Спосіб виконання буровибухових робіт у шаруватих гірничих породах з вираженими синклінальними і антиклінальними утвореннями

Спосіб виконання буровибухових робіт у шаруватих гірничих породах з вираженими синклінальними і антиклінальними утвореннями, який включає проектування буровибухових робіт, буріння свердловин, заряджання їх вибуховими речовинами, монтаж вибухової мережі і підривання, який відрізняється тим, що масив порід розподіляють на дві дільниці: перша - мережа розташування свердловин уздовж оcей синкліналей, друга - всі інші дільниці, в першу чергу закладають свердловини вздовж осей замків синкліналей на відстанях, що визначають за формулою: 2 3 друга - всі інші дільниці, в першу чергу закладають свердловини вздовж осей замків синкліналей на відстанях, що визначають за формулою: W1  S1kd 3 4 Q , f де: S1 - поправочний коефіцієнт (0,750,85); W1 - відстані між свердловинами вздовж осей замків синкліналей; d3 - діаметр заряду;  - щільність заряджання; Q - теплота вибуху; f - міцність порід; k - розмірнісний коефіцієнт (1,01-1,3). а потім між цими осями у крилах складок і замках антикліналей закладають свердловини на відстанях, що визначають за формулою: W2  S2kd 3 4 Q , f де: S2 - поправочний коефіцієнт (1,151,25) При цьому дозволяється компенсувати зміну параметрів сітки свердловин відсотковою зміною набійки у свердловинах в границях 15-20 %, зберігаючи постійною питому витрату ВР, характерну для кожної дільниці. Корисна модель ілюструється схемою, на якій на фіг. 1 зображений структурний план вибухового блока, де 1- вісь синклінальної складки, 2 -вісь антиклінальної складки. На фіг. 2 зображена схема комутації вибухової мережі цього блока, який для більшої наочності розділений на дві частини: 3 західна частина блока, на якій зображена схема комутації вибухової мереж із запропонованого способу, 4 - східна частина блока, на якій зображена традиційна схема комутації вибухової мережі, 5 - верхня брівка уступу, 6 - нижня брівка уступу, 7 - свердловини в східній частині блока, 8 свердловини, розташовані вздовж осей синклінальних складок, 9 - всі інші свердловини західної частини блока, зокрема, розташовані в крилах синклінальних та осях антиклінальних складок та між областями порід 11,10 – коротко сповільнений детонуючий шнур, 11 - дільниця порід, з мережею розташування свердловин вздовж осей синкліналей, 12 - всі інші дільниці західної частини блока, 13 - свердловини першого ряду. Корисна модель реалізується наступним чином. При проектуванні БВР масив порід умовно розподіляють на дві дільниці: перша - мережа розташування уздовж осей синкліналей (11), друга всі інші дільниці (12). При проектуванні БВР в першу чергу розраховують відстані між свердловинами, які розташовують вздовж осей синкліналей (8). Наприклад маємо вибуховий блок з шаруватими породами і складками високих порядків (шириною 10-20 м), міцність порід f=11 за проф. Протод'яконовим, висота уступу h=15 м, кут відкосу уступу  =70°, діаметр заряду d3=0,25 м, вибухівка Анемікс - 70. Відстань між свердловинами, розташованими вздовж осей синкліналей та між всіма іншими све 64799 4 рдловинами блока (8) розраховується за формулою професора Шапуріна О.В (виведеною в результаті промислових експериментів і емпіричних дослідів), взятою з поправочними коефіцієнтами S1 та S2, які отримані в результаті аналізу досвіду виконання вибухових робіт в породах з подібними властивостями. Подальші розрахунки виконані за допомогою методичного посібника "Расчет параметров буровзрывных работ" (Киев УМК ВО 1990 р.) професора Шапуріна О.В. Відстань між свердловинами, розташованими вздовж осей синкліналей (8): Q , f S1 - поправочний коефіцієнт (0,750,9); W1 - відстані між свердловинами вздовж осей замків синкліналей; d3 - діаметр заряду;  - щільність заряджання; Q - теплота вибуху; f - міцність порід; k - розмірнісний коефіцієнт (1,01-1,3). W1  S1  k  d3 4 1220 3117  5,72  5,5 11 м; Приймаємо сітку свердловин 5,5 × 5,5 м. Відстань між всіма іншими свердловинами блока (9). W1  0,9  105  0,254 , W2  S2  k  d3 4 Q f ; де: S2 - поправочний коефіцієнт (1,11,25) 1220  3117 7 11 м; Приймаємо сітку свердловин 7 × 7 м. Відстань між свердловинами за формулою О.В. Шапуріна для всього вибухового блока: W2  11 105  0,254 , , W2  k  d3 4 Q f ; 1220  3117  6,36 11 м; Приймаємо сітку свердловин 6,5 × 6,5 м Далі розраховується ЛОПП: Wтб = Ну • ctg  + с; де: Ну - висоту уступу, м;  - кут нахилу відкосу уступу; с - безпечна відстань від верхньої брівки уступу (5). Wтб = 15 • ctg70+3  8,5 м; Довжина перебуру свердловин першого ряду (13) та свердловин (8 та 9): Lпер = 0,15•Hу + 0,1•f-5•d3; де: d3 - діаметр заряду; Lпер= 0,15•15+0,1 • 11-5•0,25=2,1 м; Довжина свердловин: Lскв = Hу +Lпер.; Lскв =15+2,1=17,1  17м; W2заг  105  0,254 , 5 Питома витрата ВР (теоретична, тільки з урахуванням властивостей ВВ і міцності порід): q  12  4 f3   Q3 ; 123  1220  0,011  0,998кг / м3 31173 . Місткість 1-го м свердловини: q  124 2   d3  ; 4 3,14  0,253   1220  59,85 4  кг/м. Довжина забійки свердловин (8): W2заг   у q L заб  L скв  ;  6,5 2  15  0,998  6,5м; 59,85 Відстань між свердловинами в першому ряду (13): L  L заб    ; a1  скв W1  Hy  q L заб  17  a1  17  6,5  59,85  5м. 8,5  15  0,998 Об'єм порід на одну свердловину в першому ряду (13): V1=Hy •W 1 • a1; 3 V1=15 × 8,5 × 5  640м . Об'єм порід на одну свердловину (8) V2=Hy •W 2 • W 2; 3 V2=15 × 5,5 × 5,5  450м . Об'єм порід на одну свердловину (9): V3=Hy •W 2 • W 2; 3 V3=15 × 7 × 7  735м . Комп’ютерна верстка І. Скворцова 64799 6 Об'єм порід на одну свердловину для всього вибухового блока: 3 V4=15 × 6,5 × 6,5=630 м . Маса заряду в свердловинах: m = (Lскв - Lзаб) • P; m = (17-6,5) • 59,85  630кг. Питома витрата ВР: q=m/V де: m - маса заряду; V - об'єм свердловини; 3 q1=630/640=0,984 кг/м ; Для свердловин (8): 3 q2=630/450=1,4 кг/м ; Для свердловин (9): 3 q3=630/735=0,857кг/м . Для свердловин всього вибухового блока: 3 q4=630/630=1 кг/м . Загальна питома витрата ВР по блоку: q  q3 qзаг  2 ; 2 1,4  0,857 qзаг   1,128 2 . Загальна питома витрата, розрахована, згідно з корисною моделлю, відрізняється від теоретичної і розрахованої за формулою О.В. Шапуріна для всього вибухового блока за рахунок округлень значень при розрахунку параметрів заряду та сітки свердловин, що є необхідним при ведення БВР в сучасних умовах на підприємствах Кривбасу. Масу заряду в свердловинах дозволяється коригувати за рахунок зміни довжини забійки на 3050 %. Таким чином, щоб загальна питома витрата ВР залишалась практично незмінною і наближалась до теоретичної. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601