Спосіб виконання буровибухових робіт

Реферат: Спосіб виконання буровибухових робіт (БВР) на уступі порід включає буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, заряджання їх вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів ВР. При цьому у всіх свердловинах вибухового блоку під час виконання зарядних робіт спочатку опускають бойовик із свердловим КД із номіналом 500 мс на 1 м нижче рівня підошви уступу, після чого формують нижній заряд гранульованої ВР. По завершенні означеної операції, над нижнім зарядом формують інертний проміжок, наприклад, із забивного матеріалу. Після цього над сформованим інертним проміжком розташовують бойовик із КД номіналом 400 мс на 1 м вище межі: інертний проміжок - верхній заряд, а слідом формують верхній заряд гранульованої ВР і формують забій над верхнім зарядом. Далі виконують монтаж поверхневої вибухової мережі, а слідом і підривання вибухового блока. UA 95320 U (54) СПОСІБ ВИКОНАННЯ БУРОВИБУХОВИХ РОБІТ UA 95320 U UA 95320 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до буровибухових робіт на уступі порід і може бути використана для подрібнення гірських порід перед їх видобутком із масиву. Найближчим технічним рішенням, взятим як найближчий аналог, є спосіб виконання буро вибухових робіт (БВР) на уступі порід, що включає буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, заряджання їх вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів ВР. (См. Инструкцию по эксплуатации Нонель, опубликованую SP, Шведским институтом испытаний и исследований. Бурос, 25 февраля 1998 г на русском языке. Стр. 36 и 37: Схемы 13 и 14: Монтаж сети с НОНЕЛЬ ЮНИДЕТ). Суть існуючого способу полягає в тому, що під час заряджання в свердловину опускають патрон-бойовик з інтервалом сповільнення 500 мсек, виконують зарядку нижньої частини свердловини вибуховою речовиною, після чого для відокремлення нижньої та середньої частин заряду по висоті свердловини, формують інертний проміжок, після чого опускають патронбойовик з інтервалом сповільнення 475 мсек, після чого формують середню частину заряду свердловини, після чого виконується формування інертного проміжку, який відокремлює середню та верхню частини заряду, після чого опускають патрон-бойовик з інтервалом сповільнення 450 мсек, після чого відбувається формування верхньої частини заряду та формується забивка свердловини, відбувається комутація свердловини у загальну магістраль та короткоуповільнене підривання. Недоліком відомого способу є відносно високий показник часу підготовки свердловини до вибуху, що пояснюється ускладненими умовами формування заряду у свердловині в результаті його розділення на три частини по всій довжині свердловини, підвищений показник питомої витрати вибухової речовини. Задачею корисної моделі є удосконалення способу виконання вибухових робіт, за рахунок розподілення кожного із видовжених зарядів на дві нерівні частини, а саме - верхню меншої маси, а нижню - більшої маси, зменшенням довжини забивного матеріалу над верхнім зарядом, збільшенням відстані між частинами зарядів, заповненої забивним матеріалом, збільшенням інтервалу сповільнення між частинами заряду у свердловині, досягається краще подрібнення верхньої частини уступу, за рахунок більш потужного віддзеркалення хвиль напруг від спрацювання ближче розташованого верхнього заряду, утворення нової вільної поверхні паралельної верхній площині уступу на рівні нижнього торця верхнього заряду, загальне розвантаження нижньої частини уступу в результаті зменшення дії сил тяжіння в ній, використання утвореної нової вільної поверхні для формування відображеної хвилі від спрацювання нижньої частини заряду. Технічний результат, що досягається, це насамперед загальне покращення якості подрібнення гірських порід в уступі, зменшення витрат засобів ініціювання для підривання саме двох частин заряду ВР, а не трьох, зменшення вартості виконання буровибухових робіт взагалі. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що, на уступі порід виконується буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, заряджання їх гранульованою вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів ВР. Згідно з корисною моделлю, у всіх свердловинах вибухового блоку під час виконання зарядних робіт спочатку опускають бойовик із свердловим КД - 1 із номіналом 500 мс на 1 м нижче рівня підошви уступу, після чого формують нижній заряд гранульованої ВР - 2, маса якого становить: 0,58*QзагQниж0,6*Qзаг, кг, де: Qзаг - загальна маса заряду у свердловині, кг; Qниж - маса нижньої частини заряду, кг. По завершенні означеної операції, над нижнім зарядом формують інертний проміжок - 3, наприклад, із забивного матеріалу, довжиною: 13*dзарLпром16*dзар, м, де: Lпром - довжина інертного проміжку між зарядами у свердловинах; dзар - величина діаметра заряду, м. над сформованим інертним проміжком - 3 розташовують бойовик із КД - 4, номіналом 400 мс на 1 м вище межі: інертний проміжок - верхній заряд, а слідом формують верхній заряд гранульованої ВР - 5, масою: 0,4*QзагQвер0,42*Qзаг, кг, де: 1 UA 95320 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Qвер - маса верхньої частини заряду, кг; а завершують перераховані операції формуванням забивного матеріалу - 6 над верхнім зарядом, довжиною: 13*dзарLзаб16*dзар, м, де: Lзаб - довжина забивки над верхнім зарядом, м; що менше ніж звичайні значення (18….30)св. Після цього виконують монтаж поверхневої вибухової мережі за допомогою хвилеводів - 7, а слідом і підривання вибухового блока. Суть корисної моделі пояснюється кресленням, на якому приведено розріз проектного плану виконання вибухових робіт, з відтворенням конструктивних особливостей зарядів ВР. Реалізація способу розглядається на наступному прикладі. Гранульована вибухова речовина - Комполайт-ГС 5. При наявності води в свердловинах зарядка ВР проводиться у поліетиленові рукави. Висота уступу на досліджуваному блоці складає Н у=15 м; кут укосу уступу αуст.=60°; лінія опору по підошві для першого ряду свердловин W 2=7,5 м, міцність порід, що складають масив блока за шкалою проф. Протод'яконова складає f=10; діаметр заряду складає dз=0,25 м; довжина перебуру Lпер=3 м; довжина нижньої частини заряду L н.заряду=7 м; довжина інертного проміжку між нижньої та верхньою частинами заряду Lер.пром.=3 м; довжина верхньої частини заряду Lв.заряду=5 м; довжина забою Lзаб=3 м. Спосіб реалізується наступним чином. Заряди в кожній свердловині розподілені на дві частини, при цьому, над верхнім зарядом розташована забивка зменшеної довжини, а саме: 13*dзарLзаб16*dзар, м, де: 13-16 - емпіричні коефіцієнти, що враховують параметри зменшеного верхнього заряду. Звичайно, а також у аналогу, довжину забою приймають: (18-30)dзар, крім того, нами пропонується приймати верхній заряд зменшеної маси від надмірного розльоту кусків породи під час вибуху, враховуючи зменшену забивку, а саме: 0,4*QзагQвepx0,42*Qзаг, кг, де: 0,4-0,42 - емпіричні коефіцієнти, що враховують об'єм гірською породи, який припадає на роботу верхньої частини свердловинного заряду; а нижній заряд, збільшеної маси, а саме: 0,58*QзагОниж0,6*Qзаг, де: 0,58-0,6 - емпіричні коефіцієнти, що враховують об'єм гірською породи, який припадає на роботу нижньої частини свердловинного заряду; але з таким розрахунком, щоб загальна маса заряду у свердловині, у порівнянні із аналогом, була на 12-15 % меншою, крім того, інтервал сповільнення між спрацюванням верхньої і нижньої частин заряду перевищує 100 мс, в нашому випадку він дорівнює (120….122)мс. Такий час сповільнення забезпечує дійсно відокремлене спрацювання частин свердловинного заряду, з утворенням нової вільної поверхні між ними на рівні нижнього торця верхнього заряду, і з подальшим використанням нової вільної поверхні для кращого віддзеркалення вибухової хвилі, що утворюється нижнім зарядом, що забезпечує покращення подрібнення гірських порід у нижній частині уступу, чому сприяє, також, розвантаження нижньої частини уступу, в результаті утворення нової поверхні, від сил тяжіння, які формувались гірською породою, на цей час вибухом верхнього заряду здійнятою у повітря. Експериментальні дослідження показали, що реалізація способу дозволяє досягнути покращення якості подрібнення гірської породи вибухом при відносному зниженню питомої витрати ВР, та засобів ініціювання. Експериментальні дослідження проводились на блоці, який був розташований в Першотравневому кар'єрі ПАТ "ПІВНГЗК" на гор. М у в'язких гірських породах. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб виконання буровибухових робіт (БВР) на уступі порід, що включає буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, заряджання їх вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів ВР, який відрізняється тим, що у всіх свердловинах вибухового блока під час виконання зарядних робіт спочатку опускають бойовик із свердловим КД із номіналом 500 мс на 1 м нижче рівня підошви уступу, після чого формують нижній заряд гранульованої ВР, маса якого становить: 0,58*QзагQниж