Спосіб діагностики функціонального стану провідних шляхів слухового аналізатора та стовбурових структур головного мозку у пацієнтів із переломами скроневої кістки в гострому періоді черепно-мозкової травми

Спосіб діагностики функціонального стану провідних шляхів слухового аналізатора та стовбурових структур головного мозку у пацієнтів із переломами скроневої кістки в гострому періоді черепно-мозкової травми, що є методом діагностики функціонального стану слухового аналізатора, стовбурових структур головного мозку, який відрізняється тим, що хворим із переломами 3 54378 плечі - заземлюючий. Для зменшення електричного опору між електродами і шкірою використовували контактну пасту. Контролювали якість встановлення електродів шляхом вимірювання міжелектродного імпедансу, який мав не перевищувати 10 кОм. В якості звукових стимулів використовують широкосмугові клацання розрядки, моноаурально, що подаються, за допомогою навушників. Застосовують прямокутні імпульси негативної полярності тривалістю 100мкс, з частотою 10Гц. Інтенсивність клацань 100дБ щодо рівня звукового тиску. Маскування проводять контралатерально (на нестимульоване вухо), шляхом подавання шуму інтенсивністю 60дБ щодо рівня звукового тиску, щоб максимально усунути наведення в іпсилатеральному вусі внаслідок кісткового проведення. Відведені з шкіри голови електричні сигнали поступають на вхід підсилювача з коефіцієнтом посилення 8x10, смугою пропускання 100-3000Гц, кількість усереднювань - 2000. Тривалість епохи аналізу 10мс по двох каналах. Кожного вуха дослідження проводили не менше двох разів. При аналізі часових параметрів коротколатентних слухових викликаних потенціалів як основні критерії використовують міжпікові інтервали компонентів. Найбільш надійним є інтервал І-V, а також найстабільніші, Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 абсолютні латентні періоди компонентів III і V, які в нормі варіюють значно менше, ніж показники амплітуди. У даному дослідженні оцінюють всі часові параметри відповіді коротколатентних слухових викликаних потенціалів. В порівнянні із найближчим аналогом, запропонований спосіб має ряд переваг: - удосконалення ранньої діагностики функціонального стану провідних шляхів слухового аналізатору та стволових структур головного мозку у пацієнтів із переломами скроневої кістки в гострому періоді черепно-мозкової за змінами часових параметрів коротколатентних слухових викликаних потенціалів; - можливість уточнення характеру переломів скроневої кістки; - можливість об'єктивізації рівня ушкодження слухового аналізатору; - можливість оцінити функціональний стан стволових структур головного мозку у хворих з переломами скроневої кістки в гострому періоді черепно-мозкової, який дозволяє обґрунтувати з високим ступенем ймовірності прогноз наслідків черепно-мозкової травми. Література: 1. Благовещенская Н.С. Отоневрологические симптомы и синдромы. М. - 1990. - 256с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601