Спосіб психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора
Номер патенту: 96496
Опубліковано: 10.11.2011
Автори: Хоменко Сергій Миколайович, Галка Михайло Сергійович, Лизогуб Володимир Сергійович, Юхименко Лілія Іванівна, Макаренко Микола Васильович
Формула / Реферат
1. Спосіб психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора, при якому обстежуваному пред'являють слухові подразники у режимі вибору, реєструють швидкість виконання вибору та проводять аналіз визначеного показника, який відрізняється тим, що встановлюють режим вибору двох із трьох, початковий слуховий подразник триває 1000 мс, тривалість кожного наступного слухового подразника автоматично змінюють залежно від швидкості виконання вибору та характеру відповіді: після вірної відповіді, яку реєструють у період тривалості слухового подразника або в період паузи між подразниками, тривалість наступного слухового подразника скорочують на 20 мс, а після помилкової відповіді тривалість наступного слухового подразника збільшують на 20 мс, реєструють час переробки визначеної кількості слухових подразників, а аналіз проводять шляхом порівняння часу переробки визначеної кількості слухових подразників обстежуваним з оціночною шкалою функціонального стану слухового аналізатора.
2. Спосіб психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора за п. 1, який відрізняється тим, що обстежуваний встановлює рівень гучності слухових подразників.
3. Спосіб психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора за п. 1 або п. 2, який відрізняється тим, що слухові подразники пред'являють у вигляді чистих тонів.
4. Спосіб психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора за будь-яким п. 1-3, який відрізняється тим, що пред'являють 120 слухових подразників.
5. Спосіб психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора за будь-яким п. 1-4, який відрізняється тим, що позитивні та гальмівні слухові подразники пред'являють по випадковому закону у співвідношенні 2:1.
Текст
1. Спосіб психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора, при якому обстежуваному пред'являють слухові подразники у режимі вибору, реєструють швидкість виконання вибору та проводять аналіз визначеного показника, який відрізняється тим, що встановлюють режим вибору двох із трьох, початковий слуховий подразник триває 1000 мс, тривалість кожного наступного слухового подразника автоматично змінюють залежно від швидкості виконання вибору та характеру відповіді: після вірної відповіді, яку реєструють у період тривалості слухового подраз C2 2 (19) 1 3 зміною рівня, подача обстежуваним сигналу зворотного зв’язку про досягнення порогу чутливості на певній гармонійній частоті, фіксація кількісного значення рівня порогу чутливості на цій гармонійній частоті, зміна частоти гармонійних сигналів у межах акустичного діапазону, який сприймається людиною, зміна напрямку підходу до порогу чутливості по зменшенню або зростанню рівня акустичних сигналів, при багаторазовому повторенні циклу перевірки на кожній частоті. При цьому зміна частоти сформованих гармонійних сигналів відбувається за випадковим законом, формують середні оцінки порогу чутливості на частотах, які сприймаються кожним слуховим каналом людини, а також амплітудно-частотну діаграму порогу чутливості, а оцінку слухового сприйняття проводять шляхом послідовного порівняння амплітудночастотної діаграми порогу чутливості обстежуваного із заздалегідь отриманими критеріальними амплітудно-частотної діаграми для норми та різного виду патологій. (Патент РФ № 2261655, А61В5/12, публ. 10. 06. 2005). Недоліком цього способу є неможливість врахувати швидкість виникнення, перебігу та припинення нервового процесу при пред'явленні звукових сигналів, а також швидкість переходу від збудження до гальмівного процесу, а отже визначити за цим способом психофізіологічну оцінку функціонального стану слухового аналізатора за рухливістю нервових процесів при переробці звукової інформації. Відомий спосіб дослідження слухової системи людини шляхом автоматичної подачі звукового сигналу обстежуваному. При цьому подачу звукових тестових сигналів здійснюють непослідовно, змінюючи частоти протягом дослідження, при появі і зникненні звукового сприйняття пацієнт подає сигнали, які графічно реєструються. Порогові значення на кожен тон відображаються при встановленні пацієнтом появи та зникнення звуку. (Патент України на корисну модель № 15622, А61В5/12, публ. 17.07.2006, Бюл. №7, 2006). Недоліком цього способу є неможливість врахувати швидкість виникнення, перебігу та припинення нервового процесу при пред'явленні звукових сигналів, а також швидкість переходу від збудження до гальмівного процесу, а отже визначити за цим способом психофізіологічну оцінку функціонального стану слухового аналізатора за рухливістю нервових процесів при переробці звукової інформації. Відомий спосіб інтегральної оцінки психофізіологічного стану сліпих та слабкозорих дітей, який полягає у пред'явленні обстежуваному слухового стимулу в режимі простого вибору, реєстрації швидкості моторної реакції шляхом натискання кнопки на рухомому аналізаторі, визначенні середнього значення часу слухомоторної реакції та інших психофізіологічних показників швидкості виконання простої слухомоторної реакції, проведення аналізу визначених показників, на підставі яких здійснюють інтегральні оцінки психофізіологічного стану людини, а саме функціональний рівень системи, стійкість реакції, рівень функціональних можливостей. (Патент України на корисну 96496 4 модель № 31361, А61В5/00, публ. 10. 04. 2008, Бюл. № 7, 2008 p.). Недоліком цього способу є неможливість визначити швидкість переходу від збудження до гальмівного процесу і в зворотному напрямку, а отже визначити за цим способом психофізіологічну оцінку функціонального стану слухового аналізатора за рухливістю нервових процесів при переробці звукової інформації. В основу винаходу поставлено задачу розробити спосіб психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора, при якому за рахунок визначення рівня функціональної рухливості нервових процесів при переробці звукової інформації шляхом виміру швидкості виникнення, перебігу та припинення нервового процесу з одного боку, а також швидкості переходу від збудження до гальмування і в зворотному напрямку при пред'явленні слухових подразників, забезпечити визначення функціонального стану слухового аналізатора з урахуванням високо генетично детермінованої властивості нервових процесів людини для діагностики, визначення професійної орієнтації та проведення професійного відбору. Поставлена задача вирішується тим, що в способі психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора, при якому обстежуваному пред'являють слухові подразники у режимі вибору, реєструють швидкість виконання вибору та проводять аналіз визначеного показника, згідно винаходу встановлюють режим вибору двох із трьох, початковий слуховий подразник триває 1000 мс, тривалість кожного наступного слухового подразника автоматично змінюють залежно від швидкості виконання вибору та характеру відповіді: після вірної відповіді, яку реєструють у період 1 тривалості слухового подразника або в період паузи між подразниками, тривалість наступного слухового подразника скорочують на 20 мс, а після помилкової відповіді тривалість наступного слухового подразника збільшують на 20 мс, реєструють час переробки визначеної кількості слухових подразників, а аналіз проводять шляхом порівняння часу переробки визначеної кількості слухових подразників обстежуваним з оціночною шкалою функціонального стану слухового аналізатора. Краще, коли обстежуваний встановлює рівень гучності слухових подразників. Краще, коли слухові подразники пред'являють у вигляді чистих тонів. Краще, коли пред'являють 120 слухових подразників. Краще, коли позитивні та гальмівні слухові подразники пред'являють по випадковому закону у співвідношенні 2:1. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляється та результатами, які досягаються при її реалізації, полягає в наступному. Запропонований режим вибору двох з трьох слухових подразників дозволяє запровадити показник максимально можливого темпу безпомилкової складної слухомоторної діяльності в умовах частої зміни слідуючих один за другим різних диференційованих сигналів як найбільш інформативний експериментально аргументований індикатор 5 діагностики функціонального стану слухового аналізатора. Цей показник відображає комплексну реакцію слухового аналізатора від рецептора і до коркового його представництва та включає в себе швидкість виникнення і припинення збудження, швидкість руху нервових процесів, швидкість відновлення та функціональну готовність рефлекторного апарату слухової системи до нової реакції, іррадіацію та концентрацію, швидкість центральної обробки інформації. Таким чином показник функціональної рухливості слухового аналізатора є критеріальним для психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора людини, оскільки являє собою швидкісну характеристику цілісної слухової системи від рецептора, нерва, нервових центрів та ефектора і відображає здатність всієї слухової системи здійснювати за одиницю часу максимально можливу кількість процесів збудження та гальмування на позитивні та гальмівні подразники. Тривалість початкового слухового подразника визначена в 1000 мс, як необхідний час для сприйняття слухового подразника з урахуванням часу на опрацьовування. Така тривалість початкового слухового подразника на підставі проведених досліджень забезпечує на самому початку психоемоційну комфортність проведення тесту, що впливає на точність визначення функціонального стану слухового аналізатора з урахуванням генетично детермінованої властивості нервової системи людини. Реєстрація вірної відповіді у період тривалості слухового подразника або в період паузи між подразниками, що визначається як оптимальний час переходу від збудження до гальмівного процесу, дозволяє врахувати індивідуальні нейродинамічні властивості вищої нервової діяльності обстежуваного і тим самим забезпечити достовірність зміни тривалості наступного слухового подразника. Зміна тривалості наступного слухового подразника на 20 мс (величина порогу , чутливості та швидкості поширення збудження по нейросистемам) у бік збільшення або зменшення тривалості подразника в залежності від вірної або помилкової відповіді на пред'явлений слуховий подразник дозволяє уникнути обстежуваному перевтоми та нервового зриву з огляду на те, що він працює в такому режимі, який сам собі встановлює в залежності від наявного функціонального стану слухового аналізатора та з урахуванням генетично детермінованої властивості нервової системи, що забезпечує надійність визначення та психофізіологічну оцінку функціонального стану слухового аналізатора обстежуваного. Використання слухових подразників у вигляді чистих тонів, що описується правильною синусоїдою, забезпечує більш чітку диференціацію подразників, а встановлення рівня гучності слухових подразників обстежуваним забезпечує нівелювання індивідуальної чутливості, що дозволяє забезпечити об'єктивність визначення функціонального стану слухового аналізатора обстежуваного. Як показали дослідження, визначення функціонального стану слухового аналізатора найбільш доцільно проводити при пред'явленні 120 слухо 96496 6 вих подразників. При такій кількості слухових подразників не досягається поріг втоми слухового сприйняття, що дозволяє забезпечити достовірність визначеного показника за найменший час проведення тесту при оптимальній роботі слухового аналізатора. Пред'явлення позитивних та гальмівних слухових подразників за законом випадкових чисел у співвідношенні 2:1 забезпечує найбільш оптимальну роботу за умови режиму вибору двох з трьох, що дозволяє достовірно та об'єктивно визначити функціональний стан слухового аналізатора обстежуваного. Таким чином, відмінні ознаки способу, у сполученні з відомими істотними ознаками, дозволяють визначити функціональний стан слухового аналізатора з урахуванням високо генетично детермінованої властивості нервових процесів людини та забезпечити достовірність та об'єктивність отриманих кількісних психофізіологічних оцінок функціонального стану слухового аналізатора. Спосіб здійснюють наступним чином. Обстежуваній особі через навушники або динаміки послідовно подають завдання у вигляді трьох різних слухових подразників, це можуть бути чисті тони високої низької та середньої частоти в межах акустичного діапазону, який сприймається людиною, або 1 звукова інформація у вигляді певних слів. Обстежувана особа натисканням на кнопки реєструючого пристрою (комп'ютерного маніпулятора) виділяє певним чином певний, заздалегідь заданий, позитивний слуховий подразник. Перед початком виконання завдання обстежувана особа одягає навушники і знайомиться з інструкцією. На початку виконання завдання через навушники або динаміки обстежуваній особі пред'являють слухові подразники, гучність яких вона може регулювати. З початком тестування в навушниках відтворюються різні слухові подразники - позитивні та гальмівні. При появі тону високої частоти (позитивний подразник) обстежувана особа як найшвидше натискає правою рукою праву кнопку комп'ютерного маніпулятора, при появі тону низької частоти (позитивний подразник) обстежувана особа як найшвидше натискає лівою рукою ліву кнопку комп'ютерного маніпулятора, при появі тону середньої частоти (гальмівний подразник) обстежувана особа не натискає кнопки комп'ютерного маніпулятора. Якщо обстежувана особа правильно виконує завдання, тривалість подачі слухових подразників автоматично скорочується на 20 мс, а якщо помиляється, то тривалість - збільшується. Після того як обстежувана особа прослухала і виконала завдання для 120 слухових подразників, комп'ютер реєструє час переробки визначеної кількості слухових подразників. Час переробки слухових подразників є показником функціональної рухливості нервових процесів, що відображає здатність центральної нервової системи забезпечувати максимально можливий для даної особи темп безпомилкової складної сенсомоторної діяльності в умовах швидкої зміни різних позитивних та гальмівних слухових подразників, що ідуть один за од 7 96496 ним. Цей показник залежить від суми часових характеристик обох нервових процесів і об'єктивно відображає рівень їх функціональної рухливості, тобто функціональний стан слухового аналізатора. Аналіз функціонального стану слухового аналізатора роблять на підставі порівняння показників тесту із оціночною шкалою. Оціночна шкала функ 8 ціонального стану слухового аналізатора розроблена на основі обробки великої кількості результатів досліджень та аналізу експериментальних даних, при цьому вирізняють три рівня функціонального стану слухового аналізатора: низький, середній та високий рівень. Оціночна шкала функціонального стану слухового аналізатора Рівень функціонального стану слухового аналізатора Високий Середній Низький Час переробки 120 слухових подразників (с) 70 71-79 80 Результат тестування та рівень функціонального стану слухового аналізатора відображається на моніторі комп'ютера і може бути роздрукований на принтері. Приклад. Юнак "П" у віці 19 років виконав тестові заПоказник Час виконання тесту (с) Мінімальний час експозиції (мс) Час виходу на мінімальну експозицію (с) Час виконання тесту (с) Мінімальний час експозиції (мс) Час виходу на мінімальну експозицію (с) вдання з переробки 120 слухових подразників в кожному тесті. Для визначення достовірності отриманих результатів проводилися 2 серії тестів, по 8 тестів у кожній серії, з перервою в 10 днів. Результати першої серії наведено в таблиці 1, результати другої серії наведено в таблиці 2. Тес т №1 72 180 Тест №2 72 182 Тест №3 70 180 Тест №4 71 180 Тест №5 73 182 Тест №6 72 181 50 48 47 48 48 50 Таблиця 1 Тест Тест №7 №8 71 73 180 182 49 50 71 73 70 70 72 76 74 72 180 181 182 180 181 182 181 181 51 49 Для оцінки тестових результатів були розраховані статистичні показники порівняння першої Показник Час виконання тесту (с) Мінімальний час експозиції (мс) Час виходу на мінімальну експозицію (с) При порівнянні двох серій тестів за жодним із показників достовірних різниць між двома серіями встановлено не було, що є свідченням надійності проведення тестів за запропонованим способом психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора. Для психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора юнака "П" з результатів тесту вибирають мінімальний час виконання тесту - 70 с. Таким чином за оціночною шкалою функціональний стан слухового аналізатора юнака "П" визначається як високий. При необхідності визначення стійкого значення функціонального стану слухового аналізатора проведення тесту достатньо виконувати три рази. Валідність способу психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора була перевірена при проведенні профвідбору диспе 49 49 49 49 51 49 та другої серій тестів за непараметричним критерієм Манна-Уітні Т Z Рівень значимості 12 9 7 0,3381 0,3145 1,5403 0,7353 0,7532 0,1235 тчерів. Спосіб дозволяє об'єктивно оцінити функціональний стан слухового аналізатора, виявити індивідуальні психофізіологічні особливості кожної людини, забезпечує високу достовірність оцінки отриманих результатів. Показник рухливості нервових процесів при переробці звукової інформації, а саме час переробки певної кількості слухових подразників, який відображає функціональний стан слухового аналізатора, є найбільш інформативним при здійсненні обґрунтованого відбору осіб для освоєння професій, для яких визначальним є саме психофізіологічний стан слухового аналізатора в екстремальних ситуаціях (зв'язківці, льотчики, оператори автоматизованих систем управляння, диспетчери, акустики, спортивні гравці тощо). 9 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 96496 Підписне 10 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for psychophysiological evaluating of functional state of the auditory analyzer
Автори англійськоюMakarenko Mykola Vasyliovych, Lysohub Volodymyr Serhiovych, Halka Mykhailo Serhiovych, Yukhymenko Lilia Ivanivna, Khomenko Serhii Mykolaiovych
Назва патенту російськоюСпособ психофизиологической оценки функционального состояния слухового анализатора
Автори російськоюМакаренко Николай Васильевич, Лизогуб Владимир Сергеевич, Галка Михаил Сергеевич, Юхименко Лилия Ивановна, Хоменко Сергей Николаевич
МПК / Мітки
МПК: A61B 5/16
Мітки: стану, спосіб, слухового, аналізатора, оцінки, функціонального, психофізіологічної
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-96496-sposib-psikhofiziologichno-ocinki-funkcionalnogo-stanu-slukhovogo-analizatora.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб психофізіологічної оцінки функціонального стану слухового аналізатора</a>
Попередній патент: Спосіб залісення і інвентаризації ходу заростання осипів
Наступний патент: Шахтний локомотив
Випадковий патент: Пристрій для ультразвукової обробки органічних сполук і система для здійснення крекінгу органічних сполук