Стопор-штовхач для ін’єкційної голки

Реферат: Стопор-штовхач для ін'єкційної голки являє собою обмежувач для контролю глибини ін'єкції. Стопор-штовхач виконаний у вигляді знімної насадки конусоподібної форми із наскрізним осьовим каналом для пропуску ділянки голки з загостреним кінцем. При цьому широкий торець є упором для пальця, а вузький торець для виходу і обмеження занурення загостреного кінця голки. Окрім того на упорній площадці від осьового каналу під кутом 90° радіально відходить і розповсюджується в глибині паралельно площадці паз, утворюючи Г-подібну форму на боковій поверхні в межах півкола, в якому фіксується інша ділянка голки, яка виконана з можливістю вигину на 90° і завороту під упорною площадкою. При цьому діаметр осьового каналу і ширина паза відповідають зовнішньому діаметру ін'єкційної голки для забезпечення вільного ковзання. UA 102043 C2 (12) UA 102043 C2 UA 102043 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме до стоматології, і може бути використаний для здійснення заглиблень на задану глибину стандартної ін'єкційної голки у щільні тканини організму: щелепної кістки, сполучнотканинні утворення періодонта і пульпи зуба під час лікування різноманітних стоматологічних захворювань. Відомі медичні голки для заглиблення у кісткову тканину, наприклад Кассірского кістковомозкова голка, на якій знаходиться гайка, що обмежує глибину заглиблення, мандрен і знімна ручка [Энциклопедический словарь медицинских терминов. - М.: Советская энциклопедия, 1982-1984].Також відомі медичні голки з обмежувачем-бусиною для контролю глибини ін'єкції [компания "Медсектор", troykatur.info/page 154.html-Cached]. В стоматології інфузійні процедури у щелепну кістку, сполучнотканинні утворення періодонта і пульпи зуба проводять з метою знеболення. Відомі спонгіозні анестезії внутрішньокістова, інтрасептальна, інтралігаментарна. З попереднього рівня техніки найбільш близькою за технічною сутністю (прототип) є спонгіозна інтрасептальна анастезія без попередньої перфорації (бором, свердлом) кортикальної пластинки [Петрикас А.Ж. Обезболивание зубов. - Тверь: НТП "Фактор", 1997. - С. 67-70]. Застосовується спеціальна надтонка голка (ø 0,3-0,5 мм) довжиною 8-12 мм з 1- або 2-мл шприцом. Ідеальний варіант використання спеціальних шприців із мультиплікаційним пристроєм: UC-3 (Medinfodent), "Cifoject" (Bayer), "Ligmaject" (Healbhco), "Ultraject" (Hoechst). Голку вводять у дистальний задній ясенний сосочок відносно знеболювального зуба, 2 мм нижче (вище) верхівки сосочка, під кутом 45° до осі зуба. Після досягнення голкою міжзубної перетинки, випускають каплю розчину, зусиллям проколюють кортикальну пластинку і вводять анестетик (0,5-0,7 мл). Під час ін'єкції голку фіксують пальцями для уникнення деформації згину від зусилля при проколі (перфорації) кортикальної пластинки. Аналогічною є техніка проведення інтрасептальної анестезії по Авагімову А.Л. [Авагимов А.Л. Применение интрасептальной анестезии при подготовке зубов к несъемному протезированию: автореф. дис. на соискание науч. Степени канд. Мед. Наук: спец. 14.00.21 "Стоматология" /А.Л. Авагимов - Воронеж, 2009.-19 с.] відрізняються скерованість голки і локалізація проколу, а також вказується глибина проникнення голки у кістку. Автор рекомендує проколювати ясна на вестибулярній поверхні мезіально - попереду від анастезованого зуба, під кутом 90°, нижче виступу ясен на 2-4 мм, ввести невелику кількість анестетика і, долаючи спротив, вколювати голку в кісткову перетинку на глибину 1-2 мм. Недоліком відомих способів внутрішньокісткових інфузій є необхідність здійснювати зусилля на загострений кінець голки через корпус шприца - стандартного одноразового, карпульного ротаційного чи із мультиплікаційним пристроєм. Скорочення голки хоча і спрямовано на зменшення згину від зусилля, є недостатньою умовою. Додаткова фіксація пальцями над'ясенної ділянки голки заважає обзору місця уколу, робить контроль направлення і глибини занурення голки у кістку ненадійним. Важливо розташовувати голку перпендикулярно поверхні ясен (і кістки) для зменшення зусилля при проникненні у кістку і виключення ковзання вздовж її поверхні, що призводить до деформації загостреного кінця голки. Виконання умови перпендикулярності проколу шприцом із прямою голкою проблематично, особливо в бокових ділянках щелепи. Задача, яку вирішує заявлений винахід, полягає у переносі зусилля (при перфорації компактної пластинки і зануренні в кістку) на ділянку ін'єкційної голки, що максимально наближена до вістря, забезпечуючи при цьому перпендикулярне спрямування до поверхні ясен (кістки) на будь-якій ділянці щелепи і надійний контроль заглиблення в кістку. Винахід пояснюється кресленнями, які не охоплюють і тим більше не обмежують увесь об'єм вимог даного технічного рішення, а є тільки ілюстраційними матеріалами прикладу виконання і застосування. На фіг. 1 - загальний вигляд стопора-штовхача, зафіксованого на ділянці ін'єкційної голки, який максимально наближений до загостреного кінця. На фіг. 2 і 3 приклади застосування стопора-штовхача на дубовій заготовці, що моделює кісткову тканину. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що стопор-штовхач для ін'єкційної голки (фіг. 1) виконаний у вигляді знімної насадки конусоподібної форми із наскрізним осьовим каналом 1 для пропуску першої ділянки голки з загостреним кінцем 7. Широкий торець стопораштовхача є упором 2 для пальця, а вузький торець 6 - для виходу і обмеження занурення загостреного кінця голки 7. На упорній площадці 2 від осьового каналу 1 під кутом 90° радіально відходить і розповсюджується в глибині паралельно площадці паз 3 і 4, утворюючи Г-подібну форму на боковій поверхні стопора-штовхача в межах півкола. У Г-подібному пазі фіксується інша ділянка голки 8, яка виконана з можливістю вигину на 90° і завороту під упорною площадкою, при цьому діаметр осьового каналу і ширина паза відповідають зовнішньому діаметру ін'єкційної голки для забезпечення вільного ковзання. Плавний вигин голки 1 UA 102043 C2 5 10 15 20 25 утворюється завдяки заокругленому переходу Г-подібного паза у осьовий канал. Задля зручності фіксації стопора-штовхача пальцями під час перфорації кістки, на ділянці кінця Гподібного паза від широкого торця під кутом 120° - 125° розташована лапка 5 з поздовжнім пазом для голки на зовнішній стінці. Для зменшення травматизації покривного епітелію (ясен, шкіри) на момент проколу кістки і заглиблення голки, на вузькому торці стопора-штовхача виконано потовщення 6 кулеподібної форми діаметром 1,5-2 мм. Інша ділянка голки 8 разом із головкою 9 і шприцом фіксується в долоні, а процес перфорації кістки нагадує спосіб вколювання канцелярської кнопки. На фіг. 2 приклад використання великого пальця для штовхання стопора, а на фіг. 3 - вказівного пальця. Суть винаходу полягає у формуванні оптимально допустимого під кутом 90° плавного вигину стандартної ін'єкційної голки всередині стопора-штовхача таким чином, щоби виключити його ковзання вздовж голки і далі використовувати стопор як штовхач на ділянку її загостреного кінця. Плавний вигин запобігає сплющуванню голки і зберігає її прохідність для розчину анестетика. Прямий кут закруту голки, на відміну від тупого (>90°), є тою початковою передумовою, при якій усувається ковзання обмежувача у випадку дії на нього сили тиску уздовж голки, а при вигині голки під гострим кутом (