Спосіб оцінки ендотеліальної функції у дітей

Реферат: Спосіб оцінки ендотеліальної функції у дітей включає ультразвукове доплерографічне дослідження. Додатково визначають та досліджують у плазмі крові концентрацію ендотеліну-1 і концентрацію оксиду азоту та розраховують ендотелійзалежну вазодилатацію. UA 97120 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ У ДІТЕЙ UA 97120 U UA 97120 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема педіатрії, кардіології та функціональної діагностики, і може бути використана для оцінки ендотеліальної функції у дітей. Зростання захворюваності в дитячому віці, на чому акцентують увагу педіатри, створює реальну загрозу здоров'ю не лише дітей, а й дорослих, внаслідок того, що значна кількість хвороб дитячого віку хронізується та може стати причиною інвалідності в подальші вікові періоди (Фейгт Н.А. - 2002; Шальнова С.А. - 2005; Горбась І.М. - 2010). Особливе значення при цьому набувають преморбідні стани та функціональні порушення органів та систем дитячого організму, які в критичні періоди розвитку дитини (дошкільний та препубертатний) сприяють та обтяжують органічну патологію (Іголкіна О.Д. - 2007; Groner І.А. - 2006; Звездина И.В., Жигарева Н.А., Аганова Л.А. - 2009). Провідною патологією дорослого населення стали кардіоваскулярні захворювання. Однією з причин порушень реґіонарного кровообігу та мікроциркуляції є дисфункція ендотелію. Особливе місце при цьому займає дисбаланс утворення в ендотелії біологічно активних речовин і, в першу чергу, оксиду азоту та ендотеліну-1, які приймають участь у регуляції практично всіх функцій ендотелію. Саме тому можливості впливу на обидва ці механізми являють інтерес для клінічної практики, а визначення стану функції судинного ендотелію у здорових дітей та дітей з преморбідними станами є шляхом до створення принципово нових методологічних підходів до профілактики ранніх кардіоваскулярних порушень в дитячому віці. Для оцінки ендотеліальної функції та діагностики ендотеліальної дисфункції використовують декілька способів, які базуються на визначенні вазоконстрикторних і вазодилатуючих факторів. Доказано, що ендотелій має судинорухову, антитромбоцитарну, антикоагулянтну, тромболітичну, протизапальну антиоксидантну та антипроліферативну активність (Корж А.Н. 2003; Лишневский В.Ю. - 2003; Thuiller С., Richard V. - 2005). Ендотелій виконує важливу секреторну функцію шляхом утворення ендотеліальних релаксуючих та констрикторних факторів, які знаходяться у динамічній рівновазі, що регулює судинну проникливість (Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. - 2003; Фролькис В.В., Безруков В.А., Малая Л.Т. - 2003). Під дисфункцією ендотелію розуміють дисбаланс між системами локальної регуляції гомеостазу та судинного тонусу, а також між антикоагулянтними і прокоагулянтними медіаторами, факторами росту та їх інгібіторами (Luscher T.F., Barton M. - 2000; Поливода С.Н., Колесник Ю.М., Черепок А.А. - 2005). Основні вазодилатуючі фактори - оксид азоту, простациклін, ендотеліальний гіперполяризуючий фактор, вазоконстрикторні фактори - ендотелін-1, тромбоксан, ангіотензин II та інш. У клінічній практиці найбільш популярні способи визначення функції ендотелію за визначенням концентрації у крові ендотеліну-1 та оксиду азоту. Одним із таких способів є "Спосіб оцінки стану дилатаційної ланки регуляції судинного тонусу у дітей" (пат. 3533 UA), що включає визначення вмісту комплексу оксиду азоту з гемоглобіном за допомогою електронного парамагнітного резонансу (ЕПР), розраховують їх кількість. Перевагами даного способу оцінки стану дилатаційної ланки регуляції судинного тонусу є його висока чутливість і специфічність. Величина спектру ЕПР комплексів оксиду азоту з гемоглобіном менше 8 ум. од. відповідає зниженню функціональних можливостей дилатаційної ланки регуляції кровообігу. Недоліком даного способу є однобічність, тобто досліджується тільки вазодилатуюча ланка регуляції судинного тонусу. Одним із поширених способів є використання проби з реактивною гіперемією ("Спосіб діагностики ендотелійзалежної вазодилатації у дітей", пат. 32359 UA). У даному способі вимірюють діаметр плечової артерії у стані спокою (ДП1, мм), за 30 с до компресії (ДП2, мм), через 60 с після компресії (ДП3, мм) та реєстрації лінійної швидкості кровотоку у спокої (м/с) та в фазі реактивної гіперемії (швидкість кровотоку через 15 с після компресії, м/с) за допомогою ультразвукового доплервазографічного дослідження. Тривалість компресії плечової артерії становить 1,5-2 хв. За твердженням авторів даного способу при значенні приросту діаметра плечової артерії при реактивній гіперемії менше 10 % діагностують ендотелійзалежну вазодилатацію (ЕЗВД, %=100*(ДП3–ДП1)/ДП2. Недоліками даного способу є тривалість дослідження та урахування тільки одного показника приросту діаметра плечової артерії (менше 10 %). Також у даному методі не пояснюються інші зміни ендотелійзалежної вазодилатації. Відомий спосіб визначення ендотелійзалежної вазодилатації з використовуванням доплерографії правої плечової артерії за визначенням її діаметра та застосуванням загальноприйнятого тесту Целемайєра - Соренса (проведення компресійної проби) (пат. 86394 UA, "Спосіб діагностики ступенів ендотеліальної дисфункції при серцево-судинних захворювань"), в якому оцінюють ступінь ендотеліальної функції. При збільшенні її величини від 5,0 до 9,9 % діагностується І (початковий) ступінь ендотеліальної дисфункції; при її меншому збільшенні від 0 до 4,9 % діагностується II (помірний) ступінь ендотеліальної дисфункції. При 1 UA 97120 U 5 10 15 20 25 30 35 прогресивному зменшенні ендотелійзалежної вазодилатації від 0 % і менше - діагностується II (значний) ступінь ендотеліальної дисфункції. Даний спосіб є високоінформативним, доступним, враховує різні ступені ендотелійзалежної вазодилатації. Але його недолік - відсутність врахування вазоконстрикторних та вазодилатуючих факторів. Найбільш близьким за суттю є спосіб (пат. 52589 UA, "Спосіб визначення порушень функції ендотелію"), в якому діагностують порушення функції ендотелію за визначенням показників ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії та вмісту S-нітрозотіолу. Нормальну функцію ендотелію діагностують при прирості показників діаметра плечової артерії на 10 % або більше одразу і повернення їх до вихідного рівня до 7-ї хв. після декомпресії та при рівні вмісту Sнітрозотіолу вище ніж 22,44 мкмоль/л. Порушення функції ендотелію діагностують при прирості показників діаметра плечової артерії менше 10 %, які не нормалізуються до 7-ї хв. після декомпресії, та при рівні вмісту S-нітрозотіолу нижче ніж 22,44 мкмоль/л. Спосіб інформативний, враховує важливіші показники кровотоку. Недоліком даного способу є оцінка тільки вазодилатуючої ланки функції ендотелію. В основу запропонованого нами способу оцінки ендотеліальної функції у дітей покладена комплексна оцінка показників стану ендотелію з використовуванням різних способів дослідження, що дозволяє виявити дітей з ендотеліальною дисфункцією на донозологічному етапі та провести своєчасну профілактику з метою попередження виникнення захворювання, що в свою чергу підвищує точність оцінки. Поставлена задача вирішується у способі оцінки ендотеліальної функції у дітей, що включає ультразвукове доплерографічне дослідження, згідно з корисною моделлю, додатково визначається концентрація ендотеліну-1 та оксиду азоту та досліджуються наступні показники: концентрація ендотеліну-1 - в межах 1,46-1,62 фмоль/л; концентрація оксиду азоту – в межах 14,55-17,47 мкмоль/л; ендотелійзалежна вазодилатація - у межах 10-20 %. Запропонований спосіб вирішується наступним чином: спочатку проводиться ультразвукове дослідження зранку натщесерце у положенні на спині після 15-хвилинного відпочинку при температурі повітря у приміщенні 22 °C. Плечова артерія лоціюється у поздовжньому розрізі на 2-5 см вище ліктьового згину. Вимірюють внутрішньопросвітний діаметр плечової артерії із застосуванням лінійного датчика 5,0-10,0 МГц. Потім проводять функціональну пробу: на плече вище ділянки вимірювання накладається пневматична манжета і накачується до 200 мм рт. ст. Фаза оклюзії становить 4-5 хв. Ендотелійзалежна вазодилатація розраховується як відношення зміни діаметра плечової артерії на фоні реактивної гіперемії до діаметра артерії у стані спокою та виражається у відсотках (Δd %). Далі проводиться визначення ендотеліну-1 та загального оксиду азоту у плазмі крові відповідно до технології імуноферментного аналізу за стандартами набору реактивів та імуноферментного аналізатора - фотометра. Таблиця Розподіл здорових дітей на підгрупи з урахуванням концентрації ендотеліна-1, оксиду азоту та типу ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії Δd% Показник Ендотелій-1, 1,54±0,08 фмоль/мкл Оксид азоту, 16,27±1,72 мкмоль/л 40 45 Підгрупи дітей >20 % підгрупа 3 підгрупа 4 0-10 % підгрупа 5