Спосіб дренування абсцесу черевної порожнини

-f а МПК А61В17/00 СПОСІБ ДРЕНУВАННЯ АБСЦЕСУ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ Винахід має відношення до медицини, а саме до хірургії, і може бути використаний при лікуванні абсцесів черевної порожнини. Відомі способи дренування абсцесів черевної порожнини, які включають черезшкірне введення дренажа в порожнину абсцесу за допомогою різних провідників під ультразвуковим контролем [ 1]. Недоліками цих способів є їх висока травматичність, так як жорстким провідником може бути порушена цілістність життсво важливих органів. Найбільш близьким по технічній суті та прийнятим за прототип є спосіб дренування абсцесу черевної порожнини, який включає черезшкірне введення дренажа за допомогою голки в порожнину абсцесу під ультразвуковим контролем [2]. Недоліками цього способу є його висока травматичність, зумовлена можливістю нанесення гострою голкою серьйозних ушкоджень оточуючим органам. Завданням винаходу є розробка такого способу дренування абсцесу черевної порожнини, який, за рахунок використання голки з тупим заокругленим кінцем та провідника в вигаяді еластичної трубки, забеспечував би зниження травматичності операції. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі дренування абсцесу черевної порожнини, що включає черезшкірне введення дренажа за допомогою голки в порожнину абсцесу під ультразвуковим контролем, згідно з винаходом, спочатку використовують голку з тупим кінцем для проходження всіх шарів черевної стінки з наступним проведенням через просвіт голки еластичної трубки, просовують її, розсовуючи в сторони органи до контакту її торця зі стінкою абсцесу, потім гостру голку через просвіт еластичної трубки вводять в порожнину абсцесу. Використання голки з тупим заокругленим кінцем дозволяє запобігти ушкодженню внутрішніх органів, розташованих безпосередньо під черевною стінкою. Цьому ж сприяє і використання еластичної трубки, просовуючи яку розсовують зустрічні органи» до контакту зі стїнксто абсцесу. При цьому гостра голка також не травмує внутрішні органи, так як проходить через просвіт еластичної трубки і з органами не контактує. Спосіб виконується таким чином. Після візуалізації, на скрині ультразвукового апарату, абсцесу і визначення траєкторії для проведення провідника проводять місцеве знеболювання і виконують надріз Шкіри скальпелем. Голкою з тупим заокругленим кінцем проходять всі шари черевної стінки до проникнення її кінця в черевну порожнину на глибину 2-5 см, візуалізуючи її при цьому на екрані монітору. Через просвіт голки проводять еластичну трубку, і під контролем соноірафії, розсовують органи, просовують її до контакту зі стінкою абсцесу. Після цього через просвіт еластичної трубки вводять гостру голку в порожнину абсцесу, кінець якої контролюють на екрані монітору. Еластичну трубку» по гострій голці, заводять в порожнину абсцесу. Потім послідовно витягують гостру та тупу голки, а дренаж фіксують на шкірі. Приклади конкретного виконання. Приклад 1. Хвора В., 1933 р.н., № ijc. 2806 звернулася 03.04.96 року у відділення хірургії шлунково-кишкового тракту Інсплуїу клінічної та експериментальної хірургії зі скаргами на болі в черевній порожнині, високу температуру. Із анамнезу відомо, що 20.03.96 року вона була прооперована в районні лікарні в зв'язку з кишковою непрохідністю. Хвора булл обстежена і 07.04.96 року виконано черезшкірне дренування міжпетельного абсцесу черевної порожнини під ультразвуковим контроле*; З використанням тупої заокругленної голки з внутрішнім діаметром 6 мм. еластичної трубки - дренажа діаметром 4 мм і пункційної голки типу СЬІаа діаметром 2 мм. Під час маніпуляції сусідні органи (петлі тонкого кішечнику) травмовані не були. Післяопераційний період проходив без ускладнень. У задовільному стані хвора виписана до поліклініки по місцю проживання. За два роки по тому хвора була обстежена амбулаторно. Вона скарг не виказувала, ультразвукове дослідження признаків абсцесу не виявило. Приклад 2. Хворий С, 1963 р.н., № Lx. 3106, поступив в клініку Інституту клінічної та експериментальної хірургії 21.08.97 року з діагнозом: післяопераційний підщафрагмальний абсцес зліва. Після ультразвукового дослідження, яке виявило гнійник розмірами 10x6x4,5 см, оточений з усіх сторін петлями кишечнику та сусідніми органами. 23.08.97 року виконано черезшкірне дренування під контролем ультразвуку двома дренажними трубками діаметром відповідно 3 та 4 мм> і застосуванням тупої та гострої голки діаметром 6 і 2 мм. Маніпуляції виконани без травми сусідніх органів 02.09.97 року хворий виписаний до поліклінніки по місцю проживання. Контрольні ультразвукові дослідження в строки 1, 6, та 12 місяців після операції наявності абсцесу черевної порожнини не виявлено, що засвідчує повне одужання пацієнта. Запропанованим способом прооперовано п'ять пацієнтів з абсцесами черевної порожнини різної локалізації. У всіх цих хворих не виникали ушкодження життєвоважливнх органів. У той самий час із п'яти хворих з цією же патологією, оперованих за способом прототипу, у двох були травмовані петлі кишечника, що привело до серйозних післяопераційних ускладнень. Отже, порівняння з прототипом показує, що застосування запропонованого способу дренування абсцесу черевної порожнини дозволяє знизити травматичність операції, частоту та ризик виникнення післяопераційних ускладнень. Джерела інформації: t.Gerzot S.G., Robbins А.Н., Johnson W.C. et aL Percutaneous catheter drainage of abdominal abscesses. A five year experience //New Engl. J. Med. -1981. - Vol. 305, №12. - P. 653-657. 2. Haw Т., Haaga JR., Aeder M.J. Pathophysiology, diagnosis and treatment of abdominal abscesses // Curr. Probl. Surg. - 1984. - Vol. 21, №7. - P. 1-82 прототип. ЗАЯВНИК: Заступник директора ІКтаБХ АМН Украї професор ІІ.Сухарєв