Спосіб відтворення карієсу на експериментальній моделі щурів

Реферат: Спосіб відтворення карієсу на експериментальній моделі щурів лінії Вістар включає перебування тварин обох статей віком 30 днів на карієсогенній дієті Стефана впродовж наступних 40 днів життя. У складі щоденного раціону з розрахунку на одну тварину на добу збільшують кількість леофілізованої печінки великої рогатої худоби до 2 г, зменшують кількість цукру до 10 г та сухого знежиреного молока жирністю 1,5 % до 4 г, додатково включають 2 г сухарів з білого пшеничного хліба вищого ґатунку та 4 г казеїну кислотного харчового вищого ґатунку та додатково з питною водою дають антибіотик гентаміцин з розрахунку 6 мг/кг живої ваги тварини на добу впродовж 25, 26, 27, 28, 29 днів від початку експерименту. UA 99537 U (12) UA 99537 U UA 99537 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до стоматології, і може бути використана у експериментальній медицині для вивчення етіології та патогенезу карієсу зубів, також для розробки та вивчення дії методів і засобів профілактики та лікування карієсу зубів. Карієс зубів є найбільш поширеним стоматологічним захворюванням. На сьогоднішній час досягнути значні успіхи в рішенні проблем етіології та патогенезу карієсу зубів. Поряд з тим залишається ряд питань, які в першу чергу пов'язані з низьким рівнем ефективності профілактики карієсу зубів, особливо у дітей. Результати епідеміологічних досліджень свідчать, що розповсюдженість карієсу зубів тимчасового прикусу у 6-ти річних дітей становить 87,9 % при інтенсивності ураження КПВ3 (сума каріозних, пломбованих та видалених зубів) - 4,6; розповсюдженість карієсу зубів постійного прикусу у 12-ти річних дітей - 72,3 % при інтенсивності ураження КПВ3-2,75. У етіопатогенезі карієсу зубів основну роль відіграють наступні фактори: мікроорганізми зубного нальоту (Str. Mutans, Lactobacteria), підвищене вживання вуглеводів, резистентність та генетично детерміновані особливості будови твердих тканин зубів. Для розробки та вивчення дії методів і засобів профілактики та лікування карієсу зубів виникає необхідність моделювати цю патологію на експериментальних тваринах з урахуванням основних етіопатогенетичних факторів. Відомі декілька способів моделювання карієсу зубів. Спосіб моделювання карієсу зубів із застосуванням карієсогенної дієти Стефана. Карієс зубів у білих щурів отримують переводом їх з 30-го дня життя на карієсогенну дієту. У склад дієти входять такі компоненти: 0,5 г сухої леофілізованої печінки крупної рогатої худоби, 8 г сухого знежиреного молока і 16,5 г цукру. Вказана кількість компонентів розрахована на добовий раціон одного щура [1]. Спосіб моделювання карієсу зубів за допомогою цукрово-казеїнової дієти І.О. Бегельмана та у модифікації М.Г. Бугайової, 1954. Склад дієти: 54 % цукру, 18,5 % казеїну кислотного харчового вищого ґатунку (сиру, за М.Г. Бугайової), 18,5 % сухарів з білого пшеничного хліба вищого ґатунку, 5 % рослинної олії, 4 % - повареної солі, полівітаміни Ундевіт-1 драже на кожні 100 г харчів [2,3]. Спосіб моделювання карієсу зубів (Hartles et al., 1956) Склад дієти: сахароза 670 г, казеїн, розчинний 200 г, Hepamino 40 г, арахісове масло 50 г, сіль суміш 40 г [4]. Однак вказані способи експериментального моделювання карієсу зубів засновані на використанні тільки однієї ланки етіопатогенезу карієсу, а саме вживання великої кількості прямих вуглеводів у вигляді цукру та сухарів, і не враховують значну роль мікрофлори в виникненні карієсу зубів. Також при утримані тварин на такому високо цукровому раціони, навіть за наявності в нормі вітамінів і мікроелементів, спостерігаються суттєві зміни обміну речовин, високий ризик розвитку цукрового діабету та масової загибелі експериментальних тварин. Однак, сучасні теорії розвитку карієсу зубів як мультифакторіального захворювання з хронічним перебігом, підтверджують значимість низки чинників у формуванні захворювання, насамперед порушень раціону харчування з надлишковою кількістю прямих вуглеводів (що враховано в найближчому аналогу), та наявності карієсогенних бактерій (що не враховано в найближчому аналогу). Тому використання експериментальної моделі, що є найближчий аналог, не дозволяє повністю відтворити умови формування та прогресування карієсу зубів як мультифакторіальної патології. Тому в розробленій нами експериментальній моделі додатково відтворена окрема ланка патогенезу карієсу зубів - надлишковий ріст карієсогенних мікроорганізмів, слабо чутливих до антибіотику аміноглікозидного ряду. Зміна якісного та кількісного складу мікробів можлива внаслідок прийому певних антибіотиків, які можуть пригнічувати одну мікрофлору, і за рахунок цього давати можливість більшого превалювання для іншої, тобто так звана селективна деколонізація. З цією метою ми пропонуємо використовування антибіотику аміноглікозидного ряду - гентаміцину, який є активним відносно більшості грам негативних аеробних бактерій (Klebsiella spp., Shigella spp., Serratia spp., Escherichia coli, Proteus spp., Enterobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter spp.) та грампозитивних аеробних коків (Staphylococcus spp., у т. ч. штами, стійкі до пеніциліну та інших антибіотиків), але не має достатньої дії на Neisseria meningitidis, Treponemapallidum, деякі штами Streptococcus spp., анаеробні мікроорганізми [5]. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу моделювання експериментального карієсу зубів з урахування основних етіопатогенетичних факторів розвитку цього захворювання шляхом застосування збалансованої карієсогеної дієти та застосуванням антибіотика аміногликозидного ряду - гентаміцину у низьких концентраціях, до якого мікроорганізми групи стрептококів малочутливі. 1 UA 99537 U 5 10 15 Поставлена задача вирішується тим, що спосіб відтворення карієсу на експериментальній моделі у щурів лінії Вістар включає перебування тварин обох статей віком 30 днів на карієсогенній дієті Стефана впродовж наступних 40 днів життя, який відрізняється тим, що у складі щоденного раціону з розрахунку на одну тварину на добу збільшують кількість леофілізованої печінки крупної рогатої худоби до 2 г, зменшують кількість цукру до 10 г та сухого знежиреного молока жирністю 1,5 % до 4 г, додатково включають 2 г сухарів з білого пшеничного хлібу вищого ґатунку та 4 г казеїну кислотного харчового вищого ґатунку та додатково з питною водою дають антибіотик гентаміцин з розрахунку 6 мг/кг живої ваги тварини на добу впродовж 25, 26, 27, 28, 29 днів від початку експерименту. При здійснені запропонованого способу у 100 % щурів 2 місячного віку виникає карієс зубів, що проявляється демінералізацію емалі та дентину зубів та наявністю каріозних уражень (табл) за відсутності клініко-лабораторних ознак цукрового діабету (вміст цукру у крові інтактних щурів - 7,48±0,25 ммоль/л; найближчий аналог - 7,05±0,21 ммоль/л; запропонований спосіб - 6,88±0,21 ммоль/л) і морфологічних змін у нирках та печінці, меншим відсотком втрати щурів під час експерименту (до 10 %). Таблиця Вплив карієсогенної дієти на розвиток карієсу зубів щурів Групи Інтактна N=10 Карієсогенна дієта Стефана (найближчий аналог) n=9 Карієсогенна дієта (запропонований спосіб) n=9 20 25 30 35 40 45 Кількість каріозних зубів середнє на 1 щура 2,30±0,15 Кількість каріозних уражень середнє на 1 щура 3,60±0,13 4,45±0,15 9,45±0,17 1,57±0,08 4,67±0,14 8,89±0,16 1,91±0,09 Глибина каріозних уражень (бали) 1,11±0,05 Під впливом розробленої карієсогенної дієти порівняно з найближчим аналогом виявлено вірогідне зниження вмісту Са у кістковій тканині нижньої та верхньої щелеп щурів (7,36±0,48 ммоль/кг і 9,06±0,36 ммоль/кг; р