Спосіб виконання буровибухових робіт

Реферат: Спосіб виконання буровибухових робіт (БВР) на блоці включає буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, заряджання їх вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів ВР. У всіх свердловинах вибухового блока під час виконання зарядних робіт спочатку опускають бойовик із свердловим КД із номіналом 475 мс - 1 на 1 м нижче рівня підошви уступу, після чого в поліетиленовий рукав формують нижній заряд емульсійної ВР - 2, маса якого становить: 0,5Qзаг  Qниж.  0,7Qзаг, кг, де: Qзаг - загальна маса заряду у свердловині, кг; Qниж. - маса нижньої частини заряду, кг; по завершенні означеної операції, над нижнім зарядом формують повітряний проміжок (ПП) - 3, величина котрого складає - 0,5 м, та інертний проміжок - 4, наприклад, із забивного матеріалу, довжиною: 13 dзар  Lпром.  16dзар, м, де: Lпром. - довжина інертного проміжку між повітряним проміжком та верхньою частиною заряду у свердловинах; dзар - величина діаметра заряду, м; після чого над сформованим інертним проміжком розташовують бойовик із КД номіналом 500 мс - 5 на 1 м вище межі: інертний проміжок - верхній заряд, а слідом у поліетиленовий рукав формують верхній заряд гранульованої ВР - 6, масою: 0,3Qзаг  Qвep  0,5Qзаг., кг, де: Qвep - маса верхньої частини заряду, кг; і формують забивку - 7 над верхнім зарядом, довжиною: 13dзар  Lзаб  16  dзар, м, де: Lзаб - довжина забивки над верхнім зарядом, м; що менше ніж звичайні значення (18…30) dзар; після чого виконують монтаж поверхневої вибухової мережі за допомогою хвильоводів - 8, а слідом і підривання вибухового блока. UA 95773 U (12) UA 95773 U UA 95773 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до буровибухових робіт на вибуховому блоці і може бути використана для подрібнення гірських порід перед їх видобутком із масиву. Найбільш близьким технічним рішенням, взятим як прототип, є спосіб виконання буровибухових робіт (БВР) на блоці, що включає буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, заряджання їх вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів ВР. (См. Инструкцию по эксплуатации Нонель, опубликованную SP, Шведским институтом испытаний и исследований. Бурое, 25 февраля 1998г на русском языке. Стр. 36 и 37: Схемы 13 и 14: Монтаж сети с НОНЕЛЬ ЮНИДЕТ.). Суть існуючого способу, полягає в тому, що під час заряджання свердловини, заряд вибухової речовини розосереджують по висоті на три рівних частини таким чином, що нижня частина ініціюється через 500 мсек., середня через 475 мсек., а верхня відповідно через 450 мсек. Для відокремлення частин заряду по висоті свердловини, формують інертні проміжки із забивного матеріалу, після чого формується забивка свердловини, відбувається комутація свердловини у загальну магістраль, та їх короткоуповільнене підривання. Недоліком відомого способу є відносно високий показник часу підготовки свердловини до вибуху, що пояснюється ускладненими умовами формування заряду у свердловині в результаті його розділення на три частини по всій довжині свердловини, підвищений показник питомої витрати вибухової речовини. Задачею корисної моделі є удосконалення способу виконання вибухових робіт, за рахунок розподілення кожного із видовжених зарядів на дві частини, а саме - верхню меншої маси, а нижню - більшої маси, зменшення довжини забивного матеріалу над верхнім зарядом, збільшення відстані між частинами зарядів, заповненої забивним матеріалом та повітряним проміжком, в результаті чого досягається краще подрібнення уступу гірських порід, за рахунок більш потужного віддзеркалення хвиль напруг від спрацювання спочатку нижнього заряду, а слідом за ним і ближче розташованого верхнього заряду, загальне розвантаження верхньої частини уступу в результаті, використання утвореної нової вільної поверхні для формування відображеної хвилі від спрацювання верхньої частини заряду. Технічний результат, полягає у тому, що здійснюється загальне покращення якості подрібнення частково обводнених гірських порід що складають блок, зменшення витрат засобів ініціювання для підривання саме двох частин заряду ВР, а не трьох, зменшення вартості виконання буровибухових робіт взагалі. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що на вибуховому блоці виконується буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, заряджання їх вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів ВР. Згідно з корисною моделлю, у всіх свердловинах вибухового блока під час виконання зарядних робіт спочатку опускають бойовик із свердловим капсюлем-детонатором (КД) із номіналом 475 мс на їм нижче рівня підошви уступу, після чого в поліетиленовий рукав формують нижній заряд емульсійної ВР, маса якого становить: 0,5  Qзаг.  Qниж  0,7  Qзаг, кг, де: Qзаг - загальна маса заряду у свердловині, кг; Qниж - маса нижньої частини заряду, кг; 0,5-0,7 - емпіричні коефіцієнти, що враховують об'єм гірською породи, котрий припадає на роботу нижньої частини свердловинного заряду; 5,75 м  Іниж  8 м, де: Іниж - довжина нижньої частини заряду, м; величина Іниж встановлюється на основі типового проекту на виконання буровибухових робіт, що обґрунтовується умовами їх ведення з урахуванням властивостей застосовуваних вибухових речовин, та фізико-механічних властивостей порід блока, що підривається, м; по завершенні означеної операції, над нижнім зарядом формують повітряний проміжок(ПП), величина котрого складає - 0,5 м, та інертний проміжок, наприклад, із забивного матеріалу, довжиною: 13  dзар  Lпром  16  dзар, м, де: Lпром - довжина інертного проміжку між повітряним проміжком та верхньою частиною заряду у свердловинах; dзар - величина діаметру заряду, м. 1 UA 95773 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 над сформованим інертним проміжком розташовують бойовик із КД, номіналом 500 мс на їм вище межі: інертний проміжок - верхній заряд, а слідом у поліетиленовий рукав формують верхній заряд гранульованої ВР, масою: 0.3  Qобщ  Qвep  0,5  Qобщ., кг, де: Qвер - маса верхньої частини заряду, кг; 0,3-0,5 - емпіричні коефіцієнти, що враховують об'єм гірською породи, котрий припадає на роботу верхньої частини свердловинного заряду; 3,5 м  Івер  5,75 м, де: Івер - довжина верхньої частини заряду, м; величина Івер встановлюється на основі типового проекту на виконання буровибухових робіт, що обґрунтовується умовами їх ведення з урахуванням властивостей застосовуваних вибухових речовин, та фізико-механічних властивостей порід блока, що підривається, м; а завершують перераховані операції формуванням забивного матеріалу над верхнім зарядом, довжиною: 13  dзар.  Lзаб  16  dзар, м, де: Lзаб - довжина забивки над верхнім зарядом, м; що менше ніж звичайні значення (18….30)dcB. де: 13-16 - емпіричні коефіцієнти, що враховують, параметри зменшеного верхнього заряду; після чого виконують монтаж поверхневої вибухової мережі за допомогою хвильоводів, а слідом і підривання вибухового блока. Суть технічного рішення пояснюється кресленням, на якому приведено розріз проектного плану виконання вибухових робіт, з відтворенням конструктивних особливостей зарядів ВР. Реалізація способу розглядається на наступному прикладі. Емульсійна вибухова речовина Емоніт-Н; Гранульована вибухова речовина - Комполайт-ГС 5. Висота уступу на досліджуваному блоці складає Ну = 18-20м; кут відкосу уступу αуст = 60°; лінія опору по підошві для першого ряду свердловин W 2=10 м, міцність порід, що складають масив блока за шкалою проф. Протод'яконова складає f=10-12; діаметр заряду складає dз = 0,25 м; довжина перебуру L пер = 3 м; Спосіб реалізується наступним чином. Заряди в кожній свердловині розподілені на дві частини, при цьому, над верхнім зарядом розташована забивка зменшеної довжини, а саме: 13  dзар  Lзаб  16  dзар, м, Тоді, як звичайно, а також у аналогу, довжину забивки приймають: (18-30)с1зар, крім того, нами пропонується приймати верхній заряд зменшеної маси від надмірного розльоту кусків породи під час вибуху, враховуючи зменшену забивку, а саме: 0,3  Qзаг  Qверх  0,5  Qзаг, кг, а нижній заряд, збільшеної маси, а саме: 0,5  Qзаг  Qниж  0,7  Qзаг, але з таким розрахунком, щоб загальна маса заряду у свердловині, у порівнянні із аналогом була на 12-15 % меншою, крім того, інтервал сповільнення між спрацюванням верхньої і нижньої частин заряду складає 25 мс. Такий час сповільнення дозволяє забезпечити відокремлене спрацювання нижньої та верхньої частин свердловинного заряду, з розрахунком, щоб вибухова хвиля що виникає від спрацювання нижнього заряду могла віддзеркалитись від вільної поверхні на рівні площадки вище лежачого уступу, і пройти через масив у зворотному напрямі повз верхній заряд, після чого спрацювання верхнього заряду створює ефект багатократності удару вибухового імпульсу на масив, що забезпечує покращення якості подрібнення порід блока, що підривається. Експериментальні дослідження показали, що реалізація способу дозволяє досягнути покращення якості подрібнення гірської породи вибухом при відносному зниженню питомої витрати ВР, та засобів ініціювання навіть у частково обводнених породах. Експериментальні дослідження проводились на блоці, який був розташований в Першотравневому кар'єрі ПАТ "ПІВНГЗК" на гор. Μ у в'язких гірських породах. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб виконання буровибухових робіт (БВР) на блоці, що включає буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, заряджання їх вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів ВР, який відрізняється тим, що у всіх свердловинах вибухового блока під час виконання зарядних робіт спочатку опускають бойовик із свердловим КД із номіналом 475 мс - 1 на 1м нижче рівня 2 UA 95773 U 5 10 15 20 підошви уступу, після чого в поліетиленовий рукав формують нижній заряд емульсійної ВР - 2, маса якого становить: 0,5Qзаг  Qниж.  0,7Qзаг, кг, де: Qзаг - загальна маса заряду у свердловині, кг; Qниж. - маса нижньої частини заряду, кг; по завершенні означеної операції, над нижнім зарядом формують повітряний проміжок (ПП) - 3, величина котрого складає - 0,5 м, та інертний проміжок - 4, наприклад, із забивного матеріалу, довжиною: 13 dзар  Lпром.  16dзар, м, де: Lпром. - довжина інертного проміжку між повітряним проміжком та верхньою частиною заряду у свердловинах; dзар - величина діаметра заряду, м; після чого над сформованим інертним проміжком розташовують бойовик із КД номіналом 500 мс - 5 на 1 м вище межі: інертний проміжок - верхній заряд, а слідом у поліетиленовий рукав формують верхній заряд гранульованої ВР - 6, масою: 0,3Qзаг  Qвep  0,5Qзаг., кг, де: Qвep - маса верхньої частини заряду, кг; і формують забивку - 7 над верхнім зарядом, довжиною: 13dзар  Lзаб  16  dзар, м, де: Lзаб - довжина забивки над верхнім зарядом, м; що менше ніж звичайні значення (18…30) dзар; після чого виконують монтаж поверхневої вибухової мережі за допомогою хвильоводів - 8, а слідом і підривання вибухового блока. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3