Спосіб лікування ішемічного інсульту

Реферат: Спосіб лікування ішемічного інсульту передбачає використання біологічно активного препарату - кріоконсервованої кордової крові людини. UA 100047 U (12) UA 100047 U UA 100047 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі експериментальної медицини, а саме до неврології, і може бути використана при порушеннях мозкового кровообігу. Відомий спосіб лікування ішемічного інсульту (II), який включає поєднане використання аспірину і тренталу (пентоксифілін). Суть способу полягає в застосуванні у пацієнтів з II протягом 2 місяців 320 мг аспірину (один раз на день) з 400 мг тренталу (три рази в день) [1]. Недоліком даного способу є низька його ефективність, а також високий ризик розвитку ускладнень (ураження наднирників з розвитком гострої надниркової недостатності і судинного колапсу, подразнення слизової шлунка і утворення виразок) [2]. Найбільш близьким аналогом до способу, що заявляється, є спосіб лікування II за допомогою церебролізину, який вводять 1 раз на день внутрішньовенно в дозі 30 мл, протягом 10 днів [3]. Прийом препарату ініціюють протягом 12 годин після розвитку інсульту. Однак, цей спосіб є недостатньо ефективним щодо відновлення неврологічного статусу та не забезпечує впливу на імунну систему, дисбаланс в якій є невід'ємною ланкою патогенезу інсульту [4]. В основу корисної моделі поставлено задачу створити такий спосіб лікування ІІ, у якому б, за рахунок використання клітинного препарату, забезпечувалася можливість покращити неврологічний та імунний статус хворих тварин. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування II, який передбачає використання біологічно активного препарату, згідно з корисною моделлю, як такий препарат використовують кріоконсервовану кордову кров людини (кККЛ). Кордова кров людини є альтернативним джерелом стовбурових клітин, які сприяють відновленню центральної нервової системи та імунного статусу. Використання кріоконсервованої кордової крові забезпечує можливість її сертифікації, яка є обов'язковою в клінічній практиці. Застосування кККЛ дозволяє досягти показників неврологічного і імунного статусу більш наближених до норми у порівнянні з прототипом, при цьому кККЛ не чинить токсичної дії на системи організму і тому не призводить до розвитку ускладнень. Дослідження впливу кККЛ на показники неврологічного статусу та імунної системи при II проведено на 70 щурах лінії Вістар 6 місячного віку масою 160-180 гр. Ішемію мозку викликали шляхом оклюзії середньої мозкової артерії (СМАо) кліпсуванням впродовж 2-3 мм протягом 40 хв. Щурам вводили кетамін (125 мг/кг) внутришньочеревно. Під час операції і до виходу з наркозу температуру тіла тварин підтримували на рівні 37 °C. Операційну рану пошарово ушивали. Із цільної кордової крові людини шляхом пасивної седиментації еритроцитів у градієнті щільності поліглюкіна одержували лейкоконцентрат, який відбирали в стерильні флакони і додавали цитратно-фосфатно-декстрозний розчин (антикоагулянт CPD). Потім лейкоконцентрат кордової крові піддавали кріоконсервуванню. Щури були розділені на групи: 1 - інтактні щури (контроль, n=7); 2 - з індукцією II (n=21); 3 - з II і внутрішньочеревною ін'єкцією церебролізину (5 мл/кг маси тіла, n=21); 4 - з II, 6 внутрішньовенним введенням кККЛ (в обсязі 0,3 мл - 5-6×10 клітин, n=21). Оцінку показників проводили після виведення з експериментів 7 щурів з контрольної групи і по 7 щурів з кожної дослідної групи (групи 2-4) на 1, 3 і 7 добу після ініціації II. Субпопуляційний склад клітин селезінки визначали методом прямої мембранної імунофлуоресценції на проточному цитофлуориметрі (FACS Calibur (BD, США)) з використанням антищурячих ФІТЦ - мічених моноклональних антитіл (MAT) (BD, США) до CD3, CD4, CD8, CD16, CD25, ІФН-γ, ІЛ-10. Статистичне обрахування даних, отриманих цитофлуориметричним аналізом, здійснювали за допомогою програми WinMDi 2.8. Циркулюючі імунні комплекси в сироватці крові визначали спектрометричним методом, який базується на різній розчинності мономерів імуноглобулінів у складі імунних комплексів при наявності поліетиленгліколю 6000. Неврологічний статус у щурів з розвитком II і після лікування оцінювали на 7 добу за 6 тестами: 1- спонтанна активність; 2 - симетричність використання кінцівок при русі; 3 симетричність використання передніх кінцівок, коли тварина мала опору тільки на них; 4 симетричність використання кінцівок для схоплювання сітчастої поверхні; 5 - реакція на подразнення пропріорецепторів тулуба; 6 - реакція на дотик до вібрисів. Оцінювали неврологічний статус за 18-бальною шкалою. Підсумкову оцінку формували як суму балів (від 0 до 3) для кожного з 6 тестів. Дослідження інтегративної діяльності мозку тварин оцінювали з їхньої поведінки в тестах "Відкрите поле", де фіксували горизонтальну і вертикальну активність тварини, а також в тесті "Хрестоподібний лабіринт", де протягом 3 хв реєстрували загальний час знаходження тварини на світлі, а також кількість разів, коли тварина виглянула із закритих кінців лабіринту. 1 UA 100047 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Статистичну обробку експериментальних даних проводили за методом Стьюдента-Фішера за допомогою програми Statistica 7.0, (Stat Soft Inc), адаптованої до поставлених завдань. Діагностика імунних розладів має велике значення при лікуванні II, оскільки відображає ступінь імунодефіциту на початку захворювання, а також динаміку, яка спостерігається під час лікування. В таблиці 1 показано, що після індукції патології спостерігаються явно виражені + порушення стану загальних Т- лімфоцитів (CD3 ), концентрація яких на 7 добу після індукції II + була в 5 разів нижче контролю. Концентрація CD4 - клітин у цей період знизилася приблизно в 6 + разів, a CD8 клітин - в 2 рази. Це знайшло своє відображення в збільшенні імунорегуляторного + + + + індексу (ІРІ - CD4 /CD8 ), який в 2 рази перевищував контроль. Вміст Т-рег (CD4 CD25 )- клітин, відповідальних за пригнічення імунозапальних реакцій, був в 5 разів нижче контрольних значень (р