Спосіб оцінки функціонального резерву організму осіб зі зниженим артеріальним тиском

Реферат: Спосіб оцінки функціонального резерву організму шляхом діагностування напруження процесів адаптації включає вимір показників варіабельності серцевого ритму з наступним визначенням похідних показників. Для осіб зі зниженим артеріальним тиском показники варіабельності серцевого ритму вимірюють методом кардіоінтервалографії за допомогою апарату "Cardiotest" шляхом реєстрації 100 послідовних кардіоциклів R-R в статичному положенні та повторно в динаміці в один і той же час, при однакових умовах навколишнього середовища; запис кардіоінтервалограм виконують у другому стандартному відведенні при швидкості руху стрічки 50 мм/сек., для оцінки стану адаптаційних процесів вимірюють моду (Мо), амплітуду моди (АМо), варіаційний розмах (ВР), затим встановлюють похідні показники: індекс напруги (ІН) = АМо: (2 × Мо × ВР), індекс вегетативної рівноваги (ІВР) = АМо: ВР, вегетативний показник ритму (ВПР) = 1:(Мо × ВР), показник адекватності процесів регуляції (ПАПР) = АМо: Мо, одержані значення прямих вимірів та значення похідних показників порівнюють з тими, що одержані для осіб з нормальним тиском, а напруження процесів адаптації діагностують при зниженні показників АМо до 28 % та нижче, ІВР до 69,7 у. од. та нижче, ВПР до 3,06 у. од. та нижче, ІН до 36,72 у. од. та нижче та ПАПР до 28 у. од та нижче з одночасним підвищенням показника ВР до 0,34 сек. та вище при рівні показника Мо від 0,95 сек. до 1,0 сек. UA 97482 U (12) UA 97482 U UA 97482 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до нормальної фізіології, і може бути використана для оцінки функціонального резерву організму осіб зі зниженим артеріальним тиском. Здоровий організм, володіючи достатнім запасом функціональних резервів, відповідає на стресорні впливи робочою напругою регуляторних систем. Разом з тим, навіть у здорової людини в стані спокою напруга регуляторних систем може бути високою, якщо людина не має достатніх функціональних резервів. Отже, функціональний стан організму визначається трьома факторами: рівнем функціонування, ступенем напруги і функціональним резервом [Вейн A.M., Соловьева А.Д., Колосова О.Д. Вегето-сосудистая дистония. - М.: Медицина, 1981-320 с.]. Для оцінки адаптаційних можливостей і функціонального стану організму людини особливий інтерес представляють дані про коливання характеристик серцевого ритму (СР), які дозволяють дати інтегральну інформацію про стан організму в цілому і бути своєрідним індикатором для оцінки функціонального стану регуляторних систем. В даний час визначення варіабельності серцевого ритму (ВСР) визнано найбільш інформативним, неінвазивним методом кількісної оцінки вегетативної регуляції серцевого ритму та функціонального стану організму [Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца. Опыт практического применения /В.М. Михайлов. - Иваново, 2000. - 200 с.; Казин Э.М. Влияние психофизиологического потенциала на адаптацию к учебной деятельности /Э.М. Казин, В.И. Иванов, Н.А. Литвинова и др. //Физиология человека. - 2002. - Т. 28. - № 3. - С. 23-29]. Динамічний ряд значень тривалості серцевого циклу може бути представлений різноманітними математичними моделями. Найбільш простим і доступним є часовий аналіз, який при вивченні ритмокардіограми проводиться статистичними та графічними методами. Частіш за все в ритмокардіограмі вимірюють: Мода (Мо) - значення R-R-інтервалу, які найбільш часто зустрічаються і які відповідають найбільш імовірному для даного періоду часу рівню функціонування систем регуляції. Амплітуда моди (АМо) - доля кардіоінтервалів, відповідна значенню моди. Фізіологічний сенс вказаних параметрів полягає в тому, що вони відображають вплив центрального контуру регуляції на автономний за нервовим (АМо) і гуморальним (Мо) каналам. Варіаційних розмах (X) ВР - різниця між тривалістю найбільшого і найменшого R-R інтервалів. Це показник діяльності контуру автономної регуляції ритму серця, який повністю зв'язаний з дихальними коливаннями тонусу блукаючого нерва. R-R - це змінність тривалості інтервалів послідовних циклів серцевих скорочень за певні проміжки часу і вираженість коливань частоти серцевих скорочень (ЧСС) по відношенню до її середнього рівня. Для визначення ступеня адаптації серцево-судинної системи до випадкових чи постійно діючих агресивних факторів і оцінки адекватності процесів регуляції запропоновано ряд параметрів, які є похідними класичних кількісних показників: ІВР - індекс вегетативної рівноваги (ІВР = АМо: X); ВПР - вегетативний показник ритму (ВПР = 1:(Мо × X); ПАПР - показник адекватності процесів регуляції (ПАПР = АМо: Мо); IH - індекс напруги регуляторних систем (ІН = АМо: (2 × X × Мо) [Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем (методические рекомендации) /P.M. Баевский, Г.Г. Иванов, Л.В. Чирейкин и др. //Уральский кардиологический журнал. - 2002. - № 1. - С. 22-43]. Даний спосіб оцінки функціонального резерву організму осіб є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за найближчий аналог. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів оцінки функціонального резерву організму для осіб зі зниженим артеріальним тиском. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі оцінки функціонального резерву організму шляхом діагностування напруження процесів адаптації, який включає вимір показників варіабельності серцевого ритму з наступним визначенням похідних показників, згідно з корисною моделлю, для осіб зі зниженим артеріальним тиском показники варіабельності серцевого ритму вимірюють методом кардіоінтервалографії за допомогою апарату "Cardiotest" шляхом реєстрації 100 послідовних кардіоциклів R-R в статичному положенні та повторно в динаміці в один і той же час, при однакових умовах навколишнього середовища; запис кардіоінтервалограм виконують у другому стандартному відведенні при швидкості руху стрічки 50 мм/сек., для оцінки стану адаптаційних процесів вимірюють моду (Мо), амплітуду моди (АМо), варіаційний розмах (ВР), затим встановлюють похідні показники: індекс напруги (ІН) = АМо: (2 × Мо × ВР), індекс вегетативної рівноваги (ІВР) = АМо: ВР, вегетативний показник ритму (ВПР) = 1:(Мо × ВР), показник адекватності процесів регуляції (ПАПР) = АМо: Мо, одержані значення прямих вимірів та значення похідних показників порівнюють з тими, що одержані для осіб з нормальним тиском, а напруження процесів адаптації діагностують при зниженні показників АМо до 28 % та нижче, ІВР 1 UA 97482 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 до 69,7 у. од. та нижче, ВПР до 3,06 у. од. та нижче, ІН до 36,72 у. од. та нижче та ПАПР до 28 у. од та нижче з одночасним підвищенням показника ВР до 0,34 сек. та вище при рівні показника Мо від 0,95 сек. до 1,0 сек. Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що включення до діагностичних вимірів та аналізу показників, що заявляються, дозволяє виконати оцінку функціонального резерву організму осіб зі зниженим артеріальним тиском більш точно, що дозволяє включити спосіб, який заявляється, в арсенал способів оцінки функціонального резерву організму людини. Спосіб виконують наступним чином: Для осіб зі зниженим артеріальним тиском варіабельність серцевого ритму вимірюють методом кардіоінтервалографії за допомогою апарату "Cardiotest" шляхом реєстрації 100 послідовних кардіоциклів R-R в статичному положенні та повторно в динаміці в один і той же час, при однакових умовах навколишнього середовища; запис кардіоінтервалограм виконують у другому стандартному відведенні при швидкості руху стрічки 50 мм/сек. Для оцінки стану адаптаційних процесів вимірюють моду (Мо), амплітуду моди (АМо), варіаційний розмах (ВР). Затим встановлюють похідні показники: індекс напруги (Ш) = АМо: (2 × Мо × ВР), індекс вегетативної рівноваги (ІВР) = АМо: ВР, вегетативний показник ритму (ВПР) = 1:(Мо × ВР), показник адекватності процесів регуляції (ПАПР) = АМо: Мо. Одержані значення прямих вимірів та значення похідних показників порівнюють з тими, що одержані для осіб з нормальним тиском. Напруження процесів адаптації діагностують при зниженні показників АМо до 28 % та нижче, ІВР до 69,7 у. од. та нижче, ВПР до 3,06 у. од. та нижче, Ш до 36,72 у. од. та нижче та ПАПР до 28 у. од та нижче з одночасним підвищенням показника ВР до 0,34 сек. та вище при рівні показника Мо від 0,95 сек. до 1,0 сек. Ефективність способу встановлена експериментально. Обстежено 78 осіб молодого віку (18÷20 p.), з їх числа було утворено дві групи, до першої групи обстежених віднесено 39 осіб з рівнем АТ ср - 80-75 мм рт. ст.; до другої групи віднесено 39 осіб з рівнем АТ ср - 74,9-70 мм рт. ст. Скринінгові обстеження та проспективні спостереження за групами осіб, що досліджувалися, виконані за місцем їх навчання. Дані щодо наявності артеріальної гіпотонії отримані у результаті експертної оцінки ф.086/о та ф.025/о і протоколів щорічних комплексних медичних оглядів. Метод кардіоінтервалографії (КІГ) застосовано у якості базового скринінг-тесту для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи із використанням апарату "Cardiotest" шляхом реєстрації 100 послідовних кардіоциклів R-R в статичному положенні та повторно в динаміці в один і той же час, при однакових умовах навколишнього середовища; запис кардіоінтервалограм виконують у другому стандартному відведенні при швидкості руху стрічки 50 мм/сек. Методика вимірів є простою, стандартизованою та сертифікованою, а застосування спеціального програмного забезпечення дозволяє визначати індикативні показники для характеристики функціонального стану серцево-судинної та вегетативної нервової системи. Для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу, зокрема - шляхів реалізації центрального стимулювання та стану адаптаційно-пристосувальних механізмів аналізувалися наступні показники КІГ: Мода (М о) - інтервал R-R, який найбільш часто реєструється, що, як відомо, відображає вплив гуморального каналу регуляції вегетативної нервової системи (ВНС), характеризує домінування синусового вузла. Амплітуда моди (АМо) питома вага кардіоінтервалів, що відповідають за своїм рівнем Мо та, як відомо із фундаментальних та прикладних досліджень, відображає стан активності симпатичного відділу ВНС і характеризує вплив нервового каналу регуляції серцево-судинної системи; варіаційний розмах (ВР) - різниця між максимальними та мінімальними значеннями інтервал R-R; він свідчить про активність вагусного впливу на діяльність синусового вузла, у разі симпатикотонії цей показник є мінімальним, тоді як при ваготонії - максимальним. Вегетативний показник ритму (ВПР = 1:(Мо × ВР) відображає баланс між симпатичними та парасимпатичними впливами на діяльність міокарду та, за визначених умов, дозволяє оцінювати домінування парасимпатичного впливу: чим менше значення ВПР, тим більш виразно зміщений вегетативний баланс за рахунок парасимпатичної складової регуляції. Показник адекватності процесів регуляції (ПАПР = АМо: Мо) дозволяє визначати домінування нервової чи гуморальної складової центрального стимулювання ВНС. Індекс напруження (IH = АМо: (2 × Мо × ВР) використовують для оцінки ступеня напруженості адаптаційно-компенсаторних механізмів, він характеризує активність механізмів симпатичної регуляції та стан центрального контуру регулювання (кора головного мозку, гіпоталамо-гіпофізарні та підкоркові вегетативні центри), а також ступінь домінування над автономним контуром регуляції (легені, синусовий вузол, ядра блукаючого нерва). При математичному аналізі варіабельності серцевого ритму встановлено, що найбільш часто зустрічається значення R-R інтервалу 1000 мс, отже, при швидкості запису 50 мм/сек Мо становить 1 сек.; значення Мо зустрічається 27 разів у 100 зареєстрованих кардіоциклах, тобто АМо становить 27 %. Максимальний показник R-R (max) дорівнює 1100, R-R (min) дорівнює 800, 2 UA 97482 U 5 10 15 отже, ВР дорівнює 0,3 сек. (1,1-0,8=0,3). IH регуляторних систем дорівнює 45 (27:(2 × 1 × 0,3) = 45), ІВР становить 90 (27:0,3=90), ВПР становить 3,3 (1:1 × 0,3=3,3) і ПАПР становить 27 (27:1=27). Математичне очікування, еквівалентне середній ЧСС склало 62,5 уд/хв, при ЧСС 60 уд/хв, яка зустрічалась найбільш часто, що є фізіологічною нормою, але з тенденцією до помірної брадикардії (R-R min-54 уд/хв), що також підтверджується значенням Мо (1 сек), а також варіаційний розмах, що відображає ступінь варіабельності ритму, свідчить про більший внесок парасимпатичного відділу в регуляцію серцевого ритму. Співвідношення між активністю симпатичного і парасимпатичного відділів, що відбивається в ІВР, свідчить також про переважання парасимпатичного тонусу, але при фізіологічному ВПР. Отримані показники ІН регуляторних систем і ПАПР свідчать про напругу процесів адаптації та відображають донозологічний стан. Таким чином, у осіб з первинною артеріальною гіпотонією показники варіабельності серцевого ритму свідчать про вегетативний дисбаланс, з переважанням парасимпатичного відділу ВНС. Вторинні показники варіабельності ритму серця свідчать про підвищену функціональну напругу механізмів адаптації, при яких оптимальні адаптаційні можливості організму забезпечуються більш високою напругою регуляторних систем, що призводить до підвищеного витрачання функціональних резервів організму. Показники варіабельності ритму серця у осіб з артеріальною гіпотонією, що свідчать про напругу адаптаційних процесів, відповідають донозологічному стану. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 Спосіб оцінки функціонального резерву організму шляхом діагностування напруження процесів адаптації, який включає вимір показників варіабельності серцевого ритму з наступним визначенням похідних показників, який відрізняється тим, що для осіб зі зниженим артеріальним тиском показники варіабельності серцевого ритму вимірюють методом кардіоінтервалографії за допомогою апарату "Cardiotest" шляхом реєстрації 100 послідовних кардіоциклів R-R в статичному положенні та повторно в динаміці в один і той же час, при однакових умовах навколишнього середовища; запис кардіоінтервалограм виконують у другому стандартному відведенні при швидкості руху стрічки 50 мм/сек., для оцінки стану адаптаційних процесів вимірюють моду (Мо), амплітуду моди (АМо), варіаційний розмах (ВР), затим встановлюють похідні показники: індекс напруги (ІН) = АМо: (2 × Мо × ВР), індекс вегетативної рівноваги (ІВР) = АМо: ВР, вегетативний показник ритму (ВПР) = 1:(Мо × ВР), показник адекватності процесів регуляції (ПАПР) = АМо: Мо, одержані значення прямих вимірів та значення похідних показників порівнюють з тими, що одержані для осіб з нормальним тиском, а напруження процесів адаптації діагностують при зниженні показників АМо до 28 % та нижче, ІВР до 69,7 у. од. та нижче, ВПР до 3,06 у. од. та нижче, ІН до 36,72 у. од. та нижче та ПАПР до 28 у. од та нижче з одночасним підвищенням показника ВР до 0,34 сек. та вище при рівні показника Мо від 0,95 сек. до 1,0 сек. 40 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3