхонь до 2 2 очищення в мг/м , З 2 - показник забруднення поверхонь після очищення в мг/м . UA 95292 U (12) UA 95292 U UA 95292 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до гігієни, і може бути використана для контролю ефективності проведення очищення систем вентиляції і кондиціонування від органічних і неорганічних відкладень, а також її дезінфекції. Як прототип вибрано спосіб контролю ефективності очищення систем кондиціонування (Гвелесиани Г.А. Очистка и дезинфекция систем вентиляции и кондиционеров / Г.А. Гвелесиани // Санэпидемконтроль. - 2009. - № 4. - С. 55-56), який полягає в тому, що контроль ефективності проведення очищення і дезінфекції системи вентиляції та кондиціонування здійснюють шляхом візуальної оцінки залишкового забруднення даної системи органічними й неорганічними відкладеннями, а також за допомогою лабораторного дослідження змивів з поверхні систем вентиляції та кондиціонування на наявність патогенної мікрофлори до початку проведення зазначених робіт і після них. Ознаками прототипу, що збігаються із суттєвими ознаками заявленої корисної моделі, є: здійснення візуального огляду залишкового забруднення на внутрішніх поверхнях системи кондиціонування повітря, проведення аналізу змивів з цих поверхонь на наявність патогенної мікрофлори. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату (підвищення результативності очищення системи вентиляції та кондиціонування, а також ефективності її дезінфекції), є: візуальна оцінка залишкового забруднення системи кондиціонування органічними і неорганічними відкладеннями не дозволяє визначити його кількісне значення, а, отже, оцінити ефективність очищення спліт-системи. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу-прототипу шляхом додаткового зняття забруднювального агента з внутрішніх поверхонь системи кондиціонування до початку її очищення та дезінфекції та після виконання даних заходів для подальшого визначення його кількості за рахунок зважування, що дозволяє досягти очікуваного технічного результату, тобто оцінити ефективність очищення системи кондиціонування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі контролю ефективності очищення сплітсистеми, що включає здійснення візуального огляду залишкового забруднення на внутрішніх поверхнях системи кондиціонування повітря, проведення аналізу змивів з цих поверхонь на наявність патогенної мікрофлори, згідно з корисною моделлю, додатково знімають забруднювальний агент із внутрішніх поверхонь спліт-системи та визначають показник їх 2 забруднення у мг/м , після чого виконують розрахунок показника ефективності очищення за формулою: Е  З1  З2  100 / З1 , де Е - показник ефективності очищення в процентах, З1 - показник забруднення поверхонь 2 2 до очищення в мг/м , З 2 - показник забруднення поверхонь після очищення в мг/м . Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у наступному: додаткове зняття забруднювального агента з внутрішніх поверхонь системи та здійснення кількісної оцінки їх забруднення з подальшим розрахунком показника ефективності очищення дозволяє кількісно оцінити ефективність очищення системи, що може бути використано для контролю якості виконаних робіт з очищення та дезінфекції спліт-систем, а також провести порівняльний моніторинг результативності різних методів обробки цих систем. Спосіб полягає в наступному. Перед оцінкою забруднення спліт-систему вмикають у режимі вентиляції (Fan) на 20-30 хвилин, що дозволяє висушити забруднювальний агент, який покриває радіаторні пластини випарника і, тим самим, полегшити його зняття з пластин. Далі, для отримання доступу до радіаторних пластин випарника, необхідно вимкнути живлення спліт-системи, відкрити кришку внутрішнього блока і зняти фільтри, що прикривають пластини випарника. Вимитим і висушеним пензлем з жорсткою синтетичної щетиною знімають забруднювальний агент з радіаторних пластин випарника, розташованого у внутрішньому блоці спліт-системи, і потоком повітря осаджують на попередньо зважений фільтр, вставлений у фільтротримач, гнучким гумовим шлангом з'єднаний з увімкненим пробовідбірником. Осадження знятого з радіаторних пластин забруднювача на фільтр пробовідбірника і наступне зважування фільтра дозволяє провести кількісну оцінку забруднення радіаторних пластин випарника, розташованого у внутрішньому блоці спліт-системи. Для кількісної оцінки забруднення радіаторних пластин випарника, розташованого у внутрішньому блоці спліт-системи, використовують формулу З  М /2  К  Д  Ш , де З - показник 2 забруднення в мг/м , М - маса забруднювального агента з системи в мг, К - кількість радіаторних пластин випарника, з яких було знято забруднювальний агент, Д - довжина 1 UA 95292 U 5 радіаторних пластин випарника в метрах, Ш - ширина відкритої частини пластини, з якої проводять зняття забруднювального агента шляхом використання кисті в метрах. Оскільки радіаторні пластини випарника двосторонні, їх кількість множиться на два. Після отримання даних про забруднення радіаторних пластин до і після очищення, роблять розрахунок показника його ефективності: Е  З1  З2  100 / З1 , де Е - показник ефективності 2 10 15 20 25 30 35 40 45 очищення у відсотках, З1 - показник забруднення радіаторних пластин до очищення в мг/м , З 2 2 - показник забруднення радіаторних пластин після очищення в мг/м . Бактеріологічний контроль якості дезінфекції проводять наступним чином: стерильним ватним тампоном на дроті, вмонтованому в пробку пробірки, що містить 1 мл поживного бульйону для культивування мікроорганізмів, відбирають змиви з піддону для збору конденсату внутрішнього блоку спліт-системи. Проби, відібрані як до, так і після дезінфекції спліт-системи, у сумці-холодильнику доставляють у бактеріологічну лабораторію для виділення чистих культур і їх ідентифікації. Була проведена оцінка ефективності очищення та дезінфекції з використанням заявленого способу внутрішнього блоку тридцяти спліт-систем парогенератором, наприклад, DE 4002 виробництва Karcher, Німеччина. 3 Обробка парою знизила забрудненість радіаторних пластин, у середньому, з 23,8 мг/м до 3 1,1 мг/м , показавши високу ефективність очищення - 95,5 % (Р < 0,05). Зниження забруднення радіаторних пластин випарника зменшує у внутрішньому блоці кількість субстрату, придатного для розмноження мікрофлори, а також імовірність надходження в повітря приміщення пилу і мікроорганізмів, які становлять потенційну небезпеку для здоров'я людини, що повинно позитивно позначитися на якості повітря, яке надходить із внутрішнього блока спліт-системи в приміщення і, отже, на стан здоров'я людей, що знаходяться там. До початку обробки змиви, взяті з піддонів для збору конденсату спліт-систем, містили умовно-патогенну мікрофлору, дріжджоподібні та плісеневі гриби. Висівали бактерії сімейства Enterobacteriaceae, представлені Esherichia coli (8 проб, 26,7 % від загального числа проб), Enterobacter cloacae (3 проби, 10 % від загального числа проб), Citrobacter freundii (2 проби, 6,7 % від загального числа проб), Hafhia alvei (2 проби, 6,7 % від загального числа проб), і Klebsiella pneumoniae (2 проби, 6,7 % від загального числа проб), Citrobacter diversus (I проба, 3,3 % від загального числа проб) і Serratia marcescens (1 проба, 3,3 % від загального числа проб). Також були виділені бактерії роду Pseudomonas: P. aeruginosa (2 проби, 6,7 % від загального числа проб) і P. putida (2 проби, 6,7 % від загального числа проб). Burkholderia cepacia виділялася з двох проб (6,7 %), а Staphylococcus aureus - з трьох (10 %). Плісеневі гриби були представлені родами: Penicillium (14 проб, 46,7 % від загального числа проб), Cladosporium (5 проб, 16,7 % від загального числа проб і Aspergillus (9 проб, 30 % від загального числа проб). Також виявлялися дріжджоподібні гриби Candida albicans (4 проби, 13,3 % від загального числа проб). У пробах, відібраних з піддону для збору конденсату по закінченню обробки, умовнопатогенні мікроорганізми, дріжджоподібні та плісеневі гриби не виявлялися, що говорить про ефективність проведеної дезінфекції. Спосіб контролю ефективності очищення спліт-системи, що заявляється, дозволяє з високою точністю оцінити результативність очищення та дезінфекції внутрішнього блока сплітсистеми. Даний спосіб може знайти широке застосування з метою моніторингу ефективності очищення та дезінфекції внутрішнього блока спліт-систем, а також для порівняння ефективності різних методів очищення та дезінфекції систем вентиляції і кондиціонування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб контролю ефективності очищення спліт-системи, що включає здійснення візуального огляду залишкового забруднення на внутрішніх поверхнях системи кондиціонування повітря, проведення аналізу змивів з цих поверхонь на наявність патогенної мікрофлори, який відрізняється тим, що додатково знімають забруднювальний агент із внутрішніх поверхонь 2 спліт-системи та визначають показник їх забруднення у мг/м , після чого виконують розрахунок показника ефективності очищення за формулою: Е  З1  З2  100 / З1 , де Е - показник ефективності очищення в процентах, З 1 - показник забруднення поверхонь до 2 2 очищення в мг/м , З 2 - показник забруднення поверхонь після очищення в мг/м . 2 UA 95292 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3