Устаткування для ендоскопічного зовнішньо-внутрішнього дренування протоків печінки, підшлункової залози, порожнини абсцесу і кіст та спосіб дренування

Реферат: Устаткуванні для ендоскопічного зовнішньо-внутрішнього дренування протоків печінки, підшлункової залози, порожнини абсцесу або кіст складається зі стента, проксимальний кінець якого виготовлений з фіксаторами у вигляді пелюсток та дренажної трубки. На дистальному кінці стента виконаний переріз площиною, що нахилена до осі симетрії стента під кутом, достатнім для утворення в центрі проекції перерізу на стінку стента наскрізного отвору для проведення дренажної трубки, на кінці якої виконаний фіксатор у вигляді пелюстки для фіксації дренажної трубки і для захоплення стента при видаленні пристрою. UA 101137 C2 (12) UA 101137 C2 UA 101137 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до області медицини, а саме до хірургії, хірургічних інструментів, і може бути використаним при ендоскопічному внутрішньо-зовнішньому дренуванні протоків печінки, підшлункової залози, порожнин абсцесу і кіст з наявністю зовнішнього витікання жовчі, септичних станах. Відомі дренажні трубки для зовнішнього дренування, декомпресії протоків, порожнин абсцесу. Ці трубки вигнуті з метою фіксації в місці стояння [2]. Недоліком вказаних дренажних трубок є значна травматичність при налагодженні проточнопромивної системи з метою зовнішнього дренування, дислокація із зон стояння [4]. Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є стент, який має трубку, проксимальний кінець якої забезпечений пелюстками-фіксаторами, а на дистальному кінці стента - аналогічна пелюстка-фіксатор, виконана в зворотний бік. [1]. Недоліком цього стента є можливість обтурації його просвіту, що викликає необхідність заміни стента в процесі функціонування при внутрішньому дренуванні протоків. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення за п 2 є спосіб ендоскопічного дренування шляхом внутрішнього стентування порожнин абсцесів і кіст [1,2,3]. Недоліком цього способу є неможливість установлення окремо у місце ураження дренажної трубки стента в звуженому місці великого дуоденального сосочка або нориці через наявність ускладнень у вигляді дислокації в холедох або простір дванадцатипалої кишки, обтурації просвіту стента. Крім того, неможливо оцінити ступінь функціонування стента. В основу винаходу поставлена задача розробки такого пристрою для ендоскопічного внутрішньо-зовнішнього дренування протоків печінки, підшлункової залози, порожнини абсцесу і кіст, який, за рахунок наявності отвору в дистальній частини стента і фіксатора в дренажній трубці забезпечив би дію проточно-промивної системи, а фіксація їх дозволила б при внутрішньому дренуванні здійснити адекватне дренування без втрати електролітів, контролювати функціонування стента (шляхом контрастування) через дренажну трубку та одночасно видаляти їх після закінчення лікування, зменшуючи тим число післяопераційних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, за п.1, на дистальному кінці стента виконаний переріз площиною, що нахилена до осі симетрії стента під кутом, достатнім для утворення в центрі проекції перерізу на стінку стента наскрізного отвору для проведення дренажної трубки, на кінці якої виконаний фіксатор у вигляді пелюстки для фіксації дренажної трубки і для захоплення стента при видаленні пристрою. В основу винаходу також поставлена задача вдосконалення способу ендоскопічного внутрішньо-зовнішнього дренування протоків, порожнин абсцесу, кіст, який, за рахунок створення оригінальної проточно-промивної системи та надійної фіксації пристрою, забезпечив би зменшення числа ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, за п 2, дренажну трубку проводять через отвір, виконаний на дистальній частині стента, здійснюють фіксацію дренажної трубки в протоках або у вогнищі ураження за допомогою пелюстка-фіксатора, яким захоплюють стент і видаляють вміст. На фіг. 1 представлений загальний вигляд пристрою, де: 1 - стент; 2 - пелюсток-фіксатор; 3 - отвір; 4 - пелюсток-фіксатор зі зворотним напрямком; 5 - трубка дренажна; 6 - пелюсток-фіксатор дренажної трубки. Винахід складається із стента 1 циліндричної трубки, виготовленої з фторопласту, проксимальний кінець якої забезпечений пелюстковими фіксаторами 2, а на дистальному кінці виконано фіксатор 4 у вигляді пелюстки зі зворотним напрямком, а на дистальній частині стента виконано конусоподібний переріз зі сквозним отвором 3, через який проведена дренажна трубка 5, на кінці якої виконано фіксатор 6 у вигляді пелюстки. Пристрій використовують таким чином. У дванадцятипалу кишку заводиться ендоскопічний апарат. Після виконання контрастування протоків печінки або підшлункової залози, порожнин абсцесу і кіст, виконується ендоскопічна папілотомія великого сосочка дванадцятипалої кишки, встановлюється стент 1, здійснюється його необхідна фіксація пелюстковими фіксаторами 2, 4, рентгенологічно контролюється. Через виконаний отвір 3 в дистальній частині стента проводиться дренажна трубка 5, яку до вищої точки проток печінки або порожнини абсцесу фіксують пелюстковим фіксатором 6, контролюють її положення щодо введення через неї водорозчинної контрастної рідини. Після встановлення 1 UA 101137 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 дренажної трубки проводиться контрастування системи з отриманням рентгенологічно визначеного відтоку контрастної рідини по стенту. Одночасно ендоскопічно виконується контроль щодо набряку жовчі, вмісту просвіту кишки. Апарат видаляється, дренажна трубка 5 переводиться через ніс. Протягом 4-10 діб здійснюється порційне краплинне введення антисептиків, антибіотиків через дренажну трубку, при необхідності зворотно відводиться жовч. На тлі введення лікарських препаратів здійснюється годування рідкою їжею. При необхідності здійснюється введення водорозчинного контрасту з рентгенологічним контролем функціонування пристрою. Після закінчення лікування при позитивній динаміці у вигляді вільного відходження контрасту при контрольних рентгенологічних дослідженнях, після закриття зовнішньої жовчної нориці, в положенні на боці здійснюють поступову тягу за дренажну трубку, контролюють фіксацію пелюстків у отвір стента, захоплюють стент та одночасно з вістом його видаляють. Внутрішнє стентування дозволяє вмісту виходити в просвіт органа, що запобігає зовнішньому закінченню, а після розтину тканин, в зоні постановки пристрою який, розсовує їх набряклі краї, забезпечуючи адекватний відтік, що і знижує кількість ускладнень. Наявність пелюсткового фіксатора на кінці дренажної трубки, дозволяє зафіксувати кінець її в необхідному місці, контролюючи введенням контрасту під рентгенологічним контролем. Здійснюючи введення лікарських речовин в дренажну трубку по розташованому поряд стента здійснюється проточно-промивна система, при необхідності може здійснювати дренування вмісту порожнини абсцесу відокремлюючи від природного пасажу жовчі або панкреатичного соку, дозволяє функціонувати системі в одному моноблоці, фіксованому у важливому - вузькому місці великого дуоденального сосочка або нориці, що знижує травматичність і число ускладнень. Цьому ж сприяє постановка дренажної трубки через виконаний округлий отвір на дистальному кінці стента, за рахунок фіксатора дренажної трубки у вигляді пелюстки, яким захоплюють стент одночасно видаляють вміст. Здійснюючи фіксацію двох окремих трубок в звуженій частині великого дуоденального сосочка або нориці, механічно розсовують вихідний отвір для налагодження проточнопромивної системи. Приклад 1: Хвора Г., 57 років, Історія хвороби 5785. Була прийнята у відділення невідкладної хірургії 26.03.1998 p. зі скаргами на біль в епігастрїі, нудоту, відриг. На підставі УЗД встановлений діагноз: Жовчно-кам'яна хвороба, хронічний калькульозний холецистит, холедохолітіаз, механічна жовтяниця. 1.12.1999 p.- виконана операція: Лапаротомія. Холецистектомія. Холедохотомія, дренування холедоха і підпечінкового простору. У зв'язку з наявністю цукрового діабету, ревізія протоків печінки та тривалість операції обмежені. У післяопераційному періоді сформувалася зовнішня жовчна нориця. Важкість стану обумовлювалася погіршенням перебігу цукрового діабету, гіпертонічної хвороби… 11.4.1998 p. виконана операція: Ретроградна холангіопанкреатографія, Ендоскопічна папілосфінктеротомія, видалення конкременту з холедоху, стентування холедоха стентом 7,5 френчів, назобіліарне дренування холедоха за допомогою дренажної трубки з пелюстками-фіксаторами, через отвір у дистальному кінці стента, виконано за запропонованим способом, який є малотравматичним і малоінвазивним Тривалість операції склала 1 годину. Пристрій внутрішньо-зовнішнього дренування видалений через 5 днів, протягом яких виділення жовчі припинилося. Дренаж з холедоха видалений. При контрольних оглядах через 3 і 8 тижнів та через 1 рік - скарг немає. Приклад 2: Хвора П., 72 роки, Історія хвороби 18275. Була прийнята у відділення невідкладної хірургії 20.09.2007р. зі скаргами на жовтяницю, слабкість, біль в епігастрїі, нудоту, ахолічний кал, темно-коричневого кольору сеча. На підставі УЗД встановлений діагноз: Жовчнокам'яна хвороба, хронічний калькульозный холецистит, пухлина холедоху, механічна жовтяниця. 22.10.2007р.- виконана операція: Лапаротомія. Холецистектомія. Холедохотомія; біопсія холедоха, дренування холедоха. У зв'язку з пухлиною холедоха, виник некроз його стінки і в післяопераційному періоді сформувалася зовнішня жовчна нориця та порожнина абсцесу в області воріт печінки. Важкість стану обумовлювалася сепсисом. 27.11.2007 p. виконана операція: Ретроградна холангіопанкреатографія. Ендоскопічна папілосфінктеротомія. Видалення конкременту з холедоха, стентування холедоха стентом 7,5 френчів, назобіліарне дренування холедоха за допомогою дренажної трубки з пелюстками-фіксаторами, через отвір у дистальному кінці стента за запропонованим винаходом. Тривалість операції склала 1 годину. Запропонований пристрій внутрішньо-зовнішнього дренування видалений через 8 днів, протягом яких виділення жовчі зменшилось, стан стабілізувався. Очеревина зажила. При контрольних оглядах через 3 і 4 тижні з використанням УЗД порожнини абсцесу не виявлено. Запропоновані пристрій для ендоскопічного внутрішньо-зовнішнього дренування і спосіб його реалізації використаний у 27 хворих. У післяопераційному періоді та при систематичних 2 UA 101137 C2 5 10 15 20 25 спостереженнях до 12 місяців потому ускладнень не спостерігалося на відміну від інших 17 хворих, що прооперовані за прототипом, де мали місце: у 5 випадках - обтурації стента, дислокація стента в кишку, дислокація стента в проток печінки, формування зовнішньої жовчної нориці, електролітні порушення в зв'язку з втратою жовчі та виходу панкреатичного вмісту назовні. Виконаня ендоскопічної папілосфінктеротомії з використанням заявленого пристрою дозволяє уникнути стулення набряклих тканин, зі створенням постійного відтоку через стент. Проведення і фіксація дренажної трубки з одного боку, може дренувати протоки печінки, підшлункової залози, порожнини абсцесу і кісти, з іншого - проводити введення лікарських речовини, знижуючи травматичність. Можливість проведення проточно-промивної системи прискорює процеси дезінтоксикації, не викликаючи електролітних порушень. Така фіксація розширює необхідне не тільки дренування по стенту чи дренажній трубці, але й механічне розсовування тканин, в звуженому місці великого дуоденального сосочка або нориці. Перевага загальної фіксації дозволяє запобігти дислокації з місць стояння як стента, так і дренажної трубки, а при витяганні - одночасно видалити пристрій, що значно знижує травматичність і кількість ускладнень. Таким чином, в порівнянні з наведеними прототипами, запропонований пристрій для ендоскопічного внутрішньо-зовнішнього дренування протоків, порожнин абсцесу і кіст та спосіб його реалізації є малотравматичним, дозволяє уникнути відкритої операції, зменшити кількість ускладнень - обтурацій просвіту стента, дислокацій його з місць стояння та септичних станів. Джерела інформації: 1. Soehendra, N., Reynders-Frederix, V. Palliative bile duct drainage-a new endoscopic method of introducing a ranspapillary drain, Endoscopy 12 (1980), 8-1 1.. (стент аналог) 2. Wurbs, D., Classen, M. Transpapillary longstanding tube for hepatobiliary drainage, Endoscopy 9 (1977), 192.. (дренаж аналог) 3. Эффективность применения двойного дренирования холедоха при механической желтухе и холангите //М.: Медицинские науки, 2005. - №4 (10). - С. 74-76.. (дренаж - аналог) 4. Huibregtse К. Endoscopic Biliary and Pancreatic Drainage. George Thieme Verlag, Stuttgart, New York, 1988. 30 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 35 40 45 1. Устаткування для ендоскопічного зовнішньо-внутрішнього дренування протоків печінки, підшлункової залози, порожнини абсцесу або кіст, що складається зі стента, проксимальний кінець якого виготовлений з фіксаторами у вигляді пелюсток та дренажної трубки, який відрізняється тим, що на дистальному кінці стента виконаний переріз площиною, що нахилена до осі симетрії стента під кутом, достатнім для утворення в центрі проекції перерізу на стінку стента наскрізного отвору для проведення дренажної трубки, на кінці якої виконаний фіксатор у вигляді пелюстки для фіксації дренажної трубки і для захоплення стенту при видаленні пристрою. 2. Спосіб зовнішньо-внутрішнього дренування за допомогою пристрою по п. 1, що включає встановлення стента і паралельне введення дренажної трубки в протоки печінки, підшлункової залози, порожнини абсцесу і в кісту, який відрізняється тим, що дренажну трубку проводять через отвір, виконаний на дистальній частині стента, здійснюють фіксацію дренажної трубки в протоках або у вогнищі ураження за допомогою пелюстки-фіксатора, яким захоплюють стент і видаляють вміст. 3 UA 101137 C2 Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4