Спосіб облаштування родинного поховання за є.б. левіним

Реферат: UA 105414 U UA 105414 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до комунального господарства, до ритуально-побутових послуг, зокрема облаштування цвинтарних споруджень. Відоме спорудження [1] - Колумбарій (лат. Columbarium, первинне значення - голубник, від columba - голуб) - сховище урн з прахом після кремації. У Стародавньому Римі для колумбаріїв споруджувалися спеціальні будівлі і рядами напівкруглих ніш. Один з давньоримських колумбаріїв, побудований в І ст. до н. є. при імператорі Августі. був виявлений в 1726 році поблизу Рима, на Аппієвій дорозі. В даний час колумбарії обладнуються на кладовищах і при крематоріях (у Росії найяскравішим прикладом колумбарію є Некрополь біля Кремлівської стіни). Недоліком цих споруд є те, що: по-перше, ці споруди мають надзвичайні розміри; по-друге, в них встановлюють дуже велика кількість урн з прахом, що ускладнює пошук потрібного нам поховання; по-третє, у випадку, коли біля місця установки нашої урни скупчується багато родичів сусідніх поховань, то поминки перетворюються на "балаган". Відома споруда для зберігання урн на кладовищі [2], яка будується (складається) з блоків, що містять прямокутні призматичні частини і мають плоску лобову і тильну поверхні, при цьому блоки сполучені між собою за допомогою виступів, що входять до поглиблення суміжних блоків, а ніші виконані в середній частині блоків з доступом до них з однією з зовнішніх сторін споруди. Крім того, в бічних призматичних частинах блоків можуть бути виконані наскрізні отвори для кріпильних елементів, а блоки можуть бути з'єднані за допомогою клею. Недоліком цих споруд є те, що блоки дуже трудомісткі при їх виготовленні і складанні в споруду, а також вимагають застосовувати при складанні різні матеріали і пристосування. Крім того архітектура споруди не приваблива, при цьому збереження урн вельми сумнівна (урни не закриваються відповідним "замком"). Відомо спорудження [3] - Склеп, що призначено для поховання померлих членів однієї сім'ї (родинна усипальниця). Ці споруди представляють із себе "Дім-могилу", в якому в спеціальних гробницях ховають небіжчиків. Недоліками облаштування цих конструкцій є те, що вони займають великі території кладовищ, що обмежує ємність даного кладовища для прийому під поховання інших померлих того чи іншого населеного пункту. Найбільш близьким аналогом є цвинтарне спорудження для зберігання урн з прахом [4], що містить бетонну основу (заснування) та блоки у формі куба, виконані з армованого бетону, які виконані з наскрізними отворами (місце розташування урни), у верхньому торці стінки отвору утворений уступ, в якому встановлена сферична кришка, на зовнішній поверхні якої є виступ, що виходить за габарити блока і, в плані, має розміри, рівні або менше розміру наскрізного отвору, а на одній з бічних сторін блока виконана декоративна дошка з надписом. При облаштуванні цієї конструкції, блоки послідовно встановлюють один на інший так, щоб центральний виступ кришки нижнього блока входив до наскрізний отвір верхнього блоку. Потім блоки скріплюють між собою таким же способом, як і скріплявся перший блок з фундаментною плитою: в уступ фундаментної плити встановлюють сферичну кришку, яку потім накривають стандартним кубом; сферу кришки (дно куба) заповнюють скріплювальним цементним розчином, вирівнюють площину, укладають прокладку, на яку встановлюють урну з прахом. Верхній уступ куба змащують скріплювальним розчином і встановлюють сферичну кришку, завдяки якій спорудження отримує закінчене оформлення. Недоліком цієї конструкції є: по-перше, максимально можливе число поховань в даній конструкції це 6 (урн), тобто ще буде зручно побудувати "багатоповерхівку" тільки до висоти 1,8 м (висота куба 0,3 м); по-друге, шестиповерхова "гробниця" може бути легко перекинута 2 площа опори фундаментної плити складає всього 0,25 м (0,5 м х 0,5 м), по-третє, неможливість при потребі дістати урну з прахом з нижніх поверхів без його руйнування. Задачею корисної моделі є створення способу облаштування цвинтарного спорудження (родинного поховання), у якому завдяки багаторівневому розміщенню при похованні померлих родичів досягається ефективне використання територій діючих кладовищ (за рахунок зменшення кількості могил на даному кладовищі). Поставлена задача вирішується тим, що спосіб облаштування родинного поховання, що включає облаштування бетонної основи могили на поверхні землі, формування кубоподібного блока з наскрізним отвором для прийому урни з прахом, зверху якого встановлюють сферичну кришку, згідно з корисною моделлю, вибирають могилу, яку приймають як основну базу будівництва родинного поховання, на глибині до 90 см, формують бетонну основу "подушку" 3, зверху якої монтують виготовлений з армованого бетону прямокутний короб 4, по його верхній кромці формують жолоб 4а, який призначений для розміщення в ньому гумового ущільнювача 4б, при цьому кромку виконують суттєво вищою над поверхнею землі – не менше 20 см, короб 4 1 UA 105414 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 наповнюють урнами 5 з прахом родичів, померлих після нього, розділених жорсткими прокладками 5а, на гумовий ущільнювач 4б коробки 4 накладають мармурову плиту 6, маса якої забезпечує збереження урн від природних пошкоджень і вандалів., а для ідентифікації похованих небіжчиків, на верхній площині плити кріплять індивідуальні таблички з фотографією і написом. При цьому, накладання мармурової плити на короб та її підйом здійснюють за допомогою ланцюгової талі, яку з одного боку кріплять до балки переносної опорної ферми, яка спирається своїми чотирма опорами на землю навколо плити, а з другого боку до талі кріплять траверсу, що має чотири ланцюжки з гаками (на кресленні не показані), якими таль чіпляється за цапфи 6б для стропування мармурової плити, чим забезпечується безпека експлуатації споруди. Маса плити повинна бути не менше 1000 кг, полірована зверху та з боків, яка знизу містить уступ, глибиною не менше 100 мм і довжиною 160 мм з низу уступу, шліфують для досягання найкращого контакту з гумовим ущільнювачем. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями і їх докладним описом, де: - на фіг. 1 зображено загальний вигляд родинного поховання (в розрізі); - на фіг. 2 зображено фронтальний вигляд прямокутного коробу (в розрізі); - на фіг. 3 зображено вирив І - вигляд вузла ущільнення споруди на фіг. 1; - на фіг. 4 зображено загальний вигляд мармурової плити, вигляд зверху; - на фіг. 5 зображено розріз по А-А мармурової плити, на фіг. 4. На фіг. 1 - ґрунт кладовища -1; 2 - труна найстарішого сімейного (родового) пращура; 3 бетонна основа ("подушка"); 4 - короб прямокутний, 4а - фігурний жолоб; 4б – ущільнювач гумовий; 5 – урни з прахом, 5а – жорстка прокладка; 6 - плита мармурова; 6а - табличка; 6б – цапфа для стропування; 7 - суміш гравію та глини; Облаштування родинного поховання. На початку зрізують могильний горбик, а на його місці (над труною покійного) викопують рів: 210 см x 110 см глибиною 90 см від поверхні ґрунту біля могили. На дні рову укладають бетонну основу товщиною 20 см, утрамбовують її, а потім цементним розчином вирівнюють поверхню подушки по горизонту. Дають 5 годин для затвердіння бетону. Після цього, на основу, за допомогою крану, встановлюють короб з армованого бетону. Приймальну камеру (сховище) заповнюють заздалегідь підготовленими урнами з прахом померлих і накривають мармуровою плитою. Плиту укладають на ущільнювач гумовий, який розміщується в фігурному жолобі, конструкція якого не допускає мармуровій плиті розчавити ущільнювач - під тиском гума "розтікається" по жолобу. Зазор між стінами земляного рову і стінами короба заповнюють сумішшю щебеню та глини і утрамбовують. Головними елементами споруди є: бетонний короб 4, мармурова плита 6, гумовий ущільнювач 4б, - ці вироби виготовлюються в заводських умовах. Облаштування родинного поховання виконують похоронні бюро, які повинні мати підйомнотранспортні механізми. Необхідність втручання в споруду родинного поховання виникає під час поховання одного з членів родини. Накладання на короб мармурової плити 6 та її підйом здійснюють за допомогою ланцюгової талі (на кресленні не показано), яку одним боком кріплять до балки переносної опорної ферми, що спирається своїми чотирма опорами на землю навколо плити, а з другого боку до неї кріплять траверсу, що має чотири ланцюжки з гаками (на кресленні не показано), якими таль чіпляється за цапфи для стропування 6б на мармуровій плиті 6. Підняту плиту, ферма дозволяє відвести від розкритого короба, чим забезпечується безпека експлуатації споруди. Джерела інформації: 1. Колумбарій - вікіпедія. https://ru.wikipedia.org/wiki/Колумбарий; 2. "Сооружение для хранения урн", патент СРСР № 688143 (кл. Е 04 Н 13/00, від 25.09.2079 р; 3. Интернет. "Склепы. Красиво умереть не запретишь". http://www.interesniy.kiev.ua/articles/ sklepyi-krasivo-umeret-ne-zapretish/ 4. "Устройство для установки урн с прахом", АС СРСР № 771341 (МПК Е 04 Н 13/00, від 25.09.2079 р.). 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 1. Cпосіб облаштування родинного поховання, що включає облаштування бетонної основи могили на поверхні землі, формування кубоподібного блока з наскрізним отвором для прийому урни з прахом, зверху якого встановлюють сферичну кришку, який відрізняється тим, що 2 UA 105414 U 5 10 вибирають могилу, яку приймають як основну базу будівництва родинного поховання, на глибині до 90 см формують бетонну основу, зверху якої монтують виготовлений з армованого бетону прямокутний короб, по його верхній кромці формують жолоб, який призначений для розміщення в ньому гумового ущільнювача, при цьому кромку виконують суттєво вищою над поверхнею землі - не менше 20 см; короб наповнюють урнами з прахом родичів, померлих після нього, розділених жорсткими прокладками; на гумовий ущільнювач коробки накладають мармурову плиту, маса якої забезпечує збереження урн від природних пошкоджень і вандалів, а для ідентифікації похованих небіжчиків, на верхній площині плити кріплять індивідуальні таблички з фотографією і написом. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що накладання мармурової плити на короб та її підйом здійснюють за допомогою ланцюгової талі, яку з одного боку кріплять до балки переносної опорної ферми, яка спирається своїми чотирма опорами на землю навколо плити, а з її другого боку до талі кріплять траверсу, що має чотири ланцюжки з гаками, якими таль чіпляється за цапфи для стропування мармурової плити. 3 UA 105414 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4